Період після Чехословацької кризи. Друга Чехословацька республіка

3. Період після Чехословацької кризи. Друга Чехословацька республіка

30 вересня Чехословаччина схилилась перед мюнхенським рішенням.

« Ми бажаємо, - сказали чехи,- заявити перед усім світом про свій протест проти рішення, в якому ми не брали участь»38.

Президент Бенеш пішов у відставку тому, що «він міг би бути перешкодою розвитку подій, до яких повинно звикати наша нова держава»39. Роз’єднання Чехословацької держави йшло у відповідності з угодою. Але німці були не єдиними хижаками, які мучили Чехословаччину. Одразу після заключення Мюнхенської згоди 30 вересня польський уряд направив чехословацькому уряду ультиматум, на який треба було дати відповідь через 24 години. Польський уряд вимагав негайно надати їй прикордонний район Тешин. Не було ніякої можливості чинити опір цій суворій вимозі. В 1938 році через таке незначне питання, як Тешин , поляки порвали відносини з усіма своїми друзями у Франції, Англії, та в США, які повернули їх до єдиного національного життя та в допомозі яких так скоро була потрібна їм. І побачили , як тепер коли на них падав відблиск могутності Німеччини, вони поквапились загарбати свою частку при розоренні Чехословаччини. Слава в період заколоту та горя; мерзенність та сором в період тріумфу. Найхоробрішими з хоробрих дуже часто керували наймерзотніші з мерзотних. Завжди існувало дві Польщі : одна з них завжди боролась за правду, інша приєднувалась до підлості40.

Угорці також були причетні до мюнхенської ради. Хорти побував в серпні 1938 році, але Гітлер проявив велику стриманість. Хоча він довго розмовляв з регентом Угорщини вдень 23 серпня, він не сповістив йому дату намічених ним дій проти Чехословаччини. «Йому самому час невідомий. Будь-хто, хто бере участь в трапезі, повинен допомогти в його приготуванні»41

Уїнстон Черчилль у своїй доповіді говорив з цього приводу так: « На мою думку , якщо б чехам надати свободу дій,якщо б їм сказали , що вони не утримують допомоги від західних країн, вони б домоглися кращих умов , ніж ті , які вони отримали в результаті усіх цих пертурбації. Навряд чи умови могли бути гіршими. Все скінчилось. Мовчазна, покинута, зламана Чехословаччина скривається у тьмі. Вона в усіх відношеннях постраждала від зв’язків із Францією, чиєю політикою вона довгий час керувалась. Я знаходжу нестерпним , що наша країна входить в орбіту нацистську Німеччини, підпадає під його владу та вплив , і що наше існування починає з залежати від її добро волі та примхи».42

Після мюнхенський період існування Чехословацької держави увійшов в історію під назвою « друга республіка» і став паузою перед її зникненням через півроку. Мюнхенська згода завдала руйнівного удару по правопорядку та чехословацькій державності. В країні швидко встановлювався тоталітарний режим . Усі політичні партії «саморозпустились», п замість них були створені дві дозволені-Партія національної єдності й Національна партія праці.

1 листопада на пост президента залишків Чехословаччини був обраний Е.Гаха( 1872-1945). В Празі до влади прийшов новий уряд. « Положення в світі ,- заявив міністр закордонних справ цього уряду, - не таке щоб ми могли сподіватися на період спокою в близькому майбутьньому»43.

Гітлер додержувався цієї ж думки. Офіційний поділ здобичі був зроблений Німеччиною на початку листопада. Тешин так і залишився окупований Польщею. Словаки, яких Німеччина використовувала як пішаків, отримали надійну автономію. Угорщина отримала шмат м’яса за рахунок Словаччини. Коли питання про ці наслідки Мюнхенської згоди було підняте в палаті громад, Чемберлен пояснив, що французька та англійка пропозиція про міжнародні гарантії Чехословаччини, яке було зроблене після заключення Мюнхенської згоди, торкалось не існуючих кордонів цієї держави , але лише гіпотетичного випадку неспровокованої агресії.

6 жовтня 1938 у Братиславі лідери Словацької народної партії , скориставшись моментом проголосили автономію Словаччини. На чолі словацького став Й. Тісо. Прихильники нового курсу дотримувались гасла «Гітлер –Глінка- єдина лінка». Автономії домоглися й українські політичні сили Підкарпатської Русі, де місцевий уряд очолив А Бродій. У листопаді 1938р в Празі Національні збори ухвалив закон « про автономію Словаччини та Підкарпатської Русі», а країна отримала офіційну назву Чехословаччина.

Після Мюнхенської згоди у гітлерівській Німеччині вже не виникло особливих труднощів для остаточної ліквідації чехословацької державності, незважаючи на зобов’язання цього не робити. А . Гітлеру треба було дочекатись зручного моменту.

Висновки

Хоча після Мюнхену Чехословацька Республіка формально ще існувала, Мюнхен практично означав кінець її самостійної зовнішньої політики . ця політика пов’язана переш за все з ім’ям Едуарда Бенеша, з самого початку зв’язала долю Чехословаччини з західними імпереіалітичними країнами всупереч волі та інтересам її народу. Чехословацький народ переконували , що лише цей зв’язок є надійною гарантією незалежності Чехословацької Республіки від німецького імперіалізму. В ім’я цієї «гарантії» чехословацький народ змушували приносити жертви заради союзу з Західними імперіалістами та приєднуватися до реакційних та антирадянських планів великодержавних союзників . Чехословацький народ переконували , що сам він безсилий та нездатний захистити себе. Зовнішня політика Чехословаччини, служила реакційним цілям західних імперіалістів, навмисно послаблювала сили народу та саботували союз з єдиною державою, яка дійсно готова була їй допомогти в захисті – з Радянським Союзом . Вона не втомлюючись благала про прихильність західних союзників і в цих цілях віддавала одну оборончю позицію за іншою, і нарешті не прийняла участі в ганебному заходу, який призвів до того, що останні позиції були віддані в руки ворога, сил народу, здатні захистити республіку були підірвані та на час розколоті та послабленні , а надійний союзник зраджена. Боротьба народних мас , і переш за все робітничого класу , на чолі з комуністичною партією за дійсно народну зовнішню політику , за дійсну незалежність тоді завершилась поразкою , так як більша частина народу ще не бачила зрадництва буржуазії. Але саме з досвіду боротьби проти реакційної внутрішньої та зовнішньої політики збільшилось все більш ясне розуміння, що єдиними силами на які в своїй подальшій боротьбі можна було спиратися чеському та словацькому народу , була Комуністична партія Чехословаччини та Радянський Союз.

 

Список використаних джерел та літератури

 

ДОКУМЕНТИ:

1)Год кризиса 1938-1939. Документи та материали. В 2 Т Министерство иностранных дел СССР 1990

2)Документи и материали с истории советско -чехословацких отношений М «Наука» 1973

3)Документи и материалы кануна второй мировой войны М.1981

4) Документи Министерства иностранных дел Германии.Изд.1.Нимецкая политика в Венгрии (1937-1942) М.1946

5) Документи по истории Мюнхена (1937-1938гг) М.Политиздат 1979-471С

6)Международное совещание комунистических и робочих партий. Документи и материалы. М.1969 -289С

7) Нове документи с истории Мюнхена.Под редакцией ЗемскогоМ.1958. -160 С

8)Советско –чехословацкии отношения между двумя войнами(1918-1939) С истории государственних, дипломатических, экономических и культурних свіязей М.1968

Монографії

 

1)Белоусова З.С Французькая дипломатия накануне Мюнхена М.1964 «Наука»-289С

2)Бенеш.Е. Мемуари 1938-1945. Прага 1947

3)Внеешняя политика Чехословакии 1918-1939 Под редакцией В. Сояка М: Изд-во иностранной литературы.1959-660С

4)Ивашкин И.Ф Очерки истории внешней политики СССР М. «Госполитиздат» 1958-560С

5)История внешней политики СССР Т 1 1917-1945рр М:Изд-во Академии наук СРСР.1976. -356

6)История Чехословаки в 3х т. II Т.Под редакцией Г.Е Санчука та П.Н. Третьякова М: Изд-во Академии наук СССР. 1957 – 661С

7)Кізченко А.Ф З історії радянсько-чехословацьких відносин напередодні другої світової війни (1935-1938)К. Вид-во Київського Уныверситету1967

8)Кізченко А.Ф Напередодні трагедії: травень 1935-березень 1938 К: Вид-во Київського університету.1971 -249С

9)Крал В.Дни которые потрясли Чехословаки М. «Прогрес» 1980 -386С

10) Крал В О конрреволюционной и антисоветской политики Масарика и

Бенеша. М Изд-во иностранной литературы- 279С

11)Краткая история Чехословаки. С давних времён до наших дней. М. «Наука» 1988-574С

12)Лукес И Чехословакия между Сталиным и Гитлером . Оксфордський университет 1996- 311С

13)Матвєєв В.А Провал Мюнхенськой политики (1938-1939) М «Госполитиздат» .1955-264С

14)Матвеев В.А Мюнхен не повторится. М. «Международные отношения» 1970-95С

15)Мєльников Ю.М США и гитлеровская Германия 1933-1939рр М. «Госполитиздат»1959-352С

16)Сиполс В.Я Внешняя политика Советского Союзу 1936-1939рр М; «Наука» 1982-456 С

17 )Прасолов С.И Чехословакия в период угрозы фашизма и гитлеровской агресии (1933-1939) т VII.М.1956

18)Прасолов С.И Чехословакия и европейская политика 1935-1938гг

М. «Наука» 1989-299С

19)Петерс И. А. СССР, Чехословакия и европейська политика накануне Мюнхена К: «Наукова думка».1971- 189С

20)Поляков В.Г Англия и Мюнхенський сговор М.1960

21)Роговин В.З Мировая революция и мировая война Т 6 М. «Знання» 1998-346С

22)Черчилль У. Друга світова війна М: «Воениздат».1991р.- С397

23)Фомин В.Т Агресия фашистськой Германии в Европи М. «Госполитиздат»1963- 263С

24)Яровий В.І. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття. «Ґенеза» 2005р 816С

Публікації

 

1)Маначинський О. «Мислями о мире вимощена дорога в ад войны»// журнал «Національної безпеки та оборони» 29 августв 2000г

2)Ржешевский О.А «Не в ладах с историей»// «Ведомости» 25 августа 2004г

3)Чубарьян А.О «Белые пятна в истории великой войны»// «Росия в глобальной политике№3» май- июль 2005г

4)Романов М.Г «К вопросу о второй мировой войне»// Росия:прошлое, настоящее, будуще.Материалы Всеросийской научно-практической конференции Санки-Петербурга 16-19 дкабря 1996г

5)За лесова-Докторова Л. «Почти забытая история»//»Звезла» 2003г №12

6)Крамник И «Пакт во имя свободы»//Агенство Политических новостей 23 августа 2005

7)Перевод Смирницкого А. «Человек года-1938: Адольф Гитлер»//архив журнала «Time» 2 января 1939

1 У.Черчилль «Друга світова війна» пір редакцією А.С Орлова М.1991 ст. 139

9 І.А Петерс СРСР, Чехословаччина та європейська політика на передодні Мюнхена К.1971 ст.82-83

10 Зовнішня політика Чехословаччини М.1959 ст. 505

12 У.Черчилль Друга світова війна під редакцією А.с Орлова М.1991 ст.138

13 так само 138-139

14 зовнішня політика Чехословаччини 1918-1939 рр М.1959 ст.511

15 так само ст.511-512

[1][1]Так само ст. 92

17 Документи та матеріали напередодні Другої світової війни 197-1939 рр М.. 1981

18 Миначинский О. «Мыслями омире вымощна дорога в ад войны» журнал Національної безпеки та оборои»//29 августа 2000р

19 Яровий В.І Новітня історія …..К.2005 ст.560

19 Нові докумети з історії Мюнхена М.1958

20 Нові документи з історії Мюнхена М 1958

21 Сиполс. В.Я Зовнішня політика Радянського Союзу 1936-1939.М. 1982 ст.346

22 Зовнішня політика Чехословаччини (1918-1939рр) М. 1959 ст 522

21 Документи та матеріали напередодні Другої світової війни М.1981

23 І. А Петерс СРСР Чехословаччина та європейська реакція напередодні Мюнхена К.1971 ст.105

Романов М.Г «К вопросу о второй мировой войны». Матеріали Всеросійської науково-практичної конференції Спб. 16-19 грудня 1996.

25Сиплос В.Я Зовнішня політика Радянського союзу 1936-1939 М.!982 ст.410

26 Зовнішня політика Чехословаччини 1918-1939 М.1959 ст. 526

27 Документи та матеріали напередодні Другої світової війни М.1981

28 Маначинський О. «Мислями р мире выплощена дорога в ад войны»//журнал «Національна безпека та оборона» 29 серпня 2000

30 Зовнішня політика Чехословаччини 1918-1939 М.1959 ст 527

31 так само ст. 528

32 Нові документи з історії Мюнхена.Під редакцією І.Н Земського М.1958.

33 так само

34 Зовнішня політика Чехословаччини 1918-1939рр М.1959 ст 532

34 Історія Чехословаччини в 3-х Т.Т2 ст.543

35 Нові документи з історії Мюнхена. Під редакцією І.Н Земського М.1958.

36 Нові докумети з історії Мюнхена .Під редакцією І.Н Земського М.1958

37 Петерс І.А СРСР, Чехословаччина та європейська політика напередодні Мюнхену К.1971р ст. 112

38 У.Черчіль Друга світова війна М.1991 ст 139-140

39 так само ст..141

40 так само ст. 141-142

41 У.Черчілль Друга світова війна. М.1991 ст 142

42 так само ст. 143

43 Яровий В.І Новітня історія ….. К.2005 ст 564