2.4 Аналіз переваг і недоліків франчайзингу на прикладі ТОВ «Піца Челентано»

Популярність франчайзингу пояснюється цілим поряд переваг його використовування як для франчайзера, так і для франчайзі.

Таблиця 2.9

Переваги партнерства ТОВ «Піца Челентано» та Для Fast Food Systems.

Для Fast Food Systems Для ТОВ „Піца Челентано”

·  отримання додаткового доходу при мінімальних витратах і інвестиціях за рахунок розширення виробництва и/или збуту товарів (послуг) шляхом поступки прав на використовування товарного знака, фірмового стилю, об'єктів інтелектуальної власності і комерційної інформації;

·  забезпечення гарантій отримання стабільного додаткового доходу у вигляді періодичних платежів, оскільки ТОВ „Піца Челентано” як самостійна юридична особа безпосередньо зацікавлене в успішному розвитку свого підприємства;

·  просування на ринку товарів (послуг), товарного знака і самої компанії за рахунок ТОВ „Піца Челентано”;

·  збільшення ступеня контролю на ринку;

·  забезпечення можливостей для збуту товару (послуг) на видалених територіях;

·  здійснення територіального розділу ринку з метою обмеження конкуренції без порушення норм антимонопольного законодавства;

·  розширення досвіду бачення бізнесу і вивчення ринку на основі зворотного потоку інформації від ТОВ „Піца Челентано”.

·  використовування на законних підставах товарного знака и/или торгової марки відомої компанії;

·   отримання доступу до детально розробленої технології ведення бізнесу, що показала на практиці високий рівень ефективності;

·  отримання постійної технічної, консультативної і фінансової підтримки, як на етапі розвитку бізнесу, так і в процесі його функціонування;

·  доступ до гарантованої системи поставок;

·  збереження юридичної і економічної самостійності, а також можливість самостійного ухвалення управлінських рішень;

·  значна економія засобів і часу на рекламі, навчанні, маркетингових дослідженнях, розробки і реєстрації власного товарного знака і торгової марки, відробітки технології ведення бізнесу, а також на ведення переговорів і пошуку партнерів;

·  придбання певного рівня захищеності від конкурентів на території дії франчайзингової угоди; " підвищення статусу і нові можливості для ведення бізнесу;

·  спрощення доступу до кредитних ресурсів; Fast Food Systems може виступати в ролі гаранта в кредитних відносинах; крім того, фінансово-кредитні установи більш лояльно відноситься до кредитування ТОВ „Піца Челентано”. часто надаючи йому фінансові ресурси на пільгових умовах.

Таким чином, для ТОВ „Піца Челентано” вирішено багато організаційних і маркетингових питань, адже франшиза – це програма, яка включає допомогу в створенні і розвитку бізнесу, рекламу, марку, виробничу і маркетингову технології і навчання персоналу. По суті, в цій схемі ТОВ „Піца Челентано” одержує продуману і перевірену програму дій. Звичайно частка банкрутств, у такому разі, в рази менше ніж в інших партнерських схемах, оскільки існуюча мережа захищає новачка, допомагає йому стартувати, надаючи йому свої рекомендації (по суті – консалтинг) і встановлюючи стандарти. За статистикою, зі всіх знов освічених фірм в світі 85% припиняє свою діяльність протягом перших п'яти років. А з тих, хто працює за франчайзинговою схемою – лише 14%.

Проте, разом з перевагами, використання франчайзингу є ряд недоліків, саме тому фахівці закликають не вважати дану технологію єдиним рішенням всіх бізнес-проблем.


Таблиця 2.10

Недоліки партнерства ТОВ „Піца Челентано” та Для Fast Food Systems.

Для Fast Food Systems Для ТОВ „Піца Челентано”

·  залежність ефективності роботи від сторонніх компаній;

·  складнощі в розриві відносин з ТОВ „Піца Челентано”, в разі не виконання умови угоди. Франчайзинговий договір передбачає неможливість для Fast Food Systems одностороннього розірвання контракту з ТОВ „Піца Челентано”;

·  наявність певних проблем в контролі якості товарів (послуг), які надаються ТОВ „Піца Челентано”, що викликано його відносною незалежністю;

·  негативний вплив неефективних франчайзі на імідж і ринкову репутацію торгової марки;

·  виплата внесків із запізненням або їх недоплата; оскільки величина платежів роялті, як правило, визначається як частка від сукупного доходу, обороту або об'єму прибутку франчайзі, то останній, намагаючись зменшити величину виплат, в деяких випадках надає неповні або фальсифіковані звіти;

·  вірогідність розголошування комерційної таємниці; франчайзі, дістаючи доступ до комерційних секретів і ноу-хау від Fast Food Systems, іноді розголошує подібну інформацію, хоча це і заборонено угодою;

·  вихід з франчайзинговою системи ефективних франчайзі, які, розриваючи контракт з Fast Food Systems для відкриття власного бізнесу, фактично стають прямими конкурентами Fast Food Systems.

·  обмеження свободи ухвалення рішень;

·  неможливість швидкого розриву франчайзингового договору;

·  можлива конкуренція з боку інших франчайзі і безпосередньо Fast Food Systems;

·  відсутність підтримки з боку Fast Food Systems всупереч відрадженим в угоді зобов'язанням;

·  залежність від фінансової стабільності Fast Food Systems;

·  ризик переоцінки позитивності іміджу і перспективності торгової марки або товарного знака Fast Food Systems і т.д.

Для того, щоб забезпечити себе від можливих ризиків, Fast Food Systems, як правило, дуже ретельно підходять до процесу відбору франчайзі, пред'являючи до потенційних покупців франшизи достатньо жорсткі вимоги. Крім того, в процесі роботи Fast Food Systems, як правило, здійснюють детальний моніторинг всієї франчайзингової мережі для визначення назріваючих проблем і ухвалення своєчасних рішень.

В цілому, за оцінками експертів, в порівнянні з можливостями і перевагами технології франчайзингу як способу розвитку бізнесу, його недоліки для франчайзі настільки незначні, що більшість малих і середніх компаній ними просто нехтує. Основний недолік, приписуваний франчайзингу – обмеження свободи франчайзі. Проте він же, на думку більшості експертів, є і перевагою, оскільки визначення законів і правил ведення бізнесу, а також контроль їх належного виконання забезпечує високий рівень ефективності роботи франчайзі відповідно до стандартів франчайзера. Фактично, франчайзі ризикує тільки помилитися у виборі франчайзера, а також у відповідності стратегії свого розвитку нормам і обмеженням, пов'язаним з виконанням франчайзингової угоди.


Розділ 3. Розробка заходів щодо покращення фінансового стану підприємства

Проведений у попередньому розділі аналіз являє собою комплексну оцінку фінансового стану підприємства, шляхом аналізу структури активу і пасиву балансу, аналізу показників ліквідності, рентабельності, платоспроможності.

Деякі показники, що характеризують платоспроможність, знаходяться на рівні нижче норми, що порозумівається, в основному, наявністю в підприємства значної суми кредиторської заборгованості, що збільшилася в 1 півріччі 2009 року майже в 2,3 разу. Це говорить про те, що на підприємстві не досить добре організоване керування кредиторською заборгованістю, що її погашення відбувається занадто повільними темпами. Для рішення сформованої ситуації, підприємству необхідно чітко структурувати усі борги по термінах виплати і намагатися виплачувати їх у порядку черговості.

Частка оборотних коштів у складі майна досить висока (44,7%). Не дивлячись на це, підприємство відчуває потребу в оборотних коштах. Таке положення на підприємстві склалося через заморожування значної частини оборотних коштів у виді дебіторської заборгованості і матеріальних запасів (76,2%).

Для рішення сформованої ситуації необхідно провести заходи щодо оптимізації рівня товарних запасів та переглянути, у разі необхідності, взаємовідносини з контрагентами підприємства, здійснювати оперативне управління дебіторською заборгованістю в розрізі термінів.

Підприємству необхідно збільшувати економічну рентабельність. Домогтися цього підприємство може або стримуючи ріст активів, або збільшуючи масу прибутку, шляхом зниження собівартості; або необхідно прискорити оборотність оборотних коштів, що також дасть збільшення маси прибутку. Крім того, підприємство не використовує позикові кошти для регулювання (підвищення) рентабельності, хоча така необхідність існує.

Проведений аналіз виявив, що цілеспрямованим плануванням прибутку і продажів у ТОВ „Піца Челентано” займається бухгалтерія на вимогу керівництва.

Менеджмент повинний ретельно визначити сегменти ринку, які необхідно завоювати, а також фактори, що впливають на прийняття клієнтами рішення про покупку. Ринок повинний бути сегментований в умовах цих ключових факторів. Необхідно визначити і старанно проаналізувати пріоритет сегментів ринку і сучасної позиції компанії в кожному сегменті.

Що стосується факторів внутрішнього середовища, то для зниження витрат необхідно провести інвентаризацію стану майна з метою виявлення активів “низької” якості (залежалих запасів, дебіторської заборгованості нереальної до стягнення), і уточнити реальну величину вартості майна.

Варто переглянути економічні відносини зі своїми контрагентами і прискорити зменшення обсягів дебіторської заборгованості;

Так як фінансова політика аналізованого підприємства характеризується нагромадженням запасів товарно-матеріальних цінностей, збільшенням обсягу дебіторської заборгованості, то прибуток став основним джерелом фінансування і покриття даного відволікання засобів.

У цьому складається причина дефіциту коштів.

Для підвищення платоспроможності підприємства необхідно прибуток, отриманий від основної діяльності, направляти на збільшення найбільш ліквідної частини оборотного капіталу, тобто коштів. Хоча цей крок може розглядатися як неефективне використання ресурсів підприємства, але в дійсній ситуації це необхідно. По-друге, зробити розрахунки по визначенню оптимального запасу товарно-матеріальних цінностей, а необґрунтовану суму запасів варто реалізувати чи використовувати, не збільшуючи запасів у майбутньому періоді; у третіх, оптимізувати відносини з покупцями і замовниками, тому що саме через те, що в звітному періоді відбулося збільшення дебіторської заборгованості підприємство не змогло розрахуватися з кредиторами.

Керівництву підприємства в майбутньому звітному періоді не слід нарощувати запаси, а вільні кошти направити на погашення кредиторської заборгованості, інакше існує імовірність зменшення рівня платоспроможності.

Значний обсяг коштів підприємства відвернений у розрахунки. При цьому, не зважаючи на зниження дебіторської заборгованості, її розмір залишається досить високим.

Очевидно, що результатом цього стає дефіцит оборотних коштів, тому що дебіторська заборгованість виступає як відволікання коштів з обороту, а кредиторська навпаки.

Виходячи з викладеного, варто змінити політику в області продажів, з метою збільшення оборотності і вивільнення коштів.

Аналітичні дані свідчать про те, що відбулося зниження темпів приросту обсягів реалізації продукції у порівнянні з попереднім періодом, тому підприємству варто впроваджувати більш широкий ассортимент продукції.

Цей захід, по-перше, сприяє до збільшення продуктивності праці, по-друге, зниженню витрат, наслідком цих змін виступає реальна можливість збільшення обсягів реалізації продукції і зниження собівартості.

Аналіз фінансових коефіцієнтів дозволив виявити той факт, що в даний час поточна платоспроможність підприємства у великому ступеню залежить від надійності дебіторів. Тому працівникам підприємства варто чітко відслідковувати терміни погашення дебіторської заборгованості, а за результатами оцінки на виявлену прострочену чи таку, що має високу імовірність не погашення заборгованості, створювати резерви по сумнівних боргах.

Звичайно що і проблеми франчайзингу не обійшли і ТОВ “Піца Челентано”. І всі ці проблеми є базовими для всіх підприємств України що працюють за договором франчайзингу.

Основні проблеми франчайзингу в Україні в даний час концентруються в області права. Це викликано тим, що франчайзинг як система відносин заснований на системі договірних відносин і повинен бути підкріплений серйозною правовою базою. В сучасній правовій системі України термін "франчайзинг" зустрічається тільки один раз, в 54 розділі Цивільного кодексу України, де стверджується: "комерційна концесія" є синонімом франчайзингу. Проте самий поверхневий аналіз цього розділу дозволяє стверджувати: "комерційна концесія" значно вужче за поняття франчайзинг;

Франчайзинг в нашій країні доводиться базувати на комплексному договорі, заснованому на ряді статтей ЦК України і законодавчих актів, тобто на "обхідних правових схемах".

Все це ускладнює використання франчайзингу у вітчизняній економіці. Підвищення ефективності і розвиток франчайзингу в Україні вимагає внесення змін в законодавство. Ними необхідно досягти наступних цілей:

·  Створення умов для реальної конкуренції франчайзингових систем з механізмами реалізації товарів, що склалися традиційно.

·  Забезпечення зручності застосування законодавчих актів для учасників франчайзингової системи.

·  Створення прозорості франчайзингової системи і її елементів для контролюючих органів.

Всі три цілі тісно пов'язані між собою. Для реалізації поставленої мети необхідно створити систему законодавчих актів, в яку повинні входити:

·  Цивільний кодекс України, що містить основні положення, регулюючі використання франчайзингу в Україні;

·  Закон України "Про франчайзинг";

·  Закони, регулюючі права на інтелектуальну власність і відповідальність за її порушення;

·  Податковий кодекс України і пов'язані з ним закони і підзаконні акти.

В цій системі необхідно розробити і прийняти новий закон про франчайзинг, а в решту нормативних актів внести зміни. До Цивільного кодексу України необхідно:

·  ввести поняття і визначення франчайзингу;

·  сформувати основні поняття і їх типологію, такі як товар, об'єкт франчайзингу і суб'єкти франчайзингу (франчайзер і франчайзі);

·  визначити типологію видів франчайзингу і особливості їх використовування;

·  ввести поняття франшизи (договір франчайзингу).

Всі ці зміни повинні наблизити як законодавство, так і термінологію франчайзингу до світової практики, що особливо важливо для створення франчайзингових систем з участю іноземного капіталу.

Закон України "Про франчайзинг" повинен розвинути основні положення ЦК України і включати:

·  основні поняття і визначення, у тому числі визначення франчайзингу, яке повинне співпадати по своєму значенню і змісту з аналогічним поняттям франчайзингу на Заході, типологію основних понять франчайзингу;

·  поняття роялті (в даний час існує, але в усіченому і недостатньому для роботи системи вигляді), франчайзингових (паушальних) платежів, характеристик рекламної фундації (мінімальний відсоток, умови внесків і так далі) і інших специфічних понять;

·  окремо по розділах закону охарактеризувати особливості роботи по кожному виду франчайзингу;

·  порядок придбання товарних знаків, ліцензій, авторських прав, патентів, ноу-хау (поняття ноу-хау на основі ЦК України можна, напевно, розширити);

·  додатки у вигляді переліку документів, детально фіксуючих всі необхідні дії при створенні франчайзингової системи, включаючих зразки договорів і перелік документів (по максимуму), вживаних при різних видах франчайзингу.

В результаті у підприємців буде достатній нормативний матеріал для заключення договорів, де вони залежно від вибраної схеми роботи застосовуватимуть ті або інші нормативні документи і підбиратимуть зразки договорів.

В нормативних актах, регулюючих право інтелектуальної власності і відповідальність за її порушення, обов'язково повинні враховуватися франчайзингові схеми, що в даний момент просто відсутні. Для учасників франчайзингових систем має сенс ввести пільговий режим оподаткування. Це обумовлено трьома причинами:

·  практичною відсутністю в Україні широко відомих торгових марок і брендів, що привертають потенційного споживача. Формування подібних брендів вимагає великих витрат, що знижує ефективність франчайзингових систем;

·  збільшеними витратами франчайзі, для яких дуже значними є і роялті, і паушальні платежі, а також відрахування до централізованого рекламного фонду;

·  обов'язковість відповідності зовнішніх форм і принципів роботи (уніформа, інтер'єри і т.д.).

Ці витрати, особливо в період розкручування вітчизняних торгових марок, не дозволять франчайзинговим системам конкурувати з традиційними системами виробництва і збуту товарів. Через декілька років роботи по франчайзинговим схемах якісні і впізнанні українські товари, ймовірно, безболісно зможуть долати ці витрати.

Економічні і організаційні проблеми франчайзингу, звісно, дуже важливі, але в не меншому ступені стримують розвиток франчайзингу чим соціально-психологічні проблеми. Перше, з чим стикаються організатори франчайзингових систем в Україні, - це відсутність власного вітчизняного досвіду франчайзингу і боязнь підприємців - потенційних франчайзі провалу у франчайзинговій системі в цілому. Посилання на зарубіжний досвід сприймається, як правило, достатньо скептично, і на нього слідує заперечення, що не весь західний досвід працює в Україні, особливо в сучасних умовах.

Подолати цю проблему можна тільки шляхом збору і узагальнення вітчизняного досвіду франчайзингу як у вітчизняних системах, так і з участю іноземного капіталу, причому і успішних, і невдалих.

Дуже серйозною проблемою франчайзингу в нашій країні стає, на жаль, традиційна зневага до інтелектуальної власності. У нас цінується товар, що має матеріальну форму, а франчайзинг припускає передачу і оплату інтелектуальної власності, такий як: торгова марка; технологія виробництва; організація бізнес-процесів і ряду інших.

Ще однією дуже істотною соціально-психологічною проблемою франчайзингу є боязнь підприємців, потенційних франчайзі, "втратити свою особу". Звісно, що входження у франчайзингову систему вимагає від франчайзі працювати за тими стандартами, які сформулював франчайзер. Проте робота в крупній франчайзинговій системі дає франчайзі такий досвід, який він за рідкісним виключенням не зможе придбати самостійно, і цей досвід компенсує всі інші втрати.

Як вже згадувалося вище, велика частина проблем франчайзингу, причому не тільки соціально-психологічних, пов'язана із слабою підготовкою підприємців, які могли б виступити організаторами франчайзингових систем (франчайзерами) і працювати в цих системах як франчайзі. Рішення цих проблем достатньо тривіальне: необхідно створити освітню систему, яка дозволила б значно розширити підготовку вітчизняних підприємців в області франчайзингу. Ця система повинна мати два напрями: широке, забезпечуючи пропаганду франчайзингу як економічного інструменту і вузьке, забезпечуючи цільове консультування суб'єктів франчайзингових систем (франчайзера і франчайзі) по конкретних економічних проблемах франчайзингу. Ці два напрямки повинні доповнювати один одного.

Широкий освітній напрям в області франчайзингу можна побудувати на системі учбових центрів, які повинні бути розміщені по всій території України. В цих центрах проходитимуть навчання як потенційні франчайзери, так і потенційні франчайзі. Причому на початковому етапі створення франчайзингових систем франчайзери можуть використовувати ці центри для цільової підготовки своїх франчайзі і їх співробітників. Для більш глибокої і широкої підготовки підприємців в області франчайзингу має сенс включити у вузівські учбові плани окремі учбові предмети і розділи по франчайзингу.

Вузький напрям пов'язаний з розвитком управлінського консультування по проблемах франчайзингу. Це консультування повинне охоплювати не тільки загальні проблеми франчайзингу, але і окремі розділи.

Особливо важливі: правові аспекти франчайзингу; взаємодія франчайзера і франчайзі; організація бухгалтерського обліку; підбір і управління персоналом. Цей напрям можна розглядати як освітній з певною натяжкою - це управлінське консультування (бізнес-консалтинг), який повинен доповнювати освітній напрям. Організаційні навчання і консультування можуть проводитися в учбово-консультаційних центрах при об'єднаннях консультантів або при об'єднаннях підприємців.

Підводячи підсумок аналізу проблем франчайзингу, можна ще раз виказати точку зору, що для розвитку франчайзингу в Україні є достатньо широкі можливості. Але для реалізації цих можливостей необхідно створити певні умови. Потрібна законодавча ініціатива по розробці закону про франчайзинг і внесення відповідних змін в пов'язані з ним закони і нормативні акти. Необхідне включення в урядову програму підтримки малого підприємництва системи розвитку франчайзингу. Дуже важливо створення системи податкових пільг для франчайзі, особливо на початковому етапі розвитку франчайзингової системи. Доцільно надати можливість застосування франчайзі спрощеної системи бухгалтерського обліку. Потрібне створення мережі учбово-консультаційних центрів по франчайзингу, не тільки в столиці, але і по всій Україні.


Висновки

В теперешній час більшість українських підприємств не можна характеризувати як стабільні та такі, що мають стійкий фінансовий стан. Саме в такий час особливо гостро постає питання аналізу та дослідження фінансового стану підприємства, пошуку нових підходів до цієї проблеми. Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Проведений в роботі аналіз являє собою комплексну оцінку фінансового стану підприємства, шляхом аналізу структури активу і пасиву балансу, аналізу показників ліквідності, рентабельності, платоспроможності.

За даними Української асоціації франчайзингу станом на жовтень 2008 року в Україні нараховувалось 190 франчайзингових компаній, що співробітничали з більш ніж 2 тис. франчайзі. В галузевому розрізі або за сегментами ринку маємо такі дані: 25% франчайзингових підприємств - це підприємства громадського харчування (фаст-фуди, ресторани); 20% -підприємства роздрібної торгівлі як продовольчими, так і непродовольчими товарами; 12% - підприємства сфери послуг мобільний зв'язок, перукарні, хімчистки, спортклуби, турагенства); 8% - АЗС; 35% - підприємства інших сфер.

Дослідивши також місце франчайзингу у міжнародних відносинах, можна зробити наступні висновки:

1. Франчайзинг є угодою, згідно з якою одна із сторін, звана франчайзером, передає іншій стороні, званій франчайзі, право практикувати певний бізнес згідно формату франчайзера і за встановлену плату. Франчайзинг надає можливість "копіювання" успішного бізнесу фірми, що володіє багатим досвідом і хорошою репутацією.


Информация о работе «Дослідження економічного стану підприємства та проблем франчайзингу на прикладі ТОВ "Піца Челентано"»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 104944
Количество таблиц: 13
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
139265
24
9

... «Черкаси» 2.1 Управління змістом проекту, цілі та задачі Проект, що розглядається в межах цього дослідження, спрямований на створення підприємства з надання послуг громадського харчування. Задум проекту полягає у будівництві приміщення нового ресторану з яскраво вираженим національним колоритом, національною кухнею на високому рівні кулінарної майстерності, яка підкріплюється високим рі ...

Скачать
165764
8
5

... передбачає можливість самообслуговування відвідувачів відкритих майданчиків, підприємств громадського харчування, кафе, барів, ресторанів. 3. Технологія і особливості приготування, асортимент і характеристика страв ресторану «Картопляна Хата»   3.1 Рецепти страв мексиканської кухні Мексиканські страви дуже різноманітні і надзвичайно чудові. Вплив іспанських і індіанських культур є дуже ...

Скачать
245870
36
12

... ї бази туризму країни та регіону (повні тексти з коментарями експертів); ресурсний паспорт регіону (тексти, таблиці, мультимедійні ресурси); бази даних щодо соціально-економічних та інвестиційно-інноваційних факторів впливу на формування та функціонування регіонального ринку туристичних послуг (таблиці, графіки, тексти експертної оцінки); базу даних щодо впливу туризму на економіку регіону, ...

Скачать
108525
1
0

... продає франчайзі. Іншою назвою для подібної системи служить франчайзінговий пакет, що зазвичай включає посібники по веденню робіт і інші важливі матеріали, що належать франчайзеру. Будь-який вид бізнесу можна перетворити у франшизу. Міжнародна Асоціація Франчайзингу виділяє 70 галузей господарства, у яких можна використовувати методи франчайзингу. Повне їх перерахування не має сенсу, але можна ...

0 комментариев


Наверх