Поняття про соціально-психологічний роман

1. Поняття про соціально-психологічний роман

Особливості роману:

зображення великого й складного кола подій та явищ суспільного й побутового життя певного історичного періоду,

тривалий час дії,

основних дійових осіб до десяти (більше),

відтворення складних шляхів розвитку образів - персонажів у їхніх багатоманітних зв'язках з суспільством,

значна сюжетна розгалуженість (крім головної лінії, можуть бути три і більше побічних, що розвиваються паралельно, схрещуються і переплітаються, становлячи єдине ціле),

докладні описи (портрети, пейзажі, інтер'єри тощо),

докладність розповіді про події та персонажів,

прозова форма (крім роману у віршах),

великий обсяг (дилогія, трилогія, тетралогія).

І. Франко: "Хіба ревуть воли…" - перший "роман з народного життя", тут "змальовано майже столітню історію українського села", розкрито соціальну діяльність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку.

Роман, в якому аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини називається соціально-психологічним.

2. Історія написання роману

В основу роману покладено факти живої дійсності. У 1872р. Панас Мирний після поїздок по селах України, аналізуючи народне життя, створив повість під назвою "Чіпка". Прочитавши цей твір Іван Рудченко зробив ряд зауважень і подав змістовні поради. Панас Мирний змінив назву на "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". У співавторстві з братом роман було закінчено в 1875р. і подано до цензури. Цензура викреслила окремі місця, але роман і після цього не був надрукований, бо вийшов царський указ 1876р. про заборону друкувати книжки українською мовою. Тільки у 1880р. роман уперше був надрукований у Женеві.

Історію створення роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" можна розкрити в бесіді, використовуючи такі запитання:

·  Що стало поштовхом для роботи над великим епічним полотном?

·  Скільки років було тоді Панасові Мирному? Який внесок у роман зробив Іван Білик? Що ви знаєте про цього співавтора твору?

·  Скільки редакцій мав роман і про що це свідчить?

·  Де й коли було опубліковано твір, під якою назвою?

Складність, багатоплановість роману.

Учні визначають основні проблеми, порушені у творі, насиченість змісту подіями і героями, переказують епізоди, які найбільше вразили і схвилювали їх: ставлення дітей до малого Чіпки; у Варениченка забирають землю; селянський бунт і його наслідки; розмова Галі з Чіпкою про одруження; прагнення Нечипора послужити громаді і нова несправедливість; стосунки Чіпчиної матері з невісткою; дружба Галі і Христі; чудові пейзажі.

Деякі особливості композиційної будови твору.

Яку з чотирьох частин ви назвали б екскурсом у минуле? Які події з історії України відкрилися вам на сторінках другої частини роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

У другій частині автори повертають нас у часи руйнування Запорозької Січі Катериною II і поступового закріпачення України.

Довгий час у шкільному літературознавстві побутувала думка про те, що друга частина роману порушує композиційну цілісність твору, що вона ніби штучно прив'язана до загального змісту і майже не пов'язана з лінією головного героя. Академік О. Білецький взагалі вважав, що композиція роману схожа "на будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом".

Але, зауважмо, твір витримав шість редакцій! Якщо згадати, якими прискіпливими були до змісту й форми самі автори, то одразу починаєш сумніватися, що вони нехтували композиційною стрункістю твору. Можливо, критики просто не зрозуміли, в чому логіка подій у романі, або свідомо перекручували очевидне?

Давайте візьмемо на себе роль дослідників-літературознавців і з'ясуємо місце і значення другої частини роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" До речі, до шкільних хрестоматій донедавна не включали навіть уривків з цієї частини, а тільки передавали зміст коротким абзацом. Чи не тому, що будь-яка згадка про козацтво та Запорозьку Січ, тим паче жалкування за козацькою вольницею, називалося однозначно - буржуазним українським націоналізмом? А саме в другій частині, свідомо чи несвідомо, брати Рудченки художньо переконливо довели, що московська неволя стала руїною не лише для державності України, цього багатого, освіченого колись краю, а й руїною для моралі і психіки нашого народу. Саме тут розкрито, як нищився вільний козацький дух, як з українця-козака робили українця-вола, німого раба, в душі якого жили не лише покора, а й протест - неусвідомлений і грізний, немов ревіння вола. Той протест часто був потворний і приречений у темноті своїй.

Давайте звернемося до тексту.

·  Як реєстрові козаки і просто вільні хлібороби зустріли звістку про неволю?

·  Кому було подаровано село Піски, за які заслуги?

·  У яких епізодах показано зверхність до українського населення новоявлених господарів, приниження і знущання над селянами?

·  Прочитайте цитати, що свідчать про презирливе, зневажливе ставлення українців і прокоментуйте їх.

·  Чому генеральша не хотіла видати меншої дочки заміж за сотниченка Саєнка?

·  Прокоментуйте уривок:

Минав час. Чимало піщан тікало на Дон, але більшість корилася, байдужіла.

. Розпились, розледачіли. Забули навіть у мандри бігати. Як було хто втече, то це таке диво - на півроку розмови! Неволя, як той чад, задурманила людям голови. Уже вони й не сумували - наче так тому й треба! Стали тільки по шинках киснути. Коли не на панщині, то в корчмі. Зубожіло село. Обшарпане, обтіпане.

Тільки козачі хатки й біліють. Стали прокидатись де-де й злодіячки - новина в Пісках) Перше колись ніколи ні в кого й двері не запиралися, а тепер - і на засуві страшно.

Отже, найстрашніші наслідки поневолення - руйнування моралі, етики, деформація психіки народу. З епізодів роману вибудовується такий логічний ряд: неволя - приниження - пияцтво - злочинство.

Рабська психологія породжує і перевертнів, і панських холуїв. Пригадаймо прикажчика Карпа Дровиченка, "свого чоловіка", який підбив пана "на шостий день і поле назад одібрав".

З історичних джерел, з художньої літератури ми знаємо про різні способи русифікації. Тут, у другій частині, показано, як українців русифікували через військо. Чіпчин батько, втікач від пана, був то Хрущем, то Притикою, то Вареником, залежно від обставин. Але коли йому заголили лоба, забрали в рекрути, то записали Хрущовим. Штрих не випадковий. Сьогодні немає статистики, скільки тих "ових" за багато століть з'явилося в Україні.

А який вплив мала служба в царській армії на Максима Гудзя, жорстокого і неприкаяного козацького нащадка? Чи зробила вона цього "махамеда" кращим? Чого навчила?

Отже, друга частина, яка, на перший погляд, немов штучно приєднана до стрижневої лінії твору, виявляється дуже потрібною для усвідомлення головної ідеї

—"українці в ярмі". Саме з тих, уярмлених, українців пішов у жорстоке, "воляче" життя майбутній розбійник

—Чіпка Варениченко. Зміст розглянутої частини знаходить своє логічне продовження у XXVII розділі під назвою "Новий вік" (четверта частина). Перший абзац його нагадує публіцистичний коментар подій: "Час не стояв. Промайнула воля, поламала ланцюги віковічні." (Абзац варто прочитати в класі повністю).