Тема та ідея

3. Тема та ідея

Проблема. У романі автори розкрили трагедію правдошукача, Криву стежку" його бунтарства. Це широка панорама суспільного життя України впродовж десятиліть: до реформи 1861р. і після неї.

Головна тема - розкриття всієї складності соціальних причин, що породили стихійного протестанта, визначили характер гнівного бунтаря і месника за кривди, які терпить народ від зграї гнобителів.

Звучить ідея гибелі людей (кращих), які гинуть як жертви соціальної несправедливості - стають "пропащою силою" (друга назва роману). В романі викрито залишки кріпацтва, показано цілковиту безправність селянства та тяжке життя бідноти в місті.

4. Композиція. Сюжет:

Сюжет роману розгортається у двох напрямках. Перший - зображення картин життя і боротьби головного героя - Чіпки. Другий - змалювання життя Максима, солдатчини, морального занепаду героя.

Центральна проблема - проблема "пропащої сили".

Роман має 4 частини та підрозділи.

План І частини "Польова царівна":

1.  Зустріч Чіпки з Галею

2.  Батьки Чіпки

3.  Дитячі роки у наймах

4.  Грицько - хазяїн

Це експозиція. Тут ще немає боротьби, загострення конфліктів. Письменник лише знайомить нас з енергійним юнаком, не називаючи його імені. Юнак зустрічає "польову царівну". Потім виявляється, що юнак - Чіпка, а "польова царівна" - Галя. Тут чудові пейзажі. У наступних розділах - розповідь про батьків та дитячі роки героя. Розділ "Двужон" - про кріпака Івана Вареника, який під чужим прізвищем (Хрущ) з'явився у селі Піски, одружився з бідною дівчиною Мотрею і знову кудись помандрував, залишивши "байстрюка" Чіпку на тяжке бідування. Також змальовані дитячі та юнацькі роки Чіпки та його однолітка Грицька.

У ІІ частині розповідається про історію с. Пісок за півтораста років: як було засноване село, як попало в кріпацьку неволю; знущання панів Польських з народу (Уляна - кошеня на шиї). Згодом Уляна народила сина Івана Вареника ("Двужон"). Зображено дитинство, юнацтво Максима Гудзя - батька Галі.

План ІІІ частини:

1. Нема землі!

2. Зміни у житті Чіпки

3. Бунт кріпаків

4. Чіпка мириться з матір'ю.

У ІІІ частині зображено складні конфлікти в житті Чіпки, причини його трагедії. Тут розповідь про реформу 1861р., показано настрій селяе, їхнє ставлення до реформи (розділ "На волі"). Виявилося, що поміщики їх обдурюють. Розповідається про одруження Чіпки з Галею, про обрання його земським "гласним" та про ту боротьбу, яка розгорнулась навколо цоього.

ІУ розділ. Арешт і заслання Чіпки в Сибір - розв'язка твору.

Отже, композиція відзначається багатоплановістю, тривалістю часу зображуваних подій, багатством матеріалу.

Студенти переказують коротко зміст роману.

Хочеться згадати одну українську мудрість: "Життя прожити - не поле перейти". Справді, прокласти рівну стежку через поле - і то нелегко, хоч межі його можна осягнути зором. А життя - річ складніша: не знаєш, де натрапиш на камінь, а де - на вибоїну, зустрінеш в дорозі добро чи зло. Тільки сильна і добра людина може пройти свій життєвий шлях гідно, не розгубившись, не розтративши духовних скарбів, доброти й любові, гідності й честі. У прислів'ях та приказках наш народ відтворив свій моральний кодекс: "Все добре переймай, а зла уникай", "З ким поведешся, в того й наберешся", "Добро довго пам'ятається, а лихо ще довше", "Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько", "Добре ім'я - найкраще багатство".

Чи сповідував у своєму житті ці святі моральні принципи головний герой роману Чіпка Варениченко? Ні, не сповідував. Можливо, те, що він час від часу був надто свавільним, робив переступи прадідівських законів, і призвело його до морального падіння. Правда, на те були й інші причини, зовнішнього характеру, що ускладнювали шлях Чіпки. Тому його доля викликає у нас неоднозначні думки. Які саме?

Учні дають кожен свою оцінку вчинкам персонажа. В них і жаль, і співчуття, і багатозначне "якби не обставини." Усе переплелося в юному серці, і це добре. Отже, з одного боку, симпатія до скривдженого, обдарованого від природи і розумного Варениченка, з іншого - осуд його злодіянь і переступів. Головний герой роману - психологічно складна, вразлива натура. Добре і зле в ньому живе водночас. Тому глибокий аналіз цього образу викликає в нас так багато різних міркувань, спонукає замислитися над суттю людського буття.

Характеристика персонажа

Пригадаймо, чиїм сином був Чіпка. Мати - зневажена селянка, яка й хати власної не мала. Єдине багатство - це працьовиті руки й чесна душа. Батько - панський попихач, утікач і з панської волі москаль. Тобто, Чіпка походить з тих найбільш обділених, уярмлених українців, які народжувалися й виростали з тавром невільника. А тут ще й - "байстрюк", "виродок". Чіпка змалечку відчув себе нелюбим, відкинутим, другосортним. Так мало радості й добра зазнав і так багато болю.

Які особливості характеру проявляв Чіпка в дитинстві та юності? Чи щось насторожило вас?

Найкращі свої риси малий проявляв у спілкуванні зі своїми добрими наставниками - бабусею Оришкою та дідом Уласом: він виявляв свій природний розум, метикуватість, прагнення творити добро. Водночас рано усвідомлена соціальна кривда сприяла тому, що виростав хлопець надто нервовим, озлобленим, готовим до помсти. Пригадується, як у відповідь на покарання Чіпка хоче підпалити обійстя свого хазяїна Бородая. Насторожує нас і момент, коли разом з пустотливим та байдужим Грицьком Чіпка з насолодою відкручує голови горобцям. Можна простежити, як у нього з дитинства розвивається неконтрольоване психікою почуття помсти, яке часто за своєю силою перевершує саму кривду.

Чи траплялося вам у середовищі підлітків спостерігати невиправдану жорстокість?

Це питання може викликати коротку морально-етичну бесіду, підсумком якої нехай стане прислів'я: "Посієш вчинок - пожнеш звичку; посієш звичку - пожнеш характер; посієш характер - пожнеш долю".

·  Розкажіть про Чіпку-хлібороба, охарактеризуйте його почуття і настрої в той період життя.

·  Чому так тяжко сприйняв герой те, що в нього забирають землю?

·  Що є свідченням слабкої волі Чіпки?

·  Хто підказував йому вихід із становища?

Учні пригадають, яким запопадливим господарем був молодий Чіпка, проілюструють свою розповідь цитатами, які свідчать, що він любив землю, знав їй ціну

і не лише матеріальну. Недаремно саме тут, серед полів, до Чіпки прийшло кохання. Разом із землею Варениченко втрачає віру в справедливість, у людей:

Що тепер я?. Людський попихач, наймит?. Пропало. все пропало. І добро і душа пропала. бо немає правди між людьми.

Мотрі також було жаль землі, але найстрашніше було втрачати сина. Відчуваючи серцем недобре, вона каже:

Навіщо це ти, сину, сам собі лихо робиш? Це ж ти сам себе з світа зживаєш!. Плюнь ти на ту землю!. Що ж робити? Жили ж он без землі кілька літ, та хліб їли. й тепер не сидітимемо без нього. Ти тоді малий був, - сама пучками та ручками заробляла, - та не померли з голоду. А тепер

не те, що тоді!. Тепер і ти заробиш, і я допоможу.

Хіба це не було добрим напучуванням? Але Чіпка не послухався матері. Відтоді він то втрачає людську подобу, то знову приходить до тями і стає тим бажаним, добрим Чіпкою, що подобається й автору, й читачам.

·  Які вчинки Варениченка викликають у вас осуд?

·  В яких випадках він чинить переступи, порушує найголовніші правила народної моралі й етики?

·  А в яких епізодах Чіпка проявляє кращі риси свого людського єства - розсудливість, мудрість, доброту, прагнення послужити громаді?

·  Як через страждання свого героя автори розкривають несправедливість, цинізм суспільства, в якому він жив?

·  Дайте оцінку вчинкам Нечипора після вигнання із земства.

·  Яке прислів'я із згаданих на початку уроку могло б стати коротким підсумком його безславного кінця?

Пристрасть Чіпки до чарки, невміння правильно оцінити свої вчинки викликають осуд. Тверезіючи, він розумів, що чинить Щось жахливе, але знову в горілці топив біль, а разом з ним і все те добре, що залишилося в його душі. Селяни розуміли страждання скривдженого парубка, проте не прощали йому злочинного життя, зневажливого ставлення до матері. Не прощає йому й автор. То чи не повторює Чіпка своїм життям той логічний ряд, про який уже йшлося: неволя - приниження - пияцтво - злочин?

У хвилини розпачу з вуст Чіпки прозвучали зболені слова: "Де ж правда?" Так і не знайшов він відповіді на це питання в суспільстві, серед якого жив. А вибори до земства, які стали підлим обманом і наругою над темними, безграмотними селянами, остаточно вбили віру в справедливість. Аморальність пореформеної Росії автор показав через підкупи, хабарництво, відвертий і вражаючий цинізм чиновників. Але й сам Чіпка виявився не гідним поваги людей. Озлобленість і мстивість керують його вчинками. Грабежі на шляхах він називає "відбиранням свого", зрівнюванням багатих з бідними. Отже, відплата за особисту кривду стає потворною, злочинною стосовно інших. Коли ж Чіпка остаточно знавіснів, розтоптав надії коханої дружини Галі на щасливе родинне життя, втопив рештки своєї честі в безневинній крові родини Хоменків, вироком прозвучали Галині слова: "Так оце та правда?! Оце вона!!!"

Які почуття вкладено в слова Галі?

Що рухало вчинками Чіпки: розум чи почуття?

У народі кажуть: ніколи не приймай рішення у гніві. Чіпка ж не замислювався, перш ніж зробити якийсь крок. Його серце ніколи не радилося з розумом, ставало сліпим у злобі і часто вело на слизьку дорогу. Тому всі його добрі наміри й помисли були перекреслені жахливими вчинками, кривавими злочинами. Народ, иайсправедливіший суддя, каже: "Добро довго пам'ятається, а лихо ще довше". Про це варто знати кожному.

План образу Чіпки

1. Обікрадене дитинство:

А - батьки Чіпки,

Б - роль баби Оришки у вихованні,

В - допитливий розум,

Г - у наймах.

2. На своєму хазяйстві:

А - портрет Чіпки,

Б - знайомство з Галею,

В - "Нема землі" - трагедія родини.

3. Слизька дорога:

А - Чіпка у шинку і дома,

Б - нові товариші,

В - перша крадіжка,

Г - участь у бунті кріпаків.

4. Чіпка багатіє

5. Нова кривда і дика помста

Чому Чіпка - "пропаща сила"?

Чіпка - "безбатченко". З дитинства виникають незвичайні запитання:

-  ви казали, бабусю, що бог нас хлібом годує

-  він, дитино, нас годує…

-  а чого ж мама хліб заробляє - ось досі з роботи немає? Каже, якби не робила, то нічого б було їсти…"

"виростав у голоді та в холоді", "сам по собі, як палець". Безстрашність: "Не було тоді нічого, перед чим би він оступився; яка б страховина перед ним не вставала - не злякати їй його відважного духу, упертої думки, палкого серця… Такому нема на світі нічого такого, чого б він злякався".

Бунтарство: "Ні! Недобре зробив батько, - глухо якось, з протягом, почав Чіпка… - Ні… не гаразд!. Чому він їх не вирізав, не випалив?

-  Кого сину? (дід Улас)

-  Панів! - сказав твердо Чіпка. "

Портрет: "дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць, разом з якоюсь хижою тугою…"

"Скрізь неправда… скрізь! - шепотів він. - Куди не глянь, де не кинь - усюди кривда та й кривда!"

Галя до Чіпки: "Ти думаєш легко мені дивитись на життя батькове побік з життям добрих людей. Бачиш, вони щиро працюють, чесно хліб заробляють, з людьми поводяться… і встають і лягають тихі, спокійні… А тут?"

7. Запис плану лекції: (тези або конспект лекції)

7.1 Знайомство з біографією письменника

7.2 Запис хронологічної таблиці

7.3 Теорія літератури: особливості роману, соціально-психологічний роман

7.4 Творча історія роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

7.5 Тема та ідея.

7.6 Композиція. Сюжет

7.7 Образ Чіпки

8. Закріплення знань студентів: усне фронтальне опитування

1.  Особливості роману

2.  Історія написання роману

3.  Тема та ідея

4.  центральна проблема

9. Коментар роботи студентів

Аналіз відповідей, виставлення оцінок

10. Підсумок заняття

Про що ж цей роман Панаса Мирного та Івана Білика? Про нищення історичної пам'яті, про важке ярмо на шиї українського народу, про несправедливість і жорстокість суспільства, яке нехтує всіма нормами моралі, породжує моральних калік - "пропащу силу". Роман викликає а нас роздуми не тільки над питаннями, пов'язаними з нашою історією, а й над загальнолюдськими, вічними: гріх і спокута, зло і добро, жорстокість і милосердя. Хто ж такий Чіпка Варениченко? Чи можна його назвати бунтарем проти соціального ладу, протестантом?

Чіпка не був настільки обізнаним, а про освіту й говорити нічого, щоб розуміти вади суспільного ладу. В його душі жила злість на особистих кривдників, і вона рухала ним. Навіть після бунту, коли він поміняв спосіб життя, то зробив це лише з однією метою - мстити дошкульніше. Його можна назвати протестантом, але стихійним, неусвідомленим. Радше всього, Чіпка - жахливо трагічна, морально роздвоєна особливість, яку обставини зробили стихійним бунтарем.

Безперечно, зіграло свою роль те, що Чіпка прийшов у світ з тавром неволі. У "Подорожі від Полтави до Гадячого" Панас Мирний, розкриваючи образ "злющого зарізяки" Гнидки (прототипу Чіпки), писав, що Гнидка - "безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побиту, пригніченого усяким панством.; "

Чого навчає гіркий досвід Чіпки Варениченка?

Він примушує нас замислитись над моральними цінностями, над суттю людського буття, над історією свого народу.

11. Домашнє завдання

Лекція, аналіз творчості, читати "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", виписати цитати до образу Чіпки. Підготуватися до розгляду проблеми "Що зробило Чіпку Варениченка пропащою силою?", використовуючи текст твору і матеріал підручника.