1.2 Сутність сім'ї та типологія сімей
Існує безліч дефініцій поняття «сім'я», усі вони відбивають той стан у теорії соціальної роботи коли предметом її вивчення стає сім'я як соціальний інститут, мала група й система взаємовідносин.
Сім'я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства та виконує в ньому такі функції: виховна; господарсько-побутова - для задоволення матеріальних потреб і для збереження здоров'я; емоційна (культурне і духовне спілкування); первинний соціальний контроль - це контроль за виконанням норм, засвоєних у процесі соціалізації та виховання; репродуктивна і сексуальна - це відтворення потомства і подружні взаємини.
Виходячи із парадигм розуміння сім'ї як соціальної групи, її можна визначити як динамічну малу групу людей, поєднаних спільністю проживання і родинними взаєминами, спільністю формування й задоволення соціально-економічних і біологічних потреб, любов'ю, взаємною моральною відповідальністю.
Сім'я складається з трьох основних підсистем (Рис. 1.1):
Рисунок 1.1. Складова сімейної підсистеми
Деякі фахівці роблять спроби дати визначення сім'ї на основі системного підходу з урахуванням того, що вона несе в собі одночасно ознаки і соціального інституту, і малої групи, і системи стосунків. До найбільш значущого для практичного соціального працівника можна винести визначення сім'ї.
Сім'я - це соціально-педагогічний інститут та особлива соціальна система, яка є підсистемою суспільства і включає в себе інші підсистеми (членів сім'ї); це мала соціальна група, первинний контактний колектив. Усе це дозволяє говорити про такі її ознаки, як шлюбні, між поколінні, кровні, встановлені зв'язки між членами сім'ї; родинні почуття, почуття безпеки, захищеності, любові, поваги; спільний побут і проживання членів сім'ї, наявність певних функцій у суспільстві (видів життєдіяльності сім'ї), прав сім'ї в суспільстві й прав членів сім'ї в родині, обов'язків членів сім'ї стосовно один одного та відповідальність перед суспільством за своїх членів.
Так само сімей називають соціальний інститут, тобто стійка форма взаємовідносин між людьми, в рамках якої здійснюється основна частина повсякденного життя людей: сексуальні відносини, дітонародження і первинна соціалізація дітей, значна частина побутового догляду, освітнього та медичного обслуговування[9, c. 125].
Практика соціальної роботи з сім'єю завжди спирається на конкретний тип сім'ї. класифікація типів сім'ї може бути побудована на різних засадах, за різними критеріями, ознаками тощо (Табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Типи сімей
Типи | Значення |
Бездітна сім'я | Потребує здатності членів подружжя мати дітей або пошук прийомної дитини. |
Багатодітна сім'я | Сім'я, де три і більше дітей; її проблеми - бідність, нестабільність статусу в суспільстві, утриманські установки, умови для розвитку у підлітків девіантною та психологічних відносин. |
Молода сім’я | Тут пріоритетною сферою уваги соціальної роботи можуть бути – міжособистісна адаптація подружжя, розподіл ролей і функцій, труднощі початкового виховання дітей. |
Неповна сім'я | Сім'я, де відсутній один з батьків; її проблеми - це зміна статусу в суспільстві - низький матеріальний рівень, наявність розвитку у дітей девіантної поведінки. |
Первинна сім'я | Основною ознакою є перерозподіл ролей обов'язків у сім'ї у зв'язку з появою дитини. |
Вторинна сім'я | Сім'я, створена повторно обома чи одним з подружжя - для неї характерні наведені вище проблеми, а також типові побудова взаємин зі старою і новою сім'єю, адаптація дітей до нових батькам або догляду одного з них з родини. |
Позашлюбна сім'я | Сім'я в якої неоформлені законодавчо стосунки, що позначаються на обов'язках щодо членів сім'ї, відносинах із мікросередовищем |
Сім'ї де є засуджені батьки, інші члени сім'ї | Сім'я де є незадоволеність дітей відсутністю батька, у відповідному ставленні матері до відсутнього батька, насильство щодо дітей. |
Також до типів сімей відносять такі як, малодітна сім'я, вторинношлюбна сім'я, міжнаціональна сім'я, дистантна сім'я, вторинний шлюб, різнорідна сім'я, складна сім'я, опікунська сім'я, що також зустрічаються на практиці методичної соціальної роботи і мають велике значення у розробці форм та методів спеціалістами соціальної роботи, але за своїм характером мають незначне поширення у даній галузі.
Таким чином, згідно з поданою класифікацією існує багато типів сім'ї, клієнтом соціальної роботи може стати сім'я будь-якого типу, а рівень потреби в соціальній підтримці, її конкретне утримання, види допомоги мають бути різними.
Спеціаліст даної галузі, який працює з сім'єю повинен орієнтуватися на відповідну її модель.
Існує досить велика кількість моделей соціальної роботи з різноманітними типами сімей. У вітчизняній теорії і практиці соціальної роботи з різноманітними типами сімей, як зразок може бути запропонована модель І. Трубавіної (Табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Моделі соціальної роботи з різними типами сімей
Тип сім'ї | Напрям роботи | Форма роботи |
Бездітна | Подолання однобічної спрямованості членів сім'ї мати дитину; профілактика девіантної поведінки членів сім'ї, надання інформаційно-консультативної допомоги. | Клуби, секції, походи, спільне відзначення свят, індивідуальні консультації. |
Багатодітна | Навчання сімейного процесу, інформування про права сім'ї та дітей, організація дозвілля, відпочинку і спілкування батьків і дітей. | - |
Молода | Формування гендерної в системі запобігання насильства в сім'ї, рекомендації з прав та обов'язків членів сім'ї, запобігання сімейним конфліктам, допомога в працевлаштуванні. | Курси, тренінги, семінари, лекторії, консультпункти, виїзні консультації, спеціальні телефонні лінії. |
Неповна | Формування позитивного мислення, профілактика помилок у родинному вихованні, корекція стосунків сім'ї та членів з мікросередовищем. | Групи підтримки чи самодопомоги, курси, тренінги, семінари, лекторії, консультпункти, організація предметного дозвілля та спілкування. |
Первинна | Батьківське просвітительство, робота з укріплення подружніх стосунків, формування гендерної рівності, запобігання насильству в сім'ї. | Школи молодих батьків, клуби сімейного спілкування, спільне відзначення свят. |
Вторинна | Корекція сімейних стосунків, формування толерантності, культури спілкування в сім'ї, батьківське просвітництво, організація дозвілля відпочинку. | Сімейні клуби, конкурси, походи, вікторини, змагання, курси сімейного бізнесу. |
Позашлюбна | Пропаганда сімейного способу життя, просвітництво з прав сім'ї та її членів, запобігання відмовам матерів від позашлюбних дітей. | Передачі на радіо, ТБ, відео лекторії, консультпункти, телефони й пошта Довіри, притулки для жінок і дітей. |
Сім'ї де є засуджені батьки, інші члени сім'ї | Допомога в організації контактів між членами сім'ї, профілактика негативних явищ і девіантної поведінки, запобігання насильству в сім'ї, адаптація сім'ї в мікросередовищі, корекція внутрішньо сімейних стосунків. | Зустрічі членів в сім'ї, бесіди, тренінги, консультпункти, рейди-перевірки, групи взаємопідтримки. |
Сім'ї де є засуджені батьки, інші члени сім'ї | Допомога в організації контактів між членами сім'ї, профілактика негативних явищ і девіантної поведінки, запобігання насильству в сім'ї, адаптація сім'ї в мікросередовищі, корекція внутрішньо сімейних стосунків. | Зустрічі членів в сім'ї, бесіди, тренінги, консультпункти, рейди-перевірки, групи взаємопідтримки. |
Крім того, до основних загальнотеоретичних моделей роботи з різними типами сімей відносять:
- педагогічну модель;
- психологічну модель;
- діагностичну модель;
- соціальну модель;
- медичну модель.
1. Педагогічна модель ґрунтується на гіпотезі про нестачу педагогічної компетентності батьків. Суб'єктом скарги у такому випадку найчастіше виступає дитина. Консультант разом з батьками аналізує ситуацію, накреслює програму заходів. Спеціаліст орієнтується не стільки на індивідуальні можливості батьків, скільки на універсальні з точки зору педагогіки і психології засоби виховання. Ця модель носить профілактичний характер. У ній особливо мають потребу проблемні, дисфункціональні сім'ї. Вона спрямована на підвищення психолого-педагогічної культури батьків, розширення і відновлення виховного потенціалу сім'ї, активне включення батьків у процес соціального виховання дітей.
2.Соціальна модель використовується у тих випадках, коли сімейні труднощі є результатом несприятливих зовнішніх обставин. У цих випадках окрім аналізу життєвої ситуації і рекомендацій, є потреба у втручанні зовнішніх сил.
3.Форми роботи у межах цієї моделі спрямовані на підвищення батьківської компетентності. Використовуються лекції і бесіди для батьків з питань сімейного виховання, дискусії, аналіз та обговорення реальних труднощів сімейного виховання, групові форми роботи з батьками, що спрямовані на оволодіння навичками спілкування з дітьми тощо.
4.Психологічна (психотерапевтична) модель використовується тоді, коли причини труднощів дитини знаходяться у сфері спілкування, особистісних особливостях членів сім'ї. Модель передбачає аналіз сімейної ситуації, психодіагностику особистості, діагностику сім'ї. Практична допомога полягає у подоланні бар'єрів спілкування та виявлення причин його порушення.
5.Діагностична модель ґрунтується на припущенні про дефіцит у батьків спеціальних знань про дитину або свою сім'ю. Об'єктом діагностики є сім'я, а також діти і підлітки з порушеннями і відхиленнями у поведінці. Діагностичний висновок може виступати основою для прийняття організаційного рішення.
5. Медична модель передбачає, що в основі сімейних труднощів лежать хвороби. Завдання психотерапії - діагноз, лікування хворих і адаптація здорових членів сім'ї до хворих.
Спеціаліст може використовувати різні моделі допомоги сім'ї залежно від характеру причин, що викликають проблему дитячо-батьківських стосунків.
Отже, у зв'язку з тим, що сім'я всебічно охоплює різні форми життєдіяльного сімейного способу життя дослідження показують, що поєднання в сім'ї соціально-економічних труднощів у нашій державі й загальносвітових, власне, сімейних проблем, пов'язаних, насамперед, з так званою «кризою сучасної сім'ї», ставлять сім'ю в жахливі умови, і тому власних її захисних сил виявляється недостатньо.
З огляду на це загальновизнаною системою допомоги сім'ї стає організація соціальної роботи в межах усієї держави й суспільства здійснювана на основі особливих структур – служб соціальної роботи.
... іти його світ , світ людини нужденної в опікунському відношенні . ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ ІЗ ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ. Необхідність інтеграції технологій соціальної роботи і методів прикладної психології в першу чергу визначається специфікою людей з обмеженими можливостями (ОМ ) як об'єктів "соціальної терапії". Серед проблем людей з ОМ, особливо молодих, найчастіше ...
... нта і його оточення). Вибір методів залежить від специфіки роботи соціальних служб. Здебільшого вони використовують комплекс методів, хоча можливе надання переваги якомусь одному з них. У практичній соціальній роботі інколи послуговуються поняттям «група послуг». Наприклад, служба соціальної підтримки сім'ї може надавати їй матеріальну допомогу (забезпечення дітей харчуванням, належних умов у ...
... , і фінансування державних програм, особливо тих, які зачіпають вразливу соціальну сферу, має стояти пріоритетним пунктом порядку денного команди Ю.Тимошенко", - відзначив В.Балога. Уряд схвалив Концепцію Загальнодержавної цільової соціальної програми "Збереження і розвиток трудового потенціалу України на період до 2017 року" Міністр економіки України Богдан Данилишин повідомив про те, що на зас ...
... цілей і альтернатив, він орієнтує на поміркованість, поступові зміни з урахуванням ситуації, що склалася, досягнення на кожному етапі компромісу, домовленості між суб'єктами соціальної роботи. Покроковий підхід є інтерактивним, що передбачає взаємодію багатьох елементів. Його використовують у зосередженій на завданні моделі соціальної роботи. 3. Практичний підхід. Його засадничою основою є ді ...
0 комментариев