Сутність соціального захисту населення
Складові соціального захисту
Аналіз стану зайнятості інвалідів
Аналіз стану зайнятості молоді та жінок
Аналіз стану зайнятості міського та сільського населення
Перспективні напрями соціальної політики щодо зайнятості соціально незахищених верств населення
Програми сприяння зайнятості Державної служби зайнятості
Навигация
Аналіз стану зайнятості інвалідів
Стан зайнятості соціально незахищених верств населення
58563
знака
3
таблицы
9
изображений
2.1 Аналіз стану зайнятості інвалідів
В Україні досить гострою є проблема працевлаштування людей з фізичними вадами, проте законодавство гарантує працевлаштування інвалідів. Відсутність у інваліда професійної підготовки або неадекватність її рівня потребам ринку праці зменшує його шанси на працевлаштування і, як наслідок, - на активну життєдіяльність.
Законодавчими та нормативно-правовими актами для інвалідів передбачається регулярне санаторно-курортне лікування, протезування, безкоштовні ліки або ліки за пільговими цінами.
У концепції загальнодержавної програми зайнятості населення на 2009-2011 роки ведеться мова про визначення проблеми зайнятості в Україні.
Основними причинами, які стримують зайнятість інвалідів в Україні, є:
- порівняно низький рівень освіти інвалідів та їх професійної підготовки;
- недостатній рівень підтримки тих, хто вперше виходить на ринок праці (випускники навчальних закладів);
- недостатня кількість робочих місць, на яких може бути задіяна праця інвалідів.
Протягом останнього десятиріччя в Україні за зменшення наявного населення домінує тенденція зростання інвалідності. На початку 1990-х років загальна чисельність інвалідів в Україні становила близько 3% усього населення, або 1,5 млн осіб. У 2005 р. загальна чисельність інвалідів приблизно дорівнювала 2,5 млн осіб, або 5,3% усього населення.
Таблиця 2.1.
Чисельність інвалідів в Україні у 2004-2009 рр
| Категорія | Роки | |||||
| 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | |
| Інваліди І групи | 319,0 | 334,0 | 337,7 | 298,9 | 278,2 | 272,4 |
| Інваліди ІІ групи | 1229,3 | 1154,4 | 1128,4 | 1105,5 | 1104,6 | 1083,3 |
| Інваліди ІІІ групи | 900,1 | 848,5 | 906,5 | 959,5 | 1009,1 | 1034,9 |
| Діти-інваліди | 146,0 | 125,4 | 122,6 | 85,6 | 50,7 | 39,5 |
| Всього* | 2594,4 | 2462,3 | 2495,2 | 2449,5 | 2442,6 | 2430,1 |
* З урахуванням пенсіонерів, звільнених з лав МО, МВС, МНС, СБУ, ДПА, Державного департаменту з питань виконання покарань, функція з визначення і виплати пенсій яким передана органам Пенсійного фонду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. №1522
На 1000 населення у 2005 р. в Україні припадало 53 інваліди. В одинадцяти областях цей показник перевищував середній, особливо в Чернігівській області (на 1000 населення припадав 71 інвалід). Найменше значення показника по країні мала Закарпатська область, де на 1000 населення було 44 інваліди [23].
Опираючись на «План дій Ради Європи з проблем інвалідів на 2006-2015 роки: Національне впровадження – від політики до практики» в Україні була затверджена Постанова «Про затвердження Державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року», в якому зазначається стан інвалідності на Україні та шляхи вирішення багатьох проблем щодо реабілітації, матеріальної допомоги, навчання та працевлаштування інвалідів [21].
Основними показниками інтеграції інвалідів у суспільство є:
- кількість створених нових робочих місць для інвалідів;
-рівень зайнятості інвалідів.
Невисокий рівень працевлаштування інвалідів органами соціального захисту населення обумовлений тим, що значна частина поданих вакансій залишається незадоволеною через те, що інвалідам пропонуються робочі місця, які не потребують кваліфікації (наприклад, прибиральниці, охоронці, підсобні робітники), тим часом серед осіб з обмеженими фізичними можливостями багато висококваліфікованих працівників із вищою освітою. Крім того, на цих робочих місцях здебільшого пропонується заробітна плата на рівні мінімальної.
Таким чином, в Україні створено механізм забезпечення працевлаштування інвалідів на підприємствах, в установах та організаціях, який передбачає встановлення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, їх соціальну, трудову та професійну реабілітацію, професійне навчання та створення для них робочих місць за кошти адміністративно-господарських санкцій, що сплачуються роботодавцями, які не виконують нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів. Цей механізм доповнюється положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість" (набрав чинності у березні 2006 року), згідно з яким особам з обмеженими можливостями, що звернулися за допомогою у працевлаштуванні до державної служби зайнятості, надається статус безробітного.
Важлива роль у працевлаштуванні інвалідів належить державній службі зайнятості України.
Варто зазначити, що державна служба зайнятості послідовно працює над урізноманітненням форм та підвищенням якості соціальних послуг для інвалідів. Їм забезпечено вільний доступ (усі центри зайнятості обладнані пандусами) до джерел інформації: описів професій, відео- та аудіофільмів, листівок, буклетів, довідників, переліків рекомендованих професій і навчальних закладів, медичних протипоказань до опанування певних професій, паспортів підприємств та організацій. Для інвалідів також проводяться цільові ярмарки вакансій та семінари.
У багатьох регіонах України на виконання Указу Президента України «Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення на ринку праці» та з метою підвищення рівня зайнятості інвалідів укладено чотирьохсторонню угоду між обласним центром зайнятості, управліннями праці та соціального захисту населення, відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів, центрами професійної реабілітації інвалідів. За цією угодою: до 2011 р. згідно з Державною програмою зайнятості населення очікується збільшення чисельності працюючих осіб з обмеженими фізичними та розумовими можливостями до 420 тис. осіб [8].
На кінець 2009 року у складі всього зайнятого населення України інваліди становлять лише 1,5-1,6 відсотки. У структурі загальної чисельності інвалідів лише 15% зайняті економічною діяльністю (це приблизно 396 тис.осіб із 2,64 млн. інвалідів) . Саме тому тема працевлаштування інвалідів на сьогоднішній день є актуальною як ніколи [3], [7].
На даний час існує низка нормативних документів, розроблених за участю Національної Асамблеї інвалідів України, які роблять більш ефективним процес працевлаштування інвалідів. Більшість з них хотіли б мати місце роботи яке б знаходилось недалеко від місця проживання чи зовсім працювати вдома.
Так, 23 лютого 2006 року до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» були внесені зміни, відповідно до яких інвалід має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Також Верховною Радою України була підтримана законодавча ініціатива Голови НАІУ Валерія Сушкевича щодо встановлення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця та визначення відповідних штрафних санкцій за порушення цієї вимоги [7].
У Законі України «Про зайнятість населення» ст. 5 вказано що: «У разі якщо на підприємстві (об'єднанні), в установі, організації працює 20 осіб, які належать до категорій громадян, зазначених у цій статті, квота для цих підприємств не встановлюється.
У разі відмови у прийомі на роботу громадян із числа категорій, зазначених у цій статті (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку), у межах установленої броні з підприємств, установ та організацій державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.»[2].
Порядок квотування і бронювання робочих місць та працевлаштування на них зазначених категорій громадян встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі працевлаштування безробітних з числа інвалідів дотація надається роботодавцям за умови, що для їх працевлаштування не потрібно створення спеціального робочого місця або це спеціальне робоче місце роботодавець створює за власний рахунок [8].
За останні роки значно зросла кількість підприємств, що надають територіальним відділенням Фонду звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10 ПІ (річна). Так, якщо у 2003 році надали звіти 57912 підприємств, то у 2007 році – 103525 підприємств, або більше у 1,8 раза. Станом на 01.10.2008 року звіти вже надали 102496 підприємств (рис. 2.1).
Однією з причин низького рівня зайнятості інвалідів у державі є відсутність у законодавстві положень про стимулювання і заохочення тих роботодавців, які працевлаштовують інвалідів у повному обсязі 4%-го нормативу, а також тих роботодавців, які понад цей норматив створюють нові робочі місця і працевлаштовують на них інвалідів різних категорій і з різним ступенем втрати працездатності [23]
Таблиця 2.2.
Динаміка кількості вільних робочих місць та чисельності працевлаштованих інвалідів за 2003 – 2008 рр.
| № з/п | Показники | Роки | |||||
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | ||
| 1 | Кількість вільних робочих місць для інвалідів (станом на початок року), одиниць | 4405 | 2043 | 2654 | 10033 | 11483 | 13783 |
| 2 | Працевлаштовано інвалідів за рік, осіб | 3250 | 3595 | 4309 | 6210 | 7590 | 7641 |
Згідно з даними табл.2.2 у 2008 році чисельність працевлаштованих інвалідів у 2007 році збільшилася у порівнянні з 2003 роком у 2,3 раза. Кількість вільних робочих місць для інвалідів збільшилася у порівнянні з 2003 роком у 3,1 раза. Разом з тим, незважаючи на збільшення кількості підприємств, які додержуються встановлених нормативів із працевлаштування інвалідів, багато підприємств їх не виконують, за що сплачують відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Сума коштів, які надходять до Фонду за рахунок адміністративно-господарських санкцій, щорічно зростає. Якщо у 2003 році сума адміністративно-господарських санкцій та пені, які надійшли від підприємств до Фонду, складала 135002,4 тис. грн., то у 2007 році 223219,8 тис.грн., або майже у 1,7 раза більше. У 2008 році адміністративно-господарських санкцій та пені надійшло 243308,5 тис. грн., що на 9,0% більше ніж у 2007 ріці. Найбільша частка цих коштів надійшла від роботодавців м. Києва (43,1%), Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей (5,6; 5,6 та 5,5% відповідно) [23].
Похожие работы
... » [11, с.773]. Отже, завершуючи огляд наукових джерел, видається можливим стверджувати, що, незважаючи на розробку у зазначених працях окремих ас-пектів формування й розвитку соціальної держави, ці проблеми залишаються недостатньо опрацьованими у рамках загальнотеоретичного державознавства і правознавства. А відтак — потребують подальших досліджень. 1.2 Методологічні аспекти дослідження сутності ...
... що охорона праці має безпосередній зв`язок із роботою спеціаліста в галузі соціальної роботи. Висновки Під час виконання дипломної роботи було визначено основні проблеми формування соціального захисту населення на сучасному етапі. Це досить актуальна тема оскільки, в ній виражені основні проблеми категорії населення, яким потрібна підтримка держави. Аналізуючи соціально-економічні процеси, ...
... , оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції [7]. Розділ ІІ. Аналіз та оцінка соціальних програм які впроваджуються органами соціального захисту населення 2.1 Загальні підходи до оцінки ефективності соціальних програм Загальна оцінка будь-якої соціальної ...
... та соціальну злагоду в суспільстві. Створення правової соціальної держави повинно стати загальнонаціональною ідеєю і програмою дій всіх громадян України. 3.2 Проблема будівництва соціальної держави в Україні Україна, перебуваючи нині у фазі розбудови, опинилась у стані розбалансованості державних, суспільних і політичних інтересів, дестабілізації економіки, невизначеності й неузгодженості ...
0 комментариев