2.3 Аналіз стану зайнятості міського та сільського населення

В наш час посилюється диспропорційність структури сільського населення по відношенню до міського за статтю: в сільській місцевості чисельність жінок перевищує кількість чоловіків на 14,3 %, в міських поселеннях це співвідношення складає 17,8 %, що вказує на значний відплив жінок фертильного віку до міста навіть за даними офіційної статистики, яка не враховує значну частку міграційних потоків всередині країни (рис.2.5). Порушення статевого співвідношення загрожує погіршенням процесу відтворення сільської частини населення. Розмивається відтворювальний потенціал для заміщення поколінь батьків поколіннями дітей.

Рис. 2.5. Статева структура міського і сільського населення України у 2009 році, тис. осіб.

До процесу скорочення чисельності сільського населення додається також міграційний рух: внутрішньорегіональний, міжрегіональний та міждержавний, який є достатньо точним індикатором економічного і соціального становища. Внутрішньодержавна та міждержавна міграція сільського населення змінює кількісні та якісні його характеристики, посилює непривабливість проживання (особливо для молоді) на сільських територіях. Залишається гострою проблема безробіття у сільській місцевості. Головною причиною безробіття сільського населення слід, на нашу думку, вважати структурні чинники, пов’язані з різким падінням обсягів сільськогосподарського виробництва, про що свідчать різке зменшення посівних площ та поголів’я великої рогатої худоби як у період трансформаційної кризи, так і в останні роки, а також повільність впровадження ринкових перетворень у сільській місцевості та диверсифікації економіки села. За даними Держкомстату України, протягом 2007 - 2008 рр. рівень безробіття сільського населення працездатного віку за методологією МОП залишався без змін на рівні 6,6 %, в той час як рівень безробіття міського населення зменшився на 0,6 %. В першому півріччі 2009 р. тенденція збереглася: рівень безробіття сільського населення зменшився порівняно з аналогічним періодом попереднього року на 0,1%, міського – на 0,3%. Між тим, за оцінками експертів Національного аграрного університету, рівень безробіття в сільській місцевості може бути на порядок вищим від офіційно зареєстрованого Держкомстатом і сягати 2,3 млн. осіб працездатного віку.За 2008 рік в сільській місцевості було вивільнено на 13,7 % працівників більше, ніж у 2007 році. Аналіз структури безробітного населення в сільській місцевості за причинами незайнятості свідчить про те, що найбільша кількість безробітних реєструється через звільнення з економічних причин, тобто найбільша частка безробітних обумовлена складним фінансовим станом підприємств, що змушує керівників виробництва скорочувати робочі місця.


Рис. 2.6. Безробіття сільського населення за причинами незайнятості, %.

Не дивлячись на те, що кількість новостворених робочих місць зростає, проблему працевлаштування це не вирішує. Кількість звільнених працівників в сільському господарстві у півтора разу перевищує число прийнятих. Станом на 1 січня 2009 року навантаження на одне робоче місце в сільській місцевості становило 14 осіб проти 5 осіб в середньому по Україні, що призводить до перерозподілу робочої сили й форсованого відтоку її до інших сфер економіки.Вкрай низький сучасний рівень соціальної інфраструктури села створює реальні передумови для погіршення соціально-демографічної ситуації в сільській місцевості. Подолання проблем, що склалися в цій галузі вимагає безпосереднього втручання держави шляхом фінансування конкретних цільових програм соціального розвитку села [23].Поліпшення соціального та економічного становища на селі вимагає насамперед здійснення комплексних ринкових перетворень в агропромисловому комплексі країни та заходів щодо підготовки сільгосппідприємств та індивідуальних господарств до діяльності в умовах повноцінного функціонування ринку землі, в тому числі:

- вироблення дієвих економічних та механізмів стимулювання та підтримки розвитку аграрного виробництва у ціновій, кредитній, податковій політиці та відповідного інституційного забезпечення;

- розвитку механізмів залучення в сільське господарство капіталу промислових підприємств, фінансових та сервісних структур шляхом організації крупнотоварного агропромислового виробництва;

- впровадження ринкових механізмів регулювання цін на аграрних ринках, скорочення числа посередницьких ланок між сільгоспвиробником та кінцевим споживачем його продукції;

- посилення антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії і послуги, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам, з метою оптимізації їхніх витрат;

- заохочення, в тому числі – з використанням змішаного інвестування, розвитку інфраструктурних елементів аграрного ринку: постачально-збутових систем, транспорту сільгосппродукції, засобів нагромадження та зберігання сільгоспсировини;

- заохочення розвитку малого бізнесу у сферах виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;

- сприяння розвитку територіальних підприємницьких мереж (регіональних кластерів) в сільських регіонах, орієнтованих на матеріально-технічне постачання сільгоспвиробництва та переробку, зберігання і збут сільгосппродукції [16; c. 237].Жіноче безробіття – це ще один аспект ґендерного аналізу. Відомо, що жінки мають більше проблем як при звільненні, так і при працевлаштуванні. Незважаючи на те, що фактичні показники зареєстрованого та загального рівня безробіття у жінок навіть менші, ніж у чоловіків (8,4% та 9,6% відповідно за даними обстежень робочої сили), це скоріше обумовлено бажанням та необхідністю скорішого працевлаштування жінок, навіть коли їх не задовольняють повністю умови запропонованих вакансій. Жінки виявляють більшу активність у всіх заходах, що сприяють працевлаштуванню, в тому числі готові активно освоювати сферу малого та середнього бізнесу.

Важливим засобом підвищення ефективності діяльності центрів зайнятості щодо забезпечення гендерної рівності є створення відповідних центрів або іншого інформаційного простору, в межах якого здійснюватимуться конкретні заходи щодо вирішення проблем з гендерної рівності, та визначення функцій окремих спеціалістів.

Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 05.02.2007 року № 31-р-07 «Про погодження проекту регіональної програми підтримки сімей та жінок у Дніпропетровській області на 2007-2011 роки» обласною службою зайнятості розроблені заходи щодо покращення якості та змісту соціальних послуг, що надаються державною службою зайнятості жінкам та членам сімей, які перебувають на обліку в центрах зайнятості [22].

Всього протягом 2008 року на обліку перебувало 80,1 тис. жінок, не зайнятих трудовою діяльністю, або 53,2% від загальної кількості клієнтів центрів зайнятості. Протягом року за сприяння центрів зайнятості отримали роботу 35 тисяч жінок. З них – 46,7 % були працевлаштовані на робітничі місця, 35,5% - на посади службовців, 17,8% - на місця, що не потребують спеціальної підготовки [23].

Загалом, виділяються дві основні групи жінок з активною позицією. Перша – це група високоосвічених жінок, які мають високу кваліфікацію, менеджерські знання, володіють іноземними мовами, орієнтовані на роботу з міжнародним бізнесом. Таких жінок з кожним роком з’являється все більше, але дуже незначна їх частина реально володіють бізнесом чи частиною бізнесу, більшість працюють за наймом на других ролях у фірмах, частіше на таких посадах, як фінансовий директор, директор з маркетингу, головний бухгалтер. Найчастіше започаткувати власний бізнес їм заважає не відсутність знань та навичок, а глибоке розуміння законів ділового світу, де склалася чоловіча монополія. Друга категорія – жінки, в основному, з середньою спеціальною або вищою освітою, які володіють певним досвідом роботи і які ризикнули розпочати свій бізнес. Поступово бізнес для них перетворюється з елементарного засобу виживання на певну самодостатню цінність, відмовлятися від якої жінки-підприємці вже не збираються. Обидві групи мають можливість вийти на якісно новий соціальний щабель в бізнес-ієрархії та в суспільстві за умови розвитку програм підтримки жіночого підприємництва.

З метою залучення жінок до підприємницької діяльності, малого та середнього бізнесу 80,1 тис. жінок, які звернулися до служби зайнятості, отримали 59,0 тис. профконсультаційних послуг, в тому числі 14,4 тис. з використанням профдіагностичних методик.

Для підготовки та перепідготовки жінок для роботи в малому бізнесі, в обласному і в базових центрах зайнятості постійно проводиться робота з орієнтації на підприємницьку діяльність. За направленнями базових центрів зайнятості проводилось навчання на курсах, зорієнтованих на започаткування власної справи. Це такі, як перукар, масажист, кравець, манікюрниця, швачка, кондитер, закрійник тощо. У результаті проведеної роботи станом на 01.01.2009 р. 1360 безробітних отримали одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, у тому числі 542 жінки.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення» у 2008 році на підприємствах, організаціях, установах області незалежно від форм власності для громадян, які потребують соціального захисту та не здатні на рівні конкурувати на ринку праці, заброньовано 5,2 тис. робочих місць, зокрема: для жінок, які мають дітей до 6 років, одиноких матерів, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів, заброньовано майже 1,5 тис. робочих місць. Але рівень працевлаштування на заброньовані робочі місця залишається достатньо низьким. Необхідно зазначити, що для працевлаштування осіб, які потребують додаткових соціальних гарантій, роботодавці переважно бронюють робочі місця за робітничими професіями та професіями, що не потребують кваліфікації, залишається низьким і рівень заробітної плати на заброньованих робочих місцях (більше 63% вакансій з розміром зарплати менше прожиткового мінімуму)[3].


РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ЗАЙНЯТОСТІ СОЦІАЛЬНО НЕЗАХИЩЕНИХ ВЕРСТВ НАСЕЛЕННЯ

 


Информация о работе «Стан зайнятості соціально незахищених верств населення»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 58563
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 9

Похожие работы

Скачать
314875
0
0

... » [11, с.773]. Отже, завершуючи огляд наукових джерел, видається можливим стверджувати, що, незважаючи на розробку у зазначених працях окремих ас-пектів формування й розвитку соціальної держави, ці проблеми залишаються недостатньо опрацьованими у рамках загальнотеоретичного державознавства і правознавства. А відтак — потребують подальших досліджень. 1.2 Методологічні аспекти дослідження сутності ...

Скачать
106003
8
18

... що охорона праці має безпосередній зв`язок із роботою спеціаліста в галузі соціальної роботи. Висновки Під час виконання дипломної роботи було визначено основні проблеми формування соціального захисту населення на сучасному етапі. Це досить актуальна тема оскільки, в ній виражені основні проблеми категорії населення, яким потрібна підтримка держави. Аналізуючи соціально-економічні процеси, ...

Скачать
54010
4
2

... , оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції [7]. Розділ ІІ. Аналіз та оцінка соціальних програм які впроваджуються органами соціального захисту населення   2.1 Загальні підходи до оцінки ефективності соціальних програм Загальна оцінка будь-якої соціальної ...

Скачать
72431
0
0

... та соціальну злагоду в суспільстві. Створення правової соціальної держави повинно стати загальнонаціональною ідеєю і програмою дій всіх громадян України. 3.2 Проблема будівництва соціальної держави в Україні Україна, перебуваючи нині у фазі розбудови, опинилась у стані розбалансованості державних, суспільних і політичних інтересів, дестабілізації економіки, невизначеності й неузгодженості ...

0 комментариев


Наверх