Сутність соціального захисту населення
Складові соціального захисту
Аналіз стану зайнятості інвалідів
Аналіз стану зайнятості молоді та жінок
Аналіз стану зайнятості міського та сільського населення
Перспективні напрями соціальної політики щодо зайнятості соціально незахищених верств населення
Програми сприяння зайнятості Державної служби зайнятості
Навигация
Програми сприяння зайнятості Державної служби зайнятості
Стан зайнятості соціально незахищених верств населення
58563
знака
3
таблицы
9
изображений
3.2 Програми сприяння зайнятості Державної служби зайнятості
Служба зайнятості сприяє працевлаштуванню осіб різного рівня кваліфікації та досвіду роботи, серед яких можуть бути особи з інвалідністю, які бажають реалізувати професійні здібності та готові приступити до праці.
Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” на роботодавців покладено обов’язок створювати робочі місця для інвалідів. За цим Законом роботодавець може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів отримати дотацію на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні.
Дотація – це кошти Фонду соціального захисту інвалідів, які спрямовані на покриття видатків на створення спеціального робочого місця для інвалідів, зареєстрованих в міськ(рай) центрах зайнятості. Спеціальне робоче місце для інваліда – окреме робоче місце або дільниця виробничої площі, які потребують здійснення додаткових заходів щодо організації праці інваліда з урахуванням його індивідуальних функціональних можливостей, шляхом пристосування загального та додаткового обладнання, технічного обладнання тощо.
Дотація надається роботодавцю за місцем його реєстрації як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Дотація надається за умовою, що трудовий договір з інвалідом, який працевлаштований на спеціальне робоче місце за направленням центру зайнятості, не буде розірваний за ініціативою роботодавця у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня працевлаштування.
Розмір дотації на створення спеціального робочого місця для інваліда не повинен перевищувати 40 мінімальних заробітних плат.
Центр зайнятості щокварталу разом з територіальним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів перевіряють протягом двох років відомості про виконання умов укладеного договору та використання дотації, що подає роботодавець.
У разі потреби в додаткових професійних навичках, відповідно до вимог робочого місця на підприємстві, служба зайнятості організовує професійну підготовку чи перепідготовку осіб з інвалідністю.
Відповідно до норм українського законодавства, державна служба зайнятості має сприяти працевлаштуванню тільки тим особам з обмеженими можливостями, які до неї звертаються, на створені та пристосовані для них робочі місця. Про такі місця підприємства повинні інформувати центри зайнятості.
Послугами державної служби зайнятості користується кожен другий реальний безробітний. У загальній чисельності незайнятих громадян, які звертаються за допомогою в працевлаштуванні до центрів зайнятості, інваліди становлять 0,2%.
З метою сприяння трудовій реабілітації та працевлаштуванню інвалідів державна служба зайнятості веде облік громадян цієї категорії, котрі звернулися за сприянням у працевлаштуванні, веде облік робочих місць, на які, за інформацією підприємств, вони можуть бути працевлаштовані. В разі наявності підходящої роботи таких клієнтів направляють на підприємство для можливого працевлаштування.
Для зручності доступу інвалідів до об’єктів служби зайнятості приміщення базових центрів обладнують пандусами, пристроями для виклику персоналу при вході.
Особи з обмеженими можливостями мають вільний доступ до всіх джерел інформації в центрах зайнятості. Це описи професій, відеофільми та аудіозаписи, буклети, листівки, довідники, списки рекомендованих навчальних закладів та професій з переліками медичних протипоказань до засвоєння окремих професій, паспорти підприємств, організацій тощо.
Центри зайнятості здійснюють поглиблене профдіагностичне обстеження з метою професійного добору, є практика залучення громадян із недоліками здоров’я до семінарів з техніки пошуку роботи.
ВИСНОВКИ
При проведенні у курсовій роботі аналізу і дослідження проблем зайнятості та працевлаштування було визначено декілька аспектів їх вирішення. А саме, щоб розвивати нові напрямки у вирішенні проблем працевлаштування соціального незахищених верств населення, зокрема, за допомогою створення соціально-економічних підприємств, які відкривають нові можливості доступу їх на відкритий ринок праці і виступають ефективним важелем їх занедрення у сферу праці, необхідно:
- розробити концепцію стратегії розвитку працевлаштування соціально незахищених верств населення у ринкових умовах господарювання;
- на основі концепції систематизувати, уніфікувати і вдосконалювати чинні законодавчі акти, що регулюють питання працевлаштування соціально незахищених верств населення, та визначати, які нові законодавчі акти мають прийняти;
- можливість та перспективи створення робочих місць для працевлаштування соціально незахищених верств населення за рахунок коштів адміністративно-господарських санкцій, що надходять до Фонду соціального захисту за нестворені робочі місця;
- надання роботодавцям цільової позики (на поворотній основі із строком повернення до трьох років) на створення робочих місць для працевлаштування соціально незахищених верств населення);
- на створення робочих місць для працевлаштування соціально незахищених верств населення та резервування робочих місць для молодих спеціалістів які на мають досвід праці та фінансування (надання фінансової допомоги на безповоротній основі), витрат на професійне навчання інвалідів, які зареєстровані в усталеному порядку в державній службі зайнятості як безробітні, професійне навчання молоді з числа інвалідів після закінчення спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України ст. 46. – 1991 р.
2. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». – 2003 р. - N 1058-IV.
3. ЗУ «Про зайнятість населення». - 1991 року N 803-XII
4. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». - 2000 року N 1533-III
5. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». - 2001 року N 2240-III
6. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». - 1999 № 1105-XIV.
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. N 716 «Про затвердження Державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року».
8. Наказ Міністерства праці та соціальної політики N563 від 17.10.2007, N 88 від 27.02.2008 «Про затвердження Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце».
9. Указ Президента України від 10 травня 2006 року № 359/2006 «Про Основні напрями вдосконалення системи соціальних виплат населенню».
10. Загальна декларація прав людини. - №217 A (III). – 1948 год.
11. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права. - ООН А/RES/2200 А (XXI). Прийнято 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН.
12. Конвенція про права дитини. - N 789-XII ( 789-12 ) від 27.02.91
13. Дніпропетровська обласна служба зайнятості: «Основні методологічні визначення та поняття зайнятості населення (за рекомендаціями Міжнародної організації праці)». - 04.04.2008
14. Введення у соціальну роботу: Навч. посібник. — К.: Фенікс, 2001. - С.201
15. Васильченко В. С. Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П.: Управління трудовим потенціалом: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. – C.403
16. Грішнова О.А. Економіка праці та соціаль-но-трудові відносини: Підручник. 3-тє видання К.: Знання, 2007. – C. 237
17. Єременко В. Робоче місце і ринок праці // Економіка України – 2004р. - №6.
18. Лукеча М. Жінка на ринку праці // Єдність – он-лайн спілка жінок. - 25.12.2009. - http://www.ednist.com/?cat=11
19. Нікіфоров П.О. Фінансово-економічні аспекти розвитку ринку праці та боротьби з безробіттям / П.О. Нікіфоров, А.О. Вольська // Фінанси України. – 2008. - №10. – С.22-30.
20. Пилипенко А.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навчальний посібник / С.М. Пилипенко, А.А. Пилипенко, І.П. Отенко. – Харків: ВИД. ХНЕУ, 2004. – 224 с.)
21. Терюханова І. Стимулювання роботодавців до працевлаштування інвалідів - Реабілітація: Практичний аспект, №11 11. 2008
22. Офиційний сайт Дніпропетровської області: http://www.dnipr.dp.gov.ua/
23. http://www.ukrstat.gov.ua/
Похожие работы
... » [11, с.773]. Отже, завершуючи огляд наукових джерел, видається можливим стверджувати, що, незважаючи на розробку у зазначених працях окремих ас-пектів формування й розвитку соціальної держави, ці проблеми залишаються недостатньо опрацьованими у рамках загальнотеоретичного державознавства і правознавства. А відтак — потребують подальших досліджень. 1.2 Методологічні аспекти дослідження сутності ...
... що охорона праці має безпосередній зв`язок із роботою спеціаліста в галузі соціальної роботи. Висновки Під час виконання дипломної роботи було визначено основні проблеми формування соціального захисту населення на сучасному етапі. Це досить актуальна тема оскільки, в ній виражені основні проблеми категорії населення, яким потрібна підтримка держави. Аналізуючи соціально-економічні процеси, ...
... , оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції [7]. Розділ ІІ. Аналіз та оцінка соціальних програм які впроваджуються органами соціального захисту населення 2.1 Загальні підходи до оцінки ефективності соціальних програм Загальна оцінка будь-якої соціальної ...
... та соціальну злагоду в суспільстві. Створення правової соціальної держави повинно стати загальнонаціональною ідеєю і програмою дій всіх громадян України. 3.2 Проблема будівництва соціальної держави в Україні Україна, перебуваючи нині у фазі розбудови, опинилась у стані розбалансованості державних, суспільних і політичних інтересів, дестабілізації економіки, невизначеності й неузгодженості ...
0 комментариев