Навигация
2.6.2 Лікування положенням
Лікування положенням використовують на заняттях лікувальною гімнастикою під час пауз і при виконанні вправ. З цією метою використовуються пружний валик висотою 2-3 див чи подушка і чим старше дитина, тим більше її загальні розміри. Так, дітям із круглою спиною валик підкладають під лопатку при виконанні вправ на спині, при плоско-увігнутій спині валик під живіт при виконанні вправ на животі, під голову - лежачи на спині. У такий спосіб хребет дитини приймає правильне положення в плині 5-8 хвилин.
2.6.3 Гідрокінезотерапія
Заняття у воді - могутній позитивний емоційний фактор.
Гідрокінезотерапія дозволяє вирішувати всі задачі: корекція при порушенні постави з розвантажувального положення хребта і загартовування. Для досягнення найбільшого ефекту температура води повинна бути комфортної, не нижче 28-300С.
Зразкова схема заняття для лікувального плавання для дітей шкільного віку 9-10 років (з порушенням постави), що випливає: вступна частина занять (5 хв) вправи на суші й у бортика.
Основна частина заняття (25-30 хв.):
1. Ковзання на груди по ширині басейну 5-6 м, видихнув у воду. При закінченні видиху підняти голову, зробити вдих і, продовжуючи ковзання, повторити видих уведенню 2 рази. .
2. Коштуючи на дні, рівень води на рівні шиї (плечі у воді), руки в сторони, долоні вперед, рівномірно переборювати опір води. З'єднати долоні, розгорнути кисті тильною поверхнею, виконати розведення рук з поло ний амплітудою, руки назад у сторони. Повторити 6-8 разів. Прагнути стояти на дні на одному місці.
3. Коштуючи спиною до поручня, руки В сторони (руки можуть сковзати по поручні) ступнути вперед, прогнутися, випрямиться (4-6 разів кожною ногою).
2.6.4 Механотерапія
Дітям з порушенням постави (особливо шкільного віку) доцільно виконувати вправи на тренажерах.
При зменшених фізіологічних вигинах корисний гребний тренажер (академічне веслування), при збільшенні фізіологічних вигинів - велотренажер (тренування кардіореспираторної системи), з піднятими (паралельно підлоги) руками, гімнастичний комплекс "Здоров'я". Цей вид тренування доступний старшим школярам. Дозволяють домогтися гарних результатів у профілактиці і лікуванні порушень постави м'ячі великих розмірів і інше устаткування фірми "Аконіт" - яскраві, багатофункціональні предмети.
Чисті виси не рекомендується використовувати в дошкільному віці і молодшому шкільному віці. За надмірним витяжінням хребта (на тлі загальної слабості і диспропорції тонусу передньої і задньої поверхні м'язів тулуба) випливає ще більш сильне скорочення м'язів, що приносить більше шкоди, чим користі.
2.6.5 Масаж
У дитячому віці масаж є ефективним методом профілактики і лікування порушень постави. Використовуються основні прийоми поглажування розтирання, вібрація і їхні різновиди. Усі прийоми виконуються плавно і безболісно. Дітям першого року життя, як правило, призначають загальний масаж, старшим дітям - масаж спини, грудей, черевного преса. Як правило він передує заняттям лікувальною гімнастикою. Діти дошкільного віку і старше можуть використовувати прийоми самомасажу, використовуючи допоміжні засоби: роликовий массажер, масажні доріжки, масажні м'ячі в сполученні з фізичними вправами.
ГЛАВА 2 ВЛАСНА ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА
Розділ 1 Загальна характеристика піддослідних хворих
Для дослідження ми взяли дві групи: експериментальну і контрольну по 10 чоловік кожна. Група того самого віку у середньому 15 років.
В експериментальній групі діти ще додатково займаються сеансами ЛФК з специфічним уклоном, вправи підібрані згідно їх захворювання, а саме сколіоз І – ІІ ст.
Розділ 2 Методи проведення дослідження
2.1 Ціль дослідження
Ціль дослідження – дослідити та визначити показники дихальної системи: локальна вентиляція легень, частота подихів, проби Штанге та Генче у дітей зі статичною деформацією хребта та етапі реабілітації.
2.2 Математико-статичний метод обробки даних, отриманих в ході експерименту за Ст'юдентом
Вимірити показники стану дихальної системи і дати аналіз теоретично й аналіз методом математичної статистики по Ст'юденту.
Використовуємо метод математичної статистики Ст'юдента.
При цьому уся сукупність людей, які беруть участь в експерименті, складає, так звану, генеральну групу. Ця група розбивається на дві - контрольну та експериментальну. Групи можуть складатися наступимо чином:
без урахування індивідуальних особливостей членів групи;
за віком, за статтю, за перебігом захворювання, за станом фізичного розвитку.
У курсовій роботі для дослідження показників стану дихальної системи відібрані хворі з урахуванням захворювання - в усіх діагноз – сколіоз I – II ст.
Для математичного порівняльного аналізу визначаються такі параметри:
1) середнє арифметичне значення величини показника (Х);
2) середнє квадратичне відхилення, яке характеризує мінливість ознаки (
);
3) помилка середньої (m);
Всі три показника розраховуємо для кожної групи окремо, для контрольної та експериментальної.
Середнє арифметичне значення величини показника Х вираховуємо за формулою (2.1):
Х = 
, (2.1)
де 
- сума значень показників в групі,
n – кількість людей в групі.
Середнє квадратичне відхилення значення показника 
вираховуємо за формулою (2.2):
= R (max - min)/А, (2.2)
де R - різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника,
А - табличне значення із значень n (додаток Г).
Помилку середньої вираховуємо за формулою (2.3):
m = 
, (2.3)
де 
- середнє квадратичне відхилення,
n - кількість людей в групі.
Знаючи величини X та m кожної групи, можливо визначити значення t – критерію Ст”юдента за формулою (2.4):
t = 
, (2.4)
де Х1 та Х2 – середні арифметичні,
m1 та m2 – помилки середньої арифметичної.
В чисельнику формули (2.4) визначається різниця між Х кожної групи, причому з більшого значення віднімається менше значення.
В знаменнику формули – сума значень помилок середньої арифметичної в контрольній та експериментальній групах.
Після визначення значення t залишається встановити – достовірна чи недостовірна різниця у величині зазначеного показника міх контрольною та експериментальною групами.
Для цього використовується додаток Д, в якому в одній з колонок знаходиться значення так званих “ступенів свободи”.
Ступень свободи визначається за формулою (2.5):
f = (nконтр + nексп) - 2, (2.5)
де n – кількість людей в контрольній та експериментальній групах.
Таким чином, знаючи значення ступеню свободи f та значення t – критерію Ст’юдента, визначаємо достовірність відмінностей. У додатоку В, таблиця граничних значень t – критерію Ст’юдента напроти знайденого значения ступеня свободи є два значення Р. Саме з цими значениями Р слід порівнювати отримані значения t.
Якщо значення t буде менше значення (Р - 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваним показником в контрольній та експериментальній групі немає, тобто Р > 0,05.
Якщо значення t дорівнює значенню (Р - 0,05), або буде знаходитися між значенням (Р – 0,01), або буде більше значення (Р - 0,01), то це говорить про наявність достовірної відмінності між величинами контрольної та експериментальної групи.
Розділ 3 Хід проведення дослідження
сколіоз хребет деформація
Для досягнення поставленої мети в дослідженні брали участь 20 хворих. Сформовано дві групи - контрольна й експериментальна. У кожній групі знаходилося по 10 чоловік. Період дослідження складає три місяці. Виміру показники стану дихальної системи проводилилось на початку і по закінченні експерименту.
Отже, беремо контрольну групу хворих з 10 чоловік на початку експерименту і їхніх даних заносимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 Показники стану дихальної системи контрольної групи на початку експерименту
| № з/п | Показники стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек | Проба Генче сек. | |
| 1 | 70,2 | 70,7 | 16 | 42 | 27 |
| 2 | 69,8 | 70,3 | 19 | 47 | 26 |
| 3 | 69,7 | 70,2 | 20 | 42 | 27 |
| 4 | 69,6 | 70,2 | 19 | 47 | 23 |
| 5 | 70,1 | 70,7 | 15 | 43 | 25 |
| 6 | 70,3 | 70,8 | 16 | 44 | 25 |
| 7 | 69,7 | 70,5 | 21 | 48 | 23 |
| 8 | 69,9 | 70,7 | 18 | 46 | 24 |
| 9 | 69,6 | 70,1 | 22 | 48 | 21 |
| 10 | 70,0 | 70,5 | 16 | 51 | 20 |
Так само саме фіксуємо показники на початку експерименту і для експериментальної групи і формуємо таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 Показники стану дихальної системи експериментальної групи на початку експерименту
| № п/п | Показники стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. | Проба Генче сек. | |
| 1 | 70,2 | 70,8 | 17 | 50 | 26 |
| 2 | 69,7 | 70,2 | 20 | 46 | 22 |
| 3 | 69,8 | 70,2 | 17 | 48 | 24 |
| 4 | 69,5 | 70,0 | 19 | 46 | 23 |
| 5 | 70,0 | 70,5 | 18 | 43 | 24 |
| 6 | 69,6 | 70,1 | 21 | 45 | 24 |
| 7 | 69,8 | 70,3 | 20 | 44 | 25 |
| 8 | 70,4 | 70,8 | 15 | 45 | 22 |
| 9 | 70,1 | 70,6 | 21 | 44 | 21 |
| 10 | 70,4 | 70,9 | 16 | 46 | 27 |
Через три місяці, по закінченні експерименту, проводимо виміру показників стану дихальної системи: локальна вентиляція легень, ЧДД, проби Штанге і Генче в двох групах - контрольної й експериментальний. При цьому дані вимірів заносимо в таблицю 2.3 для контрольної групи й у таблицю 2.4 - для експериментальної.
Таблиця 2.3 Показники стану дихальної системи контрольної групи наприкінці експерименту
| № п/п | Показники стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. | Проба Генче сек. | |
| 1 | 72,2 | 72,7 | 16 | 43 | 28 |
| 2 | 71,7 | 72,2 | 18 | 48 | 26 |
| 3 | 71,7 | 73,1 | 16 | 45 | 27 |
| 4 | 71,5 | 72,0 | 17 | 47 | 25 |
| 5 | 72,1 | 72,6 | 15 | 44 | 26 |
| 6 | 72,2 | 72,7 | 14 | 46 | 26 |
| 7 | 71,7 | 72,3 | 19 | 49 | 29 |
| 8 | 71,9 | 72,5 | 17 | 46 | 24 |
| 9 | 71,6 | 72,1 | 19 | 49 | 22 |
| 10 | 72,1 | 72,6 | 16 | 50 | 21 |
Таблиця 2.4 Показники стану дихальної системи експериментальної групи наприкінці експерименту
| № п/п | Показники стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. | Проба Генче сек. | |
| 1 | 72,4 | 73,0 | 17 | 50 | 27 |
| 2 | 72,2 | 72,8 | 18 | 47 | 22 |
| 3 | 72,5 | 73,0 | 17 | 49 | 25 |
| 4 | 72,1 | 72,8 | 16 | 46 | 23 |
| 5 | 72,4 | 73,0 | 15 | 46 | 26 |
| 6 | 72,3 | 72,9 | 18 | 48 | 27 |
| 7 | 72,1 | 72,8 | 17 | 45 | 26 |
| 8 | 72,6 | 73,0 | 16 | 43 | 25 |
| 9 | 72,3 | 72,9 | 15 | 45 | 26 |
| 10 | 72,6 | 73,1 | 14 | 51 | 28 |
Розділ 4 Оцінка проведення дослідження
Похожие работы
... фізичних вправ на організм хворих, вивчити основні принципи методик реабілітації хворих з переломами хребта. Особлива увага приділялася роботам в галузі медицини, теорії та методики фізичної реабілітації хворих з переломами хребта. А саме: роботи О.А. Амеліної, М.А. Леонтьєва, Я.Л.Цівьяна, Н.Є. Поліщука, О.Г. Когана, В.А. Качесова, В.Я. Фіщенка, А.Н. Бєлової присвячені дослідженню етіологічних, ...
... оптика 3,3 Д освітлення, налобним прожектором, мікрохірургічний інструментарій, стандартний набір для установки системи "Мост". 3.2 Розробка програми відновлення рухової діяльності та фізичної активності пацієнтів з спінальними травмами з використанням інтенсивного тренінгу Травма хребта та спинного мозку (ускладнена) складає велику соціальну проблему. Щорічно на Україні ускладнена хребетно ...
... іничного токсину типа А в ортопедичному лікуванні деформації стоп при СЦП / М.А. Годзієв // Досягнення біології та медицини. - 2005. - №1 – С.47-50. 7. Пчеляков А.В. Хірургічне лікування еквіноплосковальгусної деформації стопи при спастичному церебральному паралічу/ А.В. Пчеляков, Н.А. Годзиев // Одес. мед. журн. - 2005. - №2. – С.81-84. Особистий внесок автора: проведення клінічних дослі ...
... хребта приводить до виникнення больового синдрому, а наростаюча деформація - до появи неврологічних симптомів конфлікту спинного мозку і хребетного каналу. 2. Особливості виконання фізичних вправ Лікування сколіозів комплексне. Разом із загальнотерапевтичними, гігієнічними засобами, ортопедичними методами лікування застосовують засоби фізичної реабілітації: ЛФК, лікувальний масаж, фізі ...
0 комментариев