педагогічний досвід роботи по проведенню і підготовці свят в спеціальних установах для дітей з порушеним слухом

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ

1.1 Діяльність в контексті свята

1.2 Класифікація свят

1.3 Вплив свят на формування і розвиток психічних процесів дітей з порушеннями слуху

РОЗДІЛ ІІ. ПІДГОТОВКА І ОРГАНІЗАЦІЯ СВЯТА В ШКОЛІ ДЛЯ ДІТЕЙ З НЕДОЛІКАМИ СЛУХУ

2.1 Етапи роботи

2.2 Особливості підготовки свята

2.3 Особливості проведення свят в школі для дітей з порушеннями слуху

РОЗДІЛ ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ РОБОТИ ДИТЯЧИХ САДКІВ ПО ПІДГОТОВЦІ І ОРГАНІЗАЦІЇ СВЯТ

3.1 Аналіз організації свят в Лебединській спеціалізованій школі для дітей з недоліками слуху

3.2 Методичні рекомендації.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Дитяче свято – важлива частина життя дитини, це радісна подія, яка дозволяє розслабитися, забутися, а інколи і просто відпочити від буднів. І вже майже афоризмом сталі слова: "Без свят не буває дитинства!" Свята духовно збагачують дитину, розширюють її знання про навколишній світ, допомагають відновлювати старі добрі традиції, об'єднують і спонукають до творчості. Займаючись його підготовкою, педагоги, вихователі, батьки повинні в першу чергу орієнтуватися на інтереси кожної конкретної дитини й групи дітей, для яких готується це свято. І головний критерій підбору матеріалу тут – видовище, яскравість і веселість. Але це в масовій школі. А в школі для дітей з порушеннями слуху – це не тільки розважальний захід, але й важка підготовча робота й відмінна ситуація для розвитку й навчання дітей з порушеним слухом. Свято використовується для підбиття підсумків навчання, є зручною ситуацією для повторення пройденого за останній час матеріалу. Свято розвиває дітей, готує їх до творчої, продуктивної діяльності, допомагає вирішувати багато специфічних задач виховання і навчання дітей з порушеннями слуху.

Об'єкт нашого дослідження – виховання дітей з недоліками слуху.

Предмет – процес підготовки і організації свят в школі для дітей з недоліками слуху.

Мета – узагальнити педагогічний досвід роботи по проведенню і підготовці свят в спеціальних установах для дітей з порушеним слухом, виявивши характерні особливості даного виду роботи.

Мета визначила наступні завдання:

·  Проаналізувати наявну літературу з проблеми;

·  Проаналізувати досвід роботи з підготовки і проведення свят (Лебединська спеціалізована школа для дітей з недоліками слуху);

·  Виявити значення свят для розвитку дітей з недоліками слуху;

·  Виявити особливості процесу підготовки і проведення свят.

Передбачається використовувати наступні методи дослідження:

·  Аналіз літератури з проблеми;

·  Спостереження за процесом проведення свята;

·  Бесіди з педагогами;

·  Вивчення і аналіз матеріалів Лебединської спеціалізованої школи для дітей з недоліками слуху.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ

1.1 Діяльність в контексті свята

свято спеціалізована школа порушений слух

Враження дитинства часто залишаються в пам'яті на все життя. Їх яскравість і багатство можуть зігріти і прикрасити душу людини на довгі роки. У загальний ланцюг радісних настроїв, незабутніх емоцій дитинства свої особливі відчуття і переживання вносять свята. Свята – це радість спілкування, радість творчості та співтворчості, радість самовираження, радість розкріпачення і взаємозбагачення.

У зв'язку з тим, що для повноцінного всестороннього розвитку дітей з порушеннями слуху, необхідно використовувати для розвитку їх мови, мислення, координації всі можливі ситуації, свято в даному випадку повинне мати не тільки розважальні, але і розвиваючі навчальні функції.

Головне завдання педагогів, використовуючи інтерес дітей, їх захопленість, синтезувати в даному виді діяльності і естетичне, і етичне виховання, уміння бачити і розуміти прекрасне, а також всі ті уміння і навички, які діти опанували за весь період навчання.

Свято – це прекрасна ситуація для активізації мови, її комунікативної функції. Свято – це мовне середовище, яке так необхідне дітям з порушеннями слуху. Свято розкриває багатющі можливості всестороннього розвитку дитини з порушеннями слуху.

У будь-якому святі присутні різноманітні види мистецтва: література, музика, живопис, театр, пантоміма. Таким чином, свято є синтезом практично всіх видів мистецтв. А широке використання їх засобів в роботі з дітьми з пониженим слухом дозволяє розширити кругозір, сформувати погляди і норми поведінки дитини, розвинути її творчі здібності. У різноманітних видах діяльності виявляються схильності, формуються певні уміння і навички. На святі діти не тільки говорять, але танцюють, співають, малюють. Діти вчаться підпорядковувати свої рухи відповідно до ритму музики, розрізняти музичні темпи, відображати їх в рухах, іграх, супроводжуючи мовою.

У будь-якому святі присутні різноманітні види діяльності – це і музична, і мовна, і образотворча. Також слід виділити особливий вид діяльності – спілкування.

Психологія визначає діяльність як внутрішню (психічну) і зовнішню (фізичну) активність людини, регульовану усвідомлюваною метою. [16, с.99]

Для нашого дослідження є важливим визначення діяльності таких психологів, як Бєлов М.Я., Виготський Л.С., Гальперін П.Я., Леонтьєв А.Н., які розуміють під діяльністю систему взаємодій суб'єкта з світом, в процесі яких відбувається виникнення і втілення в об'єкті психологічного образу і реалізація опосередкованих ним відносин суб'єкта в наочній діяльності.

У психології, філософії, педагогіці представлені різні класифікації видів діяльності. Найбільш поширеною є наступна класифікація:

·  Репродуктивна діяльність, яка спрямована на отримання вже відомого результату відомими засобами;

·  Продуктивна (творча) діяльність, яка спрямована на вироблення нових цілей і відповідних до них засобів або досягнення відомої мети за допомогою нових засобів.

Аналіз даної класифікації дозволяє говорити, що діяльність – це активна форма відношення до об'єкту. [8, с.8]

Творча діяльність – це діяльність людини, в ході якої вона створює щось нове. Не важливо, чи буде це якою-небудь річчю зовнішнього світу або побудовою розуму або відчуття. У педагогіці творча діяльність визначається як об'єктивний чинник розвитку особистості дитини. Професійне призначення педагога полягає в тому, щоб організувати процес формування особистості, тобто організувати життя дитини як постійне сходження до культури, взаємодія з світом на рівні сучасних досягнень культури, щоб в ході такої взаємодії протікав максимальний розвиток особистості і на рівні даного розвитку він входив в соціальне життя.

Провідним видом діяльності у дітей з порушеннями слуху є діяльність репродуктивна, оскільки провідний вид мислення – наочно-дієвий, наочно-образне мислення тільки формується, а словесно-логічне на даному етапі розвитку практично відсутнє. Діти з порушеннями слуху всі дії виконують "за шаблоном", їх мислення дуже конкретизоване, і як наслідок цього говорити про творчу діяльність ще рано. На даному етапі формуються передумови для розвитку творчої діяльності в подальшому.

Основою будь-якого свята є музична діяльність. У масовій школі вона складається з пісень і танців. Розучування і виконання пісень в школі для дітей з порушеннями слуху – дуже складна і копітка робота. І найважче в ній, напевно, – практична відсутність видимих результатів: у дітей з великим ступенем втрати слуху, як правило, відсутнє злиття мови, словесний і логічний наголос, а також інтонація. Але все-таки спів представляється нам важливим елементом навчання мови дітей з порушеним слухом, оскільки він надає велику допомогу в процесі розвитку слухового сприйняття, розвитку голосу і вимови.

На святах в масовій школі в музичній діяльності переважають, як правило, пісні, а в школі для дітей з порушеннями слуху пісні, навпаки, зустрічаються вкрай рідко. І провідними в даному виді діяльності тут стають танці.

В процесі постановки танцю проводиться велика робота по розвитку слухового сприйняття. Дітей необхідно навчити розрізняти музичні такти і ритм музики, необхідно так само розучити рухи танцю, що у свою чергу впливає на розвиток крупної моторики, координації і м'язової пам'яті. Також танець дозволяє дітям з порушеннями слуху через набір певних рухів відчути характер і ритм музики.

Не останню роль в святі, як в масовій, так і в школі для дітей з порушеннями слуху грає мовна діяльність, яка, в основному, зводиться до розучування віршів. Основна відмінність даного виду діяльності в школах для дітей з порушеннями слуху від масових полягає в ретельнішому відборі мовного матеріалу відповідно до стану мови і можливостей кожної конкретної дитини, а також в підготовчій роботі, що передбачає повне і всестороннє вивчення тексту, що дозволяє не тільки завчити і відтворити слова в певній послідовності, але і зрозуміти внутрішній зміст вірша, його сенс, а також оволодіти всіма словами твору і максимально використовувати їх в активному словнику.

Оскільки для дітей з пониженим слухом, у зв'язку з обмеженим об'ємом словника, порушеннями голосу і вимови, читання віршів представляє особливі труднощі, то даний вид діяльності недостатньо широко використовується на святах. На нашу думку, читання віршів та інша мовна діяльність на святі не тільки бажана і можлива, але й необхідна, оскільки це створює можливості для розвитку мови, створює таке необхідне для дітей з пониженим слухом мовне середовище; дитина, поставлена в умови публічного виступу, відчуває свою відповідальність: вона повинна говорити, говорити так, щоб його зрозуміли. Дітям подобається виступати, показувати те, що вони вміють. Свято є хорошою ситуацією для активізації мови.

Велику роль в процесі підготовки свята грає образотворча діяльність, в процесі якої розвивається зорова пам'ять, дрібна моторика, увага і акуратність.

Образотворча діяльність володіє величезною пізнавальною силою, дозволяючи дітям з недоліками слуху використовувати зоровий аналізатор. На допомогу зоровому аналізатору на заняттях образотворчою діяльністю є можливість привернути і інші підлягаючі зберіганню аналізатори – дотик, рухову чутливість. Зоровий ряд, що сприймається дитиною в процесі образотворчої діяльності, поєднується зі словом. На основі поєднання зорового образу зі словом у дітей з недоліками слуху формуються уявлення про навколишній світ. [6, с.25-26]

Навички і уміння, що складають техніку малювання, аплікації, орігамі, мають руховий характер. А рухи складають основу формування уявлень про форму, величину, простір і т.д.

Для розвитку моторики людини велике значення має дозрівання нервово-м'язового апарату і засвоєння досвіду попередніх поколінь. Освоєння рухів дитиною здійснюється під впливом вихователя. Особливо важливим для розвитку дитини є оволодіння рухами рук. Розвиток рухів руки багато в чому залежить від оволодіння знаряддями й інструментами. Людська рука як робочий орган починає розвиватися рано і поступово удосконалюється в процесі різноманітної діяльності і зокрема образотворчої. [5, с.18-19]

М.М. Кольцова прийшла до висновку, що формування мовних областей кори головного мозку здійснюється під впливом кінестетичних імпульсів від рук, а точніше від пальців. І цей факт повинен використовуватися в роботі з дітьми з порушеннями слуху.

Особливості образотворчої діяльності полягають в тому, що для її здійснення важливий не тільки розвиток руки, а сумісний розвиток руки і ока. Зоровий контроль за рухом необхідний на всіх етапах створення зображення. І на заняттях з образотворчої діяльності у дітей з порушеннями слуху необхідно розвивати координацію ока і руки, оскільки і те, й інше бере участь у дітей з порушеннями слуху в процесі мовної діяльності.

Діти, готуючись до свята, роблять подарунки батькам (листівки мамі до 8 березня), беруть участь в процесі оформлення залу (сніжинки, прикраси для ялинки до Нового Року, листя до свята осені і т.п.), використовуючи для цього аплікацію, орігамі і малювання. Дуже важливо, щоб дитина розуміла, що своєю працею вона бере участь у загальній справі. Дітям цікаво спостерігати, як їх стараннями звичний зал перетворюється то на казковий засніжений ліс, то на весняну зелену поляну, то на осінній парк.

Основну частину костюмів, необхідних для виступу на святі, готують батьки дітей і педагогічний колектив дитячого садку, а невеликі доповнення до костюмів і необхідні аксесуари діти можуть зробити самі.

Спілкування, як особливий вид діяльності, активно використовується як в процесі підготовки, так і безпосередньо при проведенні свята. Воно відбувається між дітьми і педагогом, батьками, персонажами дії і, звичайно ж, між самими дітьми.

Для нас представляє інтерес точка зору психологів (А.В. Петровського, А.В. Брушлінського, В.П. Зінченка та ін.) на спілкування як на багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, який породжується потребами спільної діяльності.

Спілкування включає обмін інформацією між учасниками спільної діяльності, який може бути охарактеризований як комунікативна сторона спілкування. Спілкуючись, люди звертаються до мови як до одного з найважливіших засобів спілкування. І сурдопедагогу необхідно уловити початок цього спілкування, щоб якби ненавмисно, непомітно підвести дітей до використання саме усної мови як засобу міжособового спілкування.

Друга сторона спілкування – взаємодія тих, що спілкуються – обмін в процесі мови не тільки словами, але й діями, вчинками.

Нарешті, третя сторона спілкування припускає сприйняття тими, хто звертається один до одного. Дуже важливо, наприклад, чи сприймає один з партнерів по спілкуванню іншого як такого, що заслуговує довіри, розумної, тямущої, підготовленої людини або ж наперед припускає, що той нічого не зрозуміє і ні в чому, повідомленому йому, не розбереться. І дуже важливе завдання для педагогів і вихователів – створити в колективі теплу, доброзичливу обстановку, навчити дітей терпимості, налагодити їх спілкування "на рівних", так, щоб не було скривджених і обділених, щоб яскрава, весела, добра подія в житті дитини – свято – не обернулося для нього психічною травмою, щоб в його пам'яті на довгі роки залишилися тільки хороші, світлі спогади, а не гірка образа.

Таким чином, в єдиному процесі спілкування можна умовно виділити три сторони: передача інформації, взаємодія і взаємосприйняття. Знання закономірностей спілкування і розвиток навичок і здібностей спілкування особливо важливі для педагога, професійне завдання якого може бути успішно вирішене тільки в тому випадку, якщо йому вдасться продуктивно включити дітей в спільну діяльність, налагодити взаєморозуміння і взаємодію.

Отже, в процесі підготовки і проведення свята використовуються різноманітні види діяльності (музична, мовна, образотворча діяльність і спілкування). Використання різноманітної діяльності не тільки визначає зміст свята, але і вирішує ряд специфічних завдань: розвиває слухове сприйняття, вимову, голос, розширює активний словник дитини, розвиває крупну і дрібну моторику, розширює уявлення дітей про навколишній світ, сприяє формуванню навичок спілкування.