Навигация
Структура держваної молодіжної політики
57414
знаков
0
таблиц
4
изображения
1.2 Структура держваної молодіжної політики
молодіжний політика педагог соціальний
Державна молодіжна політика взагалі і регіональна державна молодіжна політика зокрема – складні, багатогранні явища, що мають чітко визначену мету, завдання, напрями, механізм реалізації тощо. Це відбивається на їхній структурі, усвідомлення якої дає важливе методологічне підгрунтя для удосконалення і розвитку політики стосовно молоді.
М.Ф. Головатий вважає, що головними структурними ланками державної молодіжної політики мають бути ті, що стосуються освіти молоді, формування й реалізації економічних і соціальних інтересів юнаків та дівчат, реальної участі молодих людей у політичній діяльності, реалізації духовних інтересів юнаків і дівчат тощо. [ 5,с.115]
На основі такого підходу автор у цьому дослідженні виділяє діяльність органів державної влади та управління у сфері молодіжної політики, яка здійснюється як на загальнодержавному рівні, так і на регіональних відповідно до основних сфер життєдіяльності молоді, і групує її за такими основними секторами:
· діяльність щодо здобуття молоддю освіти;
· сприяння здоров’ю та впровадженню здорового способу життя молоді;
· реалізація економічних інтересів юнаків та дівчат;
· реалізація духовних інтересів молоді;
· забезпечення культурних потреб та змістовного дозвілля;
· сприяння участі молодих людей у громадській та політичній діяльності.
У кожному з цих секторів РДМП в адміністративно-територіальних утвореннях всіх рівнів, у територіальних громадах, трудових колективах держава здійснює діяльність за трьома загальними напрямами:
· створення умов і гарантій для соціального становлення і розвитку молоді у відповідній сфері її життєдіяльності;
· виховання молодого покоління;
· забезпечення механізмів реалізації державної молодіжної політики.
Тобто у кожному секторі суб’єктами ДМП створюються необхідні механізми (законодавчі, організаційні, фінансові тощо), дія яких спрямована на сприяння соціальному становленню і розвиткові молоді та на узгодження її інтересів з інтересами суспільства. Вказані напрями конкретизуються відповідно до конкретних секторів ДМП з урахуванням специфіки регіонів. До зусиль центральних відомств, що докладаються для здійснення державної молодіжної політики, в кожному з секторів на місцях, на всіх рівнях адміністративно-територіального устрою додаються зусилля місцевих органів державної влади та управління. Ефективність спільних дій у провадженні державної молодіжної політики підвищується за рахунок участі на кожному рівні й інших суб’єктів. Таким чином, у кожному секторі державної молодіжної політики діє чимало суб’єктів різних рівнів та підпорядкування. Сумарні їхні зусилля спрямовані на об’єкт державної молодіжної політики - молодь. Найбільший ефект, вочевидь, мав би досягатися на рівні району, селища, села, ще більший - у колективі, на рівні саме об’єкта молодіжної політики (молоді, групи молоді). Пояснімо цю тезу на графічному прикладі (малюнок 1.).
Коло умовно є сферою державної молодіжної політики в цілому, у його центрі міститься об’єкт державної молодіжної політики (молодь, молода людина), на сектори воно поділене відповідно до секторів державної молодіжної політики. Зусилля щодо здійснення молодіжної політики в кожному секторі нарощуються за рахунок діяльності регіональних суб’єктів цієї політики (на рисунку показано концентричними колами). Як бачимо, кожний сектор справляє дію на об’єкт державної молодіжної політики (аналогічно ефекту перевернутої піраміди), яка пропорційна площі, що визначається як сума площ однойменних секторів, відповідно до політики різних рівнів адміністративно-територіального устрою країни. [ 16,с.58]
Формально зростання зусиль у певному секторі державної молодіжної політики можна зобразити нарощенням концентричних кіл, тобто збільшенням кількості однойменних секторів або ж розширенням сектора за рахунок інших секторів.
Таке схематичне розширення дії кожного сектора регіональної державної молодіжної політики відповідає насправді, з одного боку, зміцненню і продовженню вертикалі підвідомчих органів і організацій за рахунок таких, що створюються безпосередньо для роботи з молоддю, а також додаткового залучення на кожному рівні інших суб’єктів до здійснення регіональної державної молодіжної політики; а з іншого - за рахунок визначення пріоритетів, тобто концентрації зусиль на певних напрямах регіональної державної молодіжної політики, що позитивно оцінюється як вибір стратегії, або за рахунок меншої уваги до державної молодіжної політики в інших секторах, що, звичайно, не може оцінюватися позитивно.
Пояснюючи секторальну структуру регіональної державної молодіжної політики, ми торкнулися її рівнів. Розглянемо це докладніше. На рівні області, району, селища, села, міста, району в місті, мікрорайону, підприємства, організації, закладу тощо в тій чи іншій мірі реалізується державна молодіжна політика. Наприклад, у конкретному селі можуть проводитися загальнодержавні заходи державної молодіжної політики, обласні, районні, сільські. Для молодих мешканців конкретного села всі вони є елементами регіональної державної молодіжної політики і одночасно представляють різні її рівні. Тобто, окрім секторальної структури регіональної державної молодіжної політики, слід виділяти її структуру за рівнями реалізації. Причому на найнижчому адміністративно-господарському рівні структурованість державної молодіжної політики за цією ознакою може бути найвищою. На малюнку 1. структурованість державної молодіжної політики за рівнями зображено концентричними колами. [ 16,с.77]
Таким чином, державна молодіжна політика має досить складну структуру, в якій можна в узагальненому вигляді виокремити три основних елементи. Перший - політичної організації, що включає сукупність "молодіжних" органів державної влади, громадсько-політичні інститути, молодіжні громадські організації й рухи, саму молодь тощо. Другий елемент - політична діяльність владних інститутів та відносини між ними. І нарешті, третій елемент - політична свідомість, що вказує на залежність політичних відносин і політичної діяльності, всього суспільно-політичного життя молоді від свідомого її ставлення до своїх інтересів.
Похожие работы
... етнічні та інші соціальні групи, існуючі в історично конкретному суспільстві. Завдяки цьому вона завершує етап первинної і проходить етап вторинної соціалізації. Метою дослідження є розглядання молоді як об’єкта соціальної роботи. Відповідно до визначеної мети, в курсовій роботі вирішувалися наступні завдання: - розглядання молоді, як соціально-демографічної категорії; - розглядання ...
ї молоді. І. Соціальні та психолого-педагогічні проблеми насилля над молоддю. 1.1. Молодь як соціальна категорія. Молодь, її проблеми, як великої і специфічної соціально-демографічної групи, напрями соціалізації та процеси самореалізації у суспільстві вивчають різні науки та наукові дисципліни, тому найбільш об'ємний, узагальнювальний «портрет» молодої людини, молодої генерації (поколі ...
... . Багато політико-культурних елементів не відповідають національному характеру, традиціям української нації, тобто політичній культурі властива неорганічність. 1.4 Молодь як суб’єкт культурологічного аналізу в контексті процесів демократизації суспільства Значення молоді у поступальному розвитку людської спільноти важко переоцінити. За будь-яких часів, ледве людство стало усвідомлювати себе ...
... -експлуатаційна дільниця; • притулки, центри; • відділи ЗАГСа; •фахівці з охорони дитинства; •центр тимчасової ізоляції неповнолітніх. Це загальні положення діяльності соціального педагога. 3. Роль соціального педагога в соціальній адаптації підлітків Проблемне поле професійної діяльності соціальних педагогів досить складне: – проблеми дітей, що не знаходять собі місця в нормальному ...
0 комментариев