Договір підряду на капітальне будівництво. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність. Ліцензування в будівельній діяльності

Зміст

Вступ

1. Правова характеристика договору підряду на капітальне будівництво згідно нормам Цивільного законодавства

2. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність робітників в трудовому законодавстві України

2.1 Дисциплінарна відповідальність працівників

2.2 Матеріальна відповідальність

3. Правове регулювання ліцензування в будівельній діяльності України

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

В Україні найбільш поширеними способами будівництва різних об'єктів є підрядний (із залученням підрядної організації) та господарський (самостійне будівництво). Вибір залежить від різних факторів: кошторису і масштабу будівництва, наявності підрядної організації, що заслуговує довіри, власного досвіду підприємства і т. д. Певний вплив на вибір способу будівництва можуть надати і вимоги чинного законодавства в галузі права та оподаткування.

У силу зобов'язань щодо виконання робіт підрядник, який здійснює відповідну підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену задовольнити побутові чи інші особисті потреби замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу. З іншого боку виготовлення, переробка (обробка) речі або виконання будь-якої іншої роботи повинні супроводжуватися передачею її результату замовникові. Відповідно до п. 2 ст. 703 ЦК за договором підряду, укладеним на виготовлення речі, підрядник поряд з передачею нової речі передає також права на неї замовнику. В інших випадках підрядник повинен передати замовнику результат виконаної роботи, який не виражений в новій речі, але є речовим. У зв'язку з цим передається підрядником замовнику результат не обов'язково повинен являти собою рухому або нерухому річ.

1. Правова характеристика договору підряду на капітальне будівництво згідно нормам Цивільного законодавства

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати за завданням другої сторони (замовника) певну роботу і здати її результат замовникові, а замовник зобов'язується прийняти результат роботи і сплатити його (ст. 702 ЦК).

Договір підряду є двостороннім, консенсуальним і оплатним. На відміну від відплатних договорів про передачу майна у власність (інше речове право) чи користування договір підряду, з одного боку, регулює процес продуктивної діяльності, що супроводжується створенням певного уречевленої результату. Згідно з п. 1 ст. 703 ЦК договір підряду укладається на виготовлення або переробку (обробку) речі або на виконання іншої роботи. Отже, інтерес замовника в договорі підряду полягає в отриманні нової речі, виготовленої підрядником як стороною в даному договорі, або в поліпшенні якості та інших споживчих властивостей вже існуючої речі. Ще одним важливим відзнакою договору підряду від відплатних договорів про передачу майна у власність (інше речове право) чи користування є те, що його предметом завжди виступають при виготовленні - індивідуально-визначені речі, а при переробці (обробці) або виконання іншої роботи - конкретний уречевлена результат щодо індивідуально-визначених речей. 1Необходімость створення нових індивідуально-визначених речей або зміни їх споживчих властивостей передбачає здійснення підрядних робіт за завданням замовника. Згідно з п. 1 ст. 715 і п. 3 ст. 703 ЦК замовник має право в будь-який час перевіряти хід і якість роботи, виконуваної підрядником, не втручаючись, однак, в його діяльність. У свою чергу, підрядник самостійно визначає способи виконання завдання замовника, якщо інше не передбачено договором.

Сторонами договору підряду є замовник і підрядник. ЦК не встановлює будь-яких обмежень для окремих суб'єктів цивільного права на участь у підрядних відносинах як з боку підрядника, так і з боку замовника, орієнтуючись на загальні правила про участь громадян і юридичних осіб у цивільному обороті.

За загальним правилом, коли мова йде про виконання за договором підряду невеликого обсягу технічно нескладних робіт, вони виконуються особисто підрядником. Однак при виконанні складного комплексу робіт, особливо в сфері будівельного підряду, застосовується принцип генерального підряду. Згідно зі ст. 706 ЦК, якщо із закону або договору підряду не випливає обов'язок підрядчика виконати передбачену в договорі роботу особисто, підрядник має право залучити до виконання своїх зобов'язань інших осіб. У цьому випадку підрядник виступає в ролі генерального підрядника, а залучені ним для виконання окремих робіт особи іменуються субпідрядниками.

Разом з тим за згодою генерального підрядника замовник може укласти договори на виконання окремих робіт з іншими особами (прямі договори). Спеціальна норма регулює питання про участь у виконанні роботи декількох осіб. Як і в переважній більшості відплатних цивільно-правових договорів, єдиною суттєвою умовою договору підряду є його предмет. З аналізу ст. 702 ЦК випливає, що предметом договору підряду є як сама робота (виготовлення речі, її переробка або обробка, інші види робіт), так і її матеріалізований результат. При відсутності в договорі підряду умови про предмет або у разі недосягнення сторонами угоди про його предмет договір вважається неукладеним.

Враховуючи, що предметом договору підряду завжди виступають або індивідуально-визначені речі, або конкретний матеріалізований результат щодо індивідуально-визначених речей, найважливішою його характеристикою є якість. Якість виконаної підрядчиком роботи, тобто досягнутого їм результату, має відповідати умовам договору підряду, а за відсутності чи неповноті умов договору - вимогам, що звичайно ставляться до робіт відповідного роду. Згідно зі ст. 722 ГК гарантії якості результату виконаної роботи можна підрозділити на законні, тобто передбачені законом, іншим правовим актом або звичаями ділового обороту, і договірні, тобто прийняті на себе підрядником у силу договору підряду і передбачені в ньому. Гарантії якості результату роботи, якщо інше не передбачено договором підряду, поширюються на все, що становить результат роботи. Правила визначення ціни виконаних за договором підряду робіт встановлюються ст. 709 ЦК. У договорі підряду повинна вказуватися ціна підлягають виконанню робіт або способи її визначення. Приблизною є кошторис, від положень якої в ході виконання робіт можливі відступи (перевищення). Твердою вважається кошторис, від положень якої відступу (перевищення) не допускаються. Закон встановлює презумпцію узгодження сторонами твердого кошторису, оскільки за відсутності інших вказівок у договорі підряду ціна роботи вважається твердою. При суттєвому зростанні вартості матеріалів і обладнання, наданих підрядчиком, а також надають йому третіми особами послуг, які не можна було передбачити при укладенні договору, підрядник має право вимагати збільшення встановленої в договорі підряду як приблизною, так і твердої ціни (кошторису). У разі відмови замовника виконати цю вимогу він має право розірвати договір відповідно до ст. 451 ЦК. Ще однією важливою умовою договору підряду є строк. Відповідно до ст. 708 ДК у договорі підряду мають зазначатися початковий і кінцевий терміни виконання роботи. Однак за угодою сторін у договорі можуть бути передбачені також терміни завершення окремих етапів.

Договір підряду на капітальне будівництво повинен містити наступні умови:

• найменування сторін;

• місце і дата укладення договору;

• предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом);

• терміни початку і завершення будівництва, виконання робіт. У договорі можуть встановлюватися як загальний термін виконання робіт, так і терміни виконання окремих етапів. Якщо терміни в договорі не встановлені, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, враховуючи суть зобов'язань, характер і обсяги робіт, а також звичаї ділового обороту;

• права та обов'язки сторін;

• вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт). Вартість будівельних робіт, що включає суму відшкодування понесених підрядником витрат та плату за виконану ним роботу, може встановлюватися у вигляді фіксованої суми або шляхом зазначення способу її визначення, наприклад складання кошторису. Якщо вартість робіт не була обговорена в договорі, її (у випадку конфліктної ситуації) встановлює своїм рішенням суду на основі звичайних цін і з урахуванням необхідних витрат;

• порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва;

• режим контролю замовником якості робіт і матеріалів;

• порядок приймання-передачі об'єкта (робіт). У випадках, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами, у прийманні-передачі об'єкта (робіт), повинні брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Передача робіт оформляється актом, який підписується обома сторонами;

• порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки. Замовник проводить розрахунок з підрядником у межах договірної ціни у відповідності з умовами договору за повністю завершені роботи або поетапно - проміжними платежами. У разі якщо договором передбачено аванс, його розмір, терміни перерахування та напрямки використання також визначаються договором. У відповідності зі статтею 321 ГКУ, якщо договором не передбачено авансування, замовник зобов'язаний сплатити підряднику визначену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково. Статтею 884 ЦКУ встановлено (якщо інше не передбачено в договорі), що підрядник гарантує відповідність об'єкта будівництва визначених у проектно-кошторисної документації показниками і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного терміну. Якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом, він становить десять років від дня прийому-передачі об'єкта замовником. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник;

• страхування ризиків, фінансові гарантії. Підрядник зобов'язаний укласти договір страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором. Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застрахованих ризиках; 1 *

• відповідальність сторін (відшкодування збитків);

• порядок врегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

ЗАМОВНИК - юридична особа будь-якої форми власності, яке видає замовлення на будівництво, укладає договір підряду (контракт) про виконання робіт на будівництві об'єктів, контролює хід його виконання, приймає та оплачує виконані роботи .

Похожие работы

Правознавство

Скачать

482994

3

0

вка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України ...

Мале підприємництво

Скачать

293236

79

0

... тності на ______/______ рік Державна податкова адміністрація (інспекція) __________________________________________________ Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа _____________________________________________________________ (назва) Ідентифікаційний код за ЕДРПОУ ...

Державне регулювання комерційної діяльності

Скачать

203029

0

4

... дповідальності, а також двох специфічних санкцій у виді штрафів, що накладаються Антимонопольним комітетом, і примусового розділу монопольних утворень (статті 16, 19-22).РОЗДІЛ III. ІНШІ ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ   ГЛАВА I. Штрихове кодування.Якість продукції як економічна категорія – це сукупність технічних, експлуатаційних, соціальних і інших властивостей речей, що ...

Предмет и задачи хозяйственного права

Скачать

431302

0

0

... , который в 8 разделе, в главе 39 закрепил особенности создания и действия СЭЗ на территории Украины. 116. Понятие ответственности в хозяйственном праве Ответственность в хозяйственном праве - это комплексный правовой институт, который имеет свой особый предмет регулирования - хозяйственные правонарушения. Хозяйственное правонарушение - это противоправное действие или бездеятельность ...