2.2.2 Біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурсі
У Донецькій області народився Віктор Федорович Янукович (с. Жуковка, нар. 9 липня 1950) – 4-й президент України. Також у цьому регіоні народилися такі діячі культури, як:
Леонід Федорович Биков (с. Знамянське, 1928-1979) - український актор, режисер і сценарист, заслужений артист РРФСР (1965), народний артист УРСР (1974);
Юрій Йосипович Богатиков (с. Єнакієве, 1932-2002) – український і російський співак;
Микола Олімпійович Грищенко (с. Ясинувата, 1912-1979) - український і російський актор. Народний артист СРСР (1964). Лауреат Державної премії СРСР (1952);
Михайло Степанович Гришко (м. Маріуполь, 1901-1973) - український співак, народний артист СРСР (1950);
Володимир Григорович Захаров (Донбас, 1901-1956) - композитор, хоровий диригент, народний артист СРСР (1944), художній керівник хору ім. П'ятницького з 1932 року;
Йосип Давидович Кобзон ( м. Часів-Яр, нар. 11 вересня 1937) - радянський естрадний співак, народний артист України (1991);
Архіп Іванович Куїнджі (м. Маріуполь, 1842-1910) - видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог;
Дмитро Омелянович Мілютенко (м. Слов’янськ, 1899-1966) - український актор, народний артист СРСР (з 1960 року);
Нонна Вікторівна Мордюкова (с. Костянтинівна, 1925-2008) - радянська і російська кіноактриса. Народна артистка СРСР;
Сергій Сергійович Прокоф’єв (с. Красне, 1891-1953) - радянський композитор, автор 8 опер, 7 балетів, 7 симфоній та багатьох камерно-інструментальних творів, а також музики до кінофільмів. Лауреат Сталінської премії (1943, 1946 — тричі, 1947, 1951);
Марк Осипович Рейзен (с. Зайцеве, 1895-1992) - радянський оперний співак. Народний артист СРСР (1937), лауреат трьох Сталінських премій першого ступеня (1941, 1949, 1951);
Лариса Архипівна Руденко (м. Макіївка. 1918-1981) - українська співачка. Народна артистка УРСР, Народна артистка СРСР (з 1960);
Володимир Миколайович Сосюра (м. Дебальцеве, 1898-1965) - український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота». Належав до ряду літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін.
2.2.3 Подійні рекреаційно-туристичні ресурсі
Подійних рекреаційно-туристичних ресурсів у Донецькій області не так уже й багато, але все ж таки є.
У соляних шахтах, наприклад, відбуваються самі несподівані й пам'ятні події. Так, в 2003 році в одній із цих шахт запустили повітряну кулю - подія внесена в книгу рекордів Гінеса.
В 2004 році в соляній шахті вперше відбулася грандіозна культурна подія - тут у величному підземному залі висотою 30 метрів з неповторною акустикою пройшов концерт "Соляна симфонія" Донбаського симфонічного оркестру. Про звучання оркестру в соляній шахті його керівник, австрійський композитор і диригент Курт Шмид сказав: “Я просто вражений! Ноти злітали до зводів печери, а потім повільно, як хмара, опускалися. Це приголомшує!”
А в 2009 році в Артемівському краєзнавчому музеї в день українського козацтва, відбулося урочисте відкриття кімнати - музею історії Бахмутського козацтва.
Тим часом, 29 серпня 2009 року на День Шахтаря та день міста Донецька був відкритий стадіон „Донбас Арена”. Він розташований у самому центрі Донецька у парку Ленінського комсомолу, Розрахований на 50 000 глядачів та з бюджетом у 175,8 млн. євро. Стадіон став не тільки домашньою ареною ФК «Шахтар» і місцем проведення міжнародних чемпіонатів будь-якого рівня, але й культурним центром столиці Донбасу.
В 2010 році в Артемівську була відкрита галерея народного мистецтва, в експозицію якої ввійшли картини, вироби з бісеру, солі, ляльки-мотанки й вироби з лози.
рекреаційний туристичний ресурс донецький
ВИСНОВКИ
Донецька область - південно-східний регіон України, обласний центр -Донецьк. Кількість населення складає 9 % від усього населення країни, що робить регіон найбільш заселеним. Міське населення - 90,3 %.
Регіон існує з 2 липня 1932 року. За роки Радянського союзу склад області постійно змінювався, до неї додавали та віднімали райони. А у грудні 1966 року чергове утворення районів, стало останнім, з того часу склад не змінювався, маючи 18 територіально відокремлених районів.
Найбільші міста області: Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Горлівка, Слов'янськ, Єнакієве та інші.
Донецький регіон має помірно-континентальний клімат, з середньою по країні температурою. Рельєф переважно рівнинний. Надра багаті різноманітними корисними копалинами.
Область добре забезпечена водними ресурсами, основними з яких являються річка Сіверський Донець та Азовське море.
На узбережжі Азовського моря - морський порт Маріуполь. Є аеропорти в Донецьку (Міжнародний), Маріуполі, Краматорську. Щільна мережа автомобільних доріг. Взагалі транспортне повідомлення добре розвинено.
Природні туристичні ресурси зосередженні на півночі та півдні області. Транспортна мережа розвинена добре.
Природно-антропогенних усього 89 об’єктів, найбільша кількість ресурсів зосереджена в Артемовському, Старобешівському та Олександрівському районах регіону.
Достатньо архітектурно-історичних ресурсів. Саме у Донецькій області в м. Артемівськ знаходиться відомий завод шампанських вин. У Соледарі є цікавий і унікальний промисловий та разом з тим туристичний об'єкт – соляна шахта.
Тут знаходиться велика кількість різноманітних музеїв та музейних комплексів, присвячених якимось відомим особистостям, народившимся або жившим тут, наприклад як Музей В. Сосюри, або ж звичайних музеїв культури.
Декілька культових споруд є у Донецькому регіоні. Найголовніша з яких це Савур-Могила та Свято-Успенська Лавра у Слав’яногорську.
У Донецькій області народилось кілька відомих діячів культури. Також тут народився 4-й президент України – Віктор Федорович Янукович.
Цікавою подією останнього часу було відкриття стадіону „Донбас Арена”, який став не тільки домашньою ареною ФК «Шахтар» і місцем проведення міжнародних чемпіонатів будь-якого рівня, але й культурним центром столиці Донбасу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Література
1. Афанасьев М.Ю., Суворов Б.П. Исследование операций в экономике: модели, задачи, решения. - М.: ИНФРА-М, 2003.
2. Костевич Л.С. Математическое программирование: информационные технологии оптимальных решений. - Мн.: Новое знание, 2003.
3. Схиархимандрит Зосима (Сокур). Слово о Святой Руси. - М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2008.
4. Таха Х.А. Введение в исследование операций. - М.: Издательский дом Вильямс, 2005.
5. Химченко В.А. По заповедным местам Донбасса. - Донецк: ООО Лебедь, 2007.
ДОДАТКИ
Таблиця 1.2 Природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси Донецької області
ЗАПОВІДНИКИ | |||
Назва | Район | Опис | |
Степ в села Платоновка | Артем. р-н | ботанічний заповідник місцевого значення. | |
Староміхайловський | Мар’їн. р-н | ентомологічний заповідник місцевого значення. | |
Старченковський | Володар. р-н | ентомологічний заповідник місцевого значення | |
Урочище Леонтьево-Байракське | лісовий заповідник місцевого значення. | ||
Урочище Плоске | лісовий заповідник місцевого значення | ||
Урочище Россоховате | лісовий заповідник місцевого значення | ||
Урочище Сосна | Слов’ян. р-н | лісовий заповідник місцевого значення | |
Урочище Софіївське | лісовий заповідник місцевого значення | ||
Чернецьке | Краснолим. р-н | ландшафтний заповідник місцевого значення | |
Чорний Жеребець | Краснолим. р-н | загальнозоологічний заповідник місцевого значення | |
Щучья затон | Великоновосіл. р-н | ландшафтний заповідник місцевого значення | |
Ямполовський | Краснолим. р-н | ландшафтний заповідник місцевого значення | |
ЗАКАЗНИКИ | |||
Азовська дача | Володар. р-н | лісовий заказник місцевого значення | |
Артемівські садово-дендрологічні насадження | Артем. р-н | ландшафтний заказник місцевого значення | |
Балка Водяна | Ясиноват. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Балка Орлинская | Великоновосіл. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Балка Се́верная | Великоновосіл. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Білосара́йська коса | Першотрав. р-н | намивна коса в українській частині Азовського моря, в 20 км від Маріуполя, що обмежує Таганрозьку затоку й Белосарайську затоку. | |
Бердянський | Амврос. р-н | лісовий заказник загальнодержавного значення | |
Бесташ | Володар. р-н | ландшафтний заказник місцевого значення | |
Болото Мартыненково | Краснолим. р-н | орнітологічний заказник місцевого значення | |
Великоанадольский ліс | Волнов. р-н | лісовий заказник державного значення | |
Верхнесамарский | Олекс. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Гектова балка | Доброп. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Грузская балка | Доброп. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Знаменовская балка | Волнов. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Казанок | Олекс. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Кальчикский | Володар. р-н | ентомологічний заказник місцевого значення | |
Ковильники у села Григор’ївка | Артем. р-н | ботанічний заказник місцевого значення. | |
Криничне | Олекс. р-н | ботанічний заказник місцевого значення. | |
Коханое | Олекс. р-н | ботанічний заказник місцевого значення. | |
Кривокосский лиман | Новоазов. р-н | ентомологічний заказник місцевого значення | |
Круглик | Шахтар. р-н | ентомологічний заказник місцевого значення | |
Конвалія | Краснолим. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Конвалійна діброва | Артем. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Ларинский | Буден. р-н | ландшафтний заказник місцевого значення | |
Ліс по ріці Глечик | Амврос. р-н | ландшафтний заказник місцевого значення | |
Намелова рослинність у с. Кірово | Артем. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Нескученский ліс | Великоновосіл. р-н | ландшафтний заказник місцевого значення | |
Новосілковський | Великоновосіл. р-н | ентомологічний заказник місцевого значення | |
Обушок | Шахтар. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Палимбия | Артем. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Приазовський цапельник | Першотрав. р-н | орнітологічний заказник загальнодержавного значення | |
Пристенське | Амврос. р-н | ботанічний заказник місцевого значення | |
Раздольненский | Старобеш. р-н | геологічний заказник загальнодержавного значення | |
ЗАПОВІДНІ УРОЧИЩА | |||
Балка Зелена | Олекс. р-н | заповідне урочище | |
Брандушка | Доброп. р-н | заповідне урочище | |
Васильевка | Старобеш. р-н | заповідне геологічне урочище | |
Гречкіно № 1 | Старобеш. р-н | заповідне геологічне урочище | |
Гречкіно № 2 | Старобеш. р-н | заповідне геологічне урочище | |
Довгеньке ліс | Олекс. р-н | заповідне урочище | |
Кірсанова | Тельман. р-н | заповідне гідрологічне урочище | |
Кучерів Яр | Доброп. р-н | заповідне урочище | |
Ліс на граніті | Тельман. р-н | заповідне урочище | |
Маріупольська лісова дача | Волнов. р-н | заповідне урочище | |
Мирне поле | Олекс. р-н | заповідне урочище | |
Никаноровський ліс | Доброп. р-н | заповідне урочище | |
Широкий ліс | Олекс. р-н | заповідне урочище | |
ПАМ’ЯТНИКИ ПРИРОДИ | |||
Балка Гірка | Амврос. р-н | ботанічний пам'ятник природи загальнодержавного значення | |
Балка Журавльова | Амврос. р-н | геологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Балка Кравецька | Костянтин. р-н | геологічний пам'ятник природи загальнодержавного значення | |
Балка Суха | Ясинуват. р-н | ботанічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Дружківський скам'янілі дерева | Костянтин. р-н | геологічний пам'ятник природи загальнодержавного значення | |
Дубові насадження | Великоновосіл. р-н | комплексний пам'ятник природи місцевого значення | |
«Витоки Кальміусу» | Ясинуват. р-н | гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Мар'їна гора | Артем. р-н | ботанічна пам'ятка природи місцевого значення | |
Маяцька дача | Слов’ян. р-н | ботанічний пам'ятник природи загальнодержавного значення | |
Новокатериновське оголення | Старобеш. р-н | геологічний пам'ятник природи загальнодержавного значення. | |
Оголення Авилівської свити біля с. Скелеве | Артем. р-н | геологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Оголення нижнього карбону | Старобеш. р-н | геологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
«Печера» | Новоазов. р-н | геологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Печера Трипільська | Артем. р-н | - геологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Печера № 1 | Старобеш. р-н | геологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Печера № 2 | Старобеш. р-н | геологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Печери в Докучаєвську | кілька печер карстового походження | ||
Ставок Дзеркальний | Слов’ян. р-н | гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Рідкодуб | Артем. р-н | ботанічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Озеро Ріпне | Слов'янськ | гідрологічний пам'ятник природи загальнодержавного значення | |
Риф, оголення вапняку у с. Покровське | Артем. р-н | геологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Родник Коньково | Тельман. р-н | гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Джерела | Краснолим. р-н | гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Джерела в балці Скотовая | Мар’їн. р-н | гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Скалообразное оголення верхньої крейди | Костянтин. р-н | геологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Свердловина 44 | Волнов. р-н | гідрогеологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Озеро Гедзів | Слов'янськ | гідрологічний пам'ятник природи загальнодержавного значення | |
Соснові культури | Першотрав. р-н | комплексний пам'ятник природи місцевого значення | |
Степ Отрадівська | Артем. р-н | ботанічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Стильське оголення | Старобеш. р-н | геологічний пам'ятник природи загальнодержавного значення | |
Урочище Грабове | Шахтар. р-н | ботанічний пам'ятник природи загальнодержавного значення | |
Чердакли | Володар. р-н | ботанічний пам'ятник природи місцевого значення | |
Озеро Чернецьке | Краснолим. р-н | гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення | |
... ією з форм раціонального використання вільного часу, змістовного проведення дозвілля, оздоровлення нації. Одним з основних напрямків туризму стає сільський туризм, що має усі шанси на ефективний і успішний розвиток. Розділ ІІІ. Сільський туризм. Оцінка сучасного стану та перспективи розвитку З початку XXI ст. сільський зелений туризм, за визнанням експертів Всесвітньої туристичної організації ...
... з них: у санаторіях - 74 грн.; у пансіонатах з лікуванням - 65; у санаторіях-профілакторіях - 57; у пансіонатах відпочинку – 73; на базах та інших закладах відпочинку – 40грн. Розділ ІІІ. Перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області Головною умовою перспективного розвитку рекреації Запорізької області є, насамперед: раціональне використання та розширене відтворення й охорона ...
... льшення мережі санаторно-курортних установ - один з конкретних проявів радянського способу життя, реальна гарантія права радянських людей на відпочинок і лікування, записаного в Конституції СРСР. 5.3 Комплексна оцінка туристичних ресурсів Криму Багато видів туризму в нашій країні - пішохідний, кінний, автобусний, спелеотуризм і спортивне скелелазіння зародилися в Криму, а перша офіційна в ...
... днанням сприятливих кліматичних, бальнеологічних та ландшафтних ресурсів. Для рекреації можна використовувати близько 1500 км морського узбережжя. [ 6,140] РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОВНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ РАЙОНІВ УКРАЇНИ 3.1. Характеристика Карпатського рекреаційного району Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області) займає площу 56,6 тис. кв. км, ...
0 комментариев