Блоки абонентських ліній БАЛК

2.2 Блоки абонентських ліній БАЛК

Блоки абонентських ліній БАЛ-К - на 128 АЛ з концентрацією 4:1. Блок містить вбудований мікроконтролер із програмним забезпеченням, записаним в енергонезалежному постійному запам'ятовуючому пристрої , і комутатор з часовим поділом каналів 8×8 ИКМ трактів. Блок включається в комутаційне поле КМ груповим трактом (ГТ) ІКМ, не передбачає замикання внутрішнього навантаження і виконує для абонентів стандартний набір функцій BORSCHТ. Можливе підключення зовнішніх пристроїв контролю по стику RS-232. Структурна схема блока БАЛК показана на рис. 6.

Рисунок 6 Структурна схема блоку БАЛК

Блок БАЛК призначений для підключеня до АТС та обслуговування абонентских линий і складається з слідуючих основних функціональних вузлів:

- абонентський комплект;

- пристрій часової комутації;

- пристрій керування (контролер) та синхронізації;

- викликовий пристрій;

- діагностичне обладнання;

- комбінованний блок електроживлення;

- приймачі тонального набору номера.

Цифровий повнодоступный комутатор має ємність 8×8 ІКМ трактів (256×256) входів, що забезпечує можливість комутації каналів всередині блоку БАЛК без блокувань, тому що абонентська ємність складає максимально 128 АЛ.

2.3 Блоки цифрових з’єднувальних ліній ЦЗЛ

УКС32

ГЕСМ, УМСМ

Обладнання ЦЗЛ (ЦСЛ) призначене для використання в складі обладнання електронних АТС "КВАНТ Е". Обладнання застосовується для сполучення АТС "КВАНТ-Е" із зустрічними АТС по цифрових з'єднувальним лініям. На лінійній стороні обладнання реалізує первинний груповий тракт на 2048 кбіт/с (стик Е1). Можливе підключення СГТ-15 для роботи з системами ІКМ-15 зі швидкістю передачі 1024 кбіт/с. Структурна схема обладнання ЦСЛ приведена на рис. 7.

Рисунок 7 Структурна схема обладнання ЦЗЛ

ПКСЕ призначений для синхронізації роботи системної сторони комплектів цифрових з'днувальних ліній з модулем комутації АТС (блок УКС32), а також для підключення зовнішнього пристрою контролю до комплекту цифрової ЗЛ.

ЦЗЛЕ являє собою комплект цифрової з'єднувальної лінії і призначений для синхронізації цифрової з'єднувальної лінії із системною стороною , а також для виділення сигнальної інформації з цифрового потоку.

Рисунок 9 Схема електрична функціональна ЦС

3 РОЗРАХУНОК ТЕЛЕФОННОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Телефонне навантаження є однією з найважливіших характеристик продукції, яка виробляється буль якою АТС. Якщо навантаження мале, то станція працює неефективно, з низьким використанням обладнання і невисокою продуктивністю; якщо телефонне навантаження велике, може виникнути небезпека відмов у встановленні з’єднань, що погіршить якість звуку. ЦСК являють собою системи з очікуванням, оскільки будь-який виклик, який надійшов на вхід системи, може бути оброблений завдяки програмному керуванню, яке забезпечує пошук необхідних шляхів і комплектів при будь-якому стані комутаційної системи.

Станція встановлює наступні види зв’язку:

внутрішньостанційні;

вихідні;

вхідні.

У відповідності з цим і проводиться розрахунок телефонного навантаження.

3.1 Розрахунок навантаження на блоки абонентських ліній

Визначаємо ємність станції, що проектується,виходячи з кількості населеня районного центру, який буде обслуговувати дана АТС,за формулою:

Nцс= Н ×ТЩ, (1)

Nцс=5709×0,19=1085 номерів

де Н - кількість населення райцентру

ТЩ - телефонна щільність - кількість номерів на 1000 мешканців. Згідно "Комплексної програми створення ЕНСЗ України" телефонна щільність сільської телефонної мережі повинна бути 190 номерів на 1000 жителів отже ТЩ= 0.19

На блоках абонентських ліній БАЛ надходять навантаження від абонентів наступних секторів:

¾ адміністративного ;

¾ квартирного;

¾ таксофонів.

Число таксофонів, які будуть включені в ЦС, визначається в залежності від кількості населення за формулою:

Nта=() апаратів (2)

Nта=()=12 апаратів,

де - кількість таксофонів на 1000 жителів. Згідно діючих норм .

Чисельність абонентів по секторах визначається за формулою:

Nа=(Nцс-Nта)×Zа абонентів, (3)

Nкв=(Nцс-Nта)×Zкв абонентів (4)

де Zа, Zкв - питома вага абонентів адміністративного та квартирного секторів відповідно, визначається в залежності від ємності ЦС, яка проектується, Zа=0,525; Zкв=0,475:

Nа=(1085-12)×0,525=563 абонентів,

Nкв=(1085-12)×0,475=510 абонентів

Вихідне навантаження на БАЛ визначається за формулою :

Y’БАЛ вх=(yвих а+yвн а)×Na + (yвих кв + увн кв)× Nкв +yта×Nта Ерл , (5)

Y’БАЛ вх=(0,034 +0,069)×563 + (0,0035 + 0,013)× 510 +0,19×12=68,69 Ерл,

де увих а, увих кв - питоме вихідне телефонне навантаження від абонентів

відповідних секторів: увих а=0,034 Ерл; увих кв=0,0035 Ерл;

увн а, увн кв - питоме внутрішнє телефонне навантаження від абонентів

відповідних секторів: увн а=0,069 Ерл; увн кв=0,013 Ерл;

ута - питоме навантаження від таксофонів ,

Враховуючи навантаження, яке надходить від абонентів СТМ на АМТС,

телефонне навантаження на БАЛ збільшується на КАМТС %

YБАЛКвих=Y'БАЛК вих ×(1+ КАМТС) Ерл , (6)

YБАЛКвих=68,69 ×(1+ 0,11)=76,25 Ерл ,

Вихідне навантаження на БАЛК за формулою:

Y'БАЛК вх=(увх а + увн а)× Na +(увх кв+ увн кв) Nкв Ерл, (7)

Y'БАЛК вх=(0,046 + 0,069)×563+(0,0045+ 0,013)×510=73,68 Ерл,

де увх, увх кв питоме вихідне телефонне навантаження до абонентів відповідних секторів: увх а=0,046 Ерл; увх кв=0,045 Ерл.

Враховуючи навантаження, яке надходить з АМТС до абонентів СТМ, телефонне навантаження збільшується на КАМТС%

YБАЛКвх=Y'БАЛКвх×(1+КАМТС) Ерл (8)

YБАЛКвх=73,68×(1+0,11)=81,78 Ерл

3.2 Розрахунок навантаження АМТС

YАМТС=ума×Nр+умм×Ерл , (9)

де Yма - середне міжміське навантаження від одного абонентаЦС:Yма=0,004 Ерл;

Yмм - середне міжміське навантаження від одного абонента СТМ Yмм=0,0015 Ерл;

Nр - сумарна ємність абонентів райцентру.

Nр=NЦС+NВАТС номерів (10)

Nр=1085+256=1341 номерів

Nj - ємності кінцевих та вузлових станцій мережі.

Розраховуємо навантаження до АМТС за формулою (9):

YАМТС=0,004х1341+0,0015х(150+128+100+64+256+512+50+100+128+200+150+1024+50+150+200+128)=10,45 Ерл.