Розрахунок кількості блоків ЦЗЛ

4.2 Розрахунок кількості блоків ЦЗЛ

Визначаємо кількість плат ЦЗЛЕ, що використовуються для підключення до станції зовнішніх потоків Е1, утворених СП ІКМ-30. При розрахунку необхідно враховувати, що кожен зовнішній напрямок обслуговується окремими потоками. Для гарантованого забезпечення належної якості зв’язку кількість потоків в кожному напрямку закругляється тільки в більшу сторону, тобто до найближчого більшого числа:

NЦЗЛЕ=плат (27)

де NКЗЛі - кількість ліній у відповідному напрямку;

NЦЗЛЕ=[(8+10)/30]+[(13+14)/30]+[(12+13)/30]+[(19+17)/30]+ +[(22+22)/30]=7 плат

Якщо на мережі використовується системи ІКМ-15, то для підключення такого тракту, а також для підключення опорного обладнання АТС-100, використовуються плати СГТ-15 (стик з груповим 15-канальним трактом). Кількість плат СГТ-15 визначається таким чином:

NСГТ-15=плат (28)

NСГТ-15=[15/15]+[12/15]+[(6+7)/15]=3 плати

Також у блоки ЦЗЛ встановлюються плати цифрових приймачів (ЦП). Цифрові приймачі комплектуються по 16 на одній платі ЦПГА (або ЦП16У), отже:

NЦГПА=|| плат (29)

NЦПГА=[45/16]=3 плати

Один блок ЦЗЛ може містити до 16-ти плат ЦЗЛЕ, ЦЗЛ4, СГТ-15 або ЦПГФ (ЦП16У), тобто кількість блоків ЦЗЛ становить:

NЦЗЛ= | блоків (30)

NЦЗЛ=[(7+3+3)/16]=1 блок

4.3 Розрахунок кількості блоків БАЛК

Блок БАЛК забезпечує піключення 128 АЛ, а блок БАЛД – 256 АЛ. Скільки таких блоків необхідно для підключення Nабонентів визначається за формулою:

NБАЛК(АЛ)=|| блоків (31)

де N – ємність ЦС N=1085 номерів.

NБАЛК(АЛ)=[1085/128]=9 блоків

Крім абонентських ліній в блоки БАЛК/БАЛД включається аналогові (фізичні) з’єднувальні лінії. В такому випадку комплекти абонентських ліній замінюються необхідними КЗЛ. В один блок БАЛК може бути включено 30 комплектів аналогових (фізичних) з’єднувальних ліній, а у блок БАЛД – 60 КЗЛ. Таким чином, кількість блоків БАЛК/БАЛД, необхідних для підключення аналогових (фізичних) ЗЛ визначається за формулою:

NБАЛК(КЗЛ)=|| блоків (32)

де NКЗЛ – сумарна кількість комплектів аналогових ЗЛ.

NБАЛК(КЗЛ)=[(19+19+6+8)/30]=2 блоки

4.4 Розрахунок кількості блоків УКС-32

Ємність модуля комутації УКС-32 становить 32х32 стандартних тракти ІКМ (Е1). Корисна комутована ємність модуля комутації УКС-32 - -30х30 трактів Е1. Відповідно до цього розраховуємо необхідну кількість УКС-32, враховуючи, що кожен блок БАЛК, ЦЗЛЕ (СГТ-15) та ЦПГА підключаються одним трактом Е1 кожен:

NУКС-32= | блоків (33)

NУКС-32= = 1 блок

5 КОМЛЕКТАЦІЯ ОБЛАДНАННЯ

Метою даного розділу є складання відомості обладнання, в якій зводиться кількість касет кожного типу, та схеми розміщення обладнання. Для цього, згідно проведених в розділі 4 розрахунків кількості обладнання та особистостей комплектації касет, необхідно визначити кількість касет кожного типу.

Особливості комплектації касет ЦСК «Квант-Е»:

¾ абонентські блоки БАЛК, БАЛД комплектуються кожен на окремій касеті БАЛ;

¾ універсальна комутаційна система УКС-32, УКС-128 розміщується на двох касетах: одній касеті власне УКС-32 (УКС-128) та одній додатковій касеті СКСМ;

¾ блоки цифрових з’єднувальних ліній СГТ-15, ЦЗЛЕ, ЦЗЛ4 являють собою окремі ТЕЗи (плати), які встановлюються на спеціальні касети ЦЗЛ, але також можуть розміщуватись у вільніх місцях на касеті СКСМ;

¾ блоки приймачів цифр та генераторів акустичних сигналів ЦПГА являють собою окремі ТЕЗи (плати), що встановлюються на вільні місця в касетах СКСМ та ЦЗЛ;

¾ комплекти фізичних з’єднувальних ліній являють собою окремі ТЕЗи (плати), що встановлюються на окремій касеті БАЛ (до 30-ти ТЕЗів).

Для складання схеми розміщення обладнання необхідно врахувати особливості комплектації та розміщення стативів ЦСК «Квант-Е»:

¾ у стативі розміщується до шести касет стандартних розмірів 555х256х325 мм;

¾ касетами стандартних розмірів є касети УКС та БАЛ;

¾ касети СКСМ та ЦЗЛ мають розміри 555х133х325 мм і займають, відповідно, половину стандартного місця касети по висоті;

¾ касета СКСМ повинна розташовуватись безпосередньо під касетою УКС;

¾ стативи встановлюються у ряди по 10 стативів.

Відомість обладнання складається у вигляді таблиці.

Таблиця 7 Відомість обладнання

Комплектація обладнання ЦС

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. «Комплексна програма створення ЕНСЗ України до 2010 р.». Постанова КМУ, 2001 р.

2. «Концепція розвитку телекомунікацій в Україні». Постановка КМУ, 2006 р.

3. Методичний посібник для курсового та дипломного проектування на тему: «Проектування ЦС системи «Квант-Е» для СТМ» Чиженьков М.В. ЛК «Інфокомунікацій», 2014 р. – 53 с.

4. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту на тему: «Проектування ЦС системи «Квант-Е» для СТМ» Чиженьков М.В. ЛК «Інфокомунікацій», 2016 р.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АЛ – абонентська лінія

АТС – автоматична телефонна станція

БАД – блок абонентського доступу

БЛС – блок лінійних стиків

ВС – вузлова станція

ЗЛ – з’єднувальна лінія

ІКМ – імпульсно-кодова модуляція

КС – кінцева станція

ЛТ – лінійний тракт

СТМ – сільська телефонна мережа

СПВ – сільсько-приміський вузол

ТА – телефонний апарат

ТЕЗ – типовий елемент заміни

ТМ – телефонні мережі

ФЗЛ – фізична з’єднувальна лінія

ЦАТС – цифрова автоматична телефонна станція

ЦС – центральна станція

ЦСЛ - блок цифрових СЛ

ЦСК – цифрова система комутації

CP – центральний процесор

E1 – цифровий тракт передачі/прийому даних з швидкістю 2048 кBit/c

PLL – система фазової автоналаштування частоти

PLD – програмована логічна схема

R2 – система міжстанційної сигналізації R2

R2D – система міжстанційної сигналізації R2D