Законодавче затверджений порядок амортизації має позбутися недоліків діючої методології, для цього він пови­нен передбачати;

3. Законодавче затверджений порядок амортизації має позбутися недоліків діючої методології, для цього він пови­нен передбачати;

• прийняття за базу нарахування амортизації первісної (а не залишкової) вартості основного капіталу;

• відродження пооб'єктного обліку активів на індивіду­альних рахунках;

• класифікацію основного капіталу на функціональній основі з урахуванням його галузевої специфіки;

• визначення групових норм згідно з функціональною кла­сифікацією основного капіталу. При нарахуванні амортизації вони мають застосовуватись у визначеному діапазоні коли­вань (коридорі) залежно від конкретних умов експлуатації;

• заборону на безповоротне вилучення коштів аморти­заційного фонду в будь-якій формі;

• введення відповідно до стратегії пріоритетів структур­ної та науково-технологічної політики пільг з податку на прибуток, що спрямовується на реінвестування. Ця пільга прямої дії має активно використовуватися, поки вироб­ництво не вийде на траєкторію сталого економічного зрос­тання, в умовах якого природно набуватимуть розповсюд­ження прискорені методи амортизації;

• скорочення обмежень на використання прискореної амортизації, дозвіл підприємствам самостійно обирати мето­ди амортизації та вільно переходити з прискорених методів на рівномірні у будь-який час;

• перехід до відокремлених стандартів обліку для оподатку­вання і зовнішніх користувачів; для цього систему обліку регла­ментувати таким чином: у собівартість включаються всі фактичні капітальні витрати, а для цілей оподаткування вони приймають­ся з урахуванням затверджених норм і у встановлених межах.

­

Висновки

Дана робота розкриває сутність амортизаційних відрахувань, що полягає в здатності відтворювати основні фонди, оновлювати їх. У роботі подані характеристики різних видів амортизації, що використовуються в залежності від виду і строку служби основних фондів. Розкриття видів і методів аналізу амортизаційних відрахувань, шляхів їх удосконалення дає змогу використати цей матеріал на практиці для вивчення економічних можливостей конкурентного підприємства.

При розрахунку норм амортизації дуже важливо правильно визначити економічно доцільний строк служби основних фондів з урахуванням їх довговічності, морального зносу, перспективних планів технічного переобладнання, балансу устаткування, можливостей модернізації і капітального ремонту.

Особливо слід відмітити, що вибір методу амортизації основних фондів повинен базуватися на розробці бізнес – плану діяльності підриємства протягом амортизаційного періоду і врахувати темпи зростання обсягів діяльності та її доходності, темпи зростання поточних витрат, зміни в податковій політиці держави або податковому статусі підприємства, необхідність та час виконання фінансових зобов’язань, джерелом покриття яких є чистий прибуток підприємства або проведення капітальних витрат за рахунок прибутку. Необхідно врахувати прогнозований період експлуатації об’єкта амортизації до його ліквідації або продажу, можливу ціну реалізації об’єкта амортизації, потребу в формуванні власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.

Крім того, треба мати на увазі, що в ряді галузей норми амортизації можуть бути підвищені чи понижені також у залежності від технологічних особливостей виробництва, режиму і змінності устаткування, ступеню навантаження і фізичного об’єму виконуваних робіт, умов зовнішнього середовища, географічного розміщення об’єктів та інших факторів.

Проаналізувавши практичні проблеми управління амортизацією основних фондів можемо зробити висновки, наслідком лібералізації державної амортизаційної політики та орієнтації системи амортизації на західні стан­дарти, розпочатих у країні із середини 1997, стало значне по­слаблення інвестиційного потенціалу амортизаційної систе­ми та її безпосереднє підпорядкування інтересам бюджетно-податкової політики.

Найсуттєвіші з низ:

- підприємствам, за наявності серед них великої кількості збиткових, нав'язали тільки прискорену аморгизацію, хоч вона дає переваги лише рентабельним підприємствам. При цьому не було дано визначення прискореної амортизації;

- не було визначено галузі застосування і мета фіскальної та економічної амортизації, а кількість норм амортизації була невиправдано дуже скорочена (приблизно з 1400 до 4) за наявності великих відмінностей у довговічності та умовах відтворення окремих засобів праці;

-для більшості видів основних фондів було здійснено перехід від неприскореного рівномірного методу нарахування амортизації до прискореного методу залишку, який зменшується. В умовах же застосування прискореної амортизації на підприємствах мають визначати свої справжні затрати, пов'язані з відтворенням засобів праці, і уточнювати таким чином витрати виробництва;

- практично повністю підприємства відмовилися від використання неприскореної амортизації без належних підстав;

- введення групового обліку нарахування амортизації для основних фондів другої і третьої груп, по-суті, зруйнувало їх пооб'єктний облік;

- до складу амортизованих основних засобів включили вузли І запасні частини для автомобілів, які не входять до комплекту їх поставки, що суперечить економічній теорії;

-для основних фондів другої і третьої груп, що амортизуються методом залишку, який зменшується, не було передбачено перехід до одноразового списання залишкової вартості. Внаслідок високих темпів нарахування амортизації у перші роки аморти­заційний період розтягується до нескінченності. Виявився химерний симбіоз прискореної і уповільненої амортизації;

- основні фонди збільшуються на величину затрат, пов'язаних з проведенням усіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації. Таким чином, було введено два джерела фінансування затрат на ремонти - за рахунок собівартості та амортизаційних відрахувань, що ускладнює облік і знижує інвестиційні можливості підприємств;

- не було введено механізм об'єктивної і своєчасної переоцінки основних фондів.

Протиріччя інтересів інвестиційної та бюджетно-подат­кової політики відбувається в умовах безперервного загост­рення кризи в інвестиційній сфері і скорочення власних та іноземних джерел фінансування капіталовкладень. Тому по­долання цього протиріччя - необхідна умова економічного зростання і нагальна сучасна проблема, вирішення якої має здійснюватися на підставі всебічного врахування реальних процесів відтворення капіталу в умовах фінансової не­стабільності та інвестиційної кризи. Головна причина істотного послаблення інвестиційного потенціалу амортизаційної системи протягом останніх двох років - помилкові рішення, покладені в основу розробки нормативно-методичного забезпечення державної аморти­заційної політики і, як наслідок - повний відрив останньої від реальних процесів відтворення активів та конкретних умов їх експлуатації.

Законодавча та нормативно-методична база, що регулює процеси обліку та амортизації активів (стаття 8.3.5 Закону Ук­раїни “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.97, Інструкція Мінфіну України з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів від 24.07.97 та Інструкція з обліку основних засобів бюджетних установ від 01.01.98), не опирається на довгострокову концепцію рефор­мування амортизаційної системи і не підготовлена до практич­ного використання. Вона більше опрацьована з позицій опо­даткування та приватизації, а не з позицій відтворення активів і технологічного оновлення виробництва. Тому амортизаційна політика останніх років не сприяє, а протидіє накопиченню ре-новаційних ресурсів та руйнує на підприємствах фінансову ба­зу капіталоутворення як основу досягнення позитивної еко­номічної динаміки та економічного зростання.

Найсуттєвіший недолік нової амортизаційної політики, що провокує різноманітні протиріччя, труднощі та пара­докси у поточній практиці нарахування та використання амортизації, - її концептуальна невизначеність.

Стратегічні, законодавчі та нормативно-інструктивні до­кументи, що регламентують механізми побудови ефективної амортизаційної системи, на нашу думку, мають містити такі вихідні поло­ження:

1.     Амортизаційна політика перехідного періоду повинна органічно поєднувати директивні та ринкові важелі при по­силенні останніх.

2.      Держава має регламентувати принципи побудови амортизаційної системи спеціальним Законом України «Про амортизацію».

3.     Законодавче затверджений порядок амортизації має позбутися недоліків діючої методології.

Додатки Рисунок 1

Види фізичного спрацювання і техніко – економічного старіння засобів праці та форми їх усунення.

 

Часткове

Повне

Усувне ( тимчасове )

Неусувне ( постійно накопичуване)

Фізичне спрацювання

Техніко – економічне старіння

Форми усунення спрацювання і старіння засобів праці

МОДЕРНІЗАЦІЯ

ЗАМІНА

РЕМОНТ

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

 

Відмінності в порядку амортизації основних фондів та нематеріальних нематеріальних активів підприємства в період до і після 1.07.1997 р.

Відмінності	Порядок амортизації, що діяв до 1.07.1997 р.	Порядок амортизації, що діє з 1.07.1997 р.
1.    Суть поняття амортизації	Погашення вартості основних засобів шляхом віднесення зно­су (амортизації) за затвердже­ ними нормами на витрати ви робництва (обігу) протягом терміну, за який первісна вар тість повністю переноситься на витрати виробництва та обігу. ­	Поступове віднесення витрат на придбання основних фондів, їх виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого доходу платника податку в межах певних норм.
2. Об'єкт амортизації.­	Балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів.	Витрати на придбання, виготовлення та поліпшення основних фондів та нематеріальних активів. ­
3. Наслідки амортизації для визначення по­ даткової бази.	Відносилась на витрати виробництва (обігу) і, відповідно,­ зменшувала балансовий прибуток підприємства.­	Відноситься на зменшення скоригованого валового доходу платника податку.
4. Процедура обліку основних фондів та нарахування амортизації.­­	Складна, диференційовані норми амортизації за видами ос­новних фондів, потреба в по-об'єктному обліку.	Спрощена, єдині норми амор­тизації в рамках 3 груп основних фондів, пооб'єктний облік тільки щодо основних фондів групи 1.
5. Можливість індексації варто­сті.	За рішенням Міністерства фінансів України.­	Можливість проведення щорічної індексації з урахуванням індексу інфляції відповідного року, при умові, що Іінф>1,1.
6. Можливість проведення при­скореної аморти­зації.	За встановленним переліком основних фондів із застосуван­ням встановлених норм амор­тизації, збільшених вдвічі.	За основними фондами групи 3, що придбані після 1.07.1997 р. за диференцьованими (по роках, експлуатації) нормами амортизації.
7. Можливість амортизації поліпшень основних фондів.	Витрати на капітальний ремонт підлягають амортизації в загальному порядку, витрати на поточний ремонт в повному обсязі відносяться на витрати (собівартість).	У розмірах, що не перевищу­ють 5% сукупної балансової вартості, в повному обсязі від­носяться до валових витрат у періоді їх проведення. В інших випадках - збільшують балансову вартість та амортизуються в загальному порядку.
8.Особливості амортизації легкових автомобі­ лів.	Не існувало.	Витрати на придбання, ремонт, та модернізації легкових автомобілів, крім підприємств, що на­ дають платні послуги з переве­зення. Не підлягають амортиза­ ції та проводяться за рахунок прибутку.
9. Особливості амортизації не виробничих основних фондів.	За рахунок чистого прибутку.	Амортизація не передбачена законодавством.
10.Особливості амортизації при виведені з експлуатації.	На час виведення з експлуата­ції амортизація не проводиться.	У разі ліквідації, капітального ремонту, реконструкції або консервації за рішенням підприємства або Кабінету Міністрів України на час виведення основних фондів групи 1 амортизаційні відрахування не нараховуються. По інших групах - балансова вартість не змінює­ ться, амортизаційні відрахування нараховуються. У разі вимушеної заміни з незалежних обставин: а) балансова вартість об'єкта групи 1, що підлягає вимушеній заміні, збільшує валові витрати певного періоду; б) балансова вартість груп 2,3 не змінюється, амортизаційні відрахування нараховуються.
11.Особливості амортизації ос­ новних фондів, що введені в експлуатацію до 1.07.1997р.	Не визначені.	Встановлені норми амортизації використовуються до залишко­вої вартості основних фондів на 1.07.1997 р.
12. Тривалість амортизаційно-го періоду.	Нормативний термін експлуа­тації.	по групі 1 –до досягнення одним о'єктом вартості 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. по групі 2 до досягнення балансової вартості групи нульового значення.

 

Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів. – К.: “ Хрещатик ”,1999. – с.650 – 651

І. Створення основних фондів

II. Підготовка до експлуатації

IV. Завершення експлуатації основних фондів

IIІ. Експлуатація основних фондів

 Рис. 2. Стадії та етапи циклу відтворення основних фондів торговельного підприємства

 

Рисунок 3

Фактори, що обумовлюють обсяги амортизаційних відрахувань.

Рисунок 4

 

Класифікація методів амортизації основних засобів

 

	Прямолінійного списання			Понижуючого залишку		Суми цифр років ( кумулятивний )		ануітету		Амортизаційного фонду

 

Список використаної літератури:

1.   Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України згідно постанови ВР №325/94 – ВР від 28.12.94. Із змінами внесеними згідно із законом №1559 – III ( 1559 – 14 ) від 16.03.2000.

1.   Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. – Киев, МП“ ИТЕМлтд ”, СП“ АДЕФ – Украина ”, 1996 – 534с.

2.   Бланк И.А. Управление формированием капитала. – К.:“ Ника – Центр ”,2000. – 512с.

3.   Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учебное пособие. – М.:ИЭП, 1996. – 128с.

4.   Економіка підприємства: Підручник. – В 2т. т1 / За ред. С.Ф.Покропивного. – К.: Вид-во“ Хвиля – Прес ”, Донецьк: Мале підприємство“ Поиск ”, Т-во книголюбів,1995. – 400с.

5.   Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства: Підручник. – К.: Либідь, 1995. – 160с.

6.   Котенко Л.Н., Чебанов Н.В. Учет основных фондов и нематериальных активов. – К.:ЦСП“ Компас ”,1996. – 144с.

7.   Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів. – К.: “ Хрещатик ”,1999. – 800с.

8.   Нуреев Р.М. Основы экономической теории: Микроэкономика: Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1996. – 447с.

9.   Производственный потенциал: обновление и использование / Н.И.Иванов. – К.: Наукова думка,1989. – 256с.

10.       Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О. Фінанси підприємства: Опорний конспект лекцій. – К.: Видавничий центр КДТЕУ. Друкарня ВЦ КДТЕУ,1998. – 120с.

11.       Финансовый менеджмент: Учебник для вузов / Г.Б.Поляк, И.А.Акодис, Т.А.Краева и др.; Под ред. проф. Г.Б.Полякова. – М.: Финансы, ЮНИТИ,1997. – 518с.

12.       Финансы предприятий: Учебное пособие / Е.И.Бородина, Ю.С.голикова; под ред. Е.И.Бородиной. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,1995. – 208с.

13.       Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. О.И.Волкова. – М.: ИНФРА – М,1997. – 416с.

14.       Экономика предприятия: Учебник для вузов / В.Я.Горфинкель, Е.М.Купряков, В.П.Прасолова и др.; Под ред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. Е.М.Купрякова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. – 367с.

15.       Безуглий А. Про вилучення амортизаційних відрахувань підприємств // Економіка України. – 1999. - №5. – с.36 – 43

16.       Безуглий А. Про вилучення частини амортизаційних відрахувань та використання потужностей підприємств // Економіка України. – 2000. - №1. – с.34 – 40

17.       Безуглий А. Риск экологических катастроф и амортизационная политика // Бизнес Информ. – 1998. - №16. – с.57 – 61

18.       Васильченко Г. Формування інвестиційних ресурсів в Україні // Економічний часопис. – 1999. - № 2. – с.24 – 27

19.       Вишневецький В., Липницький В., Липницький Д. Про новий порядок амортизації основних фондів // Економіка України. – 1998. - №3. – с.42 – 47

20.       Губачова О.,Обираемо метод нарахування амортизації основних засобів.-2000. - №11.-с.42-47

21.       Знайко Ю. 19 февраля заплати амортналог! // Все о бухгалтерском учете. – 1999. - №15. – с.20

22.       Лях Л., Короткевич О. Основне протиріччя державної амортизаційної політики та шляхи подолання // Єкономіст.-№3,-2000,-с. 104

23.       Орлов П., Орлов С. Державна амортизаційна політика // Економіка України. – 1998. - №8. – с.31 – 37

24.       Орлов П., Орлов С. Прискорена амортизація і прискорене спрацювання основних фондів // Економіка України. – 1999. - №5. – с.30 – 36

25.       Орлов П., Орлов С. Державна амортизаційна політика та її відбиття в стандартах бухгалтерського обліку //Економіка України.-2000. -№3.-с.30-35

26.       Степовой А. Строительство основных фондов, прочие затраты и их амортизация // Все о бухгалтерском учете. – 1999. - №40. – с.25

27.       Трунова Е. Как правильно россчитать амортизационный взнос за месяц // Все о бухгалтерском учете. – 1999. - №44. – с.29

28.       Хмелевський Є. Амортизаційна політика й оновлення промислово-виробничих основних фондів // Економіка України. – 1999. - №3. – с.41 – 47

29.       Чуй І.Р. Фінансовий стан підприємства // Фінансі України. – 1999. - №11. – 27 – 31с.