Загальноекономічні принципи, що відповідають всім економічним категоріям (цілеспрямованість, диференційованість)

1. Загальноекономічні принципи, що відповідають всім економічним категоріям (цілеспрямованість, диференційованість).

2. Принципи, що відображають сутність функцій кредиту (строковість, забезпе­ченість, платність). Зміст принципу цілеспрямованості кредитування полягає в тому, що позики повинні видаватися лише на визначені цілі. На практиці цей принцип реалізується шляхом надання позик на конкретні об`єкти (товарно-матеріальні цінності, недостатність власних оборотних коштів тощо).

Принцип диференційованості кредитування полягає у наданні кредиту на різних умовах в залежності від характеру позичальника, направленості кредиту, кредитного ризику, строку кредитування та інших обставин.

Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банка права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплато­спроможність позичальника. Цей принцип реалізується банками шляхом надання кредитів під заставу матеріальних ресурсів, цінних паперів чи гарантії інших платоспроможних установ.

Принцип повернення є тією особливістю, що відрізняє кредит як економічну категорію від інших економічних категорій товарно-грошових відносин. Він означає, що кредити надаються тільки на умовах їх повернення банку, без повернення кредит не може існувати.

Принцип строковості означає, що кредит повинен бути не просто повернений, а повернений у чітко визначений строк.

Принцип платності кредиту означає, що кожний позичальник повинен внести до банку визначену плату за тимчасове запозичення у нього для своїх потреб грошових коштів.

2. Одним з формально-правових принципів надання кредитів є оформлення відносин між кредитором і позичальником кредитним договором в письмовій формі. Кредитний договір визначає взаємні зобов`язання та відповідальність сторін, які не можуть бути змінені в односторонньому порядку без згоди обох сторін, і може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного кредитором та позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

Сучасний кредитний договір, як правило, має такі розділи:

1. Предмет договору.

2. Умови забезпечення кредиту.

3. Зобов'язання банку.

4. Зобов'язання позичальника.

5. Права банка.

6. Права позичальника.

7. Особливі умови.

8. Юридичні адреси та реквізити сторін.

Для отримання кредиту позичальник звертається в банк. Форма звернення може бути у вигляді листа, клопотання, заявки, заяви. В документах зазначається необхідна сума кредиту, його мета, строки погашення та форми забезпечення.

Для отримання кредиту в банк також необхідно подати, як правило, такі документи: свідоцтво про реєстрацію юридичної особи, статут, установчий договір, картку із зразками підписів повноважних осіб., баланс на останню і кілька попередніх дат, звіт про фінансові результати, звіт про фінансово-майновий стан підприємства, довідку із банка про відсутність заборгованості по кредитах, техніко-економічне обгрунтування кредитування, бізнес-план, укладені договори на поставку і реалізацію товарів (послуг), документацію на предмет застави чи гарантію (поруку), виписку з розрахункового (валютного) рахунку про поточні обороти підприємства, інформацію про раніше отримані кредити.

Процес кредитування складається з наступних етапів:

1. Розглядання заявок на отримання кредиту. На цьому етапі здійснюється аналіз і попередній відбір заявок на основі отриманих документів від потенційних позичальників. Після цього проводиться попередня бесіда з майбутнім позичаль­ником, що має на меті з`ясувати факти, важливі деталі, пов`язані із заявою на отримання кредиту, визначити своє ставлення до клієнта, перспективи його розвитку тощо.

2. Вивчення кредитоспроможності клієнта і оцінка ризику за позикою, ретельне дослідження фінансового стану підприємства.

3. Підготовка до укладення кредитного договору. Визначаються параметри позики: вид кредиту, сума, строк, засоби надання і погашення, забезпечення, проценти тощо.

4. Укладення кредитного договору, який відповідає вимогам двох сторін.

5. Банківський контроль за виконанням умов кредитного договору і в разі появи ризику неповернення кредиту банком приймається цілий ряд заходів, які забезпечують йому повернення кредиту.

6. Повернення позичальником кредиту разом із процентами.

3. Які ж кредити надаються банками? В залежності від строків користування розрізняють наступні види кредитів:

1. Строкові, які поділяються на:

­­– короткострокові (до 1 року включно). Короткострокові кредити можуть надава­тись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв`язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді;

– середньострокові (до 3-х років). Можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень;

– довгострокові (понад 3 роки). Надаються на формування основних фондів.

Об`єктами кредитування можуть виступати капітальні витрати на рекон­струк­цію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво тощо.

2. Кредити до запитання – кредити, які повинні бути повернені на вимогу кредитора. Строк користування таким кредитом заздалегідь не визначається.

3. Прострочені – кредити, по яким минув встановлений договором строк користування.

4. Відстрочені кредити – кредити, строки погашення яких на основі клопотання позичальника були перенесені на більш пізній строк.

В залежності від наявності забезпечення кредити поділяються на:

1. Забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами).

2. Гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи).

3. З іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації).

В залежності від методу надання банківські кредити можна класифікувати наступним чином:

1. Кредити, надані у разовому порядку.

2. Кредити, надані відповідно до відкритої кредитної лінії.

3. Гарантійні кредити.

У першому випадку рішення про надання кредиту приймається окремо по кожному кредиту. При відкритій кредитній лінії кредити надаються в межах завчасно визначеного ліміту кредитування без погодження кожний раз з банком умов його надання. Гарантійний кредит – це банківське зобов`язання при потребі надати клієнту кредиту визначеного розміру протягом відповідного періоду.

В залежності від строків погашення кредити поділяють на:

1. Кредити, що погашаються водночас по закінченню строку користування ним.

2. Кредити, що погашаються у розстрочку, поступово.

3. Кредити, що погашаються достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника).

4. Кредити з регресією платежів.

5. Кредити, що погашаються після обумовленого періоду (місяця, кварталу).

За джерелами погашення кредити поділяють на:

1. Кредити, що погашаються за рахунок коштів позичальника.

2. Кредити, що погашаються за рахунок коштів гаранта.

3. Кредити, що погашаються за рахунок нових кредитів.

За характером і способом сплати процентів за користування кредитом виділяють кредити:

1. З фіксованою процентною ставкою.

2. З плаваючою процентною ставкою.

3. З оплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит).

В залежності від форми залучення розрізняють кредити:

1. Кредити, надані одним банком.

2. Консорціальні кредити – кредити, що надаються консорціумом банків, діяльність якого координує один головний банк.

3. Паралельні кредити – в кредитуванні беруть участь 2 або більше банків на одних завчасно погоджених умовах.

В Україні також Положенням "Про порядок формування і використання резерву на можливі втрати комерційного банку" передбачена класифікація кредитів на 5 умовних груп:

1. Стандартні.

2. Нестандартні.

3. Сумнівні.

4. Небезпечні.

5. Безнадійні.

Питання для обговорення (дискусії)

В умовах економічної невизначеності, кризи значна кількість банків, які ведуть ризикову кредитну діяльність, мають значні обсяги простроченої та безнадійної заборгованості за позики та проценти по них, що поставило їх на межу банкрутства. Однак, ті банки, які не схильні були надмірно ризикувати і утримували значні ліквідні резерви, не використовували їх для кредитування і тому зазнали значних збитків.

Питання:

Чи економічно виправдана ризикова діяльність комерційних банків?

ТАК	НІ
Так, навіть, якщо банк проводить ризи­кову кредитну діяльність, завжди є стимул, – як відомо, чим більше ризик, тим більше прибутковість активів.	Ні, захоплення наданням ризикових кредитів призведе до втрати платоспроможності банком і банкрутства
Завдання, функція банку – перетворення у функціонуючий "мертвого" капіталу. І якщо в сучасних умовах немає надійних позичальників, банківська система все одно має функціонувати.	Надання кредитів, що не повертаються, з другого боку, має ще одну негативну сторону – підприємства неефективно витрачають кошти, в умовах загальної кризи нема відповідальності підприємств за повернення кредитів.

Питання для контролю.

Для розгляду теоретичних питань, їх повтору на початку семінарського заняття викладач проводить фронтальне опитування з основних моментів лекції:

1. Що таке кредит?

2. Що таке банківський кредит?

3. Хто може бути суб`єктом банківської угоди?

4. Перечисліть об`єкти банківського кредитування?

5. Чим відрізняються загальноекономічні принципи кредитування від принципів, що відображають сутність функцій кредиту?

6. Принцип строковості і повернення – що в них загального а що відмінного?

7. Які документи необхідно надати до банку для отримання кредиту?

8. Назвіть основні моменти кредитного договору.

9. Назвіть основні ознаки, за якими класифікуються банківські кредити?

Тести, що використовують в процесі занять Інструкція щодо виконання тестів

Тести, що пропонуються до виконання, мають на меті закріплення отриманих під час лекційного заняття теоретичних знань. Перед виконанням тестів учням рекомендується повторити питання, що стосуються класифікації банківських кредитів, їх визначення, принципів кредитування, суб`єктів і об`єктів кредитних відносин.

Приблизний час виконання – 5 хвилин. 1 варіант 1. Встановіть відповідність між ознаками класифікації і видами кредитів:

1. За методами надання:	а) консорціальний б) гарантійний
2. За формою залучення:	в) паралельний г) стандартний д) "кредитна лінія"

2. Доповніть речення:

Принцип диференційованості кредитування означає, що...

3. Визначте основні розділи кредитного договору. 4. Дайте визначення:

Кредити, надані відповідно до відкритої кредитної лінії – це...

 2 варіант 1. Виберіть правильні відповіді:

В залежності від форми залучення кредити поділяються на:

а) кредити, надані у разовому порядку

б) споживчі кредити

в) гарантійні кредити

г) паралельні кредити

д) "кредитна лінія"

є) консорціальні кредити

2. Дайте визначення:

Суб`єкт кредитної угоди – це...

3. Перерахуйте етапи процесу кредитування. 4. Доповніть речення:

Принцип цілеспрямованості кредитування означає, що...

3 варіант 1. Виберіть правильні відповіді:

До принципів, що відображають сутність функцій кредиту, відносяться:

а) принцип диференційованості

б) принцип забезпеченості

в) принцип цілеспрямованості

г) принцип платності

д) принцип повернення

2. Дайте визначення:

Гарантійний кредит – це...

3. Перерахуйте основні об`єкти кредитування. 4. Доповніть речення:

Принцип строковості кредитування означає, що...

4 варіант 1. Розташуйте етапи процесу кредитування у відповідному порядку:

1) вивчення кредитоспроможності клієнта

2) банківський контроль за виконанням умов кредитного договору

3) визначення параметрів позики

4) розглядання заявок на отримання кредиту

5) укладання кредитного договору

6) повернення позичальником кредиту

2. Дайте визначення:

Паралельний кредит – це...

3. Дайте перелік основної документації, яку подає позичальник в банк разом із кредитною заявою. 4. Доповніть речення:

Принцип забезпеченості кредиту означає, що...

Відповіді на тестові завдання

№ пи­тан­ня	1 варіант	2 варіант	3 варіант	4 варіант	Кільк. балів за відпо­відь
1.	1 – б, д 2 – а, в	г, є	б, г, д	4, 1, 3, 5, 2, 6	1
2.	кредит надається на різних умовах в залежності від характеру пози­­чальника, направ­леності кредиту і т. ін.	Учасник кон­крет­них еконо­мічних відносин з приводу надання позики	Банківське зо­бо­в'язання при по­требі надати клі­єнту кредит ви­зна­ченого роз­міру протягом від­повідного пе­ріоду	Кредит, в надан­ні якого беруть участь декілька банків на одних завчасно погод­жених умовах	1
3.	1. Загальні поло­ження. 2. Права та обо­в'­язки пози­чаль­ника. 3. Права та обов'язки банка. 4. Відповідаль­ність сторін. 5. Порядок роз­глядання спорів. 6. Строк дії дого­вору. 7. Юридичні адреси сторін і їх реквізити.	1. Розгляд заявок на отримання кредиту. 2. Вивчення кредито­спро­мож­ності клієнта. 3. Визначення параметрів позики. 4. Укладення кредитного договору. 5. Банківський контроль за виконанням умов кредитної угоди. 6. Повернення позичальником кредиту разом з процентами.	Товарно-матері­альні цінності, витрати вироб­ництва, кошти у розрахунках, недо­статність власних оборот­них коштів тощо	Свідоцтво про реєстрацію юри­дич­ної особи, Ста­тут, Установ­чий договір, ба­ланс, звіт про фі­нансові резуль­тати, ТЕО, доку­ментація на пред­мет застави чи гарантія, поручительство	2
4.	Кредит, який надається у межах завчасно визначеного ліміту кредитування без погодження кожний раз з банком умов його надання	Позики повинні видаватися лише на визначені цілі, під кон­кретні об'єкти	Кредит повинен бути повернений у чітко визначе­ний строк	Кредит повинен надаватися під заставу матері­альних ресурсів, цінних паперів чи гарантії інших кредито­спроможних установ	1

Завдання для самостійної роботи 1. Написати реферат на тему "Джерела формування кредитних ресурсів комерційних банків"

Формуються вміння: орієнтування в джерелах інформації, виділення в тексті головної думки, підведення підсумків.

2. Побудувати структурно-логічну схему "Механізм кредитування банками своїх клієнтів, де зобразити всі етапи і умови кредитування.

Формуються вміння: виділення зв`язків між структурними елементами, аналіз тієї чи іншої ситуації при кредитуванні, узагальнення отриманих теоретичних знань.

3. Ознайомитися з формою кредитного договору, що прийнята положенням НБУ "Про кредитування", його основними положеннями.

Формуються вміння: працювати самостійно, орієнтуватися в джерелах інформації, зокрема, нормативних актах.

5.Індивідуальна характеристика учня.