2.1. Зміст фінансово-господарського контролю, його цілі і завдання
Господарська діяльність в умовах ринкової економіки узагальнюється з використанням грошового вимірника, тобто фінансового критерію. Тому в системі економічного контролю сформулювався фінансовий контроль. Змістом цього контролю є виробничі відносини і продуктивні сили у сфері макро- і мікроекономіки господарської діяльності. У сфері макроекономіки функціонує державний фінансово-економічний контроль, який здійснює Рахункова палата Верховної Ради України. Об'єктами його є Державний бюджет України (формування і витрачання), кошториси вищих органів державної виконавчої, судової влади, іноземні валютні кредити, іноземні інвестиції у народногосподарські програми та ін.
На рівні мікроекономіки функціонує фінансово-господарський контроль, який здійснюють Державна контрольно-ревізійна служба України і контрольно-ревізійні підрозділи власників капіталу, а також на замовлення останніх — незалежні аудиторські організації (фірми).
Метою фінансово-господарського контролю є сприяння раціональному використанню засобів і предметів праці, а також самої праці у підприємницькій діяльності для одержання найбільшого прибутку. Завдання фінансово-господарського контролю поділяють на окремі та загальні. Розв'язання окремих завдань передбачає перевірку однієї із сторін господарської діяльності (використання сировини у виробництві, випуск продукції та її собівартість, збереження цінностей), а загальних — всієї господарської діяльності об'єднання, корпорації, з визначенням рентабельності і конкурентоспроможності продукції, прибутковості господарюючих суб'єктів.
Основними завданнями фінансово-господарського контролю є виявлення та профілактика порушень у технології виробництва, які мають причинні зв'язки з випуском недоброякісної продукції, перевитратами сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів; невиконанням договірних зобов'язань з кооперованих поставок; неконкурентоспроможністю продукції; збитковою роботою окремих господарюючих суб'єктів.
Фінансово-господарський контроль в Україні здійснюється державними контрольними органами, громадським і незалежним аудиторським контролем, а також самими власниками капіталу, вкладеного у підприємницьку діяльність. Так, від Міністерства фінансів України фінансово-господарський контроль на підприємствах, в об'єднаннях, концернах, корпораціях здійснює Державна податкова адміністрація; від місцевих Рад народних депутатів та їх комісій — контрольно-ревізійні підрозділи; незалежний контроль здійснююті. аудиторські фірми. Власник, який має у своїй підприємницькій діяльності госпрозрахункові підприємства, організації, здійснює фінансово-господарський контроль за їхньою діяльністю через бухгалтерію, спеціальні контрольно-ревізійні служби, а також підрозділи внутрішнього аудиту.
Формами фінансово-господарського контролю є тематичні перевірки, ревізії, аудит. Тематичні перевірки провадять усі контролюючі органи; ревізії — власники і Державна контрольно-ревізійна служба; аудит — незалежні спеціалізовані госпрозрахункові аудиторські організації.
Основним контролюючим органом фінансово-господарської діяльності підприємців є Державна податкова адміністрація України, до складу якої входять державні податкові адміністрації в областях, районах, містах. Завдання та функції її визначені Указом Президента України про Державну податкову адміністрацію України.
Основним завданням Державної податкової адміністрації є забезпечення додержання законодавства про податки, повний облік усіх платників податків та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і забезпечення правильності обчислення та сплати цих податків.
Державна податкова адміністрація України виконує такі функції:
здійснює контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі у бюджет, а також за індивідуальною трудовою діяльністю;
організовує роботу державних податкових адміністрацій з обліку, оцінки та реалізації конфіскованого, а також майна, що перейшло за правом успадкування до держави, та скарбів;
організовує із залученням державних податкових адміністрацій перевірку правильності стягнення і збереження коштів, одержаних у сплату державного мита, а також при здійсненні касових операцій виконавчими комітетами сільських і селищних Рад народних депутатів, при прийманні від населення коштів у сплату податкових платежів;
розробляє і видає інструкції, методичні вказівки та інші нормативні документи про порядок застосування законодавчих актів про податки та інші платежі у бюджет.
Державні податкові адміністрації у районах і містах виконують такі функції:
контролюють додержання законодавства про податки та інші платежі у бюджет;
забезпечують своєчасний і повний облік платників податків та інших платежів до бюджету;
контролюють своєчасність подання платниками бухгалтерських звітів і балансів, податкових розрахунків, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням платежів у бюджет, а також перевіряють достовірність їх щодо правильності визначення прибутку, доходу, інших об'єктів оподаткування і обчислення податків та інших платежів у бюджет;
контролюють додержання громадянами законодавства про індивідуальну трудову діяльність;
забезпечують стягнення фінансових санкцій за порушення зобов'язань перед бюджетом;
передають правоохоронним органам матеріали про факти порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, а також подають у арбітражні і судові органи позови до підприємств, організацій та громадян про стягнення у доход держави коштів, одержаних ними за незаконними угодами, та в інших випадках отримання коштів без установлених законом підстав.
Державні податкові адміністрації мають широкі права у фінансово-господарському контролі. Зокрема, їм надано право у суб'єктах підприємницької діяльності перевіряти і в разі потреби вилучати грошові документи, перевіряти бухгалтерський облік і звітність, плани, кошториси, декларації та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, одержувати необхідні пояснення, довідки з цих питань. Вони мають право фактичного контролю виробничих, складських, торгових приміщень підприємств і громадян, що використовуються для одержання доходів.
Державні податкові адміністрації мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у вигляді стягнення штрафів за неправильну сплату податків, а також накладати адміністративні штрафи на посадових осіб підприємств, винних у приховуванні (заниженні) прибутку (доходу) або інших об'єктів оподаткування, відсутності бухгалтерського обліку або веденні його :і порушенням установленого порядку і бухгалтерських звітів, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні за невстанов-леною формою бухгалтерських звітів і балансів, розрахунків, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків. За аналогічні дії на громадян, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, державні податкові адміністрації мають право також накладати адміністративні штрафи. Розмір адміністративних штрафів встановлений законодавчими актами.
Державна контрольно-ревізійна служба здійснює фінансово-господарський контроль організацій, що фінансуються з бюджету, проведенням ревізій і тематичних перевірок витрачання коштів відповідно до затверджених кошторисів, а також збереження державної власності, додержання законодавства та нормативних актів у їхній діяльності.
Державна інспекція по контролю за цінами є важливою ланкою фінансово-господарського контролю, який вона здійснює у складі Мінекономіки України. Вона відповідно де» покладених на неї завдань здійснює перевірки додержання законодавства щодо встановлення і застосування цін та економічного обгрунтування їх у всіх галузях народного господарства, поєднуючи цю роботу з податковими адміністраціями, правоохоронними та іншими контролюючими органами;
може позбавляти суб'єкти підприємництва права застосовувати договірні (вільні) ціни у разі надмірного зростання їх та скорочення виробництва товарів у натуральних показниках, а також скасовує ціни і тарифи, затверджені з порушенням вимог законодавчих актів України з питань ціноутворення, з одночасним поданням відповідним органам управління пропозицій щодо встановлення фіксованих або регульованих цін і тарифів. Державна інспекція дає обов'язкові для виконання міністерствами і відомствами, об'єднаннями, підприємствами вказівки про усунення порушень дисципліни цін, причин і умов, що породжують ці порушення. Крім того, розробляє і видає інструктивні та методичні вказівки, інші нормативні документи про порядок застосування законодавчих актів з питань контролю за цінами; застосовує до суб'єктів підприємництва економічні санкції відповідно до чинного законодавства за порушення порядку встановлення і застосування цін; здійснює заходи щодо професійної підготовки та перепідготовки кадрів.
В умовах ринкових відносин виникають конфліктні ситуації між об'єктами підприємництва і органами державного контролю щодо розміру податків, які слід сплачувати до бюджету, цін та порядку застосування їх. Ці спірні питання вирішуються правоохоронними і державними органами управління за умови, що сторони подають письмові висновки незалежного аудиторського контрольного органу.
Цілі фінансово-господарського контролю залежать від середовища, в якому він функціонує і для обслуговування якого він створений. Під середовищем розуміють все те, що оточує об'єкт контролю або його елементи і впливає на них. Такі впливи можна поділити на речові, енергетичні та інформаційні. Проведення фінансово-господарського контролю грунтується значною мірою на інформаційному чиннику, який пов'язаний із речовими елементами виробництва, його технологією і маркетингом, а також плануванням, обліком, аналізом та управлінням фінансово-господарською діяльністю.
Технологічні процеси контролюють за допомогою статистичних методів, де об'єкт контролю виступає як "чорна скринька". Кількісна характеристика мети фінансово-господарського контролю зумовлена вибором системи оцінки по-іузників господарської діяльності, які об'єднують в такі три групи:
економічну — ефективність, собівартість продукції, рентабельність, ринкова вартість і прибуток;
техніко-економічну — продуктивність праці, надійність роботи обладнання;
технологічну — точність, якість і конкурентоспроможність продукції, надійність і прогресивність технології.
Отже, зміст, цілі та завдання фінансово-господарського контролю визначають його функції в управлінні господарською діяльністю.
... . При составлении договора должен быть принципиальный подход сторон, чтобы предусмотреть максимально возможные ситуации и не нанести ущерба ни клиенту, ни аудиторской организации. В договоре можно рассматривать примерный план аудита, общую характеристику методов проверки и оказания сопутствующих услуг, причины составления отрицательного аудиторского заключения или отказа аудитора от выражения ...
... проверяемой организации, но и разработка рекомендаций по устранению имеющихся недостатков и нарушений финансово-хозяйственной деятельности, а также предложений по улучшению и повышению финансовых результатов. Аудиторский контроль (аудит) может быть обязательным и добровольным (инициативным). Так, обязательный аудит проводится в случаях, прямо установленных законодательством Российской Федерации, ...
... к конкретным условиям ведения хозяйственной деятельности организации. В ходе курсовой работы была поставлена цель - исследование теоретических и практических аспектов организации аудиторского контроля учетной политики бюджетной организации. В соответствии с поставленной целью в работе решены следующие задачи: 1. Изучены принципы формирования и аудита учетной политики бюджетной организации ...
... молодые специалисты. Также последняя необходимость прокомментирована постоянными изменениями и дополнениями законодательной базы Кыргызской Республики. 3.5 Перспективы развития аудита в Кыргызской Республике Чтобы определить перспективы развития аудиторской деятельности на рынке Кыргызской Республики необходимо изучить ряд данных и показателей и провести соответствующий анализ по данной ...
0 комментариев