Хто такі суб”єкти малого підприємництва
Р. № 196 із змінами, внесеними наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р. № 39)
Принцип розподілу сплачених сум єдиного податку
Характеристика та принципи підготовки бухгалтерської звітності
ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ СТОРОНИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
Переваги і недоліки спрощеної системи оподаткування
Навигация
Хто такі суб”єкти малого підприємництва
Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку
65920
знаков
17
таблиц
0
изображений
1.1 Хто такі суб”єкти малого підприємництва.
Поняття суб”єктів малого підприємництва вперше було введено Указом №456[1] у 1998 році. Одночасно з його підписанням Президент України направив на розгляд до Верховної Ради відповідний законопроект. У зв”язку з прийняттям Закону №2063[2],який набрав чиннності 22 листопада 2000 року, умови віднесення до суб”єктів малого підприємництва значно змінилися (з цього моменту Указ №456 втратив чинність). Отже, розглянемо їх детальніше.
Суб”єктами малого підприємництва є:
-фізичні особи, але про них мова не йде;
-юридичні особи - суб”єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середньооблікова чисельність працюючих за календарний рік не перевищує 50 осіб, а обсяг річного валового доходу – 500 тис. євро.
Зміни, що торкнулися юридичних осіб, заслуговують на особливу увагу. Так, якщо раніше обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) таких підприємств не повинен був перевищувати 1млн. грн. за календарний рік (виходячи з вимог Указу №456), то у тепершній час обсяг річного валового доходу не повинен бути більше 500 тис. євро (що складає близько 2,37 млн. грн.). З розширенням кола суб”єктів малого підприємництва внаслідок збільшення граничного обсягу валового доходу з”явилися і додаткові обмеження: до суб”єктів малого підприємництва не відносяться ломбарди, суб”єкти підприємництва, які займаються гральним бізнесом, пункти обміну іноземної валюти, виробники та імпортери підакцизних товарів. Незмінним залишилося обмеження за чисельністю найманих працівників – не більш 50 осіб, а також “невіднесення” до суб”єктів малого підприємництва довірчих товариств, страхових компаній, банків, а також суб”єктів підприємницької діяльності, більш 25% статутного фонду яких належить юридичним особам, які не є суб”єктами малого підприємництва.
Як відомо, значна частина суб”єктів малого підприємництва – платники єдиного податку. У багатьох з них виникає питання: чи відобразилася зміна законодавчої бази з питань віднесення до суб”єктів малого підприємництва на обкладанні єдиним податком? Простіше кажучи, чи збільшилася тепер гранична річна виручка єдинників до бажаних 500 тис. євро? Але треба стерегтися – Закон №2063 не є законом про оподаткування. Це означає, що збільшення обсягу виручки (більше 1 млн. грн.), а також обмеження для підприємств сфери грального бізнесу, виробників або імпортерів підакцизних товарів і деякі інші не повинні застосовуватися платниками єдиного податку. Тільки з прийняттям Закону про спрощену систему оподаткування (проект якого дотепер знаходиться на розгляді у Верховній Раді) і внесенням до нього зазначених змін для платників єдиного податку можливі податкові наслідки.
Не слід плутати суб”єктів малого підприємництва з малими підприємствами. Критерій віднесення підприємств до категорії малих, а саме – чисельність працюючих залежно від галузі, до якої належить підприємство, визначений у Законі №887. Наприклад, установи науки і наукового обслуговування відносяться до малих підприємств , якщо чисельність їх прцівників не перевищує 100 осіб, а підприємства промисловості і будівництва – 200 осіб. Таким чином, підприємство може бути малим і при цьому не відноситися до суб”єктів малого підприємництва, оскільки не виконуються обмеження за
чисельністю (не більше 50 осіб). Такі підприємства, природно, не можуть застосовувати спрощену систему бухгалтерського обліку та звітності.
1.2 Елементи та умови переходу на облік по єдиному податку.
Застосування єдиного податку регулюється Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746. Спрощену систему введено з 01.01.99 р. Перехід на неї — добровільний, тобто суб’єктам підприємницької діяльності надано право вибору.
На сьогодні нормативна база щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності складається з таких документів:
Указ Президента України від 28.06.99 р. № 746 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»;
Порядок ведення Книги обліку доходів i витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (наказ ДПА України від 13.10.98 р. № 477 у редакції наказу ДПА України від 12.10.99 р. № 554);
Порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою (наказ ДПА України від 12.10.99 р. № 555);
наказ ДПА України від 12.10.99 р. № 553 «Про затвердження форми Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою»;
Порядок надходження до Фонду соціального страхування коштів, одержаних від сум фіксованого сільськогосподарського податку, єдиного податку i від продажу спеціальних торгових патентів, їх обліку та використання (постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2000 р. № 1352); Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва (наказ Мінфіну України від
Похожие работы
... Інвентаризація товарів і тари Рис.2. Схема послідовності проведення аудиту товарів. 2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ 2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства Об’єднання “Сумипошта” є некомерційною організацією з правом здійснення торгівельної ді ...
... «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками) К-т рах. 31 «Рахунки в банках». Якщо договором передбачена попередня оплата постачальникам виробничих запасів, що підлягають поставці, то в бухгалтерському обліку підприємства роблять записи: 1. на суму, перераховану постачальнику в оплату відпускної вартості виробничих запасів, що підлягають поставці (без ПДВ): Д-т рах. 63 «Розрахунки ...
... збору є те, що, на відміну від податку на додану вартість, вони стягуються один раз у кінцевому технологічному ланцюжкові виготовлення. Проведений в дипломній роботі аналіз впливу непрямих податків на фінансово-господарську діяльність торгового підприємства СП "КИПАРИС" показує мінімальний характер їх впливу, який реалізується тільки на ціновому рівні споживання. Одначе, СП "КИПАРИС", яке імпорту ...
... Оплата митних послуг Ввізне (імпортне) мито Акцизний збір ПДВ Торгова націнка Сплата брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород У відпускну ціну продукції підприємств виробничої сфери можуть бути включені два непрямі податки: акцизний збір та податок на додану вартість. Акцизний збір, що включається в ціну, обчислюється: за ставками у відсотках до обороту з продажу ...
0 комментариев