3.3. Підсумки перебудови.
В результаті "перебудова" перетворилася в символ глибинного відновлення й одночасно зміни всієї соціалістичної системи і її положення у світі.
Період поступового якісного перетворення соціалістичної системи на основі далеко їдучих планів і розпливчастих представлень про фундаментальну перебудову і міцну стабілізацію радянського соціалізму, покликаного стати зразком для всього людства, тривав неповні чотири роки, приблизно з початку 1987 до середини 1990 року. Зрозуміло, такого терміну було свідомо недостатньо для створення дійсно обновленої системи. Питання в тому, чи могла подібна система бути сформована і функціонувати, залишається й очевидно ще довго буде залишатися предметом ідеологічних суперечок. Серед багатьох обвинувачень, що пред'являли Горбачову, навряд чи не саме головне – нерішучість. Але якщо порівняти епохальні масштаби здійсненого ним прориву і більш ніж скромний відрізок часу перебування у влади. 5 років і 5 місяців, якщо вважати закінченням терміну не 25 грудня 1991 року, а драматичне повернення з Фороса в Москву, коли влада вже належала Єльцину. От тільки деякі віхи епохи Горбачова34:
• Руйнування “залізної завіси”, припинення холодної війни.
Закінчення ядерного протистояння
Вивід військ з Афганістану
Ліквідація монополії на владу КПРС
Проведення перших в історії радянських країн вільних змагальних виборів
Гласність
Гласність - ключове слово перебудови, що дозволило століттями безсловесним масам говорити все, що здумається, критикувати кого завгодно, у тому числі й особливо хтиво самого Горбачова-людину, що дав їм волю.
У результаті його реформ світ кардинально змінився і більше ніколи не стане колишнім. Зробити таке, не володіючи мужністю і політичною волею неможливо. До Михайла Горбачова можна відноситися по-різному, але немає сумніву, що це одна з найбільших фігур історії.
Розвиток радянського суспільства в другій половині 80-х років міцно пов'язується з поняттям «перебудова». Цим поняттям позначався переворот спочатку у свідомості громадян, а потім - в економічній і, у кінцевому рахунку, у всій внутрішній політиці СРСР. В результаті "перебудова" перетворилася в символ глибинного відновлення й одночасної зміни всієї соціалістичної системи і її положення у світі.
Період поступового якісного перетворення соціалістичної системи на основі далекоглядних планів і розпливчастих представлень про фундаментальну перебудову і міцну стабілізацію радянського соціалізму, покликаного стати зразком для всього людства, тривав неповні шість років, приблизно з початку 1985 до середини 1990 року. Зрозуміло, такого терміну було свідомо недостатньо для створення дійсно обновленої системи. Питання про те, чи могла подібна система бути сформована і функціонувати, залишається й очевидно ще довго буде залишатися предметом ідеологічних суперечок.
Переворот, зламування партійно-державних структур СРСР могли відбутися тільки в умовах наростаючих економічних труднощів, які багато в чому визначалися непродуктивними витратами. Після приходу Горбачова до влади був здійснений цілий ряд заходів, спрямованих (на словах) на поліпшення економічного стану країни. Однак поставлені цілі досягнуті не були. Перебудова політичної й економічної систем СРСР закінчилася руйнуванням і системи, і СРСР.
Процес називаний перебудовою був заключним етапом "холодної війни", що закінчився поразкою СРСР. Цю поразку в значенні закономірності чи випадковості раціональніше розглядати, як поразку в будь-якій іншій війні. Було два супротивники, два табори приблизно однакові по силі і війна тривала 50 років.
Я думаю, що в плині всього цього періоду при рівних шансах у супротивників могли відбутися події випадкового характеру, що привели б одного із супротивників до поразки. Але для випадкових подій потрібно готувати благодатний ґрунт. Короткочасність правління Ю.В.Андропова, що міг повести країну по шляху реформ "китайського зразка", є випадковість чи закономірність? Підтримка реформ Горбачова широкими масами це результат психологічної війни спрямованої на підрив соціалістичних цінностей чи обивательське невдоволення будь-якою владою? Поразка ГКЧП випадковість чи закономірність?
Хід історії країни обумовлений не тільки взаємодіями усередині держави але і взаємодією країн між собою. У цих взаємодіях народжується чи конструюється ґрунт для випадкових подій.
Перебудова, як будь-який історичний процес є добре підготовлений випадок.
У 1990-1991 роках у нас, безумовно, відбулася світова геополітична катастрофа. Вона була несподіваною для більшості радянських людей. Так, у середині 80-х років відомі історики А. Некрич і М. Геллер писали: «Наближаючись до свого 70-річчя, держава, породжена в жовтні 1917 року, завершує восьме десятиліття XX століття як остання світова імперія. Над радянською зоною - від Куби до В'єтнаму, від Чехословаччини до Анголи - ніколи не заходить сонце... Успіхи системи очевидні». Саме таким було світовідчування Заходу, які панічно боялися радянської агресії.
Незважаючи на такі світовідчування, крах комуністичної системи усе-таки відбувся. 1985-1991 роки - кінець комунізму. Починається відкрита номенклатурна приватизація, приватна власність узаконюється, про реально-державну (тоталітарну власність) вже і мови немає. Номенклатура відкрито перетворюється в капіталістичну. До кінця цього періоду лад схожий уже не на «імперіалізм» у класично-ленінському описі, а на щось перехідне до «західної» моделі, до ринкової економіки, до відкритого суспільства і вільного капіталізму. Політично все це відбувається на тлі тотального розгрому держави, яка цілком програла психологічну і холодну війну як у зовнішньому світі, так і усередині країни. Поразка закінчується розпадом, зникненням колишньої могутньої держави СРСР.
Ш.М. Мунчаєв, В.М. Устинов «Політична історія Росії», М: Норма – Инфра М, 1999.
«Перебудова і сучасний світ», відп. ред. Т.Т.Тімофєєв; М: Міжнародні відносини, 1989.
Дж. Боффа «Історія Радянського Союзу»; М: Міжнародні відносини, 1994.
Бутенко В. «Откуда и куда идем», Лениздат, 1990.
«Московський комсомолець», вибірково 1990-1991
«Аргументы и факты», вибірково 1990-1991
Абалкин Л. Невикористаний шанс. – М.: Политиздат, 1991.
Валовий Д. Таємниці овального залу Кремля. – М.: Правда, 1991.
1 «Перебудова і сучасний світ», відп. ред. Т.Т.Тімофєєв; М: Міжнародні відносини, 1989.
2 Абалкин Л. Невикористаний шанс. – М.: Политиздат, 1991.
3 Валовий Д. Таємниці овального залу Кремля. – М.: Правда, 1991.
4 «Перебудова і сучасний світ», відп. ред. Т.Т.Тімофєєв; М: Міжнародні відносини, 1989.
5 Абалкин Л. Невикористаний шанс. – М.: Политиздат, 1991.
6 Ш.М. Мунчаєв, В.М. Устинов «Політична історія Росії», М: Норма – Инфра М, 1999.
7 Бутенко В. «Откуда и куда идем», Лениздат, 1990.
8 Дж. Боффа «Історія Радянського Союзу»; М: Міжнародні відносини, 1994.
9 Ш.М. Мунчаєв, В.М. Устинов «Політична історія Росії», М: Норма – Инфра М, 1999.
10 Ш.М. Мунчаєв, В.М. Устинов «Політична історія Росії», М: Норма – Инфра М, 1999.
11 Валовий Д. Таємниці овального залу Кремля. – М.: Правда, 1991.
12 Бутенко В. «Откуда и куда идем», Лениздат, 1990.
13 Дж. Боффа «Історія Радянського Союзу»; М: Міжнародні відносини, 1994.
14 Ш.М. Мунчаєв, В.М. Устинов «Політична історія Росії», М: Норма – Инфра М, 1999.
15 «Перебудова і сучасний світ», відп. ред. Т.Т.Тімофєєв; М: Міжнародні відносини, 1989.
16 Бутенко В. «Откуда и куда идем», Лениздат, 1990.
17 Ш.М. Мунчаєв, В.М. Устинов «Політична історія Росії», М: Норма – Инфра М, 1999.
18 Дж. Боффа «Історія Радянського Союзу»; М: Міжнародні відносини, 1994.
19 Ш.М. Мунчаєв, В.М. Устинов «Політична історія Росії», М: Норма – Инфра М, 1999.
20 Валовий Д. Таємниці овального залу Кремля. – М.: Правда, 1991.
21 Бутенко В. «Откуда и куда идем», Лениздат, 1990.
22 Абалкин Л. Невикористаний шанс. – М.: Политиздат, 1991.
23 Дж. Боффа «Історія Радянського Союзу»; М: Міжнародні відносини, 1994.
24 Дж. Боффа «Історія Радянського Союзу»; М: Міжнародні відносини, 1994.
25 «Перебудова і сучасний світ», відп. ред. Т.Т.Тімофєєв; М: Міжнародні відносини, 1989.
26 Бутенко В. «Откуда и куда идем», Лениздат, 1990.
27 Ш.М. Мунчаєв, В.М. Устинов «Політична історія Росії», М: Норма – Инфра М, 1999.
28 «Перебудова і сучасний світ», відп. ред. Т.Т.Тімофєєв; М: Міжнародні відносини, 1989.
29 «Перебудова і сучасний світ», відп. ред. Т.Т.Тімофєєв; М: Міжнародні відносини, 1989.
30 «Перебудова і сучасний світ», відп. ред. Т.Т.Тімофєєв; М: Міжнародні відносини, 1989.
31 «Перебудова і сучасний світ», відп. ред. Т.Т.Тімофєєв; М: Міжнародні відносини, 1989.
32 Валовий Д. Таємниці овального залу Кремля. – М.: Правда, 1991.
33 Бутенко В. «Откуда и куда идем», Лениздат, 1990.
34 Дж. Боффа «Історія Радянського Союзу»; М: Міжнародні відносини, 1994.
... і мають як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. Усувати ці труднощі, не допускаючи їх переростання у конфлікт, є завдання всіх гілок влади, а також політиків і економістів. У випадку порушення демократичних принципів етнонаціональних відносин, відсутності профілактичних дій у сфері міжнаціонального спілкування можливе виникнення і розвиток етнонаціональних конфліктів як усередині держави, ...
... наук та вищих учбових закладів ці проблеми сьогодні ретельно вивчаються, опрацьовуються відповідні пропозиції. Проте їх не завжди сприймають владні структури, що гальмує їх оперативне втілення в життя. Водночас регіональна політика є тим ефективніша, чим ґрунтовнішою є її наукова база. Теоретичні розробки регіональних проблем, узагальнення Досвіду багатьох держав світу показують, що як жорстко ...
... Українська історіографія про релігійно-конфесійні відносини в УРСР у роки перебудови (1985 - 1991 рр.) Серед багатьох факторів національно-духовного відродження у роки перебудови особливе місце займав релігійний фактор, оскільки Україна завжди була багатонаціональною державою, а звідси і багатоконфесійною, а її народ, незважаючи на довгі роки релігійного пригнічення, зберіг притаманну йому ...
... в областях з високим рівнем індустріального розвитку. 2. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля та використання природних ресурсів. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки розроблено відповідно до статті 16 Конституції України, якою визначено, що забезпечення екологічно ...
0 комментариев