Навигация
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РУХЛИВИХ ІГОР
127354
знака
0
таблиц
0
изображений
1. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РУХЛИВИХ ІГОР.
Рухливі ігри слід добирати такі, що виховують у учнів високі морально вольові якості і , зміцнюють здоров”я, сприяють правильному фізичному розвитку та формуванню життєво важливих рухових навичок та вмінь. Недопустимо в процесі гри принижувати людську гідність, допускати грубість. Таким чином , рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни у дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. Організоване проведення гри багато в чому залежить від того, як діти засвоїли її правила, що є із проявів свідомої дисципліни.). У процесі ігор у дітей формуються поняття про норми громадської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Однак гра приносить користь тільки тоді, коли вчитель добре обізнаний з педагогічними завданнями ( виховним ,оздоровчим та освітніми ), які розв'язуються під час гри, з анатомо-фізичними та психологічними особливостями учнів, із методикою проведення ігор, дбає про створення й додержання відповідних санітарних умов. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон : вони доступні дітям різних вікових груп. Найбільша близькість тієї чи іншої гри певному віку зумовлюється ступенем її доступності. Важлива умова успішності ігрової діяльності - розуміння змісту й правил гри. Пояснення їх можна доповнити показом окремих прийомів і дій. Навчання дітей доцільно починати з простих , некомандних ігор, потім перейти до перехідних і завершити складними - командними. До більш складних ігор слід переходити своєчасно , поки учні не втратили зацікавленості до вивчених раніше. Це допоможе закріпити навички та вміння. Для вирішення певних задач , поставлених перед грою, необхідно провести підготовку. Перед тим як вибрати певну гру , слід поставити конкретне педагогічне завдання, розв'язанню якого вона сприяє, враховуючи склад учасників, їхні вікові особливості, розвиток і фізичну підготовленість. При доборі гри треба враховувати форму проведення занять ( урок, перерва, свято, тренування) , а також, що дуже важливо, дотримуватись відомого в педагогіці правила поступового переходу від легкого до складного . Для цього , щоб визначити ступінь складності тієї чи іншої гри, враховується кількість елементів, які входять до її складу ( біг, стрибки, метання тощо ). Ігри , які складаються з меншої кількості елементів і в яких немає розподілу на команди, вважаються легшими. Добір гри залежить і від місця проведення. У невеличкому , вузькому залі або коридорі можна проводити ігри із шикуванням у колони і шеренги, а також ті , в яких гравці беруть участь по черзі. У великому залі або на майданчику – ігри великої рухливості з бігом врозтіч , із метанням великих і малих м'ячів , з елементами спортивних ігор тощо. При доборі гри слід пам'ятати про наявність спеціального інвентарю. Якщо гравці стоять і чекають довго в чергах на необхідний інвентар , вони втрачають інтерес до гри , що призводить до порушення дисципліни. Таким чином , ефективність проведення гри залежить від адекватності вирішення таких організаційних чинників :
вміння дохідливо й цікаво пояснити гру ;
розміщення гравців під час її проведення ;
визначення ведучих ;
розподіл на команди ;
визначення помічників та суддів ;
керівництва процесом гри ;
дозування навантаження в грі ;
закінчення гри ;
Перед поясненням учнів слід розмістити у вихідне положення , із якого вони будуть розпочинати гру . Пояснюючи , вчитель повідомляє назву гри , її мету і хід , розповідає про роль кожного гравця , його місце. При поясненні і проведенні гри вчитель має стояти в такому місці , з якого всі гравці могли б його добре бачити й чути. Для кращого засвоєння гри розповідь можна супроводжувати показом окремих складних рухів. Особливу увагу гравців треба звернути на правила гри . І якщо ця гра проводиться вперше , учитель перевіряє , чи всі гравці розуміють її правила . Існує кілька способів визначення ведучого , а застосовують їх залежно від умов занять ,характеру гри та кількості гравців . Учитель може призначити ведучим одного з гравців на свій розсуд , коротко обґрунтувавши свій вибір . Ведучого також можуть обрати самі гравці . Однак для цього необхідно , щоб вони добре знали один одного , інакше їхній вибір не завжди буде вдалим . Можна призначити ведучого за результатами попередніх ігор . Цей вибір стимулює учнів добиватися кращих результатів . Часто застосовують жеребкування у вигляді лічби . Ролі ведучого можуть бути різноманітні і сприяти формуванню організаторських навичок та активності . У командних іграх та естафетах змагаються між собою дві і більше команд ,а розподіл гравців на команди може здійснюватися вчителем одним із наступних способів :
за допомогою розрахунків ;
фігурним маршируванням ;
за вказівкою керівника ;
за вибором капітанів , які по черзі добирають собі гравців ;
Усі способи розподілу на команди треба запроваджувати відповідно до характеру й умов проведення гри, а також складу гравців . У складних іграх із великою кількістю гравців необхідно залучати суддів – помічників, вони лічать очки або час, спостерігають за порядком і станом місця для гри . Помічники й судді призначаються з учнів, звільнених за станом здоров`я від виконання фізичних вправ середньої та великої інтенсивності, для яких фізичне навантаження чиєї гри протипоказане. Якщо таких учнів немає, то помічників та суддів призначають із числа гравців . Керівництво грою, безперечно, найважчий і водночас вирішальний момент у роботі педагога, бо тільки це може забезпечити досягнення запланованого педагогічного результату . Керівництво грою включає декілька обов'язкових елементів :
спостереження за діями учнів, гравців ;
усунення помилок ;
показ правильних і колективних прийомів ;
припинення проявів індивідуалізму , грубого ставлення до гравців ;
регулювання навантажень ;
стимулювання необхідного рівня змагальної активності протягом усієї гри ;
Спрямовуючи ігрову діяльність, вчитель допомагає вибрати спосіб вирішення ігрової задачі, добиваючись активності, самостійності і творчої ініціативи гравців . В окремих випадках він може включитися в гру сам, демонструючи як краще діяти в тому чи іншому випадку . Важливо своєчасно виправляти помилки . Краще це робити під час спеціальної перерви, а ( гравці в цей час залишатися на своїх місцях ).Пояснювати помилку потрібно стисло , демонструючи правильні дії .Коли цих прийомів недостатньо , застосовують спеціальні вправи, окремо аналізують ту чи іншу ситуацію і пояснюють спеціальні дії . Відповідальним моментом у керівництві рухливими іграми є дозування фізичного навантаження , визначення якого є складнішим, ніж у фізичних вправах, не пов'язаних з ігровими діями. Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей і вони не відчувають втоми. Щоб уникнути перевтомлення учнів, необхідно своєчасно припинити гру або змінити її інтенсивність і характер навантаження . Регулюючи фізичне навантаження в грі, вчитель може використовувати різноманітні прийоми : зменшувати або збільшувати час, відведений на гру; змінювати кількість повторень гри, розміри майданчика і довжину дистанції, яку пробігають гравці ; корегувати вагу і кількість предметів, ускладнювати чи спрощувати правила гри й перешкоди, вводити короткочасні паузи для відпочинку або уточнення чи аналізу помилок . Закінчення гри має бути своєчасним ( коли гравці отримали достатнє фізичне й емоційне навантаження ). Передчасне або раптове закінчення гри викликає незадоволення в учнів. Щоб уникнути цього , педагог повинен укластися в час, відведений для гри. Після закінчення гри необхідно підбити підсумки . При повідомленні результатів слід вказати командам і окремим гравцям на допущені помилки та негативні й позитивні моменти в їхній поведінці . Бажано відзначити кращих ведучих, капітанів, суддів . Як уже зазначалося, рухливі ігри використовуються для розв`язання освітніх , виховних та оздоровчих завдань у відповідності з вимогами програми . Залежно від завдань і характеру гри , її фізичного та емоційного навантаження , складу учнів вона може бути включена в усі частини тренування . Підготовча частина – ігри невеликої рухливості й складності, які сприяють зосередженості уваги учнів . Найхарактернішими видами рухів для цих ігор є ходьба, біг із нескладними додатковими вправами . Основна частина - ігри з бігом на швидкість, із подоланням перешкод ,метанням , стрибками та іншими видами рухів, які потребують великої рухливості. Ігри в основній частині повинні сприяти вивченню й удосконаленню техніки виконання тих чи інших рухів . Заключна частина - ігри незначної та середньої рухливості з простими рухами , правилами та організацією . Вони повинні сприяти активному відпочинку після інтенсивного навантаження в основній частині й завершенню його з добрим настроєм . Усебічного виховання і гармонійного розвитку учнів можна досягнути тільки в процесі багаторічного, систематичного і правильно організованого навчання рухливими іграми . Ігри на місцевості належать до рухливих, разом із тим вони відрізняються від них як змістом, так і завданнями, які вирішують, а також умовами, методикою проведення . Вони відбуваються в найрізноманітніших місцях на пересічній місцевості, в лісі і.т.д . Майже всі ігри, які проводяться на місцевості, передбачають наявність у дітей певної підготовки, знань і навичок . Серед дітей ігри на місцевості користуються великою популярністю , викликають у них задоволення і , крім того , дуже корисно впливають на їх загальний розвиток, розвиваючи ініціативу, вміння спритно пересуватись, добре маскуватись, правильно орієнтуватися в різноманітних ігрових ситуаціях, долати певні перешкоди, пов'язані з використанням умов і завдань гри тощо . Ігри на місцевості передбачають змагання, виборювання командної першості . Діти беруть активну участь у змаганні за оволодіння прапором або пакетом . Під час цих ігор вони швидко рахуються, стрибають, роблять перебіжки, переповзають. Інші ігри більш спокійніші . До них, наприклад, можна віднести пристосування до місцевості, перехід до наперед визначеного маршруту з допомогою компаса та ін. Кожну гру на місцевості треба підготувати заздалегідь, для чого в перші дні перебування в оздоров ниці дітей необхідно їх ознайомити з околицями, заборонені місця в лісі, біля водоймищ або в районі городів, садів, ріллі тощо. З цією метою варто провести декілька прогулянок або походів . Напередодні гри її керівник ( тренер ) повинен провести докладну розвідку місцевості, намітити вихідні пункти груп ( команд ), передбачити місця збору . Після цього треба намітити склад команд, проаналізувати з усіма гравцями правила й умови гри, тобто способи пересування, маскування, орієнтування по карті, способи розвідки, користування компасом . Тренер або декілька тренерів повинні підготувати суддів – посередників, які б добре знали хід гри, її завдання, уміли завжди оцінити й знайти правильний вихід із будь-якого становища . Бажано, щоб судді – посередники самі не брали участь в грі, а тільки стежили за дотриманням правил і дисципліни гравцями і разом із тренером визначили перемогу тієї чи іншої команди . Судді – посередники повинні мати нарукавну пов`язку або інший знак, який виділяв би їх серед гравців . Кожна гра на місцевості повинна розпочинатись й закінчуватись за заздалегідь визначеними сигналами .Після закінчення гри тренер разом з усіма гравцями повинен проаналізувати їх хід, визначити переможців ( групи або команди ), окремих гравців, які особливо успішно виконували завдання . та суддів – посередників , які успішно справилися зі своїми обов`язками, а також сказати про тих, хто отримав зауваження . Дотримання дисципліни , правил та умов гри на місцевості сприяє її якісному проведенню і підвищує зацікавленість дітей .
Похожие работы
Совершенствование развития двигательных качеств легкоатлетов 11-12 лет на этапе начальной подготовки
... , координация, гибкость. В меньшей степени развивается скорость. В незначительной степени – выносливость и сила. Заключение В данной работе мы рассмотрели особенности развития двигательных качеств легкоатлетов 11-12 лет на этапе начальной подготовки. Изучение специальной литературы и результаты наших исследований подтверждают мнение ученых о том, что на начальных этапах обучения в школе ...
... подготовленности у студентов специализирующихся в спортивных играх (волейбол). В специальной физической подготовке испытуемые показали такой же уровень развития физических качеств, что говорит о взаимосвязи общей и специальной физической подготовленности. На третьем этапе исследования проводилось повторное тестирование (по прошествии одного года тренировок). В итоге повторного тестирования мы ...
... (январь 2008 – октябрь 2008) – подготовка и проведение опытно-экспериментальной работы проводилась на анализе исследовательского тестирования, определяющего скоростно – силовые качества учащихся старших классов по национальным прыжкам. 3 этап (ноябрь 2008 – май 2009) – анализ и обработка результатов исследования. Оформление выпускной квалификационной работы. В опытно – экспериментальной работе ...
... особенностей строения тела на формирование и развитие физических способностей человека. Таким образом, многочисленные исследования говорят о том, что на уровень развития физических способностей значительное воздействие оказывают биологические, индивидуальные особенности человека и это во многом определяет успех в трудовой и спортивной деятельности. I. 2. Возрастные особенности двигательной ...
0 комментариев