4. ГРУПА, ЩО НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ РУХЛИВИМИ ІГРАМИ.


Дослідження проводилося з групою легкоатлетів, що тренуються на стадіоні від Д.ЮСШ міста Дрогобича. Група складається з десяти чоловік віком від 10-14 років. У групі вісім хлопчиків та чотири дівчинки. Всі навчаються в різних школах. Тренування проводяться п'ять разів на тиждень з 15.30- 17.00.

Учні вчасно приходять на тренування, завжди охайні та ввічливі, перед тренуванням повторюють правила безпеки тренування на стадіоні, самі шикуються та проводять розминку з цього можна зробити висновок, що тут присутня дисципліна й самовиховання.

Тренер після розминки пояснює нове завдання ,діти його уважно слухають, але у дітей не присутній стимул до сприйняття цього завдання . Вони охоче його виконали якби їх щось стимулювало до цього сприйняття наприклад, рухлива гра. Коли діти починають навчатись тій чи іншій вправі , вони засвоюють її автоматично,як показав тренер, але немає тих емоцій які б заохочували дитину до вивчення цієї вправи. У цій групі діти мають товариські відносини, але вони не сприяють цілковитій допомозі один одному у складній ситуації, наприклад, Оксана виконує конкретну вправу добре, а Ніна виконує її з помилками,Оксана бачить, що Ніні треба допомогти з корегуванням того чи іншого елементу цієї вправи та не підходить допомогти, бо в них не має відчуття взаємодопомоги та розкутості у відносинах.

Все тренування походить однотонно. Не має емоційної підзарядки. Хоч діти і виконують всі настанови тренера,але без отримання задоволення від своєї роботи,їм не цікаво. Беручи до уваги анатомічний розвиток цієї групи дітей,то треба звертати увагу на порушення координації, яке часто супроводжується деякими погіршеннями діяльності серцево-судинної системи організму. Підвищення збудження НС, яке відбувається разом із збільшенням сили гальмових процесів і функціональним дозріванням головного мозку. Це відображається на психологічному стані учнів, поведінка яких відрізняється нестійкістю, різними змінами настрою, миттєвістю рішень. Як що б у цій групі тренер застосовував рухливі ігри, то формувалися б усі анатомічні недоліки і всі сторони особистості підлітків,які приводять до психологічної рівноваги дитини.

Як відомо, гра –це самостійна діяльність, у якій, діти проявляють всі свої можливості. За допомогою гри вони розвивають фізичні якості : спритність, швидкість, силу і.т.д; отримують задоволення від емоційного достатку, розвивають моральні норми поведінки: ввічливість, стриманість, допомога ближньому, сумління; формують психологічні якості: характер, пам'ять, темперамент, мислення, самооцінку, сприяють підвищенню спортивних результатів. У процесі гри діти стають самими собою, руйнуються всі бар'єри спілкування, як із групою, так із тренером. Діти накопичують емоційний дефіцит, який заважав подолати кордони спілкування.

Отже, без використання рухливих ігор у тренувальній діяльності, діти не зможуть виконати з усією наполегливістю завдання, яке ви перед ними ставите. Рухливі ігри розковують дітей, накопичується позитивна енергія, яку вони будуть проявляти на протязі усього тренування.




5. ІГРИ І ВПРАВИ , ЩО СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ТЕХНІКИ СТРИБКІВ І

РОЗВИТКУ ШВИДКІСНО – СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ .


a). СТРИБКИ У ВИСОТУ .


1 . “ДІСТАТИ М`ЯЧИК “.

Інвентар – м`ячик, шнурок .

Основна мета – засвоєння ритму виконання останніх трьох кроків і відштовхування . Організація. Підвісити на шнурку м`ячик на доступній учням висоті . Установити по черговість виконання вправи .

Проведення. Учень виконує три кроки розбігу, відштовхується одною ногою і намагається торкнутися рукою підвішеного на шнурку м'ячика. Висота, на якій підвішений м'ячик, поступово збільшується. Для того, щоб знати, на скільки сантиметрів піднімається м'ячик, потрібно на шнурку кожних п'ять сантиметрів зав'язувати вузлик Для визначення особистої або командної першості за кожний удалий стрибок нараховується одне очко. Удалим вважається стрибок, коли учень торкнувся рукою м'ячика. На кожній висоті виконується одна спроба .


2 . “ ВІДШТОВХУВАННЯ І ПРИЗЕМЛЕННЯ В ЗОНАХ “ .


Місце проведення – сектор для стрибків у висоту .

Інвентар – гумовий бинт або планка для стрибків у висоту .

Основна мета – навчитись відштовхуватись й приземлятись .

Організація. Провести з обох боків від планки, в ямі для приземлення і на секторі, на всю ширину ями по три – чотири лінії. Відстань між лініями 20 –30 см . Лінії пронумерувати . Перша від планки лінія, з обох боків, проводиться на відстані 40- 50 см, і має найбільший порядковий номер, друга - на одиницю менший і т.д.

Наприклад,: перша від планки лінія має номер 3, друга №2, третя №1 і т.д. Учнів поділити на дві команди і вишикувати з обох боків від ями в колону по одному . Шикують учнів через одного : один учень з однієї команди, другий – з іншої . Стрибають спочатку всі учні з одного боку, а потім із другого. Тренер спостерігає за місцем відштовхування й приземлення, одразу підраховує очки, які набрав кожний учень . Підрахунок очок проводиться так: учень відштовхується з другої лінії, яка має порядковий номер 2 - отримує два очки, приземляється той же учень на лінію , яка має номер 3, - отримує три очки. Плюсуємо очки за відштовхування й приземлення . У прикладі учень набрав п'ять очок .

Командна першість визначається шляхом підрахунку всіх очок, які набрали учасники команд .


3. “ ХТО ВИЩЕ “.


Місце проведення – сектор для стрибків у висоту .

Інвентар – гумовий бинт або планка для стрибків у висоту , крейда двох кольорів .

Основна мета – вироблення досвіду змагань і звички йти на ризик .

Організація . Беруть участь дві команди . Учасники мають порядкові номери , стрибають почергово . Кожний учасник вибирає для себе висоту, яку буде долати, і заявляє про це тренеру . Тим часом, кожний учасник долає тільки одну висоту . Кожній команді присвоюється колір . Хід командної боротьби відображається на стійках для стрибків кольоровою крейдою (по кольору команди ). Відмітки одного кольору робляться на одній стійці, а другою – на другій .

Проведення . до початку змагань помітки крейдою знаходяться на одній висоті . На кожну заявлену учасником висоту дається три спроби . За кожну взяту учасником висоту команді нараховуються очки, які відповідають взятій висоті .

Наприклад : мінімальна висота 100 см оцінюється в одне очко, 105 см оцінюється в два очки, 110 см оцінюється в три очки і т.д. Таким чином , кожна наступна висота, яка піднімається через п'ять сантиметрів, оцінюється на одне очко більше від попередньої .

Та команда, яка набрала більше очок, виграє перше місце .


5 . “ БІГ ПРАПОРЦІВ “.


Місце проведення – сектор для стрибків у висоту .

Інвентар – два прапорці різного кольору, по одному на команду . Лінійка довжиною 1,5-2м із поділками, зроблених через кожні п'ять сантиметрів.

Основна мета – участь у змаганнях .

Організація – Беруть участь дві команди . Усі учасники мають порядковий номер .

Два помічники , по одному з кожного боку , встановлюють гумовий бинт або планку на відповідну висоту .

Техніка й спосіб стрибка не оцінюються . Оцінюється лише результат стрибка .

Проведення . Учні стрибають почергово за порядком своїх номерів : перший номер чорних, перший номер білих і т.д. На кожну висоту дозволяється робити одну спробу .

Хід командної боротьби висвітлюється на лінійці з допомогою двох прапорців . Здійснюється це так : від нульової помітки прапорці переставляються на стільки сантиметрів , скільки за стрибок отримає учасник . Чим вище висота , тим більше нараховується очок учаснику .

Наприклад, : висота 100 см – одне очко , 105 см – два очка , 110 см – три очка і т.д.

Виграє та команда , прапорець якої пересунувся на більшу кількість см .


б). ІГРИ , ЩО СПРИЯЮТЬ ОВОЛОДІННЮ ТЕХНІКОЮ БІГУ І

РОЗВИТКУ ШВИДКОСТІ .


1 . “ БІГ З М'ЯЧИКОМ “.


Місце проведення – ігровий майданчик , футбольне поле .

Основна мета – навчити бігу по дистанції .

Інвентар – великий або малий м'ячик .

Організація . Накреслити дугу , позаду якої розміщені дві і більші команди гравців , які вишикувані в колону по одному . Двоє ведучих , призначаються із учнів , один із них знаходиться за дугою посередині між командами , тримаючи в руках м'ячик , а другий стоїть попереду на певній відстані від першого, віддаль між двома ведучими може бути довільною і залежить від віку , статі й підготовки учнів .

Проведення . За сигналом тренера ведучий , що знаходиться за дугою , передає м'ячик другому ведучому , котячи його по землі . Учасники по одному з кожної команди біжать за м'язом .

Команда -, представник якої першим торкнеться м'ячика , отримує очко . Гра продовжується до тих пір , поки всі гравці не візьмуть участі в грі .

Виграє команда ,яка в сумі набрала більше очок .


2 . “ ДЕНЬ І НІЧ “ .


Місце проведення –біговий майданчик , футбольне поле .

Основна мета – розвиток уваги , реакції , спритності , швидкості .

Інвентар – прапорці якими , розмічується майданчик .

Організація . По середині майданчика , розміченого прапорцями , накреслюється лінія , на якій вишиковується в шеренги , кожна команда в окрему шеренгу , спиною один до одного , гравці двох команд . З обох боків середньої лінії на відстані 20 метрів розмічуються на одній лінії . Одна команда називається “ День “ , а друга “ Ніч “ .

Проведення . Тренер , який знаходиться збоку від гравців , декілька разів підряд спокійним голосом називає команди : “ День “, “Ніч “, “День “, “Ніч”, гравці в цей час стоять на місцях і слухають уважно . Називаючи декілька разів команди , тренер після невеликої паузи несподівано для гравців голосно називає одну команду . Гравці названої команди миттєво втікають від гравців другої команди за фінішну лінію , а гравці іншої команди наздоганяють їх . Наздоганяти гравців дозволяється до фінішної лінії . Гравець , що наздоганяє гравця команди , що втікає , і торкнувся його рукою, отримує для своєї команди одне очко . Доганяти можна лише одного гравця .

Гра продовжується декілька разів підряд . Виграє команда, яка набрала більшу кількість очок .

Примітка . Тренер повинен так керувати грою , щоб учні не могли вгадати , яку команду він назве .При цьому кожна команда має бути названа однакову кількість разів .


3. “БІГ ПО ПРЯМІЙ ДОРІЖЦІ З НАЗДОГАНЯННЯМ “ .


Місце проведення – бігова доріжка , футбольне поле .

Основна мета – розвиток реакції , спритності , швидкості .

Інвентар - прапорці .

Організація . Розмічуюьтся три паралельних лінії . Дві перші , які знаходяться на відстані 5-7 метрів одна від другої , є стартовими лініями .Третя лінія – фінішна , знаходиться на відстані 15 – 20 метрів від блищої стартової лінії . Учасники поділяються на дві команди, наприклад , червоних і синіх . Команда червоних знаходиться на одній стартовій лінії , команда синіх на другій .

Гравці команди , що знаходяться на стартовій лінії , розташованій ближче до фінішної , займають одне з положень ( сидячи , лежачи ) , а гравці , розташовані на іншій стартовій лінії , займають положення високого або низького старту .

Проведення . За сигналом тренера гравці обох команд починають бігти . Завдання гравців, що стартують із першої від фінішу лінії – скоріше добігти до фінішу , не давши себе наздогнати гравцям іншої команди , що стартує на першій лінії . Наздогнаним вважається гравець , коли його торкнулися рукою . За кожного наздогнаного гравця команда отримує одне очко .

Гру проводять декілька разів .

При проведенні наступного забігу гравці міняються місцями .

Виграє команда , яка набрала більше очок .


4 . “ БІГ НА ЗУСТРІЧ ІЗ ЗУПИНКОЮ “ . Місце проведення – бігова доріжка .

Основна мета – розвиток швидкості , вироблення вміння прискорювати й сповільнювати біг .

Інвентар – прапорці для розмічування місця проведення гри .

Організація . На відстані 20 – 25 метрів від стартової лінії розмічуються стільки паралельних ліній , скільки гравців у команді . Відстань між лініями один метр .

Проведення . За лінією стара в колону по одному вишиковується декілька команд , кожному учаснику присвоюються порядкові номери . Бігуни стартують із високого або з низького старту . За сигналом тренера перші номери біжать до першої лінії і, наступивши на неї ногою , повертаються кругом і продовжують бігти у зворотню сторону . Прибігши за стартову лінію вони торкаються рукою гравців під другим номером , які в свою чергу біжать до другої лінії і наступивши на неї, повертаються за лінію старту описаним способом і торкаються гравця під номером три і т.д.

Повторюється гра парну кількість раз .

При другому Забігу гри перші номери біжать до останньої лінії , яка знаходиться найдальше від стартової лінії , другі номери біжать до перед стартової лінії , треті біжать ще ближче і.т.д. Останній бігун у команді біжить до першої лінії .

В кожному забізі визначаються місця учасникам . За перше місце - одне очко , за друге – два очка і т.д. Виграє та команда , яка набрала меншу кількість очок .


5 . “ ЧОВНИКОВИЙ БІГ “ .


Місце проведення – бігова доріжка стадіону .

Основна мета – виховання вміння володіти собою , засвоєння техніки старту й розвиток швидкості .

Організація . Розмічується дві стартові лінії на відстані 20-30 метрів одна від одної .

Дві команди , поділившись на дві половини ( у кожній половині повинна бути однакова кількість гравців ) , вишиковуються за лінію старту в колону по одному . Одна половина команди вишиковується одна за однією , а друга за другою стартовою лінією .

Гравці команди мають однакові номери. . В одній півкоманді – парні , у другій – непарні . Проведення . Гравці приймають низький або високий старт . За сигналом стартують перші номери , які біжать до других номерів і торкаються їх, рукою . Торкання рукою є командою для бігу другим номерам , які біжать до третіх номерів , треті до четвертих і т.д. Виграє команда , яка першою зайняла свої початкові місця .


в). ІГРИ Й ВПРАВИ , ЩО СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ТЕХНІКИ ЛЕГКОАТЛЕТИЧНИХ

МЕТАНЬ І РОЗВИТКУ НЕОБХІДНИХ РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ .


1 . “ХТО ВЛУЧНІШИЙ “.

Місце проведення –футбольне поле, рівний майданчик достатніх розмірів .

Інвентар – тенісні м'ячики .

Основна мета – навчитись далеко й влучно метати м'ячики .

Організація . Розмічається коридор шириною в 9 метрів і довжиною , який перевершує найдальший кидок м'ячика учнями на 5 – 10 метрів . З одного боку, коридору , шириною

1 –2 метри проводиться стартова лінія , лінія від якої учні будуть метати м'ячик . Від стартової лінії на відстані мінімального за довжиною кидка м'ячика , на всю довжину й ширину коридору розмічаються квадрати розміром 3 на 3 метри . Усі квадрати нумеруються . Нумерування квадратів здійснюється так : усі три квадрати першого ряду мають перший номер , квадрати другого ряду мають другий номер ,і т. д. Кожний квадрат оцінюється в очках . У найбільшу кількість балів оцінюється середній квадрат , бокові квадрати оцінюються однаковою кількістю очок .але меншою від середнього квадрата .Кожний наступний квадрат оцінюється більшою кількістю очок від попереднього .

Наприклад : середній квадрат першого ряду оцінюється у два очки , а бокові квадрати першого ряду оцінюються в одне очко . Середній квадрат середнього ряду оцінюється в чотири очки , а бокові квадрати середнього ряду оцінюються у два очки і т.д.

З числа учнів виділяються два помічники . Один помічник знаходиться з коридорів біля квадратів і називає квадрат , в якому приземлився м'ячик . Другий помічник виконує обов'язки секретаря , записуючи скільки очок, набрав кожний учень .

Змагання можуть проводитись на особисту або командну першість . Коли проводяться командні змагання , клас поділяється на дві або три команди , всі учасники команд мають порядкові номери . Яка команда починає метати першою , визначається жеребкуванням .

Проведення . Кожний учень має одну спробу . Кидок зараховується й нараховуються відповідні очки , коли м'ячик приземлився в одному із квадратів . Виграє команда , яка набрала більшу кількість очок .


2 . “ ХТО ВЛУЧНІШИЙ І СПРИТНІШИЙ “ .


Місце проведення – футбольне поле , рівний майданчик .

Інвентар – м'ячі для гри в ручний м'яч і 10 – 12 булав або кеглів .

Основна мета – навчитись влучно метати м'яч .

Організація . Накреслити на землі два кола діаметром від 5 до 8 метрів , які знаходяться один від одного на відстані від 15 до 20 метрів . Гравцям забороняється заходити в ці кола . В кожному колі розставлені булави або кеглі . Майданчик поділяється на дві частини і на кожній його половині знаходяться гравці однієї команди . Кількість гравців довільна . Ця гра дуже інтенсивна , і тому бажано поділити учнів на декілька груп , і проводити зустрічі між ними почергово в короткий час .

Проведення . Мета гри полягає в тому , щоб проникнути на половину суперника і збити м'ячем булави . Бігти з м'ячем , тримаючи його в руках , не дозволяється , його можна лише передавати з рук у руки .

Гра може проводитись на час тривалістю 5 – 6 хвилин або до того часу , поки одна з команд не зіб'є в суперника всі булави .


3 . “ МЕТАННЯ В РУХЛИВУ ЦІЛЬ “ .


Місце проведення – рівний майданчик , футбольне поле .

Інвентар – три прапорці для розмічування майданчика , м'ячик для гри в ручний м'яч .

Основна мета – навчитись влучно метати м'ячик .

Організація . Розмітити трикутник із довжиною сторін 10 –15 метрів . Біля кожної з вершин трикутника гравці вишикувані по одному . Усі гравці мають порядкові номери . М'ячик знаходиться в руках у гравця під першим номером . За сигналом ведучого гравець , у котрого м'ячик у руках . починає бігти першим . Як тільки він зробив 2 – 3 кроки , починає бігти гравець під першим номером із групи , що вишикувана біля наступної вершини трикутника .Гравець , у котрого м'ячик , передає в русі гравцю , який почав бігти другим . Коли другий гравець отримав м'ячик , біг починає гравець під першим номером із групи . що вишикувана біля третьої вершини трикутника . Коли він пробіг декілька кроків йому передають м'ячик . Бігають гравці по сторонах трикутника .

Гра проводиться до того часу , поки всі гравці не повернуться на свої похідні місця .


ШТОВХАННЯ ЯДРА .

“ХТО СИЛЬНІШИЙ ”.

Місце проведення – футбольне поле , рівний майданчик .

Інвентар – два прапорці для розмічування майданчика , набивний м'яч вагою 2 або 3 кілограми , у відповідності з можливостями учнів .

Основна мета . Зацікавити учнів до штовхання ядра .

Організація . Розмічуються прапорцями дві лінії на відстані одна від одної на довжину звичайного кидка м'ячика , виконаного слабким за підготовкою учнем із числа учасників гри .

У грі беруть участь дві команди , розташованими за двома лініями , одна напроти другої. Усі учасники команди мають порядкові номери , а також кожна команда має свій порядковий номер .

Проведення . Жеребкуванням установлюється команда , яка першою вступає в гру .

Учасник першої команди під номером першим штовхає набивний м'яч на майданчик другої команди . Учасник під першим номером другої команди у свою чергу штовхає м'яч на майданчик першої команди , але він повинен виконати штовхання з місця приземлення м'яча . Другий номер першої команди штовхає м'ячик на майданчик суперника з тією ж умовою . Гра продовжується таким чином до тих пір , поки одна із команд не відтисне другу команду на її території так далеко , що остання вже не зможе перештовхнути набивний м'яч за межі свого майданчика .


2 . “ШТОВХАННЯ М'ЯЧИКА В ОБРУЧ “ .


Місце проведення – невеликий майданчик .

Інвентар – гімнастичний обруч , набивний м'яч .

Основна мета – навчитись штовхати м'яч під правильним кутом .

Організація . Підвісити обруч на висоту 2,5 – 3 метри над землею .На відстані 3 – 4 метрів від місця , над яким підвішений обруч , провести лінію від якої будуть штовхати м'яч .Одна команда стає за цією лінією , а друга займає місце на другому боці від обруча на відстані 3 – 4 метри від нього .

Проведення . Учні однієї команди почергово штовхають м'ячик , так , щоб він пролетів через обруч . Учні другої команди в цей час , подають м'яч учням , які його штовхають . Після того як усі учні зробили по одній спробі , команди міняються місцями . Кожне попадання в обруч оцінюється в одне очко . Учень , який не попав в обруч , або задів ободок , штрафується одним очком .

Виграє команда, яка набрала більшу кількість очок .

3 . “ ШТОВХАННЯ ЧЕРЕЗ ПЕРЕШКОДУ НА ДАЛЬНІСТЬ “ .

Місце проведення – рівний майданчик .

Інвентар - дві стійки , гумові бинти , ядро або набивний м'яч .

Основна мета – відпрацьовування скачка й засвоєння оптимального кута штовхання ядра .

Організація . На двох стінках натягнути гумовий бинт на висоті три метри ( максимальна висота над землею ) . На відстані трьох метрів від одного боку стійки розмістити зону для приземлення ядра . Ширина зони 20 – 40 см . Усього дві зони і вони нумеруються . Беруть участь дві команди , всі члени яких мають порядкові номери .

Проведення . Учні обох команд позачергово штовхають ядро або м'ячик через натягнутий гумовий бинт ( висоту, на якій натягнуто гумовий бинт , вибирають у відповідності з можливостями учнів ) . За номером зони в якій приземлиться ядро , визначається кількість очок , які отримує учасник . Кожному учаснику надається три спроби . Очки нараховуються за кращий результат . У випадку , коли ядро пролетить під гумовим бинтом , очки не нараховуються .


4 . “ ШТОВХАННЯ ЧЕРЕЗ ГРАТИ “.


Місце проведення – рівний майданчик .

Інвентар – дві стійки , гумовий бинт , ядро .

Основна мета – відпрацьовування скачка й засвоєння оптимального кута штовхання ядра .

Організація . На двох стійках , починаючи з висоти двох метрів , натягнути паралельно декілька бинтів . Відстань між бинтами 30 – 40 см . На відстані 6 метрів розмічується коло діаметром 2,135 см . У змаганнях беруть участь дві або більше команд .

Проведення . Штовхають ядра з розбігу почергово учасники всіх команд .Попадання ядра між натягнутими гумовими бинтами оцінюється очками , Кількість яких із збільшенням висоти зростає . Кожному учаснику надається три спроби .

Командна першість визначається по найбільшій сумі очок набраних учасниками команди .


г). ІГРИ Й ВПРАВИ , ЩО СПРИЯЮТЬ ВИРОБЛЕННЮ ВИТРИВАЛОСТІ


1 . “ ЧЕРГУВАННЯ ХОДЬБИ Й БІГУ “.

Місце проведення – бігова доріжка .

Інвентар – прапорці для розмічування доріжок .

Основна мета – навчити учнів переміщуватися кроком і бігом із різною швидкістю .

Організація . Бігова доріжка по колу поділяється поперечними лініями на декілька рівних за довжиною відрізків .Довжина відрізка може бути в межах від 40 – 50 метрів . Кожний відрізок має свій порядковий номер . Учні поділяються на групи по 4 – 5 чоловік у кожній команді .

Проведення . Перший відрізок долається повільною ходьбою , другий відрізок проходять прискореною ходьбою , третій відрізок повільно пробігають , а четвертий - із прискоренням.

За сигналом групи почергово виходять на лінію старту , яка знаходиться на початку віражу і починають рух , коли група , що стартувала перед ними , подолає перший відрізок .

Тренеру треба слідкувати , щоб швидкість руху в усіх групах була однаковою і постійно зберігалась між ними однакова відстань . Після невеликого відпочинку вправу повторюють. Кількість повторень довільна і залежить від віку , статі й підготовки учнів .

Організація й проведення вправи така сама , як у першій вправі .Іншою є лише довжина відрізків : і кожний наступний відрізок є довшим на 10 – 20 метрів від попереднього .


2 . “ ПОЧЕРГОВИЙ СТАРТ ГРУПАМИ “ .

Місце проведення – бігова доріжка .

Інвентар – прапорці для розмічування доріжки ,секундомір , свисток .

Основна мета – засвоєння рівномірної швидкості бігу .

Організація . Бігова доріжка стадіону по колу поділяється на декілька рівних за довжиною відрізків .

Тренер або його помічник із секундоміром і списком стає в центр бігової доріжки і через певний проміжок часу подає свисток . За встановлений час групи бігунів повинні пробігти один відрізок дистанції . Такий час встановлюється шляхом поділу загального часу, запланованого на певну дистанцію на кілька відрізків , що складуть цю дистанцію .

Наприклад, : щоб пробігти 500 метрів за 2 хвилини , потрібно пробігти 50 – ти метровий відрізок за 12 секунд . Таким чином , через кожних 12 секунд потрібно подати сигнал .

Проведення . Групи бігунів ( по 3 –5 чоловік у кожній ) згідно своїх порядкових номерів за сигналом тренера виходять на старт . За першим свистком стартує перша група , за другим - друга і т.д. За кожним наступним сигналом стартує по черзі одна група , а всі інші , що стартували попереду , повинні завершувати пробігання чергового відрізку .

Таким чином , за сигналом тренера дається старт групі й одночасно перевіряється швидкість бігу всіх інших груп , що стартували попереду . Якщо якась команда не встигла подолати відрізок за встановлений час , або подолала його раніше , бігуни повинні внести поправку у швидкість бігу , прискорюючи або сповільнюючи його .Такий контроль швидкості бігу групи проводиться до того часу , поки всі групи не завершать пробігати заплановану дистанцію .Після відпочинку вправа може повторитись . Кількість проведення вправи і довжина дистанції залежить від віку й підготовки учнів .


3 .” КОМАНДНИЙ ШВИДКІСНИЙ БІГ “ .


Місце проведення – бігова доріжка .

Інвентар – прапорці для розмічування доріжки , секундомір .

Основна мета – перевірка вміння бігати з рівномірною швидкістю .

Організація . Групу поділяють на дві команди ( на білих і чорних ) . Учням повідомляють , на яку дистанцію буде проводитись біг , і вказують час, за який вони повинні її пробігти.

Наприклад, : дистанція 500 метрів і час 2 хвилини . Учнів знайомлять з місцем старту й фінішу .

Проведення . За сигналом тренера або його помічника дається спочатку старт одній команді і після того , як вона закінчила біг , стартує друга команда . Після пробігання фінішу всією командою оголошується час , за який вона пробігла дистанцію .

Для визначення команди – переможця потрібно знайти різницю між запланованим і показним результатом .


ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ МЕТОДИКИ РУХЛИВИХ ІГОР У ЛЕГКІЙ АТЛЕТИЦІ ДЛЯ ДІТЕЙ 10-14 РОКІВ.


Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. У процесі гри у дітей формуються поняття про норми громадської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Однак гра приносить користь тільки тоді, коли вчитель добре обізнаний з педагогічними завданнями, які розв'язуються під час гри. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: Вони доступні дітям різних вікових груп. На базі досліджень двох окремих груп, які займаються легкою атлетикою ми бачимо, що група легкоатлетів, котра не займається рухливими іграми має одноманітний характер тренувального навчання, отже рухливі ігри, якими займається друга група мають різнобічний вплив на тренувальне навчання. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті.

Завдяки рухливим іграм діти, які займаються легкою атлетикою, можуть досягати бажаних результатів на тренуваннях та змаганнях, адже розвиваються не тільки моральні та психологічні якості, а й фізичні , котрі допомагають досягти бажаних результатів. Легкоатлетичне тренування монотонний процес у якому все відбувається за певними стандартами: при низькому старті тулуб відводять дещо вперед голова вниз, і треба робити тільки так; у спортивній ходьбі опорна нога випрямлена , таз рухається навколо своєї осі .Якщо діти будуть виконувати всі ці вправи без задоволення і зацікавленості, то навряд чи вони зможуть досягнути бажаного результату. Тому знову ж таки можемо відмітити, що без рухливих ігор тут не обійтись, адже, що як не рухливі ігри стимулюють дітей до сприймання й навчання.

Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють свою тілобудову: зміцнюються м'язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу.


ВИСНОВКИ.


Народні рухливі ігри, як важлива, складова виховної системи, тісно пов`язані з уявленнями народу про роль генетичної спадковості, впливом на процеси виховання середовища, про особливості дитячої психіки та моторики.

В багатющому фонді народних рухливих ігор концентруються глибинні народні знання про сутність людської особистості та правила її тілесного та духовного виховання.

Рухливі ігри, як елемент народної творчості, сильні своєю неупередженістю істиною, що відточувалась у процесі найбільш типового, реального прожитого.

Це є однією зі специфічних рис, яка відображена в рухливих іграх свободою виховної діяльності у напрямку диференціації виховного процесу в залежності від психоматичних особливостей дитини.

Отже рухливі ігри, як засіб фізичного виховання мають ряд особливостей.

Найбільш характерні з них складаються з активності й самостійності, і неперервності змін і умов діяльності.

Вибір тої чи іншої гри визначається конкретними задачами й умовами проведення.

Зміст ігор змінюється разом із ростом і розвитком дитини . Якщо на перших етапах ігрова діяльність носить спрощений характер , то пізніше вона значно збагачується як по формі ,так і по змісту . Ці зміни визначаються зростаючою роллю свідомості в житті дитини . Виняткова роль належить іграм у становленні та зміцненні дитячого колективу , адже іграм завжди властиві елементи здорового суперництва, цікавого змагання. Ігрові змагання, як справедливо підкреслював В.О.Сухомлинський , участь дітей спільних дій, взаємної виручки, підтримки, організованості, дисципліни, винахідництва, додержання інтересів колективу. Ігрова діяльність завжди пов’язана з виникненням і розвитком мігравцями певних стосунків. Вона сприяє активному спілкуванню дітей, встановленню контактів . Не в усіх дітей , особливо на перших порах , однаковий нахил до зближення. Одні діти товариські, інші замкнені, сором’язливі . Під час гри вдається включити всіх учнів у колективну діяльність , допомогти зайняти належне місце серед своїх ровесників. У рухливих іграх є завжди і переможені і переможці .Дуже важливо навчити дітей не хвалитися, коли вони виграють і, навпаки, якщо поразка – не впадати у відчай . Особливо слід добиватися, щоб діти зберігали дружнє ставлення до переможців і до тих ,хто програв, причому всі стосунки мають ґрунтуватися на доброзичливості , глибокій повазі до однокласників, товаришів. За допомогою рухливих ігор розвиваються різноманітні рухові якості,і перш за все швидкість і спритність. Одночасно закріплюються й удосконалюються рухові навички; рухові якості проявляються все повніше й різноманітніше. Рухові навички формуються гнучкими , пластичними. У зв’язку з вимогами , пред’явленими до людини високо автоматизованою працею, особливо значним є розвиток зорово-рухової координації й поява так званої “ умелости”. Складні і різноманітні рухи в ігровій діяльності . В них , як правило, можуть бути задіяні всі м’язові групи. Це сприяє гармонійному розвитку опорно-рухового апарату. Умови ігрового змагання вимагають від учасника досить великих фізичних навантажень. Почергова зміна моментів відносно високої інтенсивності з паузами відпочинку й діями, які потребують невеликого напруження, дозволяє гравцям виконувати великий об’єм роботи . Змінний характер навантаження більше всього відповідає віковим особливостям підростаючого організму і тому виявляє сприятливий вплив на удосконалення діяльності функціональних систем кровообігу й дихання. Гігієнічне значення ігор посилюється можливістю їх, широкого використання в природних умовах. Ігри на лижах ,у лісі ,в воді і.т.д. – ні з чим незрівнянний засіб загартування й зміцнення здоров”я.


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.


Білєєва Л.В «Рухливі ігри» - Підручник для інститутів фізичної культури. 4-е перероблене і доповнене видання. М. «фіз-ра і спорт» 1974 р.

Гуровіч Л.І., Люкшинов Н.М. «Спортивные и подвижные игры».

Демчишин А., Мозола Р. “Рухливі ігри”. К – рад школа 1985р.

Крюкова В.С. “Книга учителя физической культуры”. М – “Ф – ра і спорт” 1973р.

Методика і практика проведення ігор, які сприяють розвитку фізичних якостей.

Приступа С, Слимаківський О, Лук`янченко М. “Українські народні рухливі ігри, розваги та забави: методологія, теорія і практика”. Дрогобич вид.”Вимір” 1999р.

Пермяков А.А. Внешние школьное физическое воспитание подростков. К. рад школа 1989р.

Приступа Є, Левків, Бік О. “Впровадження української народної фізичної культури у навчально-виховному процесі” Українська національна спілка педагогічних і наукових працівників львівщини. Львів 1994р.

Приступа Є, Левків, Бік О .“Укрїнська народна фізична культура у фізичному вихованні дітей”. Вінниця 1994р.


35



МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ НАУКИ УКРАИНЫ

ДРОГОБЫЧЕСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ им. И.Я. ФРАНКО.

Кафедра спортивных дисциплин и методики их преподавания.


ТЕМА: Влияние подвижных игр для развития физических качеств у юных легкоатлетов (10-14 лет).


КУРСОВАЯ РАБОТА

ЗА VII СЕМЕСТР 2000-2001г.

Студентки группы 41-ЗФВ

Факультету физического воспитания

Чеботар Ирины.


Научный руководитель:

Саврун Г.Д.


1.Допущен к защите


________ Научный руководитель __________ _________________

Дата Подпись Фамилия

2. Оценка защиты _____________


________ Члены комиссии __________ __________________

Дата Подпись Фамилия

__________ __________________

Подпись Фамилия

__________ __________________

Подпись Фамилия


Дрогобыч 2000г.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ НАУКИ УКРАЇНИ

ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.Я. ФРАНКА.

Кафедра спортивних дисциплін та методики їх викладання.


ТЕМА: Вплив рухливих ігор нарозвиток фізичних якостей у юних легкоатлетів (10-14 років).


КУРСОВА РОБОТА

ЗА VII СЕМЕСТЕР 2000-2001р.

Студентки групи 41-ЗФВ

Факультету фізичного виховання

Чеботар Ірини.


Науковий керівник:

Саврун Г.Д.


1.Допущено до захисту


________ Науковий керівник __________ _________________

Дата Підпис Прізвище

2. Оцінка захисту _____________


________ Члени комісії __________ __________________

Дата Підпис Прізвище

__________ __________________

Підпис Прізвище

__________ __________________

Підпис Прізвище


Дрогобич 2
Информация о работе «Влияние подвижных игр для развития физических качеств у юных легкоатлетов (10-14 лет)»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 127354
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
49353
4
0

... , координация, гибкость. В меньшей степени развивается скорость. В незначительной степени – выносливость и сила. Заключение В данной работе мы рассмотрели особенности развития двигательных качеств легкоатлетов 11-12 лет на этапе начальной подготовки. Изучение специальной литературы и результаты наших исследований подтверждают мнение ученых о том, что на начальных этапах обучения в школе ...

Скачать
91918
4
0

... подготовленности у студентов специализирующихся в спортивных играх (волейбол). В специальной физической подготовке испытуемые показали такой же уровень развития физических качеств, что говорит о взаимосвязи общей и специальной физической подготовленности. На третьем этапе исследования проводилось повторное тестирование (по прошествии одного года тренировок). В итоге повторного тестирования мы ...

Скачать
115686
8
10

... (январь 2008 – октябрь 2008) – подготовка и проведение опытно-экспериментальной работы проводилась на анализе исследовательского тестирования, определяющего скоростно – силовые качества учащихся старших классов по национальным прыжкам. 3 этап (ноябрь 2008 – май 2009) – анализ и обработка результатов исследования. Оформление выпускной квалификационной работы. В опытно – экспериментальной работе ...

Скачать
80789
1
0

... особенностей строения тела на формирование и развитие физических способностей человека. Таким образом, многочисленные исследования говорят о том, что на уровень развития физических способностей значительное воздействие оказывают биологические, индивидуальные особенности человека и это во многом определяет успех в трудовой и спортивной деятельности. I.  2. Возрастные особенности двигательной ...

0 комментариев


Наверх