Аналіз джерел формування капіталу

2 Аналіз джерел формування капіталу

Інформація , яка наводиться в пасиві балансу , дає змогу визначити зміни в структурі власного і позикового капіталу, перманентного (постійного) і змінного ; розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів. Пасив показує, звідки взялися кошти і кому підприємство за них зобов’язане.

Фінансовий стан підприємства в багатьох випадках залежить від того , які кошти має підприємство , звідки вони взялися і куди вкладені.

Велике значення для самостійності і незалежності підприємства має власний капітал. Якщо частка власного капіталу більша, то для кредиторів та інвесторів це краще, оскільки в них є впевненість щодо повернення своїх вкладень. Чим більша частка власного капіталу і менша – позикового, тим менший фінансовий ризик. Але, як показує практика , ефективність використання позикового капіталу , більша ніж , ефективність використання власного. В окремих конкретних випадках , залежно від ситуації , що склалася, може бути вигідним використовувати більше власний капітал, менше залучати позикові кошти і мати менший фінансовий ризик. Може бути більш ефективним застосування позикового капіталу і отримання більш високих доходів , але з більшим фінансовим ризиком.

Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

У зв’язку з цим проводиться оцінювання структури джерел фінансових ресурсів – пасивів балансу (табл..2).

Таблиця 2

Оцінка структури джерел фінансових ресурсів АТ „Електромех”

Структура джерел фінансових ресурсів характеризується трьома показниками :

--- коефіцієнтом фінансової незалежності (його ще називають коефіцієнтом автономності , коефіцієнтом власності), який розраховується як відношення власного капіталу до загального капіталу (валюти балансу):

 (1)

 де : Кфн - коефіцієнт фінансової незалежності;

ВК – власний капітал ;

ВБ – загальний капітал (валюта балансу).

--- коефіцієнтом фінансової залежності , який характеризує частку боргу у загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу до загального (валюти балансу):

 (2)

де : Кфз - коефіцієнт фінансової залежності ;

 ПК – позиковий1 капітал ;

 ВБ – загальний капітал (валюта балансу).

--- коефіцієнтом фінансового ризику (плече фінансового важеля) , який розраховується відношенням позикового капіталу до власного :

(3)

 де : Кфр - коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля)

Ці показники для АТ „Електромех” будуть дорівнювати :

·     коефіцієнт фінансової незалежності на початок року:

·     коефіцієнт фінансової залежності на початок року :

·     коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля) на початок року:

·     коефіцієнт фінансової незалежності на кінець року :

·     коефіцієнт фінансової залежності на кінець року :

·     коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля) на кінець року :

Чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього , тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

Учені-економісти по-різному оцінюють оптимальність співвідношення власного та позикового капіталу (наприклад, 70:30 ; 60:40 ; 50:50). На мою думку, це залежить від конкретних умов господарювання, фінансової політики держави, від обертання капіталу.

На тих підприємствах, де коефіцієнт обертання низький , плече фінансового важеля не повинно бути більше 0,5 , а на підприємствах , де обертання капіталу високе цей показник може бути більше 1.

Для сільськогосподарських підприємств та інших підприємств агропромислового комплексу , які мають сезонний характер виробничого процесу , доцільно користуватися в такий період залученими коштами.

Згідно з даними АТ „Елекртомех” можна зробити висновки що зростання коефіцієнта фінансової незалежності та зменшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш стійкий стан товариства , що склався на кінець року.