Навигация
5. Сільске господарство.
Сільке господарство району спеціалізується на замлеробстві зерново-буряківничого і тваринництві м’ясо-молочного напрямів. Поділля характерізується високим рівнем сільськогосподарського освоєння земель.
Провідні зернові культури – озима пшениця, ячмінь, зернобобові, кукурудза, технічні – цукрові буряки. На Поділля вирощують також овес, просо, гречку, соняшник, картоплю. Серед кормових культур поширена конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинені садівництво ( яблуні, груші, сливи ) та ягідництво; у Придністров’ї – виноградарство.
У тваринництві переважає молочно-м’ясне скотарство і свивинарство. Розвинені птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. Тваринництво має сприятливу кормову базу, яку забезпечують відходи харчової промисловості ( цукрової, спиртової ), кормові культури та продукція комбікормової промисловості. Найпоширеніші породи великої рогатої худоби – чорно-ряба, червона, польська; свиней – велика біла; овець – прекос.
6. Транспортна система.
Подільський економічний район має досить густу мережу залізничних, автомобільних шляхів сполучення. Експлуатаційна протяжність залізниць загального користування становить 2536 км. Основні лінії: Київ – Одеса; Київ – Львів; Київ – Чернівці. Основні залізничні вузли: Тернопіль, Жмеринка, Козятин, Вінниця, Шепетівка. Автошляхів з твердим покриттям – 17,4 тис. км. Основні з них : Луцьк – Чернівці; Львів – Київ. Судноплавство здійснюється Дністром та Південним Бугом. В обласних центрах функціонують аеропорти. Через територію Полісся проходять газопроводи «Союз», «Уренгой-Ужгород».
7. Переспективи розвитку.
Подільський економічний район має інтенсивні економічні і культурні зв’язки з іншими районами України, так і поза її межами.
Район має значні можливості переспективного розвитку господарства. Поряд з цим є ряд соціально-економічних проблем. Він відстає у виробництві товарної продукції промисловості ( на 37,2 % ) серед економічних районів України. Район мало забезпечений землею з розрахунку на сільского мешканця. Не вирішено питання збереження і поліпшення родючості сільськогосподарських угідь. Доцільно спеціалізувати с/г зону АПК, формувати приміський АПК дляс забезпечення міського населення свіжою сільськогосподарською продукцією. Варто поглибити спеціалізацію південних районів Поділля на вирощюванні овочів, ягід, цукрових буряків, зернових культур. Тут можна одержувати найвищі врожаї гречки на Україні. У північних районах є сприятливі умови для картоплярства, зернових, садівництва.
Необхідно удосконалювати інфраструктурну систему АПК Поділя, яка сьогодні слабо развинена, незбалансована з основними сферами АПК, створювати підприємства для раціональної переробки сировини : м’ясної і молочної за зарубіжними зразками.
Для повного використання ресурсів Поділля доцільно інтегрувати на основі високих технологій переробні галузі. Прогнозувати оптимальну структуру виробництва продукції сільського господарства.
В економічному районі слід виготовляти машини для максимального використання на різних виробничих операціях, які б не залежали від сезонного характеру виробництва; малопотужні технічні засоби для фермерських господарств; створити служби технічного обслуговування, лізінгові компанії приватних господарств.
Сучасний стан промисловості Поділля потребує суттєвої структурної перебудови в напрямі конверсії оборонних підприємств, розвитку тих галузей, які використовують місцеву сировину. Оптимальний напрям – розвиток електронної техніки, точного приладобудування, побутової електронної техніки. Проте при цьому потрібні надійні постачальники сировини, матеріалів, комплектних деталій і ринків збуту.
Аналіз даних про економічний район свідчить про те, що є всі підстави для успішного функціонування малих підприємств, заготівлі і переробки вторинної сировини, а також використання місцевих сировинних ресурсів.
Назріла потреба змінити механізм залучення і використання населення, не зайнятого тимчасово або постійно у виробництві, що передбачає насамперед економічні та організаційні стимули участі в сезонних роботах, впровадження госпдоговірних принципів взаємостосунків між керівниками сільськогосподарських підприємств і сезонними працівниками.
Доцільн створити в економічному районі інформаційний банк кількістної та якісної характеристик трудових ресурсів. Ця інформація має бути всеохоплюючою та доступною.
Подільський економічний район за певних умов може експортувати робочу силу. Однак при цьому треба створюватти умови для збереження трудового потенціалу. Крім того, експорт робочої сили в сучасних умовах ефективніший, ніж експорт товарів, оскільки полепшується проблема зайнятості.
Важливими залишаються питання розвитку лісового господарства, селекційної роботи у рослинництві та тваринництві, переробки значної частини продукції сільського господарства до кінцевого продукту.
8. Короткі висновки.
Важливі проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил потрібно вирішувати у Подільському районі. Він сформувався на території правобережної України. Головними передумовами формування господарських комплексів районів Правобережжя були : вигідне економіко-географічне положення, трудові ресурси і родючі землі. За рівнем територіальної концентрації промисловості ці райони значно поступаються районам Лівобережжя. Райони Правобережної України характеризуються відносно кращим забезпеченням трудовими ресурсами і спеціалізюються на приладобудуванні та машинобудуванні, гірничо-видобувній промисловості, зокрема на видобутку сірки і калійних добрив, виробництві меблів, а також на легкій і харчовій промисловості.
Сільське господарство має широку спеціалізацію: виробництва зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, плодів і овочів, молока і м’яса та іншої продукції.
Основними напрямками розвитку продуктивних сил на Поділлі виступають:
- нарощування і підвищення ефективності виробничого і наукового потенціалу ;
- посилення інтеграційних зв’язків з країнами-сусідами ( Польща, Угорщина, Румунія, Чехія ), а також подальший розвиток і закріплення зв’язків з Білоруссю та країнами Прибалтики ;
- раціоналізація використання трудових ресурсів, особливо в сільській місцевості ;
- обмеження росту потенціалу великих міст, всебічний розвиток виробничих комплексів та їх інфраструктури в середніх і малих містах, підвищення їх економічної і соціальної ролі в суспільстві ;
- інтенсифікація виробництва в АПК, зокрема переведення сільського господарства на індустріальну основу, послідовне освоєння науково обгрунтованих систем ведення господарства, розширення використання грунтозахисних методів обробки землі і проведення протиерозійних заходів, збільшення врожаю всіх сільгоспкультур ;
Підвищення рівня соціально-економічного розвитку Поділля обгрунтовується порівняно низьким ступенем територіальної концентрації промисловості при високій густоті населення і розвинутій системі міського і сільського розселення. Виходячи з оцінки природно-ресурсного потенціалу, тут доцільно розвивати комплекс галузей обробної промисловості і зокрема харчової промисловості. Особливої гостроти ця проблема набуває в малих і середніх містах, що характерізуються низькими темпами соціально-економічного розвитку, не мають відповідної будівельної бази, розвинутої виробничої і соціальної інфраструктури.
Література:
1.
Похожие работы
... того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям відповідають встановленим законодавством вимогам. [6] Відповідно до ст. 13 Декрету КМУ «Про стандартизацію та сертифікацію» сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації – підприємствами, ...
... транспортні засоби будуть функціонувати і розвиватись у взаємозв'язку, як єдиний органічний елемент усього народного господарства. 2. Передумови розвитку і розміщення морського транспорту країн СНД Історія морського транспорту країн СНД, що мають вихід до моря є спільною. Взагалі, історія морського транспорту, дійсно як виду транспорту загальнодержавного значення, можна розпочати з 4-6 стол ...
... ється за формулою: або (16) [8, 64]. 1.1 Виробнича програма підприємства Важливим розділом поточного плану швейного підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції. Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажів. Вона обумовлює завдання по ...
... грекам Криму, не стосувалися громадян інших держав. 3. Активізація антирелігійних заходів. Закриття церков греків і знищення грецьких етноконфесійних громад в Криму в 30-і рр. XX ет. 3.1 Початок жорстких репресій грецької національної меншини, та інституту церкви в цілому 30-і рр. XX ст. стала часом фактичного руйнування надбань етноконфесійних громад греків Криму. Воно проходило на тлі ...
0 комментариев