ОБ"ЕКТИВНА СТОРОНА ХУЛIГАНСТВА

2. ОБ"ЕКТИВНА СТОРОНА ХУЛIГАНСТВА

Об"ективна сторона складу злочину - сукупнiсть передбачених законом ознак, характеризуючих зовнiшнiй прояв суспiльно-небезпечного дiяння, що посягае на об"єкти кримiнально правовоi охорони, а також об"ективнi умови, пов"язанi з цим посяганням.¹ Тобто об"ективна сторона це те, в чому злочин мае зовнiшне вираження. Об"ективна сторона мае значення для оцiнки суспiльноi небезпеки злочину.²

Об"ективна сторона хулiганства виражаеться в активному дiяннi, яким грубо порушуеться громадський порядок iвиражаеться явна неповага до суспiльства. Законодавством не визнвчений перелiк хулiганських дiй. I це не можливо зробити, так як за своiм характером хулiганськi дii досить рiзноманiтнi. В зв"язку з цим, в юридичнiй лiтературi пропонуються рiзнi класифiкацii хулiганських проявiв.

Так, П.С.Матишевський та I.Н.Даньшин дiлять останнi на три групи. До першоi групи вiдносяться тi злочиннi дiяння, якi виражаються тiльки в порушеннi грормадського порядку без безпосереднього зв"язку з посяганням на особу чи майно. Такi дii можуть виражатись, наприклад, в штучному створеннi шуму, аморальнi вчинки i т. п. Другу групу складають дiяння, що порушують громадський порядок i одночасно супроводжуються посяганням на особу. В таких випадках хулiганство вчиняеться шляхом образи, нанесення ударiв, побоiв, спричинення тiлесних ушкоджень. Третя група включае в себе дiяння, що виявляються не лише в порушеннi громадського порядку, а i у посяганнi на власнiсть, наприклад, пiдпал, руйнування тощо.³

П.I.Грiшаев, наприклад, об"еднуе другий i третiй елементи, що виводить П.С.Матишевський.¹ Необхiдно зауважити, що хоча запропонованi класифiкацii хулiганських дiй i мають певне теоретичне значення, вони все ж носять умовний характер, так як хулiганськi дiян­­­ня часто виражаються в порушеннi громадського порядку, що супровод­­­жуеться посяганням на особу чи власнiсть.

Так, наприклад, гр. Н. та Е.засудженi Тернопiльським мiським судом до двох рокiв позбавлення волi за те, що 23.07.97 року, перебуваючи в станi наркотичного спянiння, близько 19 години грубо порушуючи громадський порядок з хулiганських спонукань нанесли удари продавцю магазина N 56 гр. П., спричинивши останньоому легкi тiлеснi ушкодження i пошкодили товари, чим завдали магазину N 56 збитки на суму 46 грн. 98 копiйок.²

Пiсумовуючи вказане, слiд зауважити, що якоi би ступенi суспiльноi небезпеки не досягали хулiганськi дii, ала всiм iм притаманнi спiльнi ознаки - вони грубо порушують громадський порядок i виражають чвну неповагу до суспiльства. Якщо удiяннi вiдсутня хоча б одна з даних ознак, тодi виключаеться наявнiсть складу хулiганства.

В юридичнiй лiтературi з цих питань е рiзнi думки. Так, наприклад, П.С.Матишевський пiд дiями, що грубо порушують громадський порядок, розумiють таку поведiнку винного, яка яка створюе загрозу нормальнiй дiяльностi Установ, пiдприемств, здоров"ю, життю людей, або висловлюють тривогу у громадян за недоторканiсть iх прав та iнтересiв.

Так, наприклад, Н.Т.Куц, В.Т.Калмиков вважають, що пiд грубим порушенням громадського порядку потрiбно розумiти лише таке порушення правил поведiнки в суспiльствi, що спричиняе чи може спричинити суттеву шкоду нормальнiй дiяльностi органiзацii, а також правам та iнтересам громадян.³ Коментар до кримiнального кодексу Украiни вказуе на те, що пiд грубим порушенням громадського порядку слiдрозумiти заподiяння йому значноi шкоди, що утруднюе впорядковане функцiонування суспiльних вiдносин.¹ На мiй поогляд, бiльш правильною е друга точка зору, хоча вона i неповно розкривае поняття грубого порушення громадського порядку, але при квалiфiкацii i встановленнi ступеня суспiльноi небезпеки хулiганства вирiшальним е неможливiсть спричинити шкоду суспiльним вiдносинам, а реальне спричинення шкоди.

Ступiнь грубого порушення порядку також потребуе уточнення. Вiн залежить вiд багатьох чинникiв. До них можна вiднести: тривалiсть хулiганських дiй, мiсце i час iх скоення, кiлькiсть людей, на яких вони спрямованi, вiк i стать, стан здоров"я потерпiлих i т.п. Питання про те, грубо чи менш грубо порушуеться тими чи iншими дiяннями громадський порядок, вирiшуеться в кожному випадку з рахуванням всiх обставин справи.² Так, наприклад, фактор часу мае у рядi випадкiв певне значення для цього виду злоочину: ввiмкнення у дворi чи квартирi у нiчний час на повну потужнiсть радiо, магнiтофонiв (в умовах багатоквартирного будинку) може бути розцiнено як хулiганство, а тi самi дii в день не мiстять ознак цього злочину. При вирiшеннi питання про грубе порушення порядку, слiд проаналiзувати обстановку його вчинення, що характеризуеться наявнiстю або вiдсутнiстю людей, подiями, якi вiдбуваються в мiсцi вчинення злочину, та iх соцiальною значимiстю.³

Але самого факту грубого порушення громадського порядку ще не достатньо щоб калiфiкувати дii як хулiганськi. Для цього необхiдно, щоб в грубому порушеннi громадського порядку проявилась явна неповага до суспiльства.

В юридичнiй лiтературi icнуе багато визначень поняття "явна неповага до суспiльства". Так, Грiшаев П.I. i Здравомислов Б.В. пiд явною неповагою до суспiльства розумiють очевидне для кожного зневажання гроомадськими iнтересами i протиставлення винним своеi поведiнки колективу i його iнтересам.¹ Коментар до кримiнального кодексу Украiни зауважуе, що пiд цим поняттям слiд розумiти вiдкрито виражене, очевидне для винного i iнших осiб зневажливе ставлення до громадського порядку, iгнорування iснуючих у суспiльствi елементарних правил поведiнки, моральностi, добропристойностi.² На мiй погляд, Друге визначення бiльш ширше розкривае поняття явноi неповаги до суспiльства.

Чи е неповага до суспiльства явною i яка ступiнь прояву непооваги, можна визначити лише виходячи з конкретних хулiганських дiй. Ступiнь прояву неповаги до суспiльства може визначатись цiлим рядом обставин: нахабство чи цинiзмом дiй, особливостями часу, мiсце, обстановки скоення хулiганських дiй, iх способом та iнше. Перерахованi обставини можуть поеднуватись, виступаючи в сукупностi, визначаючи тим самим пiдвищену ступiнь прояву неповаги до суспiльства. Однi i тiж дii, вчиненi рiзним способоом, в рiзний час, в рiзних мiсцях чи в рiзнiй обстановцi, моожуть свiдчити про бiльшу чи меншу ступiнь неповаги до суспiльства.³

В кримiнальноо-правовiй лiтературi i снуе думка про те, що обов"язковою ознакою хулiганства е його публiчнiсть. Рiзнi автори в поняття ознаки публiчностi хулiганства вкладали рiзний змiст. Так, Е.А.Фролов, А.К.Шедрiна характер хулiганства мотивували вчинення його лише в публiчних мiсцях.⁴ П.I.Грiшаев розумiе публiчнiсть в наявностi стороннiх осiб - очевидцiв.⁵ Бiльшiсть авторiв вважають хулiганськi дiяння публiчними, якщо громадяни спостерiгають або за самими дiяннями чи за iх наслiдками (Н.Т.Куц, С.С.Яценко та iншi). I така точка зору, на мiй погляд, е правильною, так як хулiганство вiдноситься до тих злочинiв, якi можуть вчинюватись у будь-яких мiсцях: парк, ресторан, кiнотеатр, пiдприемство, установа тощо, а також в мiсцях iндивiдуального призначення: будинок, квартира, дача. У 72 вiдсотках випадкiв хулiганськi дii вчиняються у громадських мiсцях. I, як показуе слiдчо-судова практика у бiльшостi 84 вiдсотки прилюдно, тобто в присутностi iнших громадян. У такому разi хулiганством порушуеться громадський порядок безпосередньо в момент його вчинення.¹ Але часто хулiганськi дii можуть проявитися i у безлюдних мiсцях, особливо тодi, коли винний вважае таким чином уникнути виявлення злочину i покарання. Тому, наприклад, знищення газонiв квiтiв, зривання афiш, перевертання лавочок, пошкодження дермантину на дверях квартир в момент iх вчинення, внаслiдок вiдсутностi очевидцiв i потерпiлих нi в кого не викликае почуття тривоги, збентеження, обурення. Вони з"являються, як тільки громадяни виявляють наслiдки хулiганства.²

Тому подiбнi дii визнаються хулiганськими незалежно вiд того, вчиненi вони публiчно чи у вiдсутностi людей, оскiльки ними все ж грубо порушуеться громадський порядок i проявляеться явна неповага до суспiльства.³

Тому можна зробити висновок, що публiчнiсть i громадське мiсце не е обов"язковими ознаками хулiганства. I це на мою думку, е правильним, так як в законi вiдсутня вказiвка на вчинення злочину.

З обективноi сторони склад хулiганства е формальним, так як цей злочин вважаеться закiнченим в момент вчинення хулiганських дiй, вважае П.Матишевський, стверджуючи, що для складу хулiганства не вимагаеться настання шкiдливих наслiдкiв. Сам факт грубого порушення громадського порядку утворюе закiнчений злочин. Шкiдливi ж наслiдки, що наступили, свiдчать про пiдвищену суспiльну небезпеку.¹ В той час I.Н.Даньшин, М.Л.Наклович вважають, що необхiдною ознакою об"ективноi сторони хулiганства е наслiдки. Слово "порушують", яке даеться у визначеннi хулiганства (ч.1 ст.206 КК Украiни), вони трактують як таке, що свiдчить про наслiдки, необхiднi для складу хулiганства.² З моеi точки зору, законодавець слово "порушують" застосовуе не для того, щоб вказати на наслiдки хулiганських дiй, а для того,щоб визначити дii, якi слiд квалiфiкувати як хулiганство: "... дii, що грубо порушують громадський порядок ...".

Згiдно п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 28 червня 1991 року "Про судову практику у справах про хулiганство" хулiганськi дii, що супроводжувались погрозою вбивством, образою громадянина, заподiянням побоiв, тiлесних ушкоджень (за вийнятком умисних тяжких ушкоджень) чи пошкодженням державного i колективного майна або приватного майна громадян без обтяжуючих обставин, належить квалiфiкувати тiльки за вiдповiдною частиною ст.206 КК Украiни. Додаткова квалiфi- кацiя за статтями про злочини проти особи або проти державного i колективного майна чи приватного майна громадян не потрiбна.³

Важливо проводити розмежування мiж кримiнально карним хулiганством i хулiганством, вiдповiдальнiсть за яке настае за кодексом про адмiнiстративнi правопорушення. Стаття 173 КУпАП зазначае, що дрiбне хулiганство - це нецензурна лайка в громадських мiсцях, образливе чiпляння догромадян та iншi подiбнi дii, що порушують громадський порядок i спокiй громадян".

При розмежуваннi кримiнально-карного хулiганства i дрiбного хулi- ганства потрiбно всебiчно враховувати такi обставини i суб"ективнi ознаки, як характер i розмiр порушення громадського порядку (форма, тривалiсть), обставини скоення хулiганських дiй (час, мiсце та iншi умови), наслiдки хулiганських дiй, кiлькiсть потерпiлих, а також особа винного, мотив i мету його дiй. При дрiбному хулiганствi дii винного хоча i порушують громадський порядок, але не являють великоi небезпеки для суспiльства i не спричиняють суттевоi шкоди охоронюваним законом правам i iнтересам. При кримiнально-карному хулiганствi порушення громадського порядку е грубим, що надае дiям винного ту ступiнь суспiльноi небезпеки, яка вiдрiзняе хулiганство, карне в кримiнальному порядку, вiд дрiбноого хулiганства, що е адмiнiстративним проступком.¹

Лише об"ективне вчинення всiх ознак, взятих в сукупностi, дае можливiсть встановити, чи мае вчинок характер дрiбного хулiганства чи характер суспiльно-небезпечного. М.Л.Наклович справедливо зазна­­­чае, що нецензурна лайка, яка в принципi, i вважаеться дрiбним хулiганством, переростае в кримiнально-карне хулiганство, якщо буде довготривалою, i тому, надовго порушить спокiй громадян.²

Так наприклад, гр.С засуджений за ч.1 ст.206 КК Украiни за те, що знаходячись в станi алкогольного сп"янiння, в тролейбусi, який рухався за маршрутом N 9, безпричинно чiплявся до громадян, не цензурно висловлювався в iх адресу, спiвав непристойнi пiснi, а також вiдiрвав у гр. М. кишеню на шкiрянiй куртцi. На зауваження громадян припинити хулiганськi дii С. не реагував. Своiми дiями, якi продовжувались 20-25 хвилин, С. грубо порушив громадський порядок i виявив явну неповагу до суспiльства.³ Дii С. правильно квалiфiкованi за ч. ст.206 КК Украiни, так як вiн не припинив своеi антигромадськоi поведiнки в присутностi багатьох громадян i протягом тривалого часу.

При дрiбному хулiганствi дii за своiми об"ективними якостями не можуть бути пов"язанi з насиллям, яким наноситься iстотна шкода особi, тiлесними ушкодженнями, муками. Також вони не можуть бути поеднаннi iз знищенням чи пошкодженням майна, що спричиняе значну шкоду, з опором представниковi влади чи громадськостi, що виконуе обов"язки по охоронi громадського порядку; не можуть бути визнанi хулiганськi дii адмiнiстративним правопорушенням, якщо вони мiстять iншi ознаки злiсного i особливо злiсного хулiганства. Визнання подiбних дiй адмiнiстративноправовим делiктоом буде серйозним порушенням законностi, а адмiнicтративний вплив в цьому випадку не буде мати превентивного значення.¹

Необхiдно також видiлити, що при розмежуваннi кримiнально-карного хулiганства i дрiбного хулiганства в юридичнiй не мае единоi думки. Так, В.Т.Калмиков вважае, що рiзниця полягае лише у рiзному ступенi суспiльноi небезпеки. При чому, ступiнь, суспiльноi небез­­­пеки е поняттям складальним, що визначаеться за рахунок поеднання всiх об"ективних i суб"ективних ознак, що характеризують вчинене дiяння. Наприклад, при визначеннi суспiльноi небезпеки враховуеться, де i в якiй обстановцi було вчинене дiяння, його характер, в чому воно проявилось, як довго тривало² З цiею точкою зору не згiдний М.Л.Наклович, який стверджуе, що немае жодного законодавчого акту, в якому говорилось би, що адмiнiстративнi правопорушення надiленi ознакоою суспiльноi небезпеки. Роблячи спробу роздiлити адмiнiстративний проступок i злочин за допомогою бiльшого чи меньшого ступеня суспiльноi небезпеки, означае неправильно орiентувати слiдчо-судову практику в цьому важливому питаннi.³

Даючи аналiз тим точкам зору, необхiдно звернутись до ст.7 КК Украiни та ст. 9 КУпАП. Даючи поняття злочину, ст.7 КК Украiни вказуе, що основним елементом злочину е суспiльно-небезпечне дiяння. В ст.9 КУпАП вказiвки на суспiльну небезпеку як ознаку адмiнiстративного правопорушення не даеться. Тому, на мою думку, позицiя М.Л.Накловича правильно вiдображае змiст дiючого законодавства.