Хулiганство, вчинене особою, ранiше судимою за такий же

4. Хулiганство, вчинене особою, ранiше судимою за такий же

злочин.

Хулiганство визнаеться злiсним за ознакою попередньоi судимостi за просте, злiсне чи особливо злiсне хулiганство при умовi, що ця судимiсть не знята i не погашена у встановленому законом порядку.

Пiдвищена суспiльна небезпека такого злочину полягае у тому, що хулiганство вчиняеться особою, яка ранiше вже притягувалась судом за ранiше вчинене хулiганство. Тим самим ця особа показуе стiйкiсть своеi злочинноi, антигромадськоi поведiнки. I, хоча знову вчиненi хулiганськi дii за своiми об"ективними ознаками не виходять за межi основного хулiганства, але особливостi суб"екта злочину у вiдповiдностi до ч.2 ст. 206 КК Украiни надае цим дiям якiсть злочинного хулiганства, а для винного тягне бiльш тяжкi правовi наслiдки - бiльш сувору мiру покарання.

Судимiсть починаеться з моменту встьупу обвинувальноого вироку в законну силу i дiе до зняття чи погашення в установленому законом порядку.

Судимiсть за iншi бiльш тяжкi, нiж хулiганство злочини, вчиненi з хулiганських спонукань, не прирiвнюеться до судимостi за хулiганство, оскiльки в цьому випадку особа була засуджена не за хулiганство, а за бiльш тяжкий злочин. При вчиненнi цього злочину винний керувався лише хулiганськими мотивами. Тому така судимiсть не може являтись обтяжуючою ознакою злiсного хулiганства.

Повторнiсть вчинення хулiганства при вiдсутностi судимостi за цей злочин не е пiдставою для квалiфiкацii вчиненого за ч.2 ст.206 КК Украiни.¹

Погашення судимостi означае автоматичне анулювання ii пiсля збiгу певного строку вiдбуття покарання. Тривалiсть вiдповiдних строкiв визначена в законi i залежить вiд вiдбутого строку покарання. В якостi умови погашення судимостi закон вимагае не вчинення на протязi цього строку нового злочину. За певних умов судимiсть може бути знята достроково, якщо засуджений до позбавлення волi пiсля вiдбуття ним покарання вiдмiнною поведiкою i чесним вiдношенням до працi довiв виправлення. Судимiсть може бути також знята актом амнiстii чи помилуванням.

2. ОСОБЛИВО ЗЛIСНЕ ХУЛIГАНСТВО

Вiдповiдно до ч.3 ст. 206 КК Украiни особливо злiсне хулiганство це дii, передбаченi частинами 1 або 2 цiеi статтi, якщо вони вчиненi з застосуванням чи спробою застосування вогнестрiльноi зброi, а так само предметiв, спецiально пристосованих для нанесення тiлесних ушкоджень.

Оскiльки особливо злiсне хулiганство вчиняеться з застосуванням зброi, ножiв чи спецiально пристосованих предметiв, воно являе собою найбiльшу суспiльну небезпеку.

Пiд вогнестрiльною зброею вважаються пристроi фабричного чи кустарного виробництва, призначенi для ураження цiлi з допоморгою снаряда (кулi, дробу тощо), що приводиться в рух енергiею порохових газiв. Це автомати, карабiни, малокалiбернi гвинтiвки, револьвери, пiстолети, в тому числi спортивнi, мисливськiрушницi, зокрема з гладким стволом, обрiзи, самопали тощо. Сюди не належать пневматична зброя, сигнальнi стартовi, будiвельнi пiстолети, ракетницi, а також стрiлецька зброя, що дiе на пневматичнiй, реактивнiй, газобалоннiй i пружиннiй основах i не надiлена властивiстю вогнестрiльноi.¹

До холодноi зброi належать знаряддя та пристроi, якi вiдповiдають стандартним зразкам або iсторично виробленим типам зброi, чи iншi предмети, що мають колючий, колючо-рiжучий, роздроблюючий та ударний ефект (багнети, ножi, кiнжали, нунчаки, кастети, стилети, кортики, шаблi тощо) призначенi для ураження живоi цiлi.

В юридичнiй лiтературi щодо питання застосування ножiв, якi не вiдносяться до холодноi зброi, iснують наступнi думки. Так, наприклад, I.Н.Даньшин пропонуе квалiфiкувати як особливо злiсне хулiганство лише випадки застосування ножiв, що вiдносяться до розряду холодноi зброi.² На думку

Яценко С.С. для такого тлумачення закону не мае достатнiх пiдстав. Якщо б закодавець мав на увазi лише ножi, якi вiдносяться виключно до холодноi зброi, то вiн би мiг взагалi не згадувати про ножi, тому, що такi предмети охоплювались би термiном "холодна зброя".¹

Застосування чи спроба застосування будь-якого ножа при хулi­­­ганствi для нанесення тiлесних ушкоджень е завжди небезпечним для життя чи здоров"я будь-якоi особи, яка потрапила пiд такий напад. При цьому, уражуюча сила будь-якого ножа залежить не лише вiд його призначення, а бiльш вiд сли i мiсця прикладення.

Як вiдмiчае Калмиков В.Т., в правовому розумiннi закон прирiвняв будь-якi ножi до холодноi зброi, виключив з розумiння "iнших предметiв", тому, що iх застосування чи спроба застосування правильно розцiнюються на однакових пiдствах з використанням зброi у вузькому розумiннi cлова.²

На пiдставi ч.3 ст. 206 КК Украiни квалiфшкуючою ознакою особливо злiсного хулiганства також е використання предметiв спецiально пристосованих для нанесення тiлесних ушкоджень. Постанова Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 28 червня 1991 року N3 до таких вiдносить "такi предмети, якi були пристосованi винним для згаданоi мети заздалегiдь або пiд час вчинення хулiганських дiй (наприклад, винний вiдбив шийку пляшки), а так само предмети, якi хоч i не пiддавались будь-якому попередньому обробленню, але були спецiально пiдготовленi винним (скажiмо, заздалегiдь взятi ним з собою для тiеi ж цiлi)".

При наявностi зазначених обставин предмети господарсько-побутового призначення (молоток, сокира, шило, коса тощо), спецiальнi засоби, як от: газовий пiстолет з балончиком, ручна газова граната, а також iншi подiбнi засоби, якими

можливе заподiяння тiлесних ушкоджень, вiдповiдно до ч.3 ст. 206 КК Украiни можуть бути визнанi предметами спецiально пристосованими для заподiяння тiлесних ушкоджень.

Якщо ж пiд час вчинення хулiганських дiй винним на мiсцi злочину були пiдiбранi якiсь предмети, спецiально не прилаштованi для нанесення тiлесних ушкоджень, в тому числi предмети господарсько-побутового призначення то iх застосування не може служити пiдставою для квалiфiкацii вчиненого злочину за ч.3 ст. 206 КК Украiни.

Так вироком Бучацького районного народного суду Ч. засуджено за ч.3 ст.206 КК Украiни. Касацiйна iнстанцiя вирок залишила без змiн.

Перебуваючи у станi сп"янiння, Ч. на вулицi пiдiйшов до гурту хлопцiв i нецензурно висловлювався в iх адресу, а коли один зних В., зробив зауваження та зажадав, щоб вiн пiшов додому, Ч. вдарив його по головi пiджаком, у кишенi якого був камiнь. Цим ударом В. було заподiяно легкi тiлеснi ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.

За протестом першого заступника Голови Верховного суду Украiни судовi рiшення змiнено з таких пiдстав.

Обгрунтовуючи свiй висновок про квалiфiкацiю дiй Ч. за ч.3 ст. 206 КК Украiни, суд виходив з того, що пiд час хулiганських дiй вiн застосував камiнь, який був спецiально пристосований для нанесення тiлесних ушкоджень. Проте, як встановлено судом, у кишенях пiджака, яким Ч. вдарив потерпiлого, крiм каменя була ще й пляшка горiлки. Проте, щодо останнього предмета, яким теж було нанесено удар потерпiлому, суд своiх мiркувань не висловив.

У той час Ч. в судовому засiданнi показав, що вiн пiдняв на порозi камiнь не для того, щоб скористатись ним у процесi хулiганських дiй, а щоб з"ясувати, хто його в нього кинув.

За показанням потерпiлого В. i свiдкiв Г. та Я., засуджений Ч. дiйсно запитував iх, хто кинув камiнь (хоча нiхто з них його не чiпав) i вдарив В. пiджаком по головi без будь-якого приводу. Вони пiдтвердили й те, що на мiсцi подii у залишеному засудженим пiджаку крiм каменя було виявлено i пляшку горiлки.

За таких обставин висновок суду про те, що хулiганськi дii Ч. були поеднанi iз застосуванням каменя як предмета, спецiально пристосованого для нанесення тiлесних ушкоджень, не можна визнати переконливим. В зв"язку з цим, а також врахувавши, що зазначеними дiями Ч. був грубо порушений громадський порядок i вони вiдзначалися особливою зухвалiстю, супроводжувались нанесенням потерпiлому тiлесних ушкоджень, президiя обласного суду переквалiфiкувала iх з ч.3 на ч.2 ст. 206 КК Украiни.¹

В юридичнiй лiтературi питання про використання iнших предметiв, спецiально пристосованих для скоення хулiганських дiй, не знайшло свого однозначного рiшення. Так, наприклад, П.Ф.Гришанiн вважае, що спецiально пристосованими можуть бути лише тi предмети, якими можна спричинити смерть чи важкi тiлеснi ушкодження.² З цього приводу В.Т.Калмиков вказуе, що ця точка зору не спираеться на закон. Як видно iз ч.3 ст. 206 КК Украiни у законi не мае вказiвок на ступiнь важкостi тiлесних ушкоджень, якi можуть бути спричиненi спецiально пристосованими предметами.³ Оскiльки в законi говориться про спецiально пристосований предмет, застосування або спробу застосування предметiв, пiдiбраних на мiсцi злочину, в тому числi й предметiв господарського i побутового призначення не може розглядатись як квалiфiкацiя дiй винного за ч.3 ст.206 КК Украiни.

С.С.Яценко законодавче поняття "пристосованi предмети" розумiе не iнакше, як предмети, обробленi певним способом, з метою надання iм ударноi сили чи портативностi для зручностi нанесення тiлесних ушкоджень i, по сутi, замiнюючи собою холодну зброю.¹

На мою думку, доцiльно було б вирiшити питання про предмети, якими винний скористався для нанесення тiлесних ушкоджень в кожному випадку, незалежно вiд попередньостi iх приготування. Ясно, що вчинення хулiганства з використанням предметiв, наперед приготовлених для нанесення тiлесних ушкоджень, свiдчать про пiдвищену небезпеку особи, яка вчинила хулiганство. Але, наскiльки, якi можуть наступити в результатi дiй хулiгана з використанням предмету, який i спецiально не готувався для нанесення тiлесних ушкоджень, можуть бути настiльки тяжкi, як i випадки нанесення аналогiчних пошкоджень предметом, спецiально пiдготовленим для цiеi мети. Тому в кожному конкретному випадку мае бути iндивiдуальний пiдхiд.

Для наявностi складу особливо злiсного хулiганства не мае значення, чи застсовувались предмети, про якi говориться в ч.3 ст. 206 КК Украiни, чи була спроба iх застосування. Важливо встановити, що хулiган з допомогою такого предмету нанiс чи спробував нанести потерпiлому тiлеснi ушкодження. Пiд застосуванням предметiв спецiально пристосованих для нанесення тiлесних ушкоджень розумiють iх умисне використання у вiдповiдностi з призначенням, для нанесення шкоди. Але для квалiфiкацii злочину за ч.3 ст. 206 КК Украiни необхiдно встановити факт використання для нанесення тiлесних ушкоджень пiд час вчинення хулiганства саме вражаючих властивостей зброi, ножа чи предметiв, спецiально пристсованих для нанесення тiлесних ушкоджень. Тому, нанесення ударiв при вчиненнi хулiганських дiй, наприклад, прикладом рушницi чи нерозкритим ножем, не може бути визнано злiсним хулiганством, оскiльки в таких випадках не використанi тi якостi, якi роблять даннi предмети вогнепальними чи гострорiжучими. На такiй позицii стоiть i судова практика.

Вироком Ленiнградського районного народного суду м.Киева А. засуджено за ч.3 ст. 206 КК Украiни до 3 рокiв позбавлення волi за вчинення особливо злiсного хулiганства.

Як визнав суд, А., знаходячись в примiщеннi дослiдного iнституту в станi алкогольного сп"янiння, безпричинно причепився до прибиральницi Г., нецензурно висловлювався на ii адресу. зайшовши в одну з кiмнат, вiн взяв рушницю для пiдводного полювання i, зарядивши гарпуном, спрямував на Г., погрожуючи вбити ii, пiсля чого i зробив пострiл у дверi кiмнати бiля якоi Г. мила пiлогу.

Коли на крики потерпiлоi вийшов К. i зажадав, щоб А. припинив хулiганськi дii, останнiй продовжував ображати Г., погрожвати iй i намагався вдарити рушницею, але К. перехопив його руку. Тодi засуджений вдарив К. рушницею i один раз кулаком, заподiявши потерпiлому легкi тiлеснi ушкодження без розладу здоров"я.

За протестом Першого заступника Голови Верховного Суду Украiни судовi рiшення в справi змiнено з таких пiдстав.

Визнаючи А. винним у вчиненнi особливо злiсного хулiганства квалiфiкуючи його дii за ч.3 ст.206 КК Украiни, суд виходив з того, що злочиннi дii засудженого вiдзначались особливою зухвалiстю i були пов"язанi з опором громадянину, який поклав край хулiганським дiям, а також iз застсуванням предмета, спецiально пристосованого для нанесення тiлесних ушкоджень.

Згiдно з вироком, застосування такого предмета виразилось в тому, що А. ударом рушницi для пiдводного полювання заподiяв К. легкi тiлеснi ушкодження.

Проте як видно з матерiалiв справи, А. не стрiляв у К. i Г. з рушницi, а заподiяв потерпiлому тiлеснi ушкодження, використовуючи вказану рушницю лише яктвердий предмет, тобто хулiганськi дii засудженого не були пов"язанi з використанням рушницi для пiдводного полювання як предмета, спецiально пристосованого для нанесення тiлесних ушкоджень.

За таких обставин дii А. не можна розглядати як особливо злiсне хулiганство. Виходячи з цього, що вони вiдзначались особливою зухвалiстю i були пов"язанi з опором громадянину, який клав iм край, та заподiянням останньому легких тiлесних ушкоджень, президiя обласного суду переквалiфiкувала дii А. з ч.3 ст.206 на ч.2 ст.206 КК Украiни i призначила йому покарання у виглядi 2 рокiв позбавлення волi.¹

Пiд спробою застосування зброi чи iнших предметiв розумiють тi випадки, коли винний намагався, але не змiг використати вражаючi властивостi цих знарядь для нанесення тiлесних ушкоджень потерпiлому при вчиненнi особливо злiсного хулiганства в силу причин, якi не залежали вiд його волi (скажiмо, iз занесеноi для удару руки нiж був вибитий потерпiлим чи iншою особою, пострiл не вiдбувся в наслi- док осiчки).²

Спробу застосування зброi, ножiв, спецiально пристосованих предметiв потрiбно вiдмежувати вiд погрози застосування цих предметiв. Слiд зауважити, що погроза повинна бути реальною, тобто в розрахунок береться суб"ективне ставлення потерпiлого про особу, яка погрожуе, ii здатностi довести погрозу до виконання.

Демонстрацiя ножiв, кастетiв, вогнепальноi зброi, а так само iнших предметiв, спецiально пристосованих для нанесення тiлесних ушкоджень при вчиненнi хулiганських дiй без iх застосування чи спроби це зробити не може бути пiдставою для квалiфiкацii дiй винного за ч.3 ст. 206 КК Украiни.

Так наприклад, вироком судовоi колегii Житомирського обласного суду М. засуджено за ч.3 ст.206 КК Украiни. Вiн визнаний винним у тому, що будучи нетверезим, заваджав роботi сiльського сходу - стукав у дверi клубу, кричав, демонстрував ножа завiдуючому клубом Т., який не пускав його в такому станi.

Розглянувши справу за касацiйною скаргою захисника засудженого, судова колегi Верховного Суду Украiни скаргу задовiльнила i вирок змiнила з таких пiдстав.

Згiдно ч.3 ст.206 КК вiдповiдальнiсть за особливо злiсне хулiганство настае за умови, що у ходi хулiганських дiй винний застосував чи намагався застосувати вогнепальну зброю чи нiж, кастет чи iншу холодну зброю, а так само iншi предмети, спецiально пристосованi для нанесення тiлесних ушкоджень. Як встановлено у справi, М. цього не робив i не створював реальноi загрози для життя чи здоров"я Т. Демонстрацiя ножа не може бути пiдставою для квалiфiкацii дiй винного за ч.3 ст.206 КК. Тому, судова колегiя переквалiфiкувала дii М. на ч.2 ст.206 КК Украiни.¹

В рядi випадкiв хулiганськi дii вчиняються групою осiб, при цьому окремi з учасникiв злочину застосовують зброю, ножi чи спецiально пристосованi для нанесення тiлесних ушкоджень предмети. В цьому випадку заслуговуе на увагу така думка В.Т.Калмикова, що якщо пiд час скоення хулiганських дiй один з учасникiв злочину зас­­­тосував зброю, нiж чи спецiально пристосований предмет без вiдома iнших учасникiв, то вiдповiдальнiсть за ч.3 ст.206 КК буде нести лише той з них, хто застосував вказанi предмети. В тих же випадках, коли учасники групи наперед повiдомленi про можливiсть використання вказаних знарядь, то при скоеннi хулiганських дiй iз застосуванням одним iз учасникiв групи цих знарядь для нанесення тiлесних ушкоджень, дii всiх потрiбно квалiфiкувати за ч.3 ст.206 КК як особливо злiсне хулiганство.² На данiй позицii стоiть i практика.³

У разi вчинення особою в рiзний час двох або бiльше злочинiв, вiдповiдальнiсть за якi передбачена рiзними частинами ст.206 КК, вчинене мае квалiфiкуватись по кожному iз злочинiв самостiйно.⁴

Злiсне та особливо злiсне хулiганство згiдно ст.7 КК Украiни вiдносяться до тяжких злочинiв. Тобто несуть у собi пiдвищену ступiнь суспiльноi небезпеки. Тому при квалiфiкацii дiй винного за даними статтями необхiдно пiдвищити увагу на повне i всебiчне з"ясування всiх обставин справи, iндивiдуальний пiхiд до справи, правильне застосування закону вiдповiдно до вищевикладених моментiв, а також справедливе призначення покарання, мова про яке буде йти у наступнiй главi.

ГЛАВА III. ЗАСТОСУВАННЯ ПОКАРАННЯ ЗА ХУЛIГАНСТВО.

Успiх боротьби з хулiганством в великiй мiрi залежить вiд правильного призначення покарання винному. Виходячи iз змiсту ст.22 КК Украiни, покарання являе собою мiру примусу, яка застосовуеться вiд iменi держави за вироком суду, до осiб, що визнанi винними у вчиненнi злочину i полягае в передбачених законом позбавленнi чи обмеженнi прав та iнтересiв засуджених. Покарання застосовуеться з метою виправлення i перевиховання засуджених в дусi точного виконання законiв, чесного ставлення до працi, а також поепердження вчинення нових злочинiв як засудженими, так i iншими особами. Покарання не мае на метi спричинити фiзичнi страждання чи приниження людськоi гiдностi.

Мета покарання може бути досягнута при дотриманнi певних правил його призначення. Цi правила викладенi в ст.39 КК Украiни, в якiй сказано, що суд призначае покарання в межах, встановлених статтею закону, яка передбачае вiдповiдальнiсть за вчинений злочин. При призначеннi покарання суд, керуючись правосвiдомiстю, враховуе характер i ступiнь суспiльноi небезпечностi вчиненого злочину, особу винного i обставини справи, що пом"якшують i обтяжують вiдповiдальнiсть.

Постанова Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 22 грудня 1995 року N 22 "Про практику призначення судами кримiнального покарання" зобов"язуе суди звертати особливу увагу на iндивiдуальний пiдхiд до кожного злочинця.¹

Характер суспiльноi небезпеки вчиненого злочину - це iндивiдуальна ознака конкретного злочинного дiяння, а ознака, яка характеризуе вагу злочину певноi групи, чи певного виду. Так, характер суспiльноi небезпеки залежить вiд того, чи вiднесено злочин до тяжких ( ст.7 КК Украiни ), чи до злочинiв, якi не являють великоi суспiльноi небезпеки, наприклад, в ст.51 КК Украiни, в яку групу злочинiв вiн включений в системi особливоi частини КК.¹ Так, злiсне i особливо злiсне хулiганство, передбачене ч.2 i ч.3 ст.206 КК Украiни, визнаються згiдно ст.7-1 КК Украiни тяжким злочином, що являе за своiм характером велику суспiльну небезпеку, вимагае i застосування бiльш суворого покарання.

Ступiнь суспiльноi небезпеки - це ознака, що характеризуе конкретне злочинне дiяння. Ступiнь суспiльноi небезпеки е складовим поняттям, що визначаеться на основi врахування всiх об"ективних i суб"ективних ознак, що характеризують вчинене дiяння.

При визначеннi ступеня суспiльноi небезпеки вчиненого злочину суд мае виходити з сукупностi всiх обставин, при яких було вчинено конкретне злочинне дiяння (форма вини, мотиви, спосiб, обстановка, стадiя вчиненого злочину, ступiнь i характер участi кожного iз спiвучасникiв злочину та iнше).

Однаковi за характером суспiльноi небезпеки злочини можуть вiдрiзнятись за ступенем суспiльноi небезпеки. Так, наприклад, хулiганство, поеднане з нанесенням середньоi тяжкостi чи легких тiлесних ушкоджень, що потягнули розлад здоров"я, охоплюються однiею i тiею ж квалiфiкацiею за ч.2 ст.206 КК Украiни, хоча ступiнь iх суспiльноi небезпеки е рiзною i мае бути врахована судом при визначеннi конкретноi мiри покарання.

При визначеннi конкретного покарання суд мае врахувати особу винного, так як обставини, що ii характеризують, мають дуже важливе значення. Врахування особи винного означае всi тi обставини, якi вiдносяться до особи, якi набувають значення злочину - його характеру i ступеня суспiльноi небезпеки, крiм обтяжуючих i пом"якшуючих обставин.²

Встановленi по справi данi, якi негативно характеризують пiдсуднього (зловживання спиртними напоями, погане ставлення до працi, порушення громадського порядку тощо) пiдлягають врахуванню при призначеннi покарання, оскiльки вони вiдносяться до особи винного, а не до обтягуючих вiдповiдальнiсть обставин, вказаних в ст.40 КК Украiни.

При призначеннi покарання суд зобов"язаний врахувати обставини справи, якi пом"якшують i обтяжують вiдповiдальнiсть. Цi обставини тим самим дають пiдстави для вибору законного, обгрунтованого, гуманного, iндивiдуалiзованого i справедливого покарання.

Пiд пом"якшуючими i обтяжуючими обставинами прийнято розумiти рiзного роду фактори, якi вiдносяться до особи винного i до злочину, який вчинено, якi вiдповiдно зменшують чи пiдвищують суспiльну небезпеку злочину i злочинця, а вiдтак i ступiнь його вiдповiдальностi.¹

Наявнiсть пом"якшуючих обставин дае суду право:

1. призначити покарання ближче до нижчоi межi санкцii статтi КК, яка передбачае злочин, в скоеннi якого визнано винним пiдсудного;

2. при наявностi альтернативноi санкцii - призначити менш важкий вид покарання, з тих якi в данiй санкцii передбаченi;

3. в силу статтi 44 КК, призначити покарання нижче найнижчоi межi санкцii статтi, що передбачае злочин, який було вчинено;

4. перейти, керуючись ст.44 КК, до iншого бiльш м"якого виду покарання, в порiвняннi з тим, який вказано в санкцii статтi;

5. застосувати умовне покарання;

6. при призначеннi ВТК, в силу ст.25 КК призначити вiдбування покарання в колонii менш суворого режиму.

При наявностi обтяжуючих обставин, суд вправi:

1. призначити покарання у виглядi максимуму чи близько до максимуму санкцii статтi КК, яка передбачае злочин, що скоено;

2. при альтернативнiй санкцii - призначити бiльш важкий вид покарання з тих, якi в данiй санкцii вказанi;

3. виключити перехiд до iншого, бiльш м"якого покарання, що в санкцii не передбачений;

4. виключити застосування умовного засудження;

5. застосувати, в силу ст.25 КК, бiльш суворий вид ВТК при засудженнi особи до позбавлення волi.

Проаналiзована мною слiдчо-судова практика свiдчить про те, що найбiльше в справах про хулiганство зустрiчаються такi пом"якшуючi обставини, як: добровiльне вiдшкодування завданоi шкоди; вчинення злочину в станi сильного душевного хвилювання, що визване неправомiрними дiями потерпiлого; вчинення злочину неповнолiтнiм; щире розкаяння та допомога в розкриттi злочину.

Добровiльне вiдшкодування шкоди полягае у тому, що винний добровiльно, в результатi усвiдомлення своеi неправильноi поведiнки вiдшкодовуе потерпiлому чи органiзацii нанесену хулiганськими дiями шкоду. Таке вiдшкодування шкоди може мати мiсце як одразу ж пiсля вчинення злочину, так i до чи в ходi судового розгляду, але до винесення судом вироку.

Вчинення злочину пiд впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомiрними дiями потерпiлого вважаеться пом"якшуючою обставиною, якщо: