Аналіз рівня використання матеріальних ресурсів у виробництві

2. Аналіз рівня використання матеріальних ресурсів у виробництві.

Недоліки в постачанні, зменшенні об'ємів матеріалів у поточних запасах можуть у визначеній мірі компенсуватися їхньою економією в процесі виробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів і їхнє використання не за прямим призначенням сприяють невиконанню плану виробництва продукції при загальному задовільному матеріальному постачанні.

Аналіз використання норм і витрат матеріалів і інших ресурсів є одним з основних питань аналізу виробництва. Вивчаючи зміну норм витрат матеріальних ресурсів, варто враховувати що головні причини, які обумовлюють поступове їхнє зниження наступні:

- конструктивні поліпшення виробів, у тому числі спрощення;

- вдосконалення технологій виробництва;

- повторне використання відходів виробництва;

- коректування рецептур;

- зменшення частини кінцевого браку продукції;

- зміна якості матеріалів (сировини), що використовуються в процесі виготовлення продукції;

- інші.

Під час аналізу слід оцінити обгрунтованість самих норм, своєчасність їхнього перегляду. Сучасне нормативне господарство це важлива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому аналіз якості норм і способів їхнього формування допомагає уникнути витрат ресурсів і, тим самим, підвищує ефективність роботи підприємства.

При проведенні аналізу дуже часто зустрічаються факти заміни матеріалів. Заміну здійснюють з метою здешевлення собівартості продукції, підвищення надійності виробів, поліпшення їхнього зовнішнього вигляду й ін. Але в більшості випадків мають місце так звані вимушені заміни, що не завжди санкціонуються вищим керівництвом. Ці заміни або обумовлені відсутністю деяких матеріалів, взагалі, або у визначений період, або викликані здешевленням виробництва за будь-яку ціну. Такі заміни мають імпульсивний характер і недостатньо обгрунтовані, внаслідок чого, вони погіршують якість виробленої продукції, репутацію фірми. Тому при великій кількості замін матеріалів, слід в цілому негативно оцінювати такий стан використання ресурсів і організацію управління на підприємстві.

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система узагальнюючих і окремих показників.

До узагальнюючих показників відносяться прибуток на гривню матеріальних витрат, матеріаловіддача, матеріалоємність, коефіцієнт співвідношень темпів зростання об'єму виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів.

Матеріаловіддача визначається діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії і т.д.).

Матеріалоємність продукції – відношення суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції – показує, яку кількість матеріальних витрат необхідно здійснити або яка кількість витрат фактично доводиться на виробництво одиниці продукції.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання об'єму виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі й одночасно розкриває чинники її зростання.

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції обчислюється відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості виробленої продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріалоємності продукції.

Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний об’єм випущеної продукції. Він показує наскільки ошадливо використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає їхньої перевитрати в порівнянні з встановленими нормами. Якщо коефіцієнт більше 1, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції, і навпаки, якщо менше 1, то матеріальні ресурси використовувалися більш ошадливо.

 Окремі показники матеріалоємності застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сировиноємність, металоємність, паливоємність, енергоємність і ін.), а також для характеристики рівня матеріалоємності окремих виробів.

Питома матеріалоємність може бути обчислена як у вартісному вираженні (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни), так і в натуральному або умовно-натуральному вираженні (відношення кількості або маси витрачених матеріальних ресурсів на виробництво одного виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду).

Основна увага приділяється вивченню причин зміни питомої витрати сировини на одиницю продукції і пошуку резервів її скорочення. Кількість витрачених матеріальних ресурсів на одиницю продукції може змінитися за рахунок якості матеріалів, заміни одного виду іншим, техніки і технології виробництва, організації матеріально-технічного постачання і виробництва, кваліфікації працівників, зміни норм витрати, відходів і втрат і т.д. Ці причини встановлюються по актах про впровадження заходів, повідомлень про зміну нормативів витрат від упровадження заходів і ін.

Вартість сировини і матеріалів залежить також від їхньої якості, внутрішньогрупової структури, ринків сировини, зростання цін на них у зв'язку з інфляцією, транспортно-заготівельних витрат і ін.

Вплив ефективності використання матеріальних ресурсів на об’єм виробництва продукції можна визначити з різним ступенем деталізації. Чинниками першого рівня є зміна суми використаних матеріальних ресурсів і ефективності їх використання:

ВП = МВ ´ МВІ, ВП = МВ / МЕ,

де МВ - витрати матеріальних ресурсів на виробництва продукції;

МВІ - матеріаловіддача.

Для розрахунку впливу чинників на об’єм випуску продукції за першою моделлю можна застосовувати методи ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, відносних різниць, індексні й інтегральний методи, а за другою моделлю – тільки прийом ланцюгової підстановки або інтегральний метод.

Якщо відомо через що змінилася матеріаловіддача (матеріалоємність), неважко підрахувати, як змінився випуск продукції. Для цього необхідно збільшення матеріаловіддачі за рахунок і-го чинника помножити на фактичну суму матеріальних витрат. Зміна об'єму виробництва продукції за рахунок чинників, що визначають матеріалоємність, встановлюється за допомогою прийому ланцюгової підстановки.

Одним з показників ефективності використання матеріальних ресурсів є прибуток на гривню матеріальних витрат. Підвищення його рівня позитивно характеризує роботу підприємства. У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку даного показника, виконання плану за його рівнем, провести міжгосподарські порівняння й установити чинники зміни його величини. Для цього можна використовувати наступну факторну модель:

П/МВ = (П/В)х(В/ТП)х(ТП/МВ), або

П/МВ = (П/В)х((В/ТП) : (МВ/ТП)), або

П/(ДВхМВ) = (П/В) : ((МВхДВ)/В),

де П/МВ - прибуток на гривню матеріальних витрат;

ТП/МВ – матеріаловіддача;

МВ/ТП - матеріалоємність;

МВ´ДВ - матеріальні витрати у вартості реалізованої продукції.

Задача 1.

Таблиця 1

Показники	План	Звіт	Виконання	Відсоток
Запуск готової продукції в т.ч. по асортименту:	32300	32500	200	0,62%
Виріб А	10140	9890	- 250	- 2,46%
Виріб Б	6650	6780	130	1,95%
Виріб В	11200	11000	-200	- 1,79%
Виріб Г	4310	4830	520	12,06%
Реалізація готової продукції	33100	32800	-300	- 0,91%

1. Виконання плану з випуску продукції: перевиконано на 200 (0,62%);

Виконання плану з обсягу реалізації продукції: не виконано на 300 (0,91%).

Таким чином, план з випуску продукції перевиконано на 0,62%, але не вся продукція була реалізована – не реалізовано 0,91% від плану.

2. Виконання завдань по асортименту відображено в таблиці.

Виріб А: не виконано на 250 (2,46%);

Виріб Б: перевиконано на 130 (1,95%);

Виріб В: не виконано на 200 (1,79%);

Виріб Г: перевиконано на 520 (12,06%).

3. План з випуску продукції перевиконано на 0,62%, але не вся продукція була реалізована – не реалізовано 0,91% від плану. Різниця у відсотках пояснюється: по-перше, наявністю готової продукції на складі (тобто, реалізується не тільки продукція, вироблена в плановому періоді); по-друге, не вся вироблена в плановому періоді продукція реалізується в цьому ж періоді.

4. Вплив факторів: Основні фактори, що впливають на обсяг реалізації продукції – це обсяг виробництва, швидкість реалізації, ціна реалізації. Чим більше обсяг виробництва, швидкість реалізації та ціна реалізації тим більше обсяг реалізації готової продукції.

5. Основний висновок: збалансування обсягу виробництва за всім асортиментом. Пропозиції: 1) забезпечити виконання плану по всьому асортименту продукції, що випускається; 2) оптимізувати роботу складу та торгових агентів; 3) визначити та використовувати оптимальну ціну реалізації продукції ( у співвідношенні до кількості продажів).

Задача 2.

Таблиця 2

Показники	План	Звіт	Виконання	Відсоток
1. Товарна продукція в оптових цінах підприємства (тис. грн.)	16610	16850	240	1,44%
2. Середня кількість ПВП	1400	1365	- 35	- 2,5%
3. В тому числі робітників	1190	1182	- 8	- 0,67%
4. Загальна кількість відроблених робітниками людино-днів (тис.)	362	351	- 11	- 3,03%
5. Загальна кількість відроблених робітниками людино-годин (тис.)	2720	2680	- 40	- 1,47%

1. За товарною продукцією: перевиконано на 240 тис. грн. (1,44%);

За середньою кількістю ПВП: не виконано на 35 чол. (2,5%);

За кількістю робітників: не виконано на 8 чол. (0,67%);

За загальною кількістю відроблених робітниками людино-днів: не виконано на 11 тис. людино-днів (3,03%);

За загальною кількістю відроблених робітниками людино-годин: не виконано на 40 тис. людино-годин (1,47%).

2. Продуктивність праці одного працюючого за рік:

за планом: Пп. рік = 16610/1190 = 13,96 тис. грн.

фактично: Пф. Рік = 16850/1182 = 14,26 тис. грн.

Відсоток виконання плану: 102,14%.

Продуктивність праці одного працюючого за день:

за планом: Пп. день = 16610/362000 = 0,0459 тис. грн. = 45,9 грн.

фактично: Пф. день = 16850/351000 = 0,0480 тис. грн. = 48,0 грн.

Відсоток виконання плану: 104,58%.

Продуктивність праці одного працюючого за годину:

за планом: Пп. год. = 16610/2720 = 6,11 грн.

фактично: Пф. год. = 16850/2680 = 6,29 грн.

Відсоток виконання плану: 102,94%.

Різниці у відсотках пояснюються різним виконанням плану по обсягу товарної продукції, загальній кількості відпрацьованих людино-днів та по загальній кількості відпрацьованих людино-годин.

3. а) Чим більше чисельність робітників, тим більше випускається товарної продукції;

б) Чим більше кількість днів, відроблених одним робітником, тим більше випускається товарної продукції;

в) Чим більше тривалість робочої зміни, тим більше випускається товарної продукції;

г) Чим більше годинна виробітка робітника, тим більше випускається товарної продукції.

4. При збільшенні чисельності робітників на 1 обсяг виробництва може збільшитись на 14,26 тис. грн. на рік.

При збільшенні кількості днів відроблених одним робітником на 1 обсяг виробництва може збільшитись на 48 грн.

При збільшенні тривалості зміни на 1 годину обсяг виробництва може збільшитись на 6,29 грн. за зміну.

При збільшенні годинної виробітки робітника на 1 грн. обсяг виробництва може збільшитись на 2680*7,29 = 19537,2 тис. грн. за рік.