1.1. Валове виробництво зерна в 1999/2000 та 1998/1999

маркетингових роках (всі категорії господарств)


1999/2000 рр. на 1.07.99 р. (прогноз) 1998/1999 рр. (фактично)
Культури Площа до збирання, Урожай-ність,

Валовий збір,

тис. т

Площа до збирання, Урожай-ність, Валовий збір,

тис. га ц/га* на 1.07.

було

на 1.06.

тис. га ц/га* тис. т

Зернові всього

13680

20,0

27365

29542

12756

20,8

26471

Продовольчі

7718

21,7

16785

18760

7123

23,5

16733

Озима пшениця

5890

24,5

14430

16379

5408

26,9

14570

Яра пшениця

258

16,5

426

452

233

15,7

366

Всього пшениць

6148

24,2

14856

16831

5641

26,5

14936

Жито озиме

640

18,0

1157

1157

700

16,2

1136

Просо

340

10,2

354

354

266

9,3

248

Гречка

568

6,2

352

352

495

6,9

341

Рис

22

30,0

66

66

21

34,6

72

Фуражні

5962

17,7

10580

10782

5633

17,3

9738

Ячмінь озимий

315

26,0

817

837

216

22,1

477

Ячмінь ярий

3080

15,9

4887

4887

3345

16,1

5393

Всього ячменю

3395

16,8

5704

5724

3561

16,5

5870

Овес

578

14,2

818

818

550

13,5

741

Кукурудза

1324

24,5

3244

3426

908

25,3

2301

Зернобобові всього

640

12,2

781

781

576

13,4

772

Інші

25

13,2

33

33

38

14,2

54

* у вазі після доробкиПотенційна пропозиція зернової продукції на внутрішнньому ринку буде достатньою для забезпечення потреб, тому немає підстав оцінювати ситуацію як критичну. Близьке до прогнозованого виробництво зерна Україна вже мала: 1996 р. - 24,6 млн т, 1998 р. - 26,5 млн т, в тому числі збір пшениці складав, відповідно, 13,3 та 14,6 млн т.

С

труктури валового збору минулого року і цьогорічна за питомою вагою культур досить близькі: пшениця - 56,4 та 54,3 %, жито - 4,3-4,2 % і зернобобові 2,9 %; на 3,2 % збільшується частка кукурудзи, на 1,4 % зменшується частка ячменю

Рис. 1.1. Структура виробництва зернових у 1998/99 та 1999/00 роках в Україні

Очікується зібрати 14,9 млн т пшениці на рівні валового обсягу в 1998 році. З урахуванням перехідних запасів пропозиція такого зерна складатиме біля 17 млн т. З них за мінусом природніх втрат (400 тис. т) та з урахуванням високої традиційної для цього продукту товарності може бути запропоновано на ринок 13 млн т зерна пшениці.

Основними постачальниками зерна на внутрішній ринок залишатимуться крупні сільськогосподарські підприємства, частка яких складає 85 % його виробництва. Найбільш значні товарні ресурси зерна очікуються в Одеській, Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській Херсонській, Черкаській областях.

Імпорт, як і в попередні роки, буде обмеженим, не перевищуватиме 80 тис. тонн і, головним чином, це буде насіння зернових.

Загальна пропозиція зерна дорівнюватиме у 1999/2000 р. 30,0 млн т., що на 10 % менше минулорічного рівня (табл. 1.2).

1.2. Баланс ринкового попиту і пропозиції зерна, тис. т


Маркетингові роки
Показники 1996/97 1997/98 1998/99 1999/2000 (прогноз) 1999/2000 до 1998/99, %

Загальна пропозиція

30014

37491

33384

30005

89,9

в тому числі:




початкові запаси

5221 1930 6823 2560

37,5

виробництво

24571 35472 26471 27365

103,4

імпорт

222 89 90 80

88,9

Загальний попит

28084

30668

30824

28255

91,7

в тому числі:




Внутрішній попит

26281 29190

26224

24455

93,3

з нього на:




продовольство

8416 8420 8400 8150

97,0

корми

12200 13700 11850 10900

92,0

насіння

4528 4250 4380 4035

92,1

промислову переробку

400 1050 800 550

68,8

Втрати 737 1770 794 820

103,3

Експорт

1803 1478 4600 3800

82,6

Запаси на кінець року 1930 6823 2560 1750

68,4

Відношення кінцевих запасів до загального використання 0,07 0,22 0,08 0,06

х

Попит

Загальний попит на зерно продовольчої та непродовольчої груп прогнозується як очікувана сума внутрішнього попиту та можливого експорту такої продукції. За розрахунками він досягне 28,3 млн т зерна. Внутрішній попит складається з попиту на зерно для продовольчих цілей і промпереробки (на спирт, пиво, крохмаль), для фуражу, у якості посівного матеріалу, включаючи страховий фонд.

Попит на зерно продовольчого призначення, визначений у обсягах 8,1 млн т, відбиває потреби суспільства, виходячи з чисельності населення та середньодушового споживання хліба і хлібопродуктів (в перерахунку на борошно і зерно). В розрахунках прийнято, що середньорічна кількість населення на кінець прогнозованого маркетингового року складе 49,5 млн чоловік, за умови, що залишається тенденція до зменшення кількості населення на 350-400 тис. чол. в рік, а річне середньодушове споживання складатиме не менше 125 кг. Останнє залежить від рівня реальних доходів населення, які зменшилися на 4,7 % за 1998 р. і продовжуватимуть зменшуватися протягом 1999/2000 р.

Найбільший обсяг зерна – 11,0 млн т буде використано господарствами всіх форм власності для фуражних цілей, тобто ці витрати порівняно з 1998/99 р. зменшаться на 1 млн т (8 %). З них 7 млн т надійде за рахунок фуражних культур, а 3,9 млн т - за рахунок гірших за якістю продовольчих культур (пшениця, круп’ яні). Суттєвих змін у попиті комбікормових заводів на фуражне зерно не очікується.

Витрати зерна для переробки на спирт можуть зменшитися, з причини затоварення спиртових заводів готовою продукцією та втрати зарубіжних ринків збуту. Стримуючим фактором виступає також зростання цін на зерносировину. Проте, зниження акцизного збору на спирт і введення мінімальних цін на горілку стимулюватимуть попит на продукцію спиртової промисловості, яка може закупити біля 350 тис. т зерна. Пивоварні та крохмалопаточні заводи споживають біля 200 тис. т зерна, в т.ч. ячменю пивоварного - 180 тис. тонн. Загальний обсяг зерна, що може бути використаний в майбутньому році для промпереробки складе близько 550 тис. т. Насінневі фонди зерна, зменшаться на 8 % проти попереднього року, коли була найбільша за останній час площа пересіву ярих.

В цілому внутрішній попит на зерно може скласти в 1999/2000 році близько 25 млн т зерна, що менше минулорічного на 1,7 млн т. Попит на основну зернову культуру – пшеницю сформується слідуючим чином: на продовольчі цілі - 7,2 млн т, на насіння - 1,6 млн т, для промпереробки на спирт - 400 тис. т, на експорт - біля 3,5 млн т.

Експорт зерна. З другої половини 1998/99 р. в Україні відмічається значне пожвавлення експорту українського зерна: в 1997/98 маркетинговому році обсяги експортованої зернопродукції складали 1,5 млн т, в 1998/99 (попередньо) - 4,6 млн т. Сприяли цьому поліпшення якості пшениці та падіння доларового курсу гривні, що зробило експорт зерна більш привабливим.

На 1999/00 р. прогнозується експорт у розмірі не менше 3,8 млн т. Провідними експортерами зерна в Україні виступають члени Зернової асоціації та спільні підприємства. Вони мають непогано відлагоджену експедиційну службу, матеріально-інформаційне забезпечення, мають достатні обігові кошти, тому забирають на себе 90 % експортованого з України зерна, формують експортну ціну.

В експорті до 75 % займає пшениця. Вона вивозиться переважно морським транспортом в країни Азії (36 %), з них в Ізраїль і Корею - біля 30 %. Біля третини зерна відвантажується в європейські країни: Англію, Угорщину, Швейцарію, Польщу, стільки ж закуповують країни південно-американського континенту. До країн колишнього СРСР (в основному Білорусь, Грузія, Туркменистан та Росія) експортується близько 4 % пшениці.

Продовжує мати місце неконтрольований вивіз зерна, борошна, круп у приграничні райони Росії. Однак він збережеться в межах не більше 300-400 тис. тонн.

На другому місці стоїть експорт ячменю та кукурудзи, обсяги яких майже однакові, по 500-600 тис. т. Ячмінь в основному закуповують Ізраїль, Кіпр, Туреччина, Алжир, а кукурудзу - Білорусь, країни Азії та Балтії.

Можна прогнозувати, що напрямки експорту певною мірою стабілізувалися і збережуться в 1999/2000 маркетинговому році з можливим зменшенням обсягів на 7-8 % порівняно з минулорічним періодом.

На рис. 1.2, 1.2а наведена динаміка цін світового ринку на основні зернові культури за 1998 та 1999 роки.

Цінова ситуація на ринку зернопродукції

Р
ух цін на вітчизняному зерновому ринку відбувається під певним впливом руху цін світового ринку, в першу чергу світових цін на пшеницю та кукурудзу. Цінова ситуація на провідних біржах Європи, США, в країнах Азії характеризується усталеною тенденцією до загального пониження, хоча зберігаються нетривалі сезонні ” сполохи” . Так сталося, що дефіцит попиту на зерно, який склався в Росії на кінець попереднього маркетингового року в розмірі біля 4,7 млн т погашено закупівлями пшениці із США і Європейського співтовариства без особливих цінових зрушень. Знизилась імпортна активність Китаю і Тайваню. В стабілізації та подальшому зниженні світових цін на зерно певну роль відіграло призупинення фінансової кризи в Росії та країнах азіатського регіону, очікування відносно непоганого урожаю зернових в країнах - традиційних експортерах.

Рис. 1.2. Світові ціни провідних зернових культур, грн/т


Р
ис. 1.2а. Світові ціни провідних зернових культур, дол.США/т

Згідно прогнозів виробництво зернових культур в Європі в сезон 1999/2000 року очікується на рівні 195-199 млн т проти минулорічних 205 млн т, тобто із зменшенням на 3-5 %, яке на фоні достатніх світових запасів продовольчого зерна навряд чи призведе до суттєвого зростання цін.

На внутрішньому ринку України протягом 1998/99 р. відбулося 10%-ве зниження середньої ціни на зерно проти попереднього маркетингового року. У табл. 1.3 представлені ціни товаровиробників по різних каналах збуту за два останні календарні роки. По окремих культурах (ячменю, житу) зниження досягло 20 %.


Информация о работе «Ринок зерна в Україні»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 24937
Количество таблиц: 6
Количество изображений: 5

Похожие работы

Скачать
260484
29
8

... яльність щодо зберігання зерна, міститься інформація про обсяги і рух зерна протягом місяця. Наступним заходом для створення організаційних умов конкурентоспроможного виробництва, формування рівноважного ринку зерна та налагодження діяльності зернопродуктового підкомплексу повинно відбутися врегулювання цін на зерно в післяжнивний період, що характеризується найбільшою диспропорційністю між міні ...

Скачать
35431
0
0

... мета АПК держави, що зумовлює необхідність визначення його раціональної структури як з точки зору використання агрокліматичного потенціалу, так і щодо кон'юнктури ринку Підраховано, що в масштабах України оптимальною вважається така структура валового збору зерна: зерно озимих має займати 57-65%, з них пшениця-51-59%; ярі зернові - 43-45%, з них ячмінь - 14 – 18, овес - 2,6-3,8, просо - 0,7-1,3, ...

Скачать
179074
29
4

... -горілчаної та пивоварної галузей промисловості, а також можливості експорту озимої пшениці, особливо її цінних сортів і пивоварного ячменю. ІІ. Рівень розвитку господарства та економічна оцінка виробництва зерна в ТОВ “Великоглибочецьке” 2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика ТОВ “Великоглибочецьке”. Товариство з обмеженою відповідальністю “Великоглибочецьке” було створене в ...

Скачать
132466
19
1

... , з прибутку проводяться відрахування у формі штрафів, пені за неустойки, інші стягнення, які не включені у собівартість виробленої продукції. 2.3 Агросервісне забезпечення і обслуговування виробництва зерна і зернопродуктів Приватизація, або процес трансформації знеособленої власності (державної чи колективної) у приватну має принципове значення для сільського господарства України у двох ...

0 комментариев


Наверх