Облік бартерних (товарообмінних) операцій

2.7 Облік бартерних (товарообмінних) операцій

У бартерних угодах грошові розрахунки замінюються обмі­ном товарами згідно з відповідним договором. Мета бартерних угод — усунення грошових платежів. Вони особливо ефективні в разі, коли підприємству бракує коштів.

При бартерному обміні підприємством з одного боку має бути відображена реалізація товарно-матеріальних цінностей (ро­біт, послуг), а з іншого — процес їх придбання (минаючи гро­шові розрахунки). Днем здійснення обороту вважається день передачі за бартером матеріальних цінностей покупцеві. Звідси в бухгалтерському обліку при бартерному обміну вартість готової продукції, товарів, матеріалів, а також виконаних робіт у порядку бартерних операцій відображається за дебетом рахунка № 62 “розрахунки з покупцями і замовниками” і кредитом рахунка № 46 “Реалізація”. Одержані за бартером матеріальні цінності (роботи, послуги) мають бути відображені за дебетом матеріаль­них та інших рахунків і кредитом рахунка № 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”. Заборгованість покупця пога­шається взаємним заліком заборгованості постачальникові записом за дебетом рахунка № 60 “Розрахунки з постачальни­ками і підрядчиками” у кореспонденції з кредитом рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.

Товарообмін здійснюється за цінами придбання товарно–матеріальних цінностей. Різниця у вартості обмінюваних за бар­тером цінностей відшкодовується тією стороною, вартість товарів якої виявилася нижчою.

Якщо учасниками бартерної операції є юридичні особи різних держав, то курсові різниці за валютними операціями, які утворилися між датою відвантажених (відпущених) за бартером товарів і датою одержання від іноземного партнера матеріальних цінностей, списується на рахунок № 80 “Прибутки і збитки”.

2.8 Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок

Облікова політика представляє собою порядок здійснення первинного спостереження, вартісного вимірювання, поточ­ного групування та підсумкового узагальнення фактів госпо­дарської діяльності підприємства, який ґрунтується на прин­ципі грошової оцінки. Складовою облікової політики можна вважати політику цін, де ціна виражає мінову вартість то­варів в грошовому виразі на ринку.

Згідно з п.53 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250, з подальшими змінами і доповненнями (далі — Положення), товари на підприємствах роздрібної торгівлі відображаються в балансі за продажними (роздрібними) ціна­ми, а на оптових складах і базах торговельних підприємств — або за продажними цінами, або за цінами закупки (придбання). Причому підприємство повинне забезпечити незмінність прий­нятої методології відображення товарів протягом поточного року.

Враховуючи світовий досвід, торговельні підприємства в Ук­раїні все частіше при реалізації товарів надають покупцям різно­манітні знижки — на велику кількість придбаного товару, за скорочення термінів оплати, сезонні знижки тощо. Від того, за якими цінами підприємство веде облік товарів, залежать бух­галтерські записи при наданні торгових знижок покупцям.

Бухгалтерські проводки по наданню знижок на велику кількість придбаного товару розглянуто на прикладі підприємства, яке веде облік товарів за продажними цінами.

Приклад 1

Нехай покупна вартість одиниці товару "А" для торговель­ного підприємства складає 50 грн., крім того, ПДВ — 10 ґрн.

Підприємство відображає в обліку товар А за ціною продажу — 75 грн., крім того, ПДВ — 15 грн., разом — 90 грн. за одиницю. Проте тим покупцям, які придбають товар в кількості 200 і більше одиниць, торговельне підприєм­ство надає знижку 18 грн. на одиницю товару, і продажна ціна в такому випадку складає разом з ПДВ 72 грн. за одиницю. Бухгалтерські про­водки дивіться а таблиці № 2.

Застосування системи знижок дозволяє зни­зити витрати обігу, збільшити обсяг товарообігу і суму прибутку торговельного підприємства. Проте при засто­суванні системи знижок необхідно враховувати наступне.

Якщо оптове торговельне підприємство застосовує методику обліку товарів з відображенням у балансі за продажними цінами (а роздрібне торговельне підприємство завжди зобов'язане використовувати цю методику), то при продажу товари зі знижкою необхідно на суму знижки зменшити облікову вартість товару; коли ж облік товарів ведеться за покупними цінами то відображати бухгалтерською проводкою зменшення облікової вартості товару при наданні знижки (яка не зменшує вартості товару нижче ціни придбання) не потрібно.

У податковому обліку передбачені певні обмеження, які направлені на попередження зловживань при про­дажу товарів за штучно заниженими цінами, — згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.97 р. № 283/97–ВР дохід для цілей оподаткування при продажу товарів пов'язаним особам, особам, які не є платника­ми податку на прибуток або сплачують пода­ток за іншими, ніж платник податку, ставками, а також при проведенні товарообмінних (бар­терних) операцій визначається виходячи з до­говірних цін, але не менших, ніж звичайні ціни (пункти 7.4 та 7.1 статті 7 Закону); аналогічні застереження передбачені при нарахуванні ПДВ пунктом 4 2 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 0497р. № 168/97–ВР.

Зазначених податкових обмежень досить для захисту інте­ресів держави; якщо ж підприємство реалізує товари із застосу­ванням системи знижок у межах своєї торговельної націнки в умовах звичайного ведення господарської діяльності, коли для всіх покупців передбачені однакові умови реалізації і застосу­вання системи знижок, що затверджені розпорядчим докумен­том керівника підприємства, надання знижки не повинно роз­цінюватися як продаж із порушенням правила “звичайної ціни”.

Поряд зі знижками, що надаються покупцеві при відванта­женні товару, з міжнародного досвіду відомі знижки за до строкову оплату товару. Оскільки продавці зацікавлені в як­найшвидшому обороті капіталу, то при відвантаженні товару за ціною 100 грн. у рахунку–фактурі може бути зазначена умова знижки, наприклад “2/10”. Це означає, що якщо покупець протягом 10 днів від дати отримання товару і рахунка–фактури може розплатитися з продавцем, то йому дозво­лено оплатити товар зі знижкою 2% — тоб­то досить перерахувати тільки 98 грн., а не 100.

На момент відвантаження товарів про­давець не завжди знає, чи захоче поку­пець скористатися знижкою за дострокову оплату, тому при обліку реалізації товарів враховується пов­на вартість товару — 100 грн.; якщо ж покупець достроково оплачує товар, сума наданої знижки — 2 грн — відображається, наприклад, в обліку підприємств США по дебету спеціального рахунка “Знижки з продажу”. На суму наданих за звітний період знижок продавець змен­шує обсяги валової реалізації, які відобра­жені у Звіті про прибутки і збитки.

Оскільки надання знижки за достро­кову оплату товарів як інструмент ціно­вої політики підприємства дає можливість збільшити швидкість обороту капіталу, то виникає питання: а як в умовах діючо­го в Україні законодавства надати по­купцеві знижку за дострокову оплату раніше відвантаженого товару?

Таблиця 2.

Надання знижок на велику кількість проданого товару (облік товарів ведеться за продажними цінами)

№	Господарська операція	Дт	Кт	Сума, грн.		Валові доходи		Валові витрати
1. У продавця
1.1	Отримані від фабрики і оприбутковані на торговельне підприємство 1000 одиниць товару “А” (перша подія)	41	60		50000		—	50000
1.2	— одночасно на суму ПДВ	68	60		10000		—	—
2.1	Відображається товарна надбавка на суму ПДВ	41	42		10000		—	—
2.2	— на суму націнки торговельного підприємства, в результат продажна ціна складає 90 грн за одиницю	41	42		30000		—	—
3.1	Торговельне підприємство оплачує фабриці товари (друга подія)	60	51		60000		—	—
4.1	На торговельне підприємство надійшла передоплата за 200 одиниць товару “А” від покупця (перша подія) з урахуванням знижок на велику кількість придбаного товару тобто за ціною разом з ПДВ — 72 грн. за одиницю 200´72грн =14400грн	51	62		14400		12000	—
4.2	— одночасно на суму ПДВ	67/1	68		2400		—	—
5.1	Торговельне підприємство в обліку способом сторно надану покупцеві знижку на 200 одиниць товару в сумі 3600 грн.	41	42		3600 сторно		—	—
5.2	Відвантажено покупцеві 200 одиниць товару з урахуванням наданої знижки (друга подія)	62	46		14400		—	—
5.3	— одночасно на суму ПДВ	46	67/1		2400		—	—
5.4	Списана вартість 200 одиниць товару на реалізацію з урахуванням знижки	46	41		14400		—	—
5.5	Способом сторно списується на фінансовий результат сума ПДВ у вартості реалізованих товарів	46	80		2400 сторно		—	—
5.6	Способом сторно списується надбавка торговельного підприємства на реалізовані товари	80	42		4400 сторно		—	—

Звичайно можна і в самому договорі купівлі–продажу передбачити умову про надання певної знижки якщо продавець оплачує товар не пізніше обумовленої кількості днів від дати його оприбуткування. Проте при обліку наданої знижки виникають питання чи може продавець на суму наданої знижки у наступних податкових періодах скоригувати у бік зменшення обсягу реалізації товарів за минулі періоди, а звідси способом сторно зменшити раніше нарахований ПДВ збір до Іноваційного фонду і відрахування до Облавтодору на дорожні роботи? Якими бухгалтерськими проводками покупцю відобразити отриману знижку за дострокову оплату раніше отриманих товарів — сторно дебет рахунка 41 “Товари” на суму знижки чи може застосувати якісь інші проводки оскільки може так скластися що в поточному періоді покупець оплатив товари достроково і отримав знижку, проте ці товари були продані ще в минулому періоді і на балансі в поточному періоді немає ніяких товарів. У такому випадку застосування проводки способом сторно дебет рахунка 41 “Товари” може привести до виникнення кредитового сальдо на рахунку 41 “Товари” може привести до виникнення кредитового сальдо на рахунку 41.

Враховуючи всі ці питання, а також те що в Україні відсутні спеціальні нормативні документи які б детально рег­ламентували облік знижок, широкого застосування (як у країнах Заходу) знижки за дострокову оплату товару у вітчизняній практиці не знайшли.

Проте якщо вважати, що з наданням покупцю знижки по раніше відвантажених товарах відбувається перегляд вихідних умов договору з метою зменшення (на суму знижки) початкових зобов’язань покупця доцільно застосувати положення постанови КМУ та НБУ “Про деякі заходи щодо вдосконалення договірних взаємовідносин і проведення заліку взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності і оформлення розрахунків векселями” від 29.06.96 р. № 703 (далі — постанова № 703)

Постанова № 703 передбачає перегляд вихідних умов до говору з метою зменшення початкових зобов’язань не тільки за відвантажену продукцію (товари), а також за виконані роботи надані послуги. Цією постановою планувалося провести до 1 серпня 1996 р. перегляд у напрямку зменшення умов договорів підприємств кредиторів, а також рекомендувалося і надалі періодично проводити перегляд умов договору з урахуванням інфляційних процесів та впливу цінового фактора і дотриманням зазначених вимог.

На виконання вищезазначеної постанови КМУ Міністерством фінансів був виданий лист від 22.07.96 р. № 18–4103 в якому зазначено наступне на підставі підписаного сторонами документа в якому зафіксована згода про зменшення зобов’язань за раніше відвантажені продукцію і товари сума зменшення способом сторно відображається підприємствами кредиторами (продавцями) які виручку від реалізації визначають за вартістю відвантаженої продукції, по дебету рахунка 62 (76) і кредиту рахунка 46.

Примітка. Суму зменшення зобов’язань за раніше відвантаженими товарами відображати проводкою способом сторно по дебету рахунка 62 (76) і кредиту рахунка 46 доцільно тоді

коли і відвантаження товарів і перегляд умов договору (або надання знижки) відбуваються в одному місяці, якщо ж ці події відбуваються в різних місяцях то можливо більш доцільно застосовувати проводку способом сторно по дебету рахунка 62 (76) і кредиту рахунка 80, адже відвантаження товарів і отримання права на знижку можуть відбутися і в різні календарні роки — хоча Мінфін України в своєму листі № 18–4103 цієї думки не поділяє.

Лист Мінфіну України від 22 07 96 р № 18–4103 також передбачав, що на суму зменшення зобов'язань усім підприєм­ствам необхідно внести зміни до вартісних показників об­сягів діяльності по відповідній галузі (обсяг товарної продукції в промисловості, обсяг товарообігу і т. ін. ) у статистичній звітності (отже, зі зменшенням обсягу товарообігу можна зменшити і податки, що нараховуються на ці обсяги, — ПДВ, збір до іноваційного фонду і відрахування до Облавтадору на дорожні роботи).

Примітка. Якщо відвантаження товарів і перегляд умов договору (надання знижки) відбулися в різних місяцях або роках, то зменшити (скоригувати) суму ПДВ можна за умови складання продавцем розрахунку коригування (додаток № 2 до податкової накладної). Проте оскільки лист Мінфіну України від22.07.96 р. № 18–4103 на сьогоднішній день не діє, та коригування в бік зменшення на суму наданої знижки збору до Іноваційного фонду і відрахування до Облавтодору на дорожні роботи за минулі місяці або роки в сучасних умовах видається досить ризикованим.

Згідно з листом Мінфіну України № 18–4103 дебітори (по купці) на підставі підписаного сторонами документа суму зменшення зобов’язань повинні відображати способом сторно по дебету рахунка 80 і кредиту рахунка 60 (76) незалежно від того чи встигли вони вже реалізувати раніше отримані товари чи ні.

Оскільки постанова № 703 передбачала провести перегляд умов договорів підприємств до 1 серпня 1996 р. то після проведення на цю дату перегляду умов договорів лист Мінфіну України від 22.07.96 р. №18–4103 був скасований наступним листом від 23.12.96 р. № 18–4217 проте постанова № 703 передбачала і надалі періодично проводити перегляд умов договорів з урахуванням інфляційних процесів і впливу цінового фактора, а значить, у випадку перегляду умов договору в бік зменшення (що цілком відповідає наданню знижки після відвантаження товарів продавцем, але ще до моменту оплати покупцем) доцільно використовувати бухгалтерські проводки, що передбачалися для такої ситуації вже згадуваним листом Мінфіну України № 18–4103. До того ж начальник Управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України академік АЕН В. Пархоменко рекомендує перегляд умов договорів по раніше відвантаженій продукції в бік зменшення відображати бухгалтерськими проводками які передбачені для такої ситуації вже скасованим листом Мінфіну України № 18–4103 (див. статтю “Річний бухгалтерський звіт” у журналі “Бухгалтерський облік і аудит” № 1 за 1999 р., стор. 7).

З іншого боку можливість зміни суми компенсації після продажу товарів (робіт, послуг) передбачена також пунктом 18 “Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого наказом ДПАУ від З0.05.97 р. № 165 і пунктом 5.6.1 “Порядку заповнення та подання податкової декларації по ПДВ” затвердженого наказом ДПАУ від З0.05.97 р. № 166. У такому випадку продавцем складається розрахунок коригування до податкової накладної (додаток № 2 до податкової накладної).

Продавцем повинен бути присвоєний номер розрахунку коригування що має вигляд дробу чисельник якого відповідає порядковому номеру розрахунку коригування (який реєструється в окремому журналі) а знаменник — номеру податкової накладної наприклад 5/177 де:

–    5 — порядковий номер розрахунку коригування;

–    177 — номер податкової накладної.

Заповнення розрахунку коригування більш детально викладено в пунктах 18–29 "Порядку заповнення податкової накладної" затвердженого наказом ДПАУ від З0.05.97 р. №165.

Приклад 2

Нехай 2 жовтня 1998 р. продавець відвантажив покупцю товари на суму 1800 грн., у тому числі ПДВ — 300 грн. (див. таблицю 3). У договорі купівлі продажу передбачена знижка за дострокову оплату товару в термін до 50 днів від дати передачі товару покупцеві — 10% або 180 грн. Покупець 2 жовтня 1998 р. отримав товари і до 25 жовтня 1998 р. вже встиг реалізувати всі товари (ще до моменту отримання права на знижку). 27 жовтня 1998 р. покупець оплатив товари і отримав право на знижку. Для повної відповідності “букві" постанови № 703 сторонам не пізніше дати перерахування коштів від покупця продавцю потрібно підписати доповнення до первинного договору, в якому слід зафіксувати перегляд вихідних умов договору у напрямку зменшення (на суму знижки) початкових зобов’язань покупця.

Таблиця 3

Бухгалтерські проводки по відвантаженню і оприбуткуванню товарів (перший період)

№	Господарська операція		Дт	Кт	Сума, грн.	Валові доходи	Валові витрати
1. У продавця
1.1	На вартість відвантажених товарів — 1800 грн. у тому числі ПДВ 300 грн. (перша подія)		62	46	1800	1500
1.2	На суму податкових зобов'язань з ПДВ		46	68	300	—
1.3	Списані товари на реалізацію за цінами придбання		46	41	1000	—
1.4	визначення фінансових результатів		46	80	500	—
2. У покупця
2.1	Оприбутковані на склад товари отримані від продавця (перша подія)	41		60	1500	—	1500
2.2	На суму податкового кредиту з ПДВ (отримана податкова накладна)	68		60	300	—	—

При достроковому перерахуванні 27 жовтня 1998 р. коштів за раніше отримані товари покупець отримав право на знижку, що викликає необхідність коригування у сторін валових доходів і витрат, а також суми податкових зобов'язань і податкового кредиту (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Бухгалтерські проводки по перегляду умов договору і оплаті товарів (другий період)

№	Господарська операція		Дт		Кт		Сума, грн.	Валові доходи	Валові витрати
1.Упродавця
1.1		Способом сторно на суму зменшення зобов'язань за раніше відвантаженими товарами (сума знижки) — 180 грн. з одночасним зменшенням валових доходів на 150 грн.		62		46	180 сторно	-150		—
1.2		На суму зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що припадають на величину наданої знижки (способом сторно)		46		68	30 сторно	—		—
1.3		Коригується раніше отриманий фінансовий результат (способом сторно)		46		80	150 сторно	—		—
1.4		27 жовтня 1998 р. отримано кошти за відвантажені товари (друга подія); з урахуванням наданої знижки за дострокову оплату сума склала 1620 грн., у тому числі ПДВ — 270 грн.		51		62	1620	—		—
2.Упокупця
2.1		На основі наданої продавцем знижки за дострокову оплату товарів зменшується заборгованість покупця за отримані 2 жовтня 1998 р. товари (способом сторно) з одночасним коригуванням (зменшенням) суми валових витрат на 150 грн. (на момент отримання права на знижку покупець вже сам встиг реалізувати товари)		80		60	150 сторно	—		-150
2.2		У зв'язку з отриманням знижки на основі отриманого від продавця розрахунку коригування (додатка № 2 до податкової накладної) коригується сума ПДВ, віднесена до складу податкового кредиту при оприбуткуванні товару (способом сторно)		68		60	30 сторно	—		—
2.3		Покупець 27 жовтня 1998 р. перерахував кошти за раніше отримані товари з урахуванням знижки за дострокову оплату (друга подія) — 1620 грн., у тому числі ПДВ.		60		51	1620	—		—

Надання знижки по раніше відвантажених товарах можли­ве і в різних місяцях, що викликає необхідність дотримання вимог податкового обліку в частині коригування за минулі податкові періоди. У Книзі обліку продажу товарів по ПДВ продавцем на підставі розрахунку коригування зменшення бази оподаткування відображається в графі 20, а зменшення суми ПДВ — у графі 21.

Продавець у декларації по ПДВ суму коригування за попередніми звітними періодами показує зі знаком “-” у рядку 8. Разом із цим заповнюється додаток № 2 до декларації “Роз­рахунок коригування сум ПДВ” із зазначенням усіх фактів коригування податкових зобов'язань.

В Інструкції з бухгалтерського обліку ПДВ від 01.07.97 р. № 141 передбачені проводки на зменшення податкових зо­бов'язань з ПДВ після відвантаження товарів (пункт 7), у такому випадку зайво нарахований ПДВ від ображається спо­собом сторно бухгалтерською проводкою дебет рахунка 46 кредит рахунка 68.

Поряд із продавцем повинен зробити коригування (змен­шення) суми податкового кредиту за оприбуткованими ра­ніше товарами і покупець та відобразити його у рядку 16 декларації, підставою для чого є додаток № 1 до податкової накладної в частині коригування податкового кредиту.

Крім коригування по ПДВ, сторони у тому звітному пері­оді, коли підписана податкова угода, роблять коригуван­ня валових доходів і валових витрат; дане коригування викликане не помилками в обчисленні податку на прибу­ток та ПДВ, а правом сторін зменшити зобов'язання по оплаті за раніше відвантажені товари, що передбачено постановою № 703.

Коригування валових доходів і витрат по операціях, що відбувалися в різні податкові періоди, необхідно відоб­ражати в декларації по прибутку, що заповнюється відпо­відно до “Порядку складання декларації про прибуток підприємства”, затвердженого наказом ДПА України від 21.01.98 р. № 37. Продавець, якщо він відніс до складу валових доходів за першою подією вартість відвантаже­них товарів без урахування знижки, під час підписання додаткової угоди, що зменшує продажну вартість рані­ше відвантажених товарів, включає суму, на яку коригу­ються (зменшуються) валові доходи зі знаком “мінус” у рядок 8.6 додатка “Е” до декларації про прибуток — “доходи, не враховані в обчисленні валового доходу пері­одів, що передують звітному, та виявлені у звітному пе­ріоді”.

Покупець, якщо він відніс у попередніх періодах за пер­шою подією до складу валових витрат суму оприбуткова­них товарів без урахування знижки, після підписання до­даткової угоди коригує (зменшує) у звітному періоді ва­лові витрати на суму наданої знижки з відображенням зі знаком “мінус”  у рядку 23 декларації про прибуток — “ко­ригування сум витрат, не віднесених до складу валових витрат або не врахованих в минулих звітних періодах”. Втім, у деяких роз'ясненнях податкова адміністрація ра­дить суми, що були надлишкова віднесені до складу вало­вих витрат, у наступних періодах відображати в рядку 8.6 додатка "Е" до декларації і рядку 8 декларації — “інші види доходів, що входять до об'єкта оподаткування”, проте в обох випадках сума оподатковуваного прибутку буде од­наковою.

З наведеного можна зробити висновок про те, що при наданні знижок за дострокову оплату товарів при певних умовах можна застосувати положення постанови № 703; проте ця постанова не є спеціальним документом, який регламентує надання знижок, і передбачає обов'язко­ве підписання додаткового документа до первинного дого­вору, що вимагає додаткових витрат часу і зусиль праців­ників підприємств.

Варто також відзначити, що в питанні надання знижок у податковому обліку більш чітко викладені питання з коригу­вання у звітному періоді показників за минулі періоди — і в декларації з ПДВ, і в декларації про прибуток передбачені спеціальні графи для коригування, а у відповідних інструк­ціях викладено порядок їх заповнення. Що стосується бух­галтерського обліку, то лист Мінфіну України від 22.07.96 р. №18–4103, який регламентував відображення перегляду ви­хідних умов договору у напрямку зменшення початкових зо­бов'язань, на сьогоднішній день скасовано, і його застосову­вати доводиться за методом аналогії.

Варто звернути увагу також на те, що в таблицях 3 і 4 розглянуто бухгалтерські проводки по наданню покупцю знижки за товари, які на момент перерахування коштів від покупця вже реалізовані самим покупцем, і перегляд вихідних умов договору у напрямку зменшення (на суму знижки) відображено покупцем по дебету рахунка 80. Причому цю проводку відповідно до листа Мінфіну Ук­раїни від 22.07.98 р. № 18–4103 необхідно було застосо­вувати незалежно від того, чи мав покупець у себе на складі раніше отримані товари, чи він встиг їх уже реа­лізувати.

Проте можлива ситуація, коли на момент отримання права на знижку у покупця товари будуть знаходитися на складі. Тоді виникає певне протиріччя — згідно з пунктом 53 По­ложення товари на підприємствах торгівлі відображають­ся в балансі за цінами закупки (придбання); якщо ж підприєм­ство в одному періоді відображає оприбуткування товарів на суму 100 грн. по дебету рахунка 41, а в іншому періоді у зв'язку з достроковою оплатою отримує право на знижку 5 грн., і фактично постачальнику покупець перерахував 95 грн., то товар, що знаходиться на складі покупця, має бути відображено в обліку за фактичною вартістю прид­бання — 95 грн.:

Дт 41 Кт 60 5 грн. — способом сторно на суму знижки повинна зменшитися вартість раніше оприбуткованих товарів (для спрощення ПДВ не враховуємо).

Зазначена проводка дає нам можливість виконати вимо­гу пункту 5.3 Положення за фактичною вартістю придбання, але вступає в протиріччя з вимогами листа Міністерства фінансів України № 18–4103, що передбачав у випадку пе­регляду умов договору в сторону зменшення завжди суму зменшення відносити способом сторно в дебет рахунка 80 (а не рахунка 41).

Можливий певний проміжний варіант відображення зниж­ки — якщо на момент отримання права на знижку за до­строкову оплату частина товарів ще нереалізована і знахо­диться на обліку в покупця, на суму знижки по цій частині товарів можна зробити проводку дебет рахунка 41 і кредит рахунка 60 способом сторно; знижка на ту частину то­варів, які покупець вже сам встиг реалізувати, відображається способом сторно по дебету рахунка 80 і кредиту рахунка 60, як це передбачалося листом Мінфіну України № 18–4103. Проте роздрібні торговельні підприємства не ведуть у період між інвентаризаціями аналітичного обліку реалізованих товарів, і тому при викладеному підході їм потрібно проводити досить трудомістку вибіркову інвентаризацію товарів, щоб знати, яка частина певного виду товарів вже реалізована на момент отримання права на знижку.

Як видно з наведеного, при відображенні в обліку надання знижки за дострокову оплату товарів можливі різні підходи, кожен з яких має свої переваги і недоліки. У діючих нормативних документах відсутні спеціальні положення, які регламентують відображення торгових зни­жок, що не стимулює застосування знижок при продажу товарів. Таким чином, для більш широкого застосування господарській діяльності вітчизняних підприємств відомих у світовій практиці знижок виникла потреба у розробці і впровадженні спеціального положення, в якому буде з урахуванням сучасних змін в оподаткуванні детально описано бухгалтерський облік операцій зі знижками у продавця і покупця, рекомендовані можливі стандартні умови надання знижок, а також підтверджена або спростована можливість при наданні продавцем знижки у поточному періоді зменшувати обсяги товарообігу за минулі періоди, а відповідно і коригувати (зменшувати) податки (збір до Іноваційного фонду і відрахування Облавтодору на дорожні роботи), які були нараховані на обсяги.

3. Висновки

В цій роботі ми розглянули тему “Реалізація придбаних товарів”. Ця тема була розглянута на підставі таких питань:

1)  Облік реалізації товарів зі складів (оптом);

2)  Облік реалізації товарів транзитом;

3)  Облік внутрішньосистемного відпуску товарів;

4)  Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі;

5)  Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі;

6)  Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів;

7)  Облік бартерних (товарообмінних) операцій;

8)  Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок.

В першому питанні ми розглянули облік реалізації товарів зі складу. Облік реалізації товарів зі складу (оптом) ведеться по кредиту рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізація зі складу”, на підставі первісних документів.

В другому питанні ми розглянули облік реалізації товарів транзитом. Операції з транзитної реалізації товарів відображаються в системі рахунків так само, як облік реалізації товарів зі складів з тією різницею, що придбання і відвантаження товарів покупцям відображають одночасно, пропускаючи рахунок № 41 “Товари”.

В третьому питанні ми розглянули облік внутрішньосистемного відпуску товарів. Облік внутрішньосистемного відпуску товару здійснюється на рахунку № 47 “Внутрішньосистемний відпуск товарів”.

В четвертому питанні ми розглянули облік реалізації товарів в роздрібній торгівлі. Облік реалізації товарів в роздрібній торгівлі ведеться по продажним цінам і облікується на рахунку № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація в роздрібній торгівлі”.

В п’ятому питанні ми розглянули облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі. Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі здійснюється так само як і у роздрібній торгівлі.

В шостому питанні ми розглянули розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів. Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів здійснюється на під­ставі інвентаризаційних описів (обчисленням торгової знижки за кожним товаром, внесеним до опису, якщо наприкінці місяця проводилась інвентаризація), або виходячи із середнього про­цента торговельних знижок (націнок) до всієї маси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального на­веденого далі розрахунку.

В сьомому питанні ми розглянули облік бартерних (товарообмінних) операцій. Ця операція має на меті грошові розрахунки замінити обмі­ном товарами згідно з відповідним договором. Мета бартерних угод — усунення грошових платежів. Вони особливо ефективні в разі, коли підприємству бракує коштів.

В восьмому питанні ми розглянули облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок. Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок облікується так само як і звичайна реалізація товарів оптом (зі складу) з обліком торгових знижок, які при їх наданні списуються методом “червоне сторно”. Ця реалізації направлена на підвищення обертаємости коштів завдяки стимуляції покупця швидше розраховуватися за товари, які він купив.

3. Література

1.  Сопко В.В. Бухгалтерський облік. — К.: КНЕУ, 1999.

2.  Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності. — К.: А.С.К., 1998.

3.   “Все про бухгалтерський облік”/ газета № 14(317) за 12 лютого 1999.