КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра фінансів
ФІНАНСОВЕ ПРАВО
РЕФЕРАТ
на тему
ПОНЯТТЯ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ
1999 рік
План
1.Особливості непрямих податків 3
2.Податок на додану вартість 3
3.Акцизний збір 8
4.Мито 9
5.Роль непрямих податків у формуванні бюджетів різних рівнів 11
Література 13
Історія людства виробила різні форми й методи оподаткування. Кожний вид податків має свої специфічні риси та функціональне призначення і посідає окреме місце в податковій системі. Роль того чи іншого податку характеризується його приналежністю до певної групи у відповідності з існуючою класифікацією податків.
За формою оподаткування всі податки поділяються на дві групи: прямі й непрямі.
Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об'єкта оподаткування. Прямі податки сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше платять ті члени суспільства, котрі мають вищі доходи. Такий принцип оподаткування більшістю економістів світу визначається найсправедливішим. Разом з тим форма прямого оподаткування потребує і складного механізму стягнення податків, бо виникають проблеми обліку об'єкта оподаткування й ухилення від сплати.
Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг. Їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Структура споживання у різних верств населення суттєво відрізняється, тому принцип справедливого оподаткування може бути реалізований через диференційований підхід до встановлення непрямих податків на окремі товари, роботи та послуги. Однак тут теж є певні обмеження. Встановлення більш високих податків тільки на так звані товари не першої необхідності й розкоші звужує сферу непрямого оподаткування і скорочує надходження доходів до бюджету. Навпаки, навіть невисокий рівень непрямого оподаткування товарів повсякденного попиту забезпечує державі сталі й значні доходи, бо сталим і значним у масштабах суспільства є таке споживання.
Характерною особливістю непрямих податків є те, що:
— це внутрішні податки які не можуть регулюватися нормами міжнародних договорів, крім договорів, ратифікованих Верховною Радою України, до вступу у силу законів за кожним з вказаних податків;
— вони виникають тільки на останньому етапі в процесі реалізації товарів (робіт, послуг) безпосередньо виробником чи торгівельною організацією, а також юридичними і фізичними особами, які ввозять на митну територію України товари, шляхом надбавки до ціни товару (робіт, послуг), що склалася, створюючи нову вартість;
— вони стягуються державою незалежно від результатів господарської діяльності платника податків;
— непрямими вони є через те, що фактично матеріальні витрати зі сплати податку несе споживач у складі ціни на продукцію, що він придбав.
Тому вони носять характер податків на споживання. Платник податку (юридична чи фізична особа) виступає як посередник, що нараховує і сплачує податок у бюджет держави.
Податок на додану вартість
Правовою базою його є Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року зі змінами, внесеними Законами України від 27.06.97 р., 16.07.97 р., 26.09.97 р., 15.10.97 р., 19.11.97 р., 23.12.97 р., 30.12.97 р., введений з 1 жовтня 1997 р., та 28.03.9р.. Указом Президента України від 7 серпня 199К р.
Суб'єктом - платником податку на додану вартість є:
-особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх 12 місяців перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-особа, відповідальна за внесення податків у бюджет по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
-особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України чи отримує від нерезидентів роботи (послуги) для їх використання чи споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, що не є платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у обсягах, що не підлягають оподаткуванню за чинним законодавством;
-особа, що здійснює торгівельну діяльність на території України за готівку незалежно від обсягу продажу, за винятком фізичних осіб, що торгують зі сплатою ринкового збору у порядку, встановленому законодавством;
-особа (з 1 січня 1999 року), що представляє на митній території України послуги, пов'язані з транзитом пасажирів чи вантажів через митну територію України;
-особа, що надає послуги зв'язку і здійснює консолідований облік доходів і витрат, пов'язаних з наданням таких послуг і отриманих (зазнаних) іншими особами, підпорядкованими такій особі.
Під терміном “особа” мається на увазі: а) суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі підприємства з іноземними інвестиціями; б) юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності; в) фізична особа-резидент, нерезидент, що здійснює діяльність, віднесену до підприємницької, чи такий, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
Об'єктом оподаткування є операції платника податку. Залежно від роду діяльності, отримання доходів і механізму обчислення, операції платників податку розподілені на три групи'.
1. Операції з продажу товарів, виконання робіт, надання послуг, у тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) і операції по передаванню права власності на об'єкти застави позикодавцю (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості, що здійснюються на території України;
2. Операції з ввозу (пересилки) товарів на митну територію України, у тому числі операції з ввозу (пересилки) майна за договорами оренди (лізингу), застави й іпотеки, виконання робіт і надання послуг, що надаються нерезидентами, для їх використання чи споживання на митній території України;
3. Операції з вивозу (пересилки) товарів за межі митної території України, надання послуг і виконання робіт для їх споживання за межами митної території України.
Об'єктами оподаткування на додану вартість не являються операції по:
-випуску, розміщенню і продажу за кошти цінних паперів, емітованих (випущених в обіг) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, Державним Казначейством України, органами місцевого самоврядування, у тому числі приватизаційні і компенсаційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони, а також деривативи; обміну цінних паперів на інші цінні папери; депозитарній, реєстраційній і кліринговій діяльності з цінними паперами, за винятком операцій по продажу бланків дорожніх, розрахункових і платіжних документів та пластикових карток;
-передаванню майна орендодавця-резидента орендарю (лізингодержателю) за умовами договору оренди і повернення його по закінченні терміну дії договору; сплаті лізингових платежів за умовами фінансової оренди, а також за умовами оренди житловою фонду, що є основним місцем проживання орендаря;
-передаванню майна у заставу кредитору за договором позики і поверненню його після закінчення дії цього договору; передаванню кредитором-резидентом об'єкта іпотечного кредиту у власність чи використання позикодавцем; грошових виплатах основної суми і відсотків за іпотечним кредитом;
-послугах страхування і перестрахування відповідно до Закону “Про страхування”, а також по соціальному і пенсійному страхуванню; !
-наданню послуг з інкасації, розрахунково-касовому обслуговуванню, залученню, розміщенню і поверненню коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування чи у доручення, представлення, керування і переуступки фінансових кредитів, гарантій, банківських доручень особою, що надає такі кредити, гарантії чи доручення; торгівлі за цінні папери і кошти борговими зобов'язаннями за винятком інкасації боргових вимог і факторингових операцій;
-обігу валютних цінностей (у тому числі національної і іноземної валюти), монетарних металів, банкнот і монет Національного банку України, за винятком тих, що реалізуються з нумізматичною метою; випуску в обіг і погашенню державних лотерейних квитків, що випущені з дозволу Міністерства фінансів України; виплаті грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород; по реалізації негашених поштових марок України, за винятком колекційних марок, листівок, конвертів для філателістичних цілей; по оплаті вартості державних платних послуг, обов'язковість яких встановлюється законодавством (державне мито, ліцензії та інші реєстраційні документи), що надаються юридичним і фізичним особам органами виконавчої влади і органами самоврядування;
-сплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, дотацій, субсидій та інших грошових чи майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів чи з соціальних, страхових фондів, виплатах дивідендів у грошовій формі чи цінними паперами (корпоративні права), наданню брокерських і дилерських послуг по укладенню договорів на торгівлю цінними паперами і деривативами на фондових і товарних біржах;
-оплаті вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету України.
Об'єктом оподаткування не є також операції по передачі основних фондів як внесків у статутні фонди юридичних осіб для створення їх цілісного майнового комплексу в обмін на їх корпоративні права.
У випадку, коли основні виробничі чи невиробничі фонди ліквідуються за власним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій як платник податку, а також при переведенні з основних виробничих фондів у невиробничі фонди, така ліквідація, безоплатна передача, переведення з метою оподаткування розглядається як продаж і підлягає оподаткуванню на додану вартість за ставкою 20 відсотків (п.8 Указу Президента України від 7 серпня 1998 року “Про деякі зміни в оподаткуванні”). Вказані правила не поширюються на випадки, коли основні виробничі і невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням чи зруйнуванням, як результат дії обставин непереборної сили.
База оподаткування встановлюється залежно від змісту здійснюваних операцій. Так, база оподаткування операцій з продажу товарів, виконання робіт, надання послуг визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, встановленої за вільними чи регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків, зборів і обов'язкових платежів за винятком ПДВ, що входить у ціну товару (робіт, послуг) за законодавством України.
Договірна (контрактна) вартість визначається шляхом включення будь-яких сум (коштів), вартості матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку самим покупцем чи через третю особу для компенсації вартості проданих товарів (виконаних робіт, послуг).
За фактичною ціною операції, але не нижче звичайних цін, визначається 6аза оподаткування по бартерних операціях, натуральних виплатах у рахунок оплати праці робітників свого підприємства, а також на невиробниче використання, витрати по якому не відносяться до витрат виробництва і не підлягають амортизації.
По товарах, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, база оподаткування визначається за договірною (контрактною) вартістю товару, але не менше митної вартості, вказаної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту пересікання митного кордону України. У базу оподаткування включаються також сплата брокерських, агентських, комісійних та інших винагород, пов'язаних з ввізними товарами, об'єкти інтелектуальної власності, акцизні збори і платежі, за винятком податку на додану вартість, що включений до ціни товару. Встановлена вартість в іноземній валюті перераховується в українські гривні за курсом Національного банку України, що діє на момент виникнення податкового зобов'язання.
У випадках виготовлення продукції на території України з давальницької сировини нерезидента і продажу її на території України база оподаткування визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків і зборів, за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни готової продукції за законодавством України про оподаткування.
Операції, звільнені від оподаткування. Сфера і види діяльності суб'єктів господарювання дуже різноманітні. Тому в процесі їхньої діяльності важливо враховувати, які операції звільнено від податку на додану вартість. Згідно з чинним законодавством від ПДВ звільнено такі операції суб'єктів господарювання.
7. Операції з продажу:
-вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями і спеціалізованими магазинами;
-товарів спеціального призначення для інвалідів (відповідно до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України);
-лікарських засобів і виробів медичного призначення, що зареєстровані в Україні в установленому порядку (в тому числі надання послуг для їх продажу аптечними закладами);
-книг вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та інших навчальних посібників, періодичних видань, друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва (включаючи їх доставку);
-путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку дітей;
-товарів, робіт, послуг для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ і представництв міжнародних організацій в Україні;
-товарів, робіт, послуг (за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу) підприємствами, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів. На цих підприємствах інваліди повинні становити не менше 50% загальної кількості працюючих, а фонд оплати їхньої праці - не менше 40% суми загальних витрат на оплату праці.
2. Операції з надання послуг:
-перевезення пасажирів міським і приміським пасажирським транспортом, автомобільним транспортом у межах районів (за умови, що тарифи на такі перевезення регулюються законодавче);
-ремонт шкіл, дошкільних установ, інтернатів, установ охорони здоров'я;
-обробка землі сільськогосподарськими виробниками багатодітним сім'ям, інвалідам, ветеранам, самотнім особам і особам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним установам, інтернатам, установам охорони здоров'я в сільській місцевості;
-послуги освіти, які надаються установами освіти, що мають відповідний дозвіл;
-послуги з виховання і навчання дітей у дитячих музичні школах, художніх школах, школах мистецтв;
-послуги, що надаються установами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг;
-доставка пенсій і грошової допомоги населенню.
3. Операції з виконання робіт:
-будівництво за рахунок коштів інвесторів житла для військовослужбовців, ветеранів війни, членів сімей військовослужбовців, що загинули, виконуючи службові обов'язки;
-будівництво житла, що здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб за умови передачі його у власність тим самим фізичним особам.
4.Операції з передачі:
-земельних ділянок, що знаходяться під об‘єктами нерухомості або незабудованої землі;
-безкоштовної передачі рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності.
5.Операції завезення на митну територію України продуктів морського промислу, виловлених суднами України.
Згідно із Законом “Про податок на додану вартість” застосовуються дві ставки оподаткування: 20% і нульова. Нульова ставка оподаткування ПДВ застосовується до таких операцій:
-продаж товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;
-продаж робіт (послуг), призначених для використання і споживання за межами митної території України;
-продаж товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, що розміщені на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах);
-надання транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України;
-продаж вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торф'яних брикетів, електроенергії.
Не дозволяється застосування нульової ставки ПДВ до операцій, що зв'язані з вивезенням (експортом) товарів (робіт, послуг), у тих випадках, коли ці операції звільнені від оподаткування на митній території України.
На операції, вивільнені від оподаткування, виписується окрема накладна.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, з яких оригінал передається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ЇЇ може виписувати тільки особа, зареєстрована як платник податку.
Датою виникнення податкових зобов'язань при продажу товарів, виконанні робіт, наданні послуг вважається дата, що припадає на податковий період, у якому здійснилася будь-яка з подій, що відбулася раніше. Це дата зарахування коштів від покупця (замовника) на рахунок платника податку в банку чи дата відвантаження товару, оформлення документа, що засвідчує виконання робіт (послуг) платником податку”
У механізмі обчислення податку на додану вартість задіяний податковий кредит.
У податковий кредит включаються тільки суми сплаченого податку, підтверджені податковими накладними і митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, що підтверджує перерахування коштів в оплату їх вартості.
Терміни сплати ПДВ встановлюються залежно від обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік. При обсязі операцій з продажу товарів (робіт, послуг), що перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у податковий період, строк сплати становить 1 календарний місяць, при обсязі операцій менше вказаної суми - за вибором платника податку - місячний чи квартальний. Конкретний термін встановлюється податковим органом за заявою платника податку, що подана за місяць до початку календарного року. Протягом календарного року дозволяється заміна квартального податкового періоду на місячний, починаючи з будь-якого кварталу поточного року. Зворотні зміни в одному календарному році не дозволяються.
Облік платників податку шляхом ведення реєстру здійснюється центральним податковим органом України.
Платники податку шляхом подання реєстраційної заяви зобов'язані зареєструватися у податковому органі за місцем їх знаходження.
Суб'єкт підприємницької діяльності за власним бажанням може бути зареєстрований як платник до досягнення рівня операцій у 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При реєстрації платнику податку присвоюється індивідуальний податковий номер і видається свідоцтво про реєстрацію.
Порушення терміну реєстрації тягне за собою відповідальність у формі штрафу, розмір якого становить 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо після закінчення граничного терміну реєстрації особа здійснювала операції з продажу товарів (робіт, послуг) без стягнення податку на додану вартість, штраф відповідає розмірові нарахованого податку на весь обсяг такого продажу, але становить не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, особа позбавляється права включати у податковий кредит суми сплаченого податку на додану вартість при придбанні товарів. У разі продажу товарів за готівку чи за допомогою кредитних дебетових карток, до суб'єкта застосовуються додаткові фінансові санкції, що встановлені законодавством за порушення правил здійснення та обліку результатів продажу за готівку.
Податок на додану вартість зараховується у державний бюджет і використовується у порядку черговості:
... від субсидованого імпорту» у випадку ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику. РОЗДІЛ 2. Облік непрямих податків(ПДВ) 2.1 Первинний облік з ПДВ Податок на додану вартість є одним з податків, які формують дохідну частину державного бюджету України. Облік цього податку регламентований Законом Укра ...
... ів до ДПІ регламентовано Декретом Кабінету Міністрів «Про акцизний збір» від 26.12.1992 № 18-92 із змінами та доповненнями. 4. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ, НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ. Підприємство ТОВ „МАКСМАРА” (МАXMARA) для обліку даних розрахунків з бюджетом використовує рахунок 641 «Розрахунки за податками». А для розмежування різних податків використовуються субрахунки другого ...
... . У разі незгоди платника податку з висновками податкового органу, податковий орган звертається до суду з заявою про стягнення суми податку (збору) та передбачених податковим законодавством фінансових санкцій. В податкове законодавство необхідно ввести таке поняття, за яким буде встановлена відносна величина впливу заподіяного правопорушення в сфері оподаткування, у випадку не перевищення якої ...
... фінансових операцій та надання у встановленому порядку відповідної інформації до регіонального підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом; 5 КОНТРОЛЬ ЗА СПРАВЛЯННЯМ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК Справляння податку на прибуток підприємств в Україні регулюється наступними законодавчими актами : а) Основні : - Закон України “Про систему оподаткування в ...
0 комментариев