1. Закон України < Про вищу освіту > від 17 січня 2002р. № 2984-III
14
встановлювати прямі зв’язки із закладами освіти ,науковими установами
системи освіти зарубіжних країн , міжнародними організаціями , фондами відповідно до чинного законодавства України.
IV. Правові засади управління наукою.
Наука – це діяльність із планування, організації і проведення фундаментальних , пошукових ,прикладних науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і здійснення інноваційної діяльності .
Держава надає пріоритетну підтримку розвитку науки як визначального джерела економічного зростання і невід’ємної складової національної культури та освіти , створюючи необхідні умови для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері науково-технічної діяльності , забезпечуючи використання досягнень науки і техніки для розв’язування соціальних , економічних , культурних та ін. проблем. Згідно з ст. 54 Конституції України держава сприяє розвиткові науки встановленню наукових зв’язків України зі світовим співтовариством.
Правові основи формування державної політики у галузі науки та науково-технічної діяльності започаткував Закон України < Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності > від 13 грудня 1991р. Цей закон поставив перед українською наукою якісно оновлені завдання , визначив механізми створення умов для підвищення ефективності науково-технічної діяльності , прискорення практичної реалізації конкретних наукових результатів впровадження вжиття науково-технічних досягнень .
Згідно з цим законом державне управління і регулювання науковою діяльністю здійснюється за принципами:
органічної єдності науково-технічного економічного соціального та духовного розвитку суспільства
поєднання централізації та децентралізації управління у науковій діяльності
додержання вимог екологічної безпеки
визнання свободи творчої наукової і науково-технічної діяльності
збалансованості розвитку фундаментальних і прикладних досліджень
використання досягнень світової науки можливостей міжнародного наукового співтовариства
свободи поширення наукової та науково-технічної інформації
відкритості для міжнародного науково-технічного співробітництва забезпечення інтеграції української науки в світову в поєднанні із захистом інтересів національної безпеки.
15
Основними цілями державної політики у науковій і науково- технічній діяльності є:
* примноження національного багатства на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;
* створення умов для досягнення високого рівня життя кожного громадянина , його фізичного ,духовного та інтелектуального розвитку через використання сучасних досягнень науки і техніки;
* зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;
* забезпечення вільного розвитку наукової і науково-технічної творчості.
Держава забезпечує:
- соціально-економічні, організаційні,правові умови для формування
та ефективного використання наукового та науково-технічного потенціалу,
включаючи державну підтримку суб’єктів наукової і науково-технічної дія
льності;
- створення сучасної інфраструктури науки і системи інформаційного забезпечення наукової і науково-технічної діяльності , інтеграцію освіти ,
науки і виробництва;
- підготовку , підвищення кваліфікації і перепідготовку наукових кадрів;
- підвищення престижу наукової і науково-технічної діяльності, підтримку та заохочення наукової молоді;
- фінансування і матеріальне забезпечення фундаментальних досліджень;
- підтримку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, державних наукових і науково-технічних програм та концентрацію ресурсів для їх реалізації;
- створення ринку наукової і науково-технічної продукції та впровадження досягнень науки і техніки в усі сфери суспільного життя;
- правову охорону інтелектуальної власності та створення умов для її ефективного використання;
- організацію статистики в науковій діяльності;
- проведення наукової і науково-технічної експертизи виробництва, нових технологій, техніки, результатів досліджень, науково-технічних програм і проектів;
- стимулювання наукової та науково-технічної творчості, винахідництва та інноваційної діяльності;
- пропагування наукових і науково-технічних досягнень, винаходів, нових сучасних технологій ,внеску України у розвиток світової науки і техніки;
- встановлення взаємовигідних зв’язків з іншими державами для
16
інтеграції вітчизняної та світової науки. [1]
V. Органи управління наукою.
Основними органами що здійснюють управління в сфері освіти є:
1.Міністерство освіти і науки України (МОН);
2.Центральні органи виконавчої влади у сфері наукової і науково-
технічної діяльності;
3.Вища Атестаційна Комісія ( ВАК);
4.Місцеві ради , Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
5.Національна Академія Наук України ( НАН) та галузеві академії наук
6.Місцеві органи державної виконавчої влади .
Центральним органом виконавчої влади є Міністерство освіти і науки України(МОН). Діяльність Міносвіти і науки України спрямовується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до покладених на нього завдань МОН України :
розробляє засади наукового і науково-технічного розвитку України
забезпечує розвиток наукового і науково-технічного потенціалу України
організовує та координує інноваційну діяльність
координує розвиток загальнодержавної системи науково-технічної інформації
координує діяльність органів виконавчої влади щодо розроблення загальнодержавних наукових і науково-технічних програм та контролює їх виконання
здійснює керівництво системою наукової і науково-технічної експертизи
забезпечує інтеграцію вітчизняної науки у світовий науковий простір із збереженням і захистом національних пріоритетів
забезпечує ведення обліку науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт
організовує підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у сфері науки науково-технічної інноваційної діяльності та інтелектуальної власності
укладає відповідно до законодавства міжнародні договори про співробітництво у сфері наукової науково-технічної інноваційної діяльності та інтелектуальної власності
здійснює науково-технічне прогнозування методичне керівництво
... ї згідно з правилами конкретного політичного рівня. Втілення рішень починається з прийняття певної політики і триває, доки ця політика є чинною. адміністративний політичний управління держава 2. Адміністративне управління в політичному житті держави 2.1 Технології впровадження політики Теоретичні підходи не висвітлюють повною мірою різницю між прийняттям рішення і впровадженням його в ...
... різноплановими способами: 1) кодифікацією права та 2) інкорпорацією чинних нормативно-правових актів. Кодифікація - це вид правотворчості, предметом упорядкування якого є не нормативно-правові акти, а безпосередньо юридичні норми. Кодифікацію як напрям систематизації адміністративного права здійснюють шляхом: а) об'єднання в єдиному акті адміністративно-правових норм, що містяться в різних ...
... якої реалізується виконавча влада. За допомогою адміністративно-правових методів суб'єкт виконавчої влади здійснює управляючий вплив на об'єкт шляхом використання адміністративно-правових форм управління.адмініністративному праві загальновизнано, що метод і формауправління є взаємопов'язаними сторонами процесу управління.Саме у відповідній формі метод управління реально виконує роль способу ( ...
... в адміністративному праві України таких нових для нього інститутів, як адміністративна юстиція, інститут управлінських (адміністративних) послуг, інститут адміністративного договору, розвиток адміністративного процесуального, утому числі адміністративно-процедурного, законодавства, - усе це свідчить про наявність певних ознак рецепції духу, ідей, головних засад та окремих положень публічного ...
0 комментариев