Навигация
ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
138952
знака
0
таблиц
0
изображений
4 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
Порушення кримінальної справи - акт застосування процесуального права, що охоплює загальну можливість виробництва усіх без винятку слідчих і інших процесуальних дій і застосування примусових заходів.
Стадія порушення кримінальної справи - це початкова стадія карного процесу, зміст якої утворить діяльність по прийому, розгляду, перевірці і дозволу заяв і повідомлень про злочини, з'ясуванню чи наявності відсутності основ до порушення кримінальної справи.
Для порушення кримінальної справи про контрабанду, дізнання по який віднесено до компетенції митних органів необхідні законні приводи і достатні підстави.
Достатні підстави - фактичні дані, що вказують на наявність ознак злочину.
Законні приводи - джерела інформації про злочин.
Стаття 94 КПК України дає вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи:
1) чи заяви повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, чи громадськості окремих громадян;
2) повідомлення представників влади, чи громадськості окремих громадян, що затримали підозрюваного на місці здійснення чи злочину на гарячому (з речовинними доказами);
3) явка з винної;
4) повідомлення, опубліковані в печатці;
5) безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину.
Чи заяви повідомлення представників влади, чи громадськості окремих громадян можуть бути усними чи письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, що підписується заявником і посадовою особою, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджується про відповідальність за помилковий донос, про що відзначається в протоколі. Письмова заява повинна бути підписана обличчям, від якого воно виходить. До порушення справи варто упевнитися в особистості заявника, попередити його про відповідальність за помилковий донос і відібрати від нього відповідну підписку.
Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб повинні бути викладені в писемній формі.
Повідомлення представників влади, чи громадськості окремих громадян, що затримали підозрюване обличчя на місці здійснення чи злочину на гарячому, можуть бути усними чи письмовими (ст. 95 КПК України).
Повідомлення громадян по телефоні, анонімні заяви й інша інформація про злочини, що не носить характеру офіційних повідомлень і заяв про злочини, не може бути приводом до порушення кримінальної справи і не породжує карно-процесуальних правовідносин. Однак вона підлягає перевірці в адміністративному порядку і може служити підставою для виїзду на місце події, призначення ревізії, виробництва інших перевірочних дій.
Приводом до порушення кримінальної справи може бути безпосереднє виявлення ознак злочину самим органом дізнання, якому доручена перевірка.
Якщо в процесі перевірочних дій будуть виявлені ознаки злочину, складається рапорт (документ) про безпосереднє виявлення ознак злочину.
Повідомлення, опубліковані в печатці - це статті, замітки, листа і т.п., опубліковані в періодичній пресі.
Явка з винною - добровільну заяву громадянина органу дізнання про здійснення їм чи з його участю злочину. У випадку явки з винної встановлюється особистість що явились, після чого складається протокол, у якому докладно викладається зроблена заява. Також установлюється причина явки, співучасники злочину і коло облич, що можуть підтвердити обставини злочину. Явка з винної є пом'якшувальною обставиною і тому від її процесуального оформлення залежить її подальше значення (стаття 96 КПК України).
Безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, як привід до порушення кримінальної справи, означає, що ці органи самі, без або повідомлення, виявляють злочин і збуджують справу, використовуючи надані їм повноваження.
Стосовно до діяльності митних органів України, серед передбачених законом приводів до порушення кримінальної справи, особливе місце займає безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину. Так, абсолютна більшість фактів контрабанди (як при увозу в Україну, так і при вивозі з України) виявляється працівниками митниці в ході здійснення митного контролю і спеціальних заходів щодо припинення незаконного переміщення через митний кордон предметів контрабанди крім митного контролю.
Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами і їхніми посадовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів і інших предметів.
Митний контроль здійснюється посадовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду (огляду транспортних засобів, товарів і інших предметів, особистого огляду), переогляду, обліку предметів, переміщуваних через митний кордон України, а також в інших формах (статті 21, 22 МК України ).
В усіх зазначених випадках відповідне посадова особа митного органа складає протокол про здійснення протиправного діяння відповідно до вимог статті 122 МК України. Протокол, а також вилучені на підставі статті 128 МК України предмети і документи (предмети, що є безпосередніми об'єктами контрабанди; предмети зі спеціально виготовленими схованками, для переміщення через митний кордон України з прихованням таких предметів; а також документи, необхідні для розгляду справи про контрабанду) передається начальнику чи митниці його заступнику, що вирішує питання про порушення кримінальної справи.
Також орган дізнання безпосередньо виявляє ознаки злочину в результаті перевірки зібраних оперативних матеріалів; виявлення ознак контрабанди при виробництві по справах про порушення митних правил (пункт 3 статті 140 МК України).
У відповідності зі статтею 97 КПК України орган дізнання зобов'язаний приймати заяви і повідомлення про зроблені чи підготовлені злочини, у тому числі і по справах не підметом їх веденню.
Діяльність органа дізнання по перевірці заяв і повідомлень про злочини є діяльністю карно-процесуальної. Вона докладно регламентується законом і в силу цього носить процесуально-правову природу. Основний зміст цієї діяльності полягає у встановленні чи наявності відсутності в досліджуваній події ознак злочину. Т.як така діяльність носить пізнавальний характер. Пізнання в карному процесі може здійснюватися не інакше як у формі доведення. Діючий карно-процесуальний закон передбачає наступні засоби одержання доказів у стадії порушення кримінальної справи:
а) власне одержання заяв і повідомлень про злочини;
б) явка з винної;
в) одержання пояснень від громадян;
г) чи витребування одержання представлених предметів і документів;
д) виробництво огляду місця події.
За заявою чи повідомленням про злочин орган дізнання зобов'язаний не пізніше триденного терміну прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити чи заява повідомлення по приналежності.
Одночасно приймаються всі можливі міри, щоб запобігти чи злочин припинити його.
Якщо ж у чи заяві повідомленні міститься недостатньо даних для рішення питання про порушення кримінальної справи, то орган дізнання в плині 10 днів робить їхню перевірку, за результатами якої зважується питання про порушення кримінальної справи (стаття 97 КПК України).
Начальник органа дізнання (начальник чи митниці його заступники) розглядає передані йому матеріали і при наявності приводів і основ, зазначених у статті 94 КПК України і відсутності обставин, що виключають його порушення (ст. 6 КПК України), виносить постанову про порушення кримінальної справи, а також доручає дізнавачу виробництво дізнання по кримінальній справі.
При складанні постанови про порушення кримінальної справи необхідно виходити з загальних вимог, яким повинно відповідати постанова органа дізнання (дізнавача), викладених у статті 130 КПК України.
Про рішення, прийнятих органом дізнання (дізнавачем) у випадку зазначених у карно-процесуальному законі, а також у випадках коли це визнає необхідним орган дізнання (дізнавач), складається мотивована постанова. У постанові вказується місце і час його складання, посада обличчя, що виносить постанову, його прізвище, справа, по якому виробляється розслідування, і обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття карно-процесуального закону, на підставі якої прийняте рішення.
Будь-які процесуальні документи повинні відповідати вимогам закону: складатися уповноваженим на те обличчям, при наявності передбачених законом основ, виконуватися і засвідчуватися відповідно до вимог закону. Документи повинні відповідати вимогам закону як за формою, так і по змісту. Кожен документ повинний відповідати по своєму змісті фактичним обставинам, установленим матеріалами справи, ґрунтуватися на установлених фактах. Сформульовані висновки повинні відповідати об'єктивній дійсності.
У процесуальних документах усі судження повинні бути доведені, а висновки - мотивовані і логічно заможні; повинні дотримуватися офіційно діловий стиль юридичних документів, а також властиві юридичному документу стислість, грамотність, ясність викладу і культура оформлення.
Процесуальні документи, що підлягають твердженню начальником органа дізнання, здобуває юридичну чинність з моменту їхнього твердження останнім.
Постанови органа дізнання (дізнавача) складається з трьох частин: вступної (вступної), описово-мотивувальної і резолютивний (постановляючого).
При відсутності основ до порушення кримінальної справи, а дорівнює при наявності обставин, що виключають виробництво в справі (стаття 6 КПК України), орган дізнання своєю постановою відмовляє в порушенні кримінальної справи.
Орган дізнання вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, передати матеріали для застосування у встановленому порядку мір адміністративного стягнення (стаття 99 КПК України).
Про порушення кримінальної справи про контрабанду орган дізнання невідкладно інформує прокурора, Керування по боротьбі з контрабандою і порушеннями митних правил Державної митної служби України, слідче керування обласного керування Служби безпеки України, куди направляються копії постанови про порушення кримінальної справи (пункт 1.10 наказу ДМС України № 587 ДМС від 19.09.98 р.).
У відповідності зі статтею 101 МК України з метою припинення міжнародного незаконного обороту наркотичних засобів і психотропних речовин і виявлення облич, що беруть участь у такому обороті, митні органи України в кожнім окремому випадку за домовленістю з митними й іншими відповідними органами іноземних чи держав на основі міжнародних договорів України використовують метод "контрольованого постачання", тобто допускають під своїм контролем увіз в Україну, вивіз з чи України транзит через її територію наркотичних чи засобів психотропних речовин, включений у незаконний оборот. У випадку ухвалення рішення про використання методу "контрольованого постачання" кримінальних справ у відношенні обличчя, що здійснює незаконний оборот наркотичних засобів і психотропних речовин, не збуджується.
"Контрольоване постачання" проводиться відповідно до вимог Інструкції про порядок поводження контрольованого постачання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженої спільним Наказом Державної митної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету границі України № 383Д/547/142/242 для секретного користування від 14.08.95 р. за узгодженням з Генеральною Прокуратурою України і зареєстрованої в Мін'юсту 31.08.95 м. № 318/854.
Похожие работы
... р. - першому році державної незалежності України. Статистика кримінальних правопорушень, що реєструється Державною службою боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) зростала і в 2000 р. (+2,7 %)[47]. Розділ 2.Загальні засади боротьби із злочинністю. 2.1. Забезпечення прав людини як засада формування політики в галузі боротьби із злочинністю Основою державної боротьби із злочинністю є ...
... мети та механізму взаємодії державних та недержавних органів. Саме виконання зазначених заходів дасть змогу посилити ефективність взаємодії між органами Державної митної служби України та іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами. Використана література 1. Конституція України від 26 червня 1996 року 2. Конституція Автономної Республіки ...
... ів і зборів. Розділ 3. Напрямки підвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці 3.1 Напрями вдосконалення організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці Основні напрями розвитку Державної митної служби України координу-ються «Концепцією створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в ...
... модернізації митної служби є надання митним органам права проводити досудове слідство в повному обсязі у справах про злочини, передбачені ч.1 ст. 201 та ч.1. ст. 305 КК України.[27] Розділ III. Правова база забезпечення здійснення повноважень митними органами Питання, пов’язані з правовим забезпеченням діяльної митних органів становлять неабиякий науково-практичний інтерес і потребують ...
0 комментариев