Скарби народного фольклору

5. Скарби народного фольклору

5.1 Майстри слова про бджільництво

Древньогрецький напівлегендарннй байкар Езоп, який жив в VI сторіччі до нашої ери, писав свої лаконічні байки прозою. Серед них є три про бджіл.

"Байка про бджіл і пастуха, який радить не давати зиску негідникам"

У дупло дуба бджоли носили мед. Один пастух побачив їх і захотів дістати мед. Але бджоли налетіли з усіх сторін, почали жалити його. І пастух сказав: "Піду собі, не потрібен мені мед, якщо я повинен зустрічатися з бджолами". Нечесний зиск — небезпека для тих, хто його шукає.

"Пасічник"

Хтось прийшов до Пасічника, коли його не було дома і вкрав мед з вощиною. Повернувся пасічник, побачив порожні вулики і, зупинившись, став оглядати їх. Бджоли, що саме прилетіли з поля, заставши його біля вуликів, боляче покусали. А він сказав: "Нікчемні ви створіння! Того, хто вкрав ваш віск, ви безкарно пустили, а мене, що про вас піклується, покусали".

Так і дехто з людей через незнання не стережеться ворогів, а друзів зрікається, як зрадників.

"Бджоли і Зевс"

Бджоли, жалкуючи людям свого меду, звернулися до Зевса з проханням дати їм силу жалом разити того, хто наблизиться до їхніх стільників.

Розгнівався на них Зевс і зробив так, що бджоли водночас втрачають і жало, і життя. Ця байка стосується злісних людей, які ладні самі терпіти лихо, якого вони завдають іншим.

Філософ і поет Григорій Сковорода в байці "Бджола і Шершень" славить виняткову роботоздатність бджіл, які збирають мед не заради користі, а тому що вони для цього народжені. Саме цього не розуміють Шершні-люди, які живуть за рахунок інших. Сатиричне перо поета спрямоване проти нетрудових класів, ненаситних шершнів і дармоїдів.

У розвитку української байки визначне місце займає творчість Леоніда Глібова. Головними персонажами його байок були тварини та комахи.

У байках "Бджола і Мухи", "Ведмідь-пасічник", "Муха і бджола", "Жук і бджола" в образі бджоли Леонід Глібов оспівує працьовитість, чесність, любов до батьківщини нашого народу. Бджіл також оспівували в байках М.Устинович "Рій і Трутень", Павло Біленький "Приказки в чотирьох частинах", байках "Квочка та Бджоли", "Молодая паночка да бджола".

Байкар Микита Годованець написав ряд чудових байок "На пасіці", де він гостро критикує трутнів-дармоїдів, під якими розуміє нероб, що люблять поживитись солодким медком, ведуть ледачий образ життя. У байці "Ведмідь і Бджола" він гостро критикує колонізаторів на Заході і Сході, які солодкі на словах, а за спиною тримають обух.

Л.М.Толстой дуже цікавився бджільництвом, часто бував на пасіці, про маленьких крилатих комах письменник згадує в романі "Війна і мир" у порівнянні залишеної Москви з сім'єю бджіл, яка втратила матку.

У книжці М.В.Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки" пасічник Рудий Панько розповідає: "Зате, коли завітаєте в гості, то динь подамо таких, яких ви зроду, може, не їли, а меду, і забожуся, кращого не знайдете на хуторах. Подумайте тільки собі, що як внесеш щільник – запах піде по всій кімнаті, уявити не можна який: чистий, як сльоза, або кришталь дорогий, що буває в сергах".

В оповіданні "Народження людини" О.М.Горький писав "...а в дуплах старих буків та лин можна знайти "п'яний мед", який в давні часи мало не загубив солдат Помпея Великого п'янкою солодкістю своєю, звалив з ніг цілий легіон залізних римлян; бджоли роблять його з квітів лавра та азалії".

5.2 Прислів’я та приказки

Як мед — то й ложкою.

Маленька тілом, а користю велика бджола.

Бджола знає, де мед брати.

Не летять бджоли від меду, а летять від диму.

Гречка — це каша, гречка — це мед.

Мед і гречка — брат і сестра.

Хто про бджіл все знає, той прибуток великий має.

Щоб влітку багато меду зібрати, треба стільників достатньо мати.

У доброго господаря рій за роєм роїться, у недбальця — бджоли переводяться.

Від слабких бджолиних сімей меду не візьмеш.

Бджоли — крилаті помічники агронома.

Пасіку до медоносів підвезеш — меду набереш.

Любиш мед споживати — люби й бджіл доглядати.

Яка пасіка, такий і бджоляр.

Бджолам — нектар рослин, а людям — мед.

Ледар на пасіці, що трутень у вулику.

Для доброго бджоляра немає поганого року.

Ластівка ліпить гніздо, а бджола — стільники.

Бджілка мала, але й та працює.

Яка пасіка, такі й бджоли.

Медоносів не посієш — меду не збереш.

В період взятку — стільники не дрібниця.

Коли вчасно бджіл доглядати, то мед завжди можна мати.

Бджоли — маленькі крилаті фармацевти.

5.3 Народні порівняння

Працьовитий, як бджілка.

Ледачий, як трутень.

Летить, як муха на мед.

Добрий, як з медом.

Допався, як циган до меду.

Жовтий, як віск.

Ласий, як ведмідь до меду.

Припав до води, як муха до меду.

Раді люди літу, як бджоли цвіту.

Слова, як мед, а діла, як полинь.

Тане сніг, як воскова свічка.

Хвалить, як медом мастить.

Учні до школи йдуть, як бджілки гудуть.

Людина працьовита, як бджола.

Робить, як бджоли у вулику.

Спішить до хати, як бджоли до вулика.

Людей зібралось на свято, як бджіл у вулику.