Сутність категорії «державна соціальна програма»
Класифікація соціальних програм
Загальні підходи до оцінки ефективності соціальних програм
Схема контрольного експерименту. Це схема, що потребує найбільшого використання коштів
Порівняльний аналіз міських цільових програм міста Одеси та міста Луганська
Навигация
Сутність категорії «державна соціальна програма»
Аналіз соціальних програм по соціальному захисту населення
54010
знаков
4
таблицы
2
изображения
1.2 Сутність категорії «державна соціальна програма»
Соціальна програма являє собою систему, тобто «сукупність об’єктів та процесів, що називаються компонентами, які є взаємопов’язаними та взаємодіючими між собою і утворюють єдине ціле, якому властиві якості, що не притаманні взятим окремо компонентам, які її складають» [3, 149].
Отже, «соціальну програму» можна визначити як «систему взаємопов’язаних дій або заходів, спрямованих на досягнення певних результатів у соціальній сфері, забезпечену матеріальними та організаційними ресурсами».
Результатами соціальних програм, як правило, є покращення рівня або якості життя певних груп населення.
Як і будь-якому іншому системному об’єкту, «соціальній програмі» притаманні всі його властивості, а саме – цілісність, ієрархічність і інтегративність. Цілісність – це властивість, яка полягає у тому, що зміна будь-якого компоненту системи справляє вплив на всі інші її компоненти і призводить до зміни системи в цілому; і навпаки, будь-які зміни системи відбиваються на всіх її компонентах. Ієрархічність системи полягає у тому, що вона може розглядатися як елемент системи більш високого порядку, а кожний її елемент у свою чергу являє собою систему. І, нарешті, інтегративність являє собою володіння системою, властивостями, які відсутні у її елементів, і навпаки – для елементів притаманні властивості, які відсутні у системи.
Соціальну програму як системний об’єкт можна подати у вигляді схеми (додаток 1). Входи, або ресурси програми являють собою компоненти, які постачаються із середовища. За допомогою входів здійснюється вплив середовища на програму. Виходи, або кінцевий продукт програми, - це компоненти, які програма передає оточуючому середовищу. За допомогою виходів програма може впливати на середовище.
Кожна соціальна програма виконує свою функцію і має свою ціль. Функція задається системі зовні і показує, яку роль ця система виконує по відношенню до більш загальної системи, до якої вона включена як складова частина поряд з іншими системами, що виступають для неї середовищем.
Соціальна програма, як будь-яка система, має певний склад. Компоненти програми – це окремі програмні дії або заходи. Компоненти програми існують не незалежно, а мають один з одним певні зв’язки. Зв’язки можуть бути зовнішніми або внутрішніми по відношенню до програми. Компоненти програми можуть бути зв’язані між собою безпосередньо або опосередковано – через інші компоненти. Зв’язки разом із компонентами визначають стан і структуру програми. Структуру програми можна визначити як сукупність компонентів та її внутрішніх зв’язків.
Методологічною основою розробки соціальних програм можна назвати метод системного аналізу, який являє собою методологію прийняття рішень. На різних стадіях розробки програм застосовуються процедури ситуаційного аналізу, розробки сценаріїв, економіко-математичного моделювання.
Узагальнюючи чисельні підходи до визначення «програми» та «соціальної програми», для категорії «державна соціальна програма», пропонується таке визначення:
«Державна соціальна програма являє собою систему взаємопов’язаних дій або заходів, що спрямовані на покращення рівня або якості життя певних контингентів населення, ініціюється державою і базується на перерозподілі коштів у системі державних фінансів».
Загальну структурно-організаційну схему будь-якої соціальної програми у вигляді схеми, представленої у додатку 2.
1.3 Методологія розробки державних соціальних програм
Методологію розробки програм можна розуміти як сукупність найбільш важливих теоретичних принципів і методів, що використовуються у процесі програмування, які забезпечують перехід від пізнання закономірностей розвитку об’єктів програмування до їх використання при регулюванні соціальної сфери.
Методологія розробки програм дозволяє відповісти на такі запитання:
1) якими є цілі розвитку об’єкту програмування;
2) якою має бути послідовність процесу прийняття рішень;
3) яким вимогам мають відповідати програми;
4) які методологічні підходи мають застосовуватись до вирішення певних проблем програмування.
Логіка розробки програм полягає в упорядкованій послідовності, взаємоузгодженості і обґрунтованості процедур програмування.
Можна виділити такі структурні елементи логіки програмування:
1. Визначення та формулювання цілі або системи цілей, які має досягти суб’єкт програмування;
2. Аналіз вихідного рівня розвитку об’єкту програмування, уточнення його параметрів;
3. Визначення обсягів змісту ресурсів, які будуть потрібні для розробки та впровадження програми;
4. Аналіз можливих проблем та наслідків у результаті впровадження програми.
До принципів соціального програмування можна віднести:
1. Принцип єдності економіки та політики
Зміст принципу єдності економіки і політики полягає у виконанні вимоги, згідно з яким розробники програм мають виходи з цілей політики, розробленої суб’єктами управління. Розробка та впровадження програм неможливі без наявності політичної волі. Разом з тим програми мають бути узгоджені з економічними можливостями держави.
2. Принцип наукової обґрунтованості та ефективності рішень
Це означає необхідність врахування дії всієї системи законів розвитку суспільства. Розробники програм мають виходити із сутності, змісту і форм проявів економічних законів ринку, а також законів розвитку соціальних відносин. Цей принцип також передбачає глибоке вивчення і практичне використання досягнень сучасної науки, удосконалення інформаційного та методичного забезпечення.
3. Принцип поєднання загальних та локальних інтересів
Цей принцип означає необхідність узгодження інтересів різних класів, соціальних груп, суспільства в цілому за метою уникнення підвищення соціальної напруги у суспільстві.
4. Принцип єдності процесу розробки, можливості виконання, контролю виконання програм
Його зміст полягає у тому, що розробники програм мають в процесі розробки прогнути забезпечити внутрішню узгодженість усіх розділів та показників, точність розрахунків та можливість контролю.
Похожие работы
... ланками бюджетної системи, забезпечення реального збалансування кожного бюджету, рівномірного надходження доходів протягом року і своєчасного фінансування передбачених у бюджеті заходів. При цьому створюються відносно рівні умови для соціально-економічного розвитку кожної адміністративно-територіальної одиниці[35]. Слід зазначити, що, крім програмних витрат, які завжди мають конкретизовані цілі, ...
... і повинні керуватися принципами професійної незалежності, компетентності, плюралізму, справедливості, прозорості. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 1. Вперше теоретично обґрунтована методологія соціально-ефективної організації фармацевтичного забезпечення населення України відповідно до міжнародних норм та стандартів шляхом розробки концептуальних засад пріоритетного розвитку та створення відповідних ...
... регіон", а також зміст горизонтальних зв'язків між окремими територіями, підприємствами, колективами тощо. Завдяки цьому існують сприятливі умови для аналітико-діагностичної оцінки існуючого стану соціальних відносин, оцінки рівня життя людей, а також для прогностичного, нормативно-цільового визначення перспектив соціального розвитку. Соціальні процеси на регіональному рівні формуються на основі ...
... підвищення рівня соціально-медичного забезпечення, освітнього рівня, покращення законодавчої бази, тощо. Але аби ефективно діяла система соціального захисту населення має бути на належному рівні теоретико-методологічне обґрунтування. Список використаної літератури 1. Конституція України. 2. Закон України “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 р.”(05.10.2000). 3. Закон України “Про ...
0 комментариев