Порівняльний аналіз міських цільових програм міста Одеси та міста Луганська

2.3 Порівняльний аналіз міських цільових програм міста Одеси та міста Луганська

Рівень життя населення регіонів України має загальні риси і, водночас, значну регіональну диференціацію. Причинами цього є нерівність потенційних можливостей кожного регіону.

Суттєвий регіональні відмінності спостерігаються майже за всіма основними показниками. Територіальні відмінності у рівні бідності та доходах населення характерні для будь-якої країни, вони є наслідком диспропорцій економічного розвитку. Економічне зростання не може бути одномоментним, воно починається в територіально локалізованих «точках зростання», або центрах з найбільш сприятливими соціально-економічними умовами.

Інформаційною базою для формування ефективних соціальних програм регіонального розвитку, а також для оцінки діючих програм є оцінка досягнутого рівня розвитку регіонів в цілому та за його окремими аспектами на основі статичних показників статистики.

За допомогою міжрегіональних порівнянь рівня людського розвитку в цілому та за його окремими аспектами є можливим визначенням найбільш проблемних регіонів та пріоритетних напрямів політики регіонального розвитку.

Так, до регіонів з високим рівнем людського розвитку належать АРК, Полтавська, Черкаська, Хмельницька, Вінницька області. Середні значення індексу людського розвитку (0,52-0,54) характерні для Київської, Харківської, Тернопільської, Львівської, Чернівецької та Одеської областей. Серед регіонів України з найнижчим рівнем людського розвитку – Донецька, Сумська, Миколаївська, Херсонська та Луганська області [15].

Найбільш проблемним регіоном за станом людського розвитку є Луганська область (27 рейтинг за шкалою інтегрального індексу [16]). Ситуація в регіоні характеризується найгіршими показниками соціального середовища, що пов’язано з високим рівнем захворюваності на так звані «соціальні» хвороби.

Тому, для порівняльного аналізу міських соціальних програм було обране місто Луганськ та місто Одеса, з метою прослідкувати відмінності в реалізації цільових програм та виявити основні тенденцій регіонального соціального програмування.

За перше півріччя 2006 року в Луганську були введені до дії, а також продовжують неперервано діяти наступні міські цільові програми [15]:

1.     Програма реалізації молодіжної політики в Луганську на 2006-2010 роки;

2.     Програма профілактики злочинності на 2005 - 2010 роки;

3.     Програма "Питна вода Луганщини";

4.     Програма запобігання поширенню дитячої бездоглядності на 2005 - 2006 роки;

5.     Програма розвитку масового спорту за місцем проживання та у місцях масового відпочинку населення на 2005 - 2006 роки;

6.     Програма соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, на 2004 - 2006 роки;

7.     Програма "Шкільний автобус" на 2004 - 2010 роки;

8.     Програма ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів на 2003 - 2006 роки;

9.     Програма відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року;

10.Програма розвитку молодіжного житлового кредитування в Луганську на 2002 - 2012 роки;

11.Програма імунопрофілактики населення Луганської області на 2003 - 2006 роки;

12.Регіональна міжгалузева комплексна програма "Здоров'я нації" на 2002 - 2011 роки;

13.Програма "Багатодітні сім'ї";

14.Програма розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя.

Отже, за спрямованістю дані програми поділяються на:

Співставивши розподіл Одеських (див. п. 2.2) та Луганських програм, можна побачити, що у той час коли в Одесі цільові програми мають переважно адресну направленість, та передбачають конкретні дії, у Луганську переважають програми спрямовані на попередження негативних соціальних наслідків будь-яких процесів або явищ, а також на розвиток якоїсь соціальної сфери чи групи населення.

За терміном дії програми Луганська переважно розділяються на довгострокові (на 8-10 років та більше) та постійно діючі, а також програми короткострокової дії, наприклад, Програма запобігання поширенню дитячої бездоглядності на 2005 - 2006 роки, Програма соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, на 2004 - 2006 роки та інше. В порівнянні з Одеськими програмами, різниця мало відчутна, але важливим є питання щодо подальшого розвитку цільової сфери по закінченні дії терміну програми.

За масштабністю в Луганську, як і в Одесі діють національні та регіональні програми.

За рівнем комплексності: з всіх представлених програм міста Луганська, на вирішення конкретних проблем конкретних категорій населення за допомогою певних дій націлено 6, що становить 43%. Це невелика розбіжність з Одесою, де такий відсоток дорівнює 52%.

За методом надання допомоги:

Як видно з таблиці, перше місце в методах надання допомоги і в Одесі, і в Луганську займає надання соціальних послуг. Така тенденція переважно викликана меншою матеріальною витратою на подібні цільові програми.

Таким чином, пріоритетними заходами регіонального соціального програмування як для Одеси, так і для Луганська мають бути заходи щодо покращення розвитку такого методу надання допомоги, як натуральна допомога, а також комплексні заходи щодо розширення напрямів та сфер дії міських цільових програм.

Висновки

Однією з основних функцій сучасної держави є соціальна функція. Держава має відігравати провідну роль у побудові соціально орієнтованого суспільства. Ефективне виконання соціальної функції держави передбачає створення дієвих інструментів для її реалізації, дослідження широкого кола соціально-економічних проблем, взаємозв’язків соціальних процесів. Одним з найбільш ефективних і поширених інструментів реалізації державної соціальної політики є соціальні програми.

Завдання соціального програмування полягає у комплексному використанні всіх елементів соціальної політики для досягнення поставленої мети. Програмування передбачає не тільки формулювання цілей, але й визначення матеріальних, фінансових засобів реалізації.

В результаті узагальнення існуючих підходів до визначення «програми» та «соціальної програми», було з’ясовано і обґрунтоване визначення державної соціальної програми. «Державна соціальна програма являє собою систему взаємопов’язаних дій або заходів, що спрямовані на покращення рівня або якості життя певних контингентів населення, ініціюється державою і базується на перерозподілі коштів у системі державних фінансів».

Методологією розробки державних соціальних програм визначено як органічну єдність: загальної логіки розробки та специфічних методологічних принципів та підходів.

Класифікувати соціальні програми в роботі пропонується за наступним комплексом класифікаційних ознак: спрямованістю, територіальними масштабами, термінам дії, рівнем комплексності.

Зробивши оцінку та порівняльний аналіз соціальних програм, які впроваджуються органами соціального захисту населення міста Одеси та міста Луганська, були отримані наступні висновки:

По-перше, загальні підходи щодо оцінки ефективності соціальних програм базуються на тому, що загальна оцінка будь-якої програми складається з оцінки окремих її аспектів: організаційного, економічного, соціального, політичного тощо.

По-друге, тільки використання єдиного, розробленого та перевіреного на практиці методологічного інструментарію дозволяє отримувати об’єктиві оцінки якості та ефективності реалізації державних соціальних програм.

По-третє, аналіз статистичних даних щодо реалізацій міських цільових програм за перше півріччя 2006 року в місті Одесі довів, що політика стримування податків, яка впроваджується, відбивається на тому, що в Одеському регіоні проводяться заходи щодо посилення адресності надання допомоги.

По-четверте, порівняльний аналіз міських цільових програм Одеси та Луганська довів, що регіональна оцінка соціально-економічного розвитку є необхідною умовою для створення можливостей ефективного розвитку кожного регіону та забезпечення належного рівня життя для всіх людей, незалежно від місця проживання.

Таким чином, підтверджується гіпотеза роботи про те, що за наявності у держави відповідного інструмента реалізації та оцінки виконання соціальної функції і оптимальному розвитку системи соціального програмування, створюється комплекс необхідних ресурсних умов, який забезпечує підвищення загального життєвого рівня населення, подолання бідності, покращення якості життя населення.

Література

1.     Головне управління праці та соціальної політики в одеській області (офіційний веб-сайт) http://gupszn.odessa.gov.ua/

2.     Гринькова В. М., Новикова М. М. Державне регулювання економіки: навчальний посібник. – Харків, 2004. – 756 с.

3.     Ерохина Е. А. Теория экономического развития: системно-синергетический подход // http://ec-lit.agava.ru

4.     Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 р. №1768-ІІІ

5.     Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 875-ХІІ

6.     Макарова О. В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки: Монографія. – К.: Ліра-К, 2004. – 328 с.

7.     Москвин А. И. Методологические и методические основы социально-экономического анализа уровней потребления: научный доклад. – К.: 1996. – 59 с.

8.     Одеська обласна державна адміністрація (офіціальний веб-сайт) http://oda.odessa.gov.ua/

9.     Официальный сайт города Одессы - http://www.odessa.ua/

10.                        Прогнозування і розробка Програм: Метод. Посіб./ В.Ф. Бесєдін ті інші; За ред. В.Ф. Бесєдіна. – К.: 2000 – 468 с.

11.                        Проектний аналіз. – Київ: ТОВ «Видавництво Ліра», 1998 – 368 с.

12.                        Синчук С. М., Буряк В. Я. Право соціального забезпечення України: Навч. Посіб. / За ред. С. М. Синчук. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 306 с.

13.                        Сирота И. М. Право социального обеспечения в Украине: Учебник. – Изд. пятое, переработанное и дополненное с учетом изменений действующего законодательства. – Харьков: «Одиссей, 2005. – 432 с.

14.                        Ходов Л. Г. Основы государственной экономической политики: Учебник. – М.: БЕК, 1997. – 278 с.

15.                        http://irp.lg.ua (Регіональний інформаційний портал "Луганщина")

16.                        http://www.loga.gov.ua (офіційний сайт Луганської обласної державної адміністрації)

Додаток 1

Системна схема соціальної програми

Додаток 2

Структурно-організаційна схема соціальної програми

Похожие работы

Фінансування соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Бабушкінського району)

Скачать

199644

14

20

... ланками бюджетної системи, забезпечення реального збалансування кожного бюджету, рівномірного надходження доходів протягом року і своєчасного фінансування передбачених у бюджеті заходів. При цьому створюються відносно рівні умови для соціально-економічного розвитку кожної адміністративно-територіальної одиниці[35]. Слід зазначити, що, крім програмних витрат, які завжди мають конкретизовані цілі, ...

Методологія соціально – ефективної організації фармацевтичного забезпечення населення

Скачать

112109

5

11

... і повинні керуватися принципами професійної незалежності, компетентності, плюралізму, справедливості, прозорості. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ   1.   Вперше теоретично обґрунтована методологія соціально-ефективної організації фармацевтичного забезпечення населення України відповідно до міжнародних норм та стандартів шляхом розробки концептуальних засад пріоритетного розвитку та створення відповідних ...

Стан соціальної галузі України

Скачать

79852

0

0

... регіон", а також зміст горизонтальних зв'язків між окремими територіями, підприємствами, колективами тощо. Завдяки цьому існують сприятливі умови для аналітико-діагностичної оцінки існуючого стану соціальних відносин, оцінки рівня життя людей, а також для прогностичного, нормативно-цільового визначення перспектив соціального розвитку. Соціальні процеси на регіональному рівні формуються на основі ...

Структура системи соціального захисту населення і політики України

Скачать

101627

13

1

... підвищення рівня соціально-медичного забезпечення, освітнього рівня, покращення законодавчої бази, тощо. Але аби ефективно діяла система соціального захисту населення має бути на належному рівні теоретико-методологічне обґрунтування. Список використаної літератури 1. Конституція України. 2. Закон України “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 р.”(05.10.2000). 3. Закон України “Про ...