Навигация
Предмет, об’єкт і завдання експертизи
44298
знаков
0
таблиц
0
изображений
1.2 Предмет, об’єкт і завдання експертизи
Митна експертиза - це спеціальне науково-практичне дослідження, яке проводиться експертом з метою вирішення задач митної справи.
Треба відзначити, що при здійсненні митної справи вирішується цілий комплекс загальних завдань фіскального, контрольного, економічного, правоохоронного, статистичного і захисного характеру, що вимагають виконання самих різноманітних експертиз. Для обґрунтованого призначення експертизи необхідно, щоб співробітник митного органу - ініціатор її проведення обов'язково знав основи теорії і практики проведення відповідної експертизи (її предмети, об'єкти, засоби дослідження, можливості і т.д.).
Об'єктами митної експертизи є матеріалізовані джерела інформації: товари і предмети, що переміщуються через митний кордон, а також їхні проби та зразки відібрані для дослідження; об'єкти ПМП і контрабанди; різноманітного роду супроводжуючі товар документи (митні, фінансові ), що використовуються при митному контролі та митному оформленні.
До предмету митної експертизи можна віднести як загальні проблеми митної справи, так і конкретні факти і обставини процедури митного контролю. Найбільш важливими серед них є: визначення виду, стану і призначення об'єкта ПМП; класифікація товару згідно УКТЗЕД; визначення митної вартості товарів; ідентифікація справжності митних печаток, штампів; визначення хімічного складу і фізичної структури товарів, речовин; ідентифікація наркотичних і психотропних речовин; визначення країни походження товарів; діагностика коштовностей, антикваріату, музейних цінностей та ін.(1; c.28) Крім того предметом митної експертизи можуть стати окремі питання, що висуваються оперативними робітниками в процесі боротьби з ПМП і які являються основними предметами інших класів експертиз: криміналістичної, економічної, товарознавчої. Ст. 75 КПК України встановлено, що експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання.(19) Виходячи з цього положення, обґрунтованою треба визнати позицію тих дослідників, що включають в поняття спеціальних знань не тільки наукові, але й технічні, а також інші суспільні знання, необхідні для заняття якими небуть іншими видами діяльності.
На необхідність активізації ролі експертизи, її доцільності в провадженні по справах про ПМП вже зверталася увага в літературі. Однак практика показує, що при вирішенні конкретних справ про ПМП, митні органи (їх посадові особи), що розглядають справи, не завжди використовують можливості експертизи навіть тоді, коли це об’єктивно необхідно для всебічного, повного і об’єктивного рішення питання про відповідальність.
Основними завданнями митної експертизи є:
1)проведення досліджень речовин і матеріалів з метою встановлення їхнього виду та найменування для успішної боротьби з незаконним, обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, валютних, культурних, історичних цінностей; (5; c.8)
2)проведення матеріалознавчих, хімічних, технічних досліджень, щоб
запобігати переміщенню через державний кордон заборонених предметів і речовин,
екологічно шкідливих для життя і діяльності людини та довкілля;
3)проведення досліджень з метою підготовки висновків, необхідних для встановлення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та ін.
Для проведення експертних досліджень наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, валютних, культурних, історичних цінностей митні лабораторії володіють сучасними аналітичними приладами, на яких можна виконувати спектр фізико-хімічних дослідів.
1.3. Суб’єкти митної експертизи
До суб’єктів митної експертизи можна віднести замовників експертизи, організаторів експертизи та експертів. Замовниками є особи, зацікавлені у проведенні експертизи. Організаторами можуть бути юридичні і фізичні особи, які на підставі закону організовують і проводять експертизу. Експертами можуть призначатись відповідні посадові особи, що є спеціалістами у певній галузі знань. Це загальні поняття суб’єктів експертизи, але щодо кожного з-них в законодавстві пред’являються свої вимоги і по-різному врегульовано їх правовий статус.
Серед осіб, що сприяють здійсненню провадження по справах про ПМП, важливе місце займає експерт - особа, що володіє спеціальними знаннями в певній області і залучена до дослідження тих або інших обставин справи. Оскільки володіння спеціальними знаннями виступає першорядною передумовою притягнення експерта для участі в провадженні, важливо ретельніше розкрити їх особливості. В юридичній літературі відсутня єдина характеристика спеціальних знань, так М. С. Строгович визначав ці знання як наукові. Він вважав, що об'єктом наукового дослідження можуть бути різноманітні питання мистецтва, техніки і ремесла і тому будь-яка експертиза обов'язково повинна базуватися на даних науки. Зрозуміло, що спеціальних знань стільки, скільки є наук, практичних професій в області провадження, інакше кажучи, спеціальностей в сфері матеріального і духовного життя.
Експертиза - є особливим видом науково - практичного дослідження, яке проводиться експертами з метою отримання вірогідного, кваліфікованого і і незалежного висновку, необхідного для прийняття мотивованого рішення з проблемних або спірних питаннях, що виникають в різних сферах людської у діяльності.(1; c.28)
Експертні організації, незалежно від форм власності (державні, кооперативні), повинні мати статус юридичної особи. Вони зобов'язані бути незалежними настільки, щоб їх адміністративна підпорядкованість і фінансове положення повністю виключали можливість будь-якого впливу на персонал або результати експертизи з боку комерційних або правоохоронних організацій. До обов'язкових умов що забезпечують їхню незалежність, слід віднести й відсутність спільних комерційних інтересів з постачальниками або споживачами продукції ,що досліджується; відсутність господарської діяльності в області розробки або виготовлення продукції ,що досліджується; - незалежність експертів від адміністрації, зацікавленої в проведенні експертизи.
Одними із таких експертних організацій є Центральна митна лабораторія, яка є спеціалізованою митною установою, і митні лабораторії як структурні підрозділи митниць. Цим лабораторіям надано право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби.(4; c.169) Зокрема, відповідно до ст. 380 МК експертами митних лабораторій проводяться експертизи у справах про порушення митних правил, тобто судові експертизи. Це не повною мірою узгоджується із положеннями ст. 7 Закону України від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ «Про судову експертизу»(8), де міститься вичерпний перелік суб'єктів судово-експертної діяльності: «Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби. До них належать:
—науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України;
— експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України.
Судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами».
В результаті, цей Закон не згадує серед суб'єктів судово-експертної діяльності Центральну митну лабораторію, митні лабораторії або інші митні органи чи установи.
"Слід наголосити, що митні лабораторії є структурними підрозділами митниць. Формами використання спеціальних знань, які прямо передбачено в Митному кодексі, є провадження експертизи або залучення відповідно до вимог закону обізнаних осіб як спеціалістів чи перекладачів, вже вище згадувана стаття 65 Митного кодексу нормативно закріплює можливість залучення для участі у здійсненні митного контролю експертів і спеціалістів. Таке залучення здійснюється керівником митного органу або його заступником за погодженням з керівником підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи і експерт. У той же час серед осіб, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил, згадки про спеціаліста немає.
Більше того, в ст. 382 Митного кодексу, яка регламентує порядок одержання проб та зразків для проведення експертизи, зазначено, що у разі потреби до взяття проб та зразків може залучатися експерт. Але ж загальновизнаною є заборона експерту самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені у наданих йому матеріалах неоднозначно. Така заборона нормативно закріплена у п.11.2 Інструкції «Про визначення та проведення судових експертиз».
На необхідність і важливість чіткого розмежування і регламентації використання спеціальних знань у формі провадження експертизи та залучення спеціаліста неодноразово зверталася увага в роботах науковців. Частіше за все ці питання розглядалися в кримінально-процесуальній доктрині.
Тут слід згадати вимоги чинного КПК. України. У кримінальному процесі в необхідних випадках до проведення процесуальної дії залучається спеціаліст для сприяння у виявленні, закріпленні та вилученні доказів, встановлення вартості описаного майна тощо (ст.ст. 126, 128і, 270і КПК). Саме для сприяння компетентному органу (особі) в проведенні процесуальної дії залучається обізнана особа як спеціаліст. У цьому полягає зміст діяльності спеціаліста. Діяльність експерта має іншу сутність.
На мою думку слід також акцентувати увагу щодо положень ст. 369 Митного кодексу — «Експерт», я вважаю, що дана стаття не містить необхідних положень щодо прав, обов'язків та відповідальності експерта. Згідно з вимогами Закону «Про судову експертизу»(6) та «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз», затвердженої наказом Мін'юсту України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, експерт наділений широким спектром процесуальних прав та обов'язків, їх можна б було викласти в такій редакції:
«На експерта покладаються такі обов'язки:
— прийняти до виконання доручену йому експертизу;
–– порушувати клопотання про надання додаткових та нових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань;
— повідомити в письмовій формі особу (орган), що призначила експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта, або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були одержані;(4; c.172)
— з'явитися за викликом особи або органу, які призначили експертизу для допиту з приводу проведеної експертизи чи повідомлення про неможливість її проведення;
— заявити самовідвід за наявності передбачених законом підстав;
— з дозволу особи або органу, які призначили експертизу, проводити дослідження в присутності осіб, які притягаються до відповідальності за порушення митних правил, або їх представників;
— у разі проведення досліджень, пов'язаних з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, одержати на це відповідний дозвіл особи або органу, які призначили експертизу.
Експерт має право:
— знайомитися з матеріалами справи, які стосуються експертизи;
— з дозволу особи або органу, які призначили експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих і судових дій, порушувати клопотання, що стосуються проведення експертизи, та ставити відповідні запитання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;
— вказувати у висновку експертизи на факти, що мають значення для справи, про які йому не були поставлені запитання;
— у разі незгоди з іншими членами експертної комісії надавати окремий висновок експертизи;
— викладати письмово відповіді на запитання, які ставляться перед ним під час допиту та давання роз'яснень;
— оскаржувати в установленому порядку дії та рішення особи або органу, які призначили експертизу, що порушують права експерта або порядок проведення експертизи;
— на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом до органу чи осіб, у провадженні яких знаходиться справа про порушення митних правил, а також користуватися іншими правами, передбаченими чинним законодавством.
Експерт складає висновок експертизи від свого імені і несе особисту відповідальність за його достовірність. Надання завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків — відповідальність, передбачену законодавством.
Якщо аналізувати наявний стан нормативного регулювання митної експертизи, то доводиться визнати, що експерти митної служби можуть здійснювати експертизи на стадіях митного контролю та митного оформлення, і на основі зроблених експертами висновків посадові особи митної служби приймають рішення щодо питаннь, які були спірними і з приводу яких була призначена експертиза.
Розділ ІІ. Експертиза деяких видів товарів, що переміщуються через митний кордон
Похожие работы
... Рис. 2.1. Схема постановки досліду Метою даної роботи було здійснення товарознавчої експертизи заморожених плодоовочів. Об'єктами дослідження обрано заморожений овочевий перець таких виробників: 1. ТМ „Дарус” - СООО „Краса”, Херсонська обл., Каховський район, с. Роздольне ...
... ідження вартість автомобіля УАЗ‑469 на момент дослідження, державний реєстраційний номер ВК7076АЕ, 1990 року випуску становить 9097,72 грн. 3. Митне оформлення автомобілів марки «УАЗ» при імпортних операціях Ще до 1994 р. митним законодавством не було передбачено сплати ніяких платежів за переміщення через митний кордон транспортних засобів. Достатнім було пред'явити іноземний ...
... однієї професії налагоджувати зв'язки, регулювати конфліктні ситуації, мати єдину систему професійних цінностей і соціальних зобов'язань в процесі документування управлінської діяльності. 3. Нормативне регулювання документування управлінської діяльності в митних органах Нормативне регулювання документування управлінської діяльності в митних органах здійснюється на основі: 1. Конституція ...
... майна (ч.4 ст.39 ЦПК України). Законні представники можуть доручити вести справу у суді іншій особі, яку вони обрали як представника (ч.5 ст.39 ЦПК України). РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВНИЦТВА ТА ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ МИТНИХ ОРГАНІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА Згідно з Наказом Державної митної служби від 07.12.2007р. №1031 «Про затвердження Примірного положення про порядок ...
0 комментариев