Навигация
Експертиза порнографічної продукції, продукції, що пропагує насильство і жорстокість
44298
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.2 Експертиза порнографічної продукції, продукції, що пропагує насильство і жорстокість
Попри експертизи культурних цінностей свої осбливості проведення експертизи мають і деякі інші предмети, так у Кримінальному кодексі України існує кілька статей, які передбачають відповідальність не тільки за контрабанду (ст. 201,305), а й за незаконне переміщення через кордон особливої групи предметів. Слід наголосити, що ці злочини підслідні органам внутрішніх справ (ст. 112 КПК) і тому за формальною ознакою митні органи як органи дізнання до цих справ не мають відношення. Однак достатньо ознайомитись із змістом деяких із цих статей, як стає зрозумілим, що фіксацію факту незаконного переміщення цих предметів можуть здійснити, як правило, тільки митні органи під час проведення митного контролю. Ідеться про ст. 300 та ст. 301 ККУ. Зміст диспозицій цих статей такий:
Стаття 300. "Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості". Ввезення в Україну творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні
Ті самі дії щодо кіно- та відеопродукції, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.
Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
Ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні.
Ті самі дії, вчинені щодо кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру.(20; c.154)
Аналізуючи об'єктивну сторону цих злочинів слід звернути увагу на те, що одним із способів їх здійснення є ввезення в Україну з метою поширення предметів, перелічених у цих статтях. Однак виникає два питання: по-перше, які характерні ознаки творів (ст. 300 ККУ), предметів (ст. 301 ККУ), що дають можливість застосовувати ці статті; по-друге, чи повинні митники володіти знаннями, за допомогою яких вони фіксуватимуть факт переміщення товарів (предметів), які визначив законодавець у диспозиції ст. ст. 300 та 301 КК? На перше запитання законодавець відповіді не дає, тобто його розв'язання залежить від наявної судової практики, яка багато в чому формується під впливом правової науки. Але, на жаль, думки провідних науковців-фахівців кримінального права з цього питання дещо різняться. Зокрема автори підручника "Кримінальне право України" М.І.Бажанов, В.В. Сташис, В.Я. Тацій вважають, що предметом злочину, передбаченого в ст. 300 ККУ, є будь-які твори (друкована продукція, кінофільми, відеофільми, натуралістичні фото- і відеозаписи), що пропагують культ насильства і жорстокості, тобто прославляють застосування грубої сили, безжалісність, жорстокість, грубі розправи і знущання над людьми, застосування катувань мордувань, показ кривавих сцен, жорстоких способів убивств тощо. (20; c.157)
Порівнюючи погляди науковців на ці злочини, слід зауважити, що автори посібника "Кримінальне право України. Особлива частина", аналізуючи зміст ст. 301 ККУ, вважають, що предметом цього злочину є різні твори, зображення порнографічного характеру. На відміну від творів зображувально-художнього й еротичного характеру, вони у грубій, цинічній формі відображають натуралістичне чи протиприродне детальне зображення сексуальних стосунків. Це живописні або фотозображення, друковані чи рукописні твори, кіно- чи діафільми, слайди, магнітофонні та відеозаписи тощо. Ці предмети призначені для збудження нездорових чи протиприродних сексуальних потреб і тим самим деформації моральних уявлень і потягів у сфері статевих стосунків (7; c.7).
Єдиною думкою, яка об'єднує вчених, попри їхні відмінні підходи до визначення предмета злочину, є та, що цю операцію здійснюють особи, які мають спеціальні знання. Не суперечливими є також висновки дослідників про віднесення цих товарів (предметів) до тих, зміст яких є кваліфікаційними ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 300 та 301 ККУ. Зокрема М. Коржанський стверджує, що визнати твір таким, що пропагує культ насильства і жорстокості, може лише спеціальна експертиза за участю мистецтвознавців, психіатрів, сексопатологів та інших фахівців. Однак ні він, ні інші науковці не акцентують своєї уваги на тому: а) хто і як має визначити склад фахівців (експертів), які можуть зробити такі висновки; б) який документ має регламентувати процедуру призначення та проведення експертизи та розв'язати інші питання. Така позиція науковців загалом зрозуміла — диспозиція ст. ст. 300 та 301 ККУ передбачає кілька складів злочину, однак як науковці, так і судова практика має на увазі лише другу частину диспозиції ст. 300 та ст. 301 ККУ, в якій ідеться про виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення творів, що пропагують культ насильства і жорстокості з метою збуту чи поширення, їхній збут чи поширення, а також примушування до участі в їх створенні. Але перша частина, склад злочину якої передбачає переміщення таких товарів через митний кордон України, досі не була предметом дослідження. Тому слід мати на увазі, що визначення товарів, зміст яких підпадає під вимоги диспозиції цих статей провадять спеціалізовані державні заклади, а їхню діяльність регламентує низка відомчих нормативних актів, а саме:
1. Наказ Державного комітету України по охороні державних таємниць у пресі та інших засобах масової інформації, Державного митного комітету України «Про затвердження Інструкції про порядок переміщення через державний кордон України текстових, аудіо- та аудіовізуальних матеріалів» від 22 серпня 1994 р. № 99/252.
2. Перелік фільмів, які за висновками Експертної комісії Міністерства культури і мистецтв з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, визнані такими, що пропагують культ насильства і жорстокості, і заборонені для розповсюдження і демонстрування в Україні.(10)
3. Перелік фільмів, які за висновками Експертної комісії Міністерства культури і мистецтв з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, визнані такими, що мають певні обмеження при розповсюдженні, демонструванні в України.(11)
Отже, експертну роботу виконує Експертна комісія Міністерства культури і мистецтв з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, яку утворює це Міністерство, залучаючи фахівців різних галузей знань.
Можна навести ще кілька прикладів, коли для виконання функцій експерта залучають незалежних осіб (органи), що володіють спеціальними знаннями, однак і наведені приклади свідчать про різноманітність питань, які виникають перед митними органами під час реалізації своїх повноважень і які можна вирішити з допомогою експертів. А оскільки ці питання специфічні, то й коло фахівців-експертів не має фіксованого кордону. Розширення експортно-імпортних операцій (у тому числі розширення номенклатури та країн походження товарів) можуть поставити перед митною службою нові питання, які можна розв'язати тільки з допомогою експертів.
Висновок
Отже, проаналізувавши наявні у мене джерела, я зробив висновок, що експертиза є дуже важливою галуззю людської діяльності, і може використовуватись в різноманітних сферах.
Особливою сферою, де використовується експертиза є судова діяльність. До судової експертизи пред’являються жорсткі вим ги, зважаючи на те, що висновки судових експертиз можуть використовувати як докази по справі.
Сутність митної експертизи і її значення не зайшли свого відображення в законодавстві в повному обсязі. На сьогодні експертні установи, що діють у системі митної служби України фактично є суб’єктам здійснення експертизи при митному контролі і митному оформленні, а підчас провадження в справах про контрабанду та порушення митних правил до цих установ до цих установ звертатися не доцільно, оскільки вони не мають статусу державних експертних установ, а отже і не можуть надавати висновки, що будуть залучені до справи як докази. До того ж, регламентація діяльності експертних установ митної служби і порядок здійснення експертизи нечітко регламентовані в самому Митному кодексі. Все це заважає продуктивному здійсненню експертизи в галузі митної справи і зважаючи на важливість цього виду діяльності я пропоную внести певні зміни до законодавства. Пропоную внести до МКУ главу «Митна експертиза», де визначити що митна експертиза є дослідженням шляхом використання спеціальних знань митною експертною службою. Визначити, що митну експертну службу очолює орган, який визначається наказом ДМСУ.
В ст. «Суб’єкти здійснення митної експертизи» встановити, що митна експертиза здійснюється митною експертною службою в межах її повноважень, і в разі необхідності іншими державними експертними установами.
Митними експертами є особи, внесені до державного реєстру атестованих судових експертів, які мають дозвіл Експертно-кваліфікаційної комісії ДМСУ на право дослідження певних видів експертиз.
Ось мої пропозиції щодо удосконалення нормативного регулювання митної експертизи. На мою думку такі зміни дозволять збільшити ефективність митної експертизи на всіх стадіях здійснення митної діяльності і більш ефективно боротися з контра бандою і порушенням митних правил.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. А.В.Дусик. Правовий статус експерта у провадженнях по справах про порушення митних правил //Митна справа.-2002.--№1. с.27-35.
2. А.В.Дусик. Повноваження митного органу при призначенні експертизи при здійсненні провадження у справах про порушення митних правил //Митна справа.-2005.--№4. с.40-43.
3. А.Л.Карпенко. Роль эксперта в производстве по делам о нарушении таможеных правил //Митна справа.-2005.--№1. с.21-23.
4. В.Лук’яненко. Використання спеціальних знань за новим Митним кодексом України //Вісник АПНУ.-2004.--№31
5. Є.В.Додін. Правове регулювання статусу експерта та спеціаліста в митній справі //Митна справа.-2004.-№2. с.3-13.
6. Є.В.Додін. Місце митних лабораторій у системі митної служби України//Митна справа.-2004.-№6. с.3-14.
7. Є.В.Додін. Особливості проведення експертизи з деяких видів митних справ//Митна справа.-2004.-№3. с.3-9.
8. Закон України від 25.02.1994 р. № 4038-ХІІ «Про судову експертизу»
9. Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"
10. Лист Міністерства культури і мистецтв України від 1 липня 1999 р. № 9-3216/17.
11. Лист Міністерства культури і мистецтв України від 1 липня 1999 р. № 9-3216/17.
12. Митний кодекс України від 11.07.2002р. №9-VI // Відомості Верховної ради України. – 2002. - №38-39(27.09.2002). – Ст. 288.
13. Наказ ДМСУ від 23.12.2002 р. № 719 "Про затвердження нормативів відбору проб і зразків товарів для проведення: досліджень (аналізу, експертизи) митними лабораторіями
14. Наказ ДМСУ від 27.01.2004 р № 53 "Про посилення контролю за вивезенням окремих видів готової продукції, виготовленої з давальницької сировини"
15. Наказ ДМСУ від 10.12.2003р. "Про затвердження Порядку списання митними лабораторіями проб і зразків товарів після проведення досліджень (аналізу, експертизи)"
16. О.В.Тодощак. Спеціаліст та експерт у провадженні по справах про порушення митних правил //Митна справа.-2001.-№2. с.37-39.
17. Постанова КМУ від 12.12.2002 р. № 1862 "Про затвердження Порядку взяття проб і зразків товарів, проведення досліджень, (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також ропорядження зразками"
18. Степанюк С.А. Управлінські послуги у галузі митної справи // Митний брокер. – 2003. - №1. – С. 49-54.
19. Кримінально-прoцесуальний Кодекс від 28.12.1961р. // Відомості Верховної Ради України.—2001.-176с.
20. Кримінальне право України:Підручник; За ред. Професорів М.І. Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація.—К.: Юрінком Інтер; 2002.—496с.
Похожие работы
... Рис. 2.1. Схема постановки досліду Метою даної роботи було здійснення товарознавчої експертизи заморожених плодоовочів. Об'єктами дослідження обрано заморожений овочевий перець таких виробників: 1. ТМ „Дарус” - СООО „Краса”, Херсонська обл., Каховський район, с. Роздольне ...
... ідження вартість автомобіля УАЗ‑469 на момент дослідження, державний реєстраційний номер ВК7076АЕ, 1990 року випуску становить 9097,72 грн. 3. Митне оформлення автомобілів марки «УАЗ» при імпортних операціях Ще до 1994 р. митним законодавством не було передбачено сплати ніяких платежів за переміщення через митний кордон транспортних засобів. Достатнім було пред'явити іноземний ...
... однієї професії налагоджувати зв'язки, регулювати конфліктні ситуації, мати єдину систему професійних цінностей і соціальних зобов'язань в процесі документування управлінської діяльності. 3. Нормативне регулювання документування управлінської діяльності в митних органах Нормативне регулювання документування управлінської діяльності в митних органах здійснюється на основі: 1. Конституція ...
... майна (ч.4 ст.39 ЦПК України). Законні представники можуть доручити вести справу у суді іншій особі, яку вони обрали як представника (ч.5 ст.39 ЦПК України). РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВНИЦТВА ТА ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ МИТНИХ ОРГАНІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА Згідно з Наказом Державної митної служби від 07.12.2007р. №1031 «Про затвердження Примірного положення про порядок ...
0 комментариев