Заборони

1. Заборони

Заборонено для ввоза в Україну:

імпорт будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;

імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду і т. п, які суперечать відповідним нормам Конституції (Основного Закону) України;

імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.

Коментарії: Лист Мінприроди № 3890-к/20/ч-2 06.04.2007 діє з 28.04.07р.

1.1 Заборона для ввозу без маркування

Продукти, призначені для продажу населенню, що підпадають під визначення другої - двадцять першої груп УКТ ЗЕД, можуть бути випущені з-під митного контролю... абзац 2 статті 4 ЗУ N468/97-ВР 17.07.1997 "... ввезеннявУкраїну iмпортних харчових продуктiв без маркування державною мовою України, що мiстить в доступнiй для сприймання споживачем формi iнформацiю..." (Лист ДМСУ N 11/2-5718)

"... контроль за додержанням вимог щодо маркування сільськогосподарської продукції,... митні органи здійснюють при митному оформленні товарів у режимі імпорту за вантажною митною декларацією" (Лист ДМСУ N 25/2-9-18/3344-ЕП)

Документ: ЗВРУ N 468/97 17/07/1997 Додатково див. Лист N 11/2-5718 діє з 07.10.97р.

1.2 Заборони реалізації готової продукції з давальної сировини

Реалізація готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, яка відноситься до 1 - 24 груп згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі продукції, отриманої як розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини, на митній території України забороняється.

Документ: ЗУ № 309-VI 03/06/2008 діє з 05.06.08р.

Не дозволяється відсрочка і звільнення від сплати мита і ПДВ

При ввезенні товарів, зазначених у статті 6 цього Закону, не дозволяються:

відстрочення сплати мита та ПДВ;

звільнення від сплати ввізного (імпортного) мита фізичних або юридичних осіб, які мають пільги зі сплати ввізного мита згідно з іншими законодавчими актами України.

Документ: ЗВРУ N 468/97-ВР 17.07.1997 діє з 21.11.97р.

2. Обмеження

2.1 Податковий вексель по ПДВ не застосовується в наступних випадках.

Дія Порядку випуску, обігу та погашення векселів не поширюється на операції з імпорту на митну територію України підакцизних товарів та товарів, які належать до товарних груп 01 - 24 УКТЗЕД, а також на операції з імпорту на митну територію України будь-яких товарів, що здійснюються особами, які були зареєстровані як платники цього податку менше ніж за дванадцять календарних місяців до місяця, в якому здійснюється такий імпорт, чи тими, які є суб'єктами оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, що передбачають сплату цього податку за ставками іншими, ніж встановлені пунктами 6.1 статті 6 та 81.2 статті 81 Закону № 168/97-ВР.

2.2 Карантинний дозвіл Укрголовдержкарантин:

Код документу 5045 Карантинний дозвіл (Мінагрополітики України).

Карантинний дозвіл - документ, що засвідчує право на ввезення в Україну, а також транзит вантажу (рослин і рослинних продуктів) на умовах, визначених Державною службою з карантину рослин України. (Закон України від 30.06.93 N 3348-XII "Про карантин рослин"). Додатково див. Лист ДМСУ від 02.08.2004 р. № 25/9-18/9589-ЕП

2.3 Фітосанітарний сертифікат:

Код документу 5046 Фітосанітарний сертифікат (Мінагрополітики України) . Митний контроль і митне оформлення здійснюються після проведення фітосанітарного контролю.

Фітосанітарний сертифікат, який видано країною експортера повинен супроводжувати товари, що підлягають цьому виду контролю.

Ввезення підкарантинних матеріалів із країн, що не мають державних органів з карантину і захисту рослин, дозволяється без фітосанітарного сертифіката з попереднім оформленням карантинного дозволу на імпорт Укрголовдержкарантину.

Див. Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів.

Без узгодження з Укрголовдержкарантином, без карантинного дозволу і без фітосанітарного сертифіката в пункті пропуску на державному кордоні дозволяється ввезення в Україну:

Переробленої рисової соломки і виробів з неї, ворсувальних шишок, хни, басми;

Художньо-декоративних та технічних виробів, виробів народних промислів із деревини (меблів, агломерованої паркетної фрези, заготовок для тари, ДВП, ДСП тощо);

Дерев'яної тари, що не виділена окремою товарною позицією;

Дерев'яних рам для картин, фотографій, дзеркал;

Свіжих плодів, овочів (крім картоплі) у кількості, що не перевищує 2-х кг кожного найменування на одну особу, у ручній поклажі та в поштових відправленнях;

Продукції рослинного походження, вільної від карантинних організмів, яка передбачена для харчування команд суден, екіпажів літаків і персоналу інших видів транспорту;

Кави меленої у вакуумній упаковці, кави розчинної, какао тертого, какао-масла, дріжджів, тютюнових виробів, кондитерських виробів, виробів з борошна, крохмалю;

Зрізу живих квітів (крім хризантем та гіацинтів) не більше 50 штук.

Документ: [Наказ, Мінагрополітики] від 23.08.2005 № 414 діє 06.12.05р.

Зрізані квітки та пуп’янки, придатні для складання букетів або декоративних цілей, свіжі, засушені (крім вибілених, пофарбованих, просочених або оброблених іншим способом).

2.4 Екологічний контроль:

Код документу 5133 Сертифікат екологічного контролю (Мінприроди України) . Екологічний контроль проводиться безпосередньо на кордоні посадовими особами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України.

Під час вивезення вантажів і транспортних засобів за межі митної території України контроль здійснюється на митній території України.

Проведення екологічного контролю підтверджується проставленням відміток та штампів у товаросупровідних документах. Підставою для митного оформлення є штамп "Ввіз/вивіз дозволено" на товаросупровідних документах.

Документ: [Наказ, МОНС] від 08.09.1999 № 204 діє з 08.09.99р.

2.5 Радіологічний контроль:

Код документу 5133 Сертифікат екологічного контролю (Мінприроди України).

Радіологічний контроль проводиться безпосередньо на кордоні посадовими особами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України.

Під час вивезення вантажів і транспортних засобів за межі митної території України контроль здійснюється на митній території України.

Підтвердженням проведення радіологічного контролю є наявність у товаросупровідних документах відмітки "Радіологічний контроль" або відмітки "Екологічний контроль". Штамп "Радіологічний контроль" застосовується для вантажів, що не підлягають екологічному контролю.

2.6 Висновок санитарно-епідеміологічної експертизи:

Код документа: 5065

Залежно від виду товару, що ввозиться, митному органу подається санітарно-гігієнічнийвисновок.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи - документ встановленої форми, що містить опис ознак об'єкта експертизи, висновок (позитивний чи негативний) про відповідність об'єкта експертизи вимогам санітарного законодавства (санітарних норм), вимоги стосовно об'єкта експертизи - критерії безпеки та умови використання, з якими має ознайомитись і які зобов'язується виконувати замовник - власник об'єкта експертизи, і які є в подальшому предметом державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

2.7 Дозволи і сертифікати на флору и фауну:

Код документа: 5136

Увезення в Україну та вивезення за її межі диких тварин і рослин, які занесені до додатка I, а також на експорт зразків, занесених до додатків II і III Конвенції здійснюється за дозволом (сертифікатом), який видається Адміністративним органом України з питань виконання вимог Конвенції відповідно до ПКМУ від 13 грудня 2000 року N 1822 (засвідчують право юридичних і фізичних осіб на переміщення зразків через митний кордон України).

Для кожної партії зразків оформлюється окремий дозвіл або окремий сертифікат. В один дозвіл або сертифікат не може бути внесено більш трьох різних видів зразків. Унесення виправлень у дозволи та сертифікати і застосування їх після закінчення терміну використання не допускається.

2.8 Сертифікат про походження товара:

Коди документів: 7000 ...7007

Для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.

Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни. (стаття 283 МКУ).

Сертифікат походження є необхідною підставою для здійснення митного оформлення продуктів, призначених для продажу населенню (з метою вільного використання на митній території України). Лист ДМСУ N 11/2-10-13147-ЕП 27.12.2002

Документ: ЗУ N 468/97-ВР 17.07.97 ч.2 ст.4 Лист ДМСУ N 11/2-10-13147-ЕП 27.12.2002

Будь-який імпортований (експортований) товар має пройти через митницю. Митниця існує для того, щоб контролювати ввезення (вивезення) товарів.

При митному оформленні товару здійснюються:

1) визначення товару;

2) митне оцінювання товару, виходячи з якого в більшості випадків визначається сума мита і податків.

За звичайних умов товар проходить через митницю і ввозиться в країну одночасно.

Виняток із цього правила має місце, коли товар потрапляє на певну територію країни імпорту, наприклад у "вільну економічну зону".

В багатьох країнах товар можна ввезти і до сплати мита. При цьому митниця одержує від імпортера (його представника) спеціальний документ. Він встановлює обов'язок імпортера сплатити суму податків, мита й інших обов'язкових платежів у зазначений у ньому термін. У багатьох випадках законодавство вимагає, щоб оплата за векселем була гарантована банками. Використовуючи систему таких векселів, можна, наприклад, відразу сплатити загальну суму мита і податків на імпорт за всі товари, завезені за визначений період.

Під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності та митного оформлення на ТОВ "Компанія насінної торгівлі" виникають такі основні труднощі, пов'язані зі здійсненням митних процедур:

дуже складні митні процедури. Вони призводять до того, що вартість товару штучно завищується. Щоб перебороти ці перешкоди в торгівлі, 1973 року у Кіото, у рамках Всесвітньої митної організації, було укладено Міжнародну конвенцію про спрощення і гармонізацію митних правил.25 червня 1999 р. прийнято нову редакцію конвенції;

для різних товарів існують різні митні ставки. Для полегшення роботи митниці в кожній країні існують спеціальні переліки товарів (класифікації), в яких товари розбиті на групи, підгрупи, і т. ін.5 Не в усіх країнах такі переліки однакові. Може трапитися і так, що той самий товар класифікується в різних країнах по-різному;

ставки мита і зборів (плата за митне оформлення і пов'язані з ним дії державних органів), процедура їхньої сплати, порядок митного оформлення можуть бути змінені, а інформацію про це опубліковано незадовго до цього, а то і взагалі postfactum. Це питання стосується і ГАТТ, яка вимагає, щоб інформація про зміни в ставках мита і зборів публікувалася заздалегідь, з тим щоб учасники торгової діяльності могли ознайомитися з ними і вжити усіх відповідних заходів (в тому числі сплатити необхідні суми у встановленому порядку);

багато держав стягують з того самого товару різні мита, залежно від того, з якої країни товар надходить. Методи визначення походження товарів, а також пов'язані з ними формальності і процедури в різних країнах можуть відрізнятися. Нерідко ці формальності і процедури надзвичайно складні. Все це перешкоджає нормальному процесу торгівлі;

розмір мита (і нерідко митних зборів) часто залежить від вартості товару. При ввезенні товарів імпортер (або його представник) вказує вартість товару в митних документах, розміри мита і зборів розраховуються на основі цих даних. Але буває і так, що митна служба "не вірить" твердженням імпортера і визначає вартість товару на основі своєї інформації. При цьому часто виникають труднощі, пов'язані з методом визначення митної вартості товару.

В той же час, щоб ввезти куплений товар з-за кордону, потрібно пройти адміністративні процедури. Наприклад, необхідно пройти митні процедури (представити певні документи, в певному порядку сплатити необхідну суму мит та зборів тощо).

Такі процедури виникли задовго до появи електронної торгівлі і не враховують певних її особливостей.

Це зумовлює три основні проблеми в багатьох країнах:

1) неможливо заздалегідь підрахувати суму мит та зборів;

2) неможливо заздалегідь сплатити суму мит та зборів;

3) неможливо переводити валюту за кордон, якщо угода - "електронна".

З розвитком нових інформаційних технологій буде все більше можливостей для розвитку "електронної торгівлі". З іншого боку, зараз деякі адміністративні процедури є бар'єром для "електронної торгівлі", причому бар'єр навіть більший, ніж для звичайної торгівлі.

Сьогодні торгівці висловлюють все більше незадоволення таким станом речей і все активніше вимагають реформ.

Під впливом цих вимог багато держав вже починають вживати заходів, спрямованих на зменшення бар'єрів в "електронній торгівлі". Наприклад, поправки до Конвенції Кіото, прийняті в рамках Всесвітньої митної організації 25 червня 1999 року, спрямовані на зменшення таких бар'єрів. На жаль, поки дуже небагато держав ратифікувало ці поправки. Але цілком очевидно, що рано чи пізно митні процедури почнуть змінюватися в багатьох країнах.

Такі зміни, що відбуваються під впливом революційних технологій, приведуть до розвитку цілком нового митного процесу. Це приклад того, як розвиток технології змінює законодавство.

Навіть у тих випадках, коли ТОВ "Компанія насінної торговлі заздалегідь відомо, за якою "статтею" буде класифікуватися товар і ставка мита, виражена у відсотках до вартості товару, можуть виникнути труднощі, якщо імпортер і митники не узгодять вартість ввезеного товару. В таких випадках представники митниці звичайно визначають вартість товару на основі свого розуміння.

Багато держав встановили спеціальні методи визначення митної вартості, які митники повинні використовувати в таких спірних ситуаціях.

Наприклад, деякі країни встановлюють "мінімальну митну вартість товару", і митниця не має права встановлювати митну вартість нижчу від цієї "мінімальної вартості". Інший спосіб - встановити митну вартість імпортного товару на основі оптової ціни того ж товару, коли він продається в країні імпорту.

Подібні методи оцінювання часто викликають незадоволення ТОВ "Компанія насінної торгівлі", оскільки використання таких методів призводить до того, що підприємство змушено сплачувати, на думку керівництва, занадто велике мито.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення системи митного оформлення товарів на прикладі підприємства ТОВ "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ"

 

3.1 Основні напрямки спрощення процедур митного оформлення

Основні напрями вдосконалення типової і принципової схеми організації митного контролю на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних відносин України полягають у:

1) вдосконаленні організації механізму митного контролю;

2) скороченні термінів і підвищенні якості огляду товарів і транспортних засобів;

3) скороченні термінів сплати митних платежів;

4) вдосконаленні документального оформлення митних процедур;

5) попередженні заподіяння збитку економіці і загрози загальній безпеці країни;

6) зменшенні витрат на здійснення контролю за допомогою розробки гнучких технологій залежно від категорій товарів і осіб, що їх переміщають;

7) забезпеченні доставки товарів у повному обсязі до місць митного оформлення;

8) поліпшенні взаємодії з транспортними організаціями за допомогою розробки і впровадження спільних технологій, що забезпечують здійснення ефективного митного контролю та оформлення товарів з урахуванням необхідності забезпечення безперервності перевізного процесу і необхідності скорочення простою транспортних засобів;

9) розробці і впровадженні заходів для вдосконалення основних напрямів взаємодії митної служби з іншими правоохоронними органами;

10) вдосконаленні контролю на напрямах незаконного переміщення товарів і транспортних засобів.

Можливості застосування передових технологій митного оформлення в цьому напрямку визначаються насамперед законодавчою вітчизняною базою, яка регулює порядок проведення митного оформлення. На сьогодні проводиться активна робота щодо прискорення товаро - та пасажиропотоків, спрощення митних процедур та процедур державного контролю.

Першим напрямком цієї діяльності є перегляд та актуалізація нормативної бази, що регулює питання митного контролю та оформлення. Скасовано або визнано не чинними положення 55 наказів та близько 285 розпорядчих листів.

Зокрема, скасовано накази, якими були визначені місця митного оформлення окремих товарів. Митне оформлення товарів буде здійснюватися не в спеціально визначених місцях, а за місцем обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Втратив чинність наказ, яким запроваджувався комісійний огляд товарів з давальницької сировини та накладення на такі вантажі запірно-пломбувальних пристроїв. Скасовано розпорядження, якими було зменшені строки переміщення товарів автомобільним транспортом митною територією України. Крім того, скасовані вимоги щодо: застосування виняткових посилених форм митного контролю при переміщенні через митний кордон та митному оформленні насіння та рослин; обмеження можливості митного оформлення товарів поза робочий час, а також у вихідні та святкові дні.

Багато нарікань у ТОВ "Компанія насінної торгівлі" викликає порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, який передбачає режим трьохетапної схеми, окремі етапи якої складаються з контрольних операцій (дій). Він ускладнений досить жорстким розмежуванням контрольних операцій (дій), що здійснюються різними посадовими особами підрозділів митного органу, необхідністю подання до митного контролю й митного оформлення значної кількості копій документів, а також додаткових документів, таких як аркуш проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД, реєстру документів.

У цьому відношенні відбувається реальне удосконалення схеми організації митного контролю.

Це надасть можливість:

спростити процес проходження ВМД (зменшення етапів) при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів;

скоротити час здійснення митних процедур за рахунок зменшення кількості посадових осіб митного органу, які беруть участь у здійсненні цих процедур, й одночасно - уникнути дублювання функцій (неодноразова перевірка документів на кожному з етапів тощо);

зменшити кількість копій документів, що подаються декларантом митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів;

зменшити кількість додаткових документів (аркуш проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД, реєстр документів) і, як наслідок, скоротити час, потрібний для їх оформлення; забезпечити можливість постійного контролю (аналізу) з боку керівного складу митного органу за процесом митного контролю й митного оформлення товарів за ВМД;

зменшити імовірність помилок з боку посадових осіб митного органу за рахунок широкого використання програмного забезпечення, інформаційних і довідкових баз даних (зменшення впливу людського фактору - пам’ять, уважність тощо).

З метою створення сприятливих умов для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які є сумлінними платниками податків та зборів, наказом ДМСУ внесено ряд підприємств до Реєстру підприємств, щодо товарів яких установлено спрощений порядок застосування процедур митного оформлення (ТОВ "Сандора", АТЗТ "Альба Україна", ТОВ "ХФК "Біокон", СП ЗАТ "РКТФ", ДП "Авто-Інтернешнл", ВАТ "Гостомельський склозавод", ТОВ Фірма "Ревайвел-Експрес", ТОВ "Добриня-Дар", ККЗБН "Росинка", ТОВ "Ілта". ТОВ "Інтерфом", ТОВ "Вініл").

ТОВ "Компанія насінної торгівлі" необхідно працювати над тим, щоб також увійти до переліку даних підприємств.

Раніше існувала процедура, що ускладнювала ввезення на митну територію України товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації. Була обов’язковою норма надання митним органам у пунктах пропуску через митний кордон сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності. В межах правового поля Держмитслужбою разом з Держспоживстандартом знайдено рішення щодо можливості пред’явлення сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання відповідності) не в пунктах пропуску через державний кордон України, а в митницях призначення. Тому на сьогодні митні органи можуть не вимагати подання сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності) безпосередньо при перетині державного кордону України. Контроль за наявністю зазначених документів здійснюється при митному оформленні товарів у режимі імпорту за вантажною митною декларацією.

Для спрощення митних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України з метою гармонізації технологій митного контролю з відповідними технологіями європейських держав розроблено проект наказу про затвердження Порядку здійснення контролю за доставкою в митниці призначення товарів, що ввозяться на митну територію України на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення. Порядком передбачено ввезення товарів на митну територію України та контроль за їх доставкою виключно на підставі книжки МДП та її електронної копії, що формується у митниці відправлення. Цей Порядок суттєво спростить процедури контролю за доставкою товарів, що ввозяться з метою імпорту.

Вирішенню проблемних питань, пов’язаних з оподаткуванням при тимчасовому ввезенні товарів, що постачаються в рамках лізингу, та обладнання для виконання давальницьких операцій, сприятиме прийняття Верховною Радою України розробленого Держмитслужбою проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться (пересилаються) на митну територію України". Пропонується за кожний повний місяць заявленого строку перебування цих товарів на митній території України сплачувати 3 відсотки суми ввізного мита, яка підлягала б сплаті, якби товари було випущено у вільний обіг. При цьому законопроектом установлюється, що загальна сума ввізного мита, яка підлягає сплаті у разі часткового звільнення від оподаткування, не повинна перевищувати суму, яка підлягала б сплаті при випущенні товарів у вільний обіг.

Також відбувається вдосконалення організаційної структури митних органів та організації митного контролю на кожній ділянці здійснення цього процесу. На даний час Держмитслужбою здійснюються заходи щодо реорганізації митних органів з метою оптимізації їх діяльності та структури, підвищення ефективності керованості ними: всі митниці виведено з підпорядкування регіональних митниць та підпорядковано Державній митній службі України, при цьому за ними залишено раніше визначені зони діяльності, таким чином може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому.

І все ж незважаючи на всі позитивні зрушення стосовно можливості застосування передових технологій митного оформлення товарів ТОВ "Компанія насінної торгівлі" важливу роль на вітчизняних митницях грає людський фактор, фактор культури та порядності. На нашу думку, над ним перш за все необхідно працювати, щоб всі здійснювані заходи забезпечили реальне покращення організації митного контролю.

Останнім часом спостерігається значне падіння обсягів імпорту та експорту продукції. В умовах фінансової кризи ситуація погіршується ще й у зв’язку з тим, що митними органами безпідставно припинено прийняття податкових векселів від суб’єктів господарювання при митному оформленні товарів при тому, що це право платників передбачено нормами Закону України „Про податок на додану вартість".

Такі дії митних органів спричиняють перешкоди у здійсненні господарської діяльності суб’єктів господарювання, погіршують їх фінансовий стан через зменшення обігових коштів. Особливо це впливає на виробників-експортерів, які використовують у виробничому процесі імпортну сировину та комплектуючі.

Відновлення права надання податкових векселів у рахунок сплати ПДВ при митному оформленні товарів дозволить покращити фінансовий стан підприємств, збільшити обігові кошти та відновити законні права суб’єктів господарювання.

З метою недопущення порушень суб’єктами господарювання порядку погашення векселів, вважаємо за доцільне, удосконалити порядок погашення податкових векселів, виданих в рахунок сплати податку на додану вартість під час імпорту товарів, як шляхом їх грошової оплати, так і шляхом заліку підтверджених органами державної податкової служби сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Слід зазначити, що світова практика щодо подолання кризових ситуацій в економіках різних країн встановлює доцільність утримання від дій з підвищення регульованих цін і тарифів під час кризи.

У зв’язку з цим необхідно внести зміни до Закону України "Про ціни і ціноутворення" щодо заборони підвищення державних фіксованих та регульованих цін і тарифів під час здійснення заходів, спрямованих на подолання кризового стану в економіці та здійснення дій по стабілізації фінансово-економічної ситуації в державі, зокрема, на період з 2008 по 2010 рік.

На сьогодні збільшення тарифів та регульованих цін під час кризової ситуації на внутрішніх та зовнішніх ринках країни, може мати місце лише, як виключні заходи, які неможливо перенести на іншій період. Таке збільшення повинно бути економічно обґрунтоване, прозоре, з урахуванням необхідності попереднього інформування основних операторів цього сегменту ринку. Крім того, введення в дію таких змін необхідно проводити з моменту початку нового фінансового періоду з попереднім інформуванням.

 

3.2 Удосконалення організації митного оформлення товарів при здійсненні імпортних операцій підприємством

Тривалість митного оформлення товарів визначається кожною митницею окремо, залежно від характеру товару, обсягу товарної партії, від того, чи підлягає той або інший товар перевірці інших контролюючих служб. Хоч часом митне оформлення товарів може займати досить багато часу, тому необхідно вдосконалювати законодавство з метою прискорення декларування.

Відповідальна особа після перевірки поданих документів на комплектність і відповідність іншим вимогам передає їх начальнику підрозділу митної статистики. За наявності достатніх підстав на кожному з етапів відповідальною особою може бути відмовлено у митному оформленні у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Результати митного оформлення, з метою виключення підробок, фальсифікації, потребують спеціального захисту. Особовий склад повинен забезпечуватися особистими номерними печатками, штампами "Під митним контролем". Також використовується захист у вигляді нумерації бланків митних документів (митних декларацій, протоколів про порушення митних правил тощо), нанесення на такі бланки спеціального малюнка, водяних знаків. Робота із запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення є одним із напрямків організації митного контролю. Одним з нових видів захисту, впровадженим Управлінням організації митного контролю ДМСУ є нанесення на відбитки особистих митних забезпечень та митні документи спеціальних голографічних етикеток з декількома ступенями захисту. Самі митні забезпечення та порядок їх застосування також постійно вдосконалюються Держмитслужбою України. Так, у 1997 р. повністю було змінено форми митних забезпечень на більш досконалі. В митній системі України використовується чотири типи митних забезпечень:

а) особиста номерна печатка інспектора - проставляється на митних документах і свідчить про завершення митного оформлення;

б) штамп "Під митним контролем" - проставляється на митних документах і свідчить про перебування вантажу під митним контролем;

в) спеціальний пломбір з пуансонами - для накладання спеціальних пломб на місця, приміщення, транспортні засоби, в яких зберігаються або переміщуються товари та інші предмети, що знаходяться під митним контролем;

г) особиста металева печатка - для накладення відтисків на приміщення, сейфи, шафи тощо, в яких знаходяться митні документи, митне забезпечення інших видів або предмети під митним контролем.

Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов'язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.

Усне декларування може застосовуватися при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів. Прикладом декларування в іншій формі може служити прохід пасажирів у міжнародних аеропортах по "зеленому коридору". У такому разі пасажир своєю дією заявляє співробітникам митниці про відсутність у нього товарів, що підлягають контролю митних органів.

У зв'язку з різними ситуаціями, в яких перебувають декларанти при ввезенні, вивезенні і транзиті товарів і транспортних засобів, процес декларування може сильно відрізнятися за формою, змістом, терміном і т. ін., у тому числі залежно від виду обраного декларантом митного режиму. Відповідно і процес митного оформлення буде специфічним у кожній конкретній ситуації, хоча загалом сутність його буде незмінною - документальне фіксування відомостей про товар, прийняття рішень про його пропуск через митний кордон, подальші процедури контролю за ним або випуск у вільний обіг.

Митним брокером може бути будь-яка українська або іноземна особа, зареєстрована як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності на території України. Для здійснення митної брокерської діяльності необхідно отримати ліцензію Митного комітету України, а також мати в своєму штаті митного брокера (фахівця з митного оформлення), якому видано кваліфікаційне свідоцтво Державною митною службою України.

Одним із можливих заходів, що необхідно запровадити на митницях, є видача кваліфікаційного свідоцтва. Для цього має створюється екзаменаційна комісія, яка приймає іспити у кандидатів на посаду особи митного брокера з метою визначення достатнього рівня знань і кваліфікації для здійснення ним брокерської діяльності. Необхідно зробити іспити більш строгими з метою недопуску до роботи некваліфікованого персоналу.

Для спрощення та прискорення процедур митного оформлення та контролю необхідно покращити Порядок митного оформлення товарів за принципом "єдиного вікна" та контролю товарів і транспортних засобів за принципом "єдиного офісу". На розгляд Уряду подано проект постанови КМУ, якою буде затверджено часові нормативи виконання контрольних операцій. Підготовлено проект наказу про створення сприятливих умов для учасників транзитних перевезень. Досягнуто рішення про можливість митного оформлення вантажів на підставі ветеринарного свідоцтва. Також суб'єктам ЗЕД необхідно ширше надати можливість отримувати від митних органів попередні рішення про класифікацію товарів.

До існуючої митної документації, яка регулює ввезення імпортних товарів потрібно розробити ще більше законів, постанов, які створили б ще жорсткіші умови пропуску товарів через митний кордон України. Потрібно вдосконалювати як методи контролю і заходи митного оформлення, так і митне забезпечення з допомогою якого здійснюється контроль за ввезеними товарами.

Необхідно провести об'ємну роботу з удосконалення порядку декларування товарів. Зокрема розроблено проект постанови КМУ, який передбачає надання Держмитслужбі права на визначення порядку анулювання ВМД, спрощено порядок заповнення граф ВМД, відмінено подання декларації-зобов`язання.

Необхідно також передбачити максимальне спрощення критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення. Також необхідно передбачити зменшення кількості оригінальних примірників декларації митної вартості з трьох до одного.

 

3.3 Оцінка ефективності удосконалення митних процедур на прикладі ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"

Розрахуємо ефективність впровадження автоматизованої системи митного оформлення рослин на ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі". Реалізація приведеного проекту потребує:

1. Інвестицій на придбання комп¢ютерів та системи автоматизації митного оформлення, вартість якого складе 235 тис. грн.

2. Збільшення експлуатаційних витрат:

2.1 Найом на роботу додаткового персоналу. Витрати на оплату праці робочих в перший рік складуть 216 тис. грн. (9 х 24) і щорічно збільшуватимуться на 18 тис. грн.

2.2 Придбання виробничих матеріалів, вартість яких в перший рік складе 154 тис. грн. і щорічно збільшуватиметься на 15 тис. грн.

2.3 Інші додаткові щорічні витрати складуть 36 тис. грн.

Приміщення, що орендуються, під магазини надаються після проведення ремонту даних будівель, отже, ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" витрат по ремонту будівель не несе.

Тривалість життєвого циклу проекту визначається терміном експлуатації устаткування і складає 5 років. Амортизація проводиться рівними долями протягом терміну служби устаткування. Через 5 років ринкова вартість устаткування складе 10% його первинній вартості. Витрати на ліквідацію складуть 5% від ринкової вартості устаткування через 5 років.

Для придбання устаткування потрібно буде узяти довгостроковий кредит, рівний 235 тис. грн. під прості відсотки розміром 17% строком на 5 років. Відсотки виплачуються в кінці року щорічно. Кредит береться в кінці 0-го року.

Повернення основного боргу - рівними долями, починаючи з другого року і проводиться в кінці року.

Норма доходу на капітал для подібних проектів рівна на підприємстві становить 17%. З метою спрощення розрахунків приймається, що всі платежі доводяться на кінець відповідного року і фірма сплачує тільки податок на прибуток у розмірі 25% і все.

Основні складові потоку (і сальдо) реальних грошей приведені в табл.3.1 - 3.4

Чиста ліквідаційна вартість об'єкту (чистий потік реальних грошей на стадії ліквідації об'єкту) визначається на підставі даних, що приводяться в табл.3.1

Таблиця 3.1

Чиста ліквідаційна вартість устаткування, грн.

Найменування показника	Земля	Будівлі, споруди і т.д.	Машини і устаткування	Всього
Ринкова вартість			235000	235000
Витрати			235000	235000
Нараховано амортизації			235000	235000
Балансова вартість на Т-ом кроці			23500	23500
Витрати по ліквідації			1175	1175
Дохід від приросту вартості капіталу		Немає	Немає
Операційний дохід (збиток)	Немає		22325	22325
Податки			5358	5358
Чиста ліквідаційна вартість			16967	16967

Потік реальних грошей від інвестиційної діяльності включає наступні види доходів і витрат, розподілених по періодах (крокам) розрахунок, приведених в табл.3.2

Таблиця 3.2

Потік реальних грошей від інвестиційної діяльності, грн.

Найменування показника		Значення показника по кроках розрахунку
		0	1	2	3	4	5
Земля	Відтік
	Притока
Будівлі, споруди	Відтік
	Притока
Машини, устаткування, передавальні пристрої	Відтік	-235000
	Притока						16967
Нематеріальні активи	Відтік
	Притока
Разом: вкладення в основний капітал	Відтік
	Притока						16967
Сальдо грошового потоку		-235000					16967

Потік реальних грошей від операційної діяльності включає наступні види доходів і витрат, приведені в табл.3.3

Таблиця 3.3

Потік реальних грошей від операційної діяльності, грн.

Найменування показника	Значення показника по кроках розрахунку
	0	1	2	3	4	5
1	2	3	4	5	6	7
Виручка		645000	677000	709000	741000	773000
Витрати на товари		154000	169000	184000	199000	214000
Фонд оплати праці		216000	234000	252000	270000	288000
Оренда будівель		56160	60840	65520	70200	74880
Амортизація будівель
Амортизація устаткування		47000	47000	47000	47000	47000
Відсотки за кредит		32900	24675	16450	8225
Прибуток оподаткування		147165	149710	152255	146575	149120
Податки і збори		35320	35930	36541	35178	35789
Чистий прибуток		111845	113780	115714	111397	113331
Сальдо грошового потоку від операційної діяльності		183520	177230	170939	166622	160331

Потік реальних грошей від фінансової діяльності включає наступні види притоки і відтоку реальних грошей, приведених в таблиці 3.4

Таблиця 3.4

Потік реальних грошей від фінансової діяльності, грн.

Найменування показника	Значення показника по кроках розрахунку
	0	1	2	3	4	5
Власний капітал	235000
Короткострокові кредити
Довгострокові кредити	235000
Погашення заборгованостей по кредитах		58750	58750	58750	58750
Виплата відсотків по кредитах		39950	29963	19975	9988
Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності для перевірки тієї, що фінансової реалізовується проекту	470000	-98700	-88713	-78725	-68738	0
Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності для оцінки комерційної ефективності участі підприємства в проекті	-98700	-88713	-78725	-68738	0	0

Далі визначимо потік реальних грошей (сумарне сальдо грошового потоку від інвестиційної і операційної діяльності), розрахунок якого проведемо по кожному року життєвого циклу проекту. Розрахунки зведемо в табл.3.5

Таблиця 3.5

Потік реальних грошей, грн.

Найменування показника	Значення показника по кроках розрахунку
	0	1	2	3	4	5
1	2	3	4	5	6	7
Сальдо грошового потоку від інвестиційної діяльності	-235000	0	0	0	0	16967
Сальдо грошового потоку від операційної діяльності	0	183520	177230	170939	166622	160331
Разом потік реальних грошей	-235000	183520	177230	170939	166622	177298

Таблиця 3.6

Розрахунок ефективності проекту по роках, грн.

Найменування показника	Значення показника по кроках розрахунку
	0	1	2	3	4	5
Сальдо грошового потоку від інвестиційної діяльності	-235000	0	0	0	0	16967
Сальдо грошового потоку від операційної діяльності	0	183520	177230	170939	166622	160331
Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності	235000	-98700	-88713	-78725	-68738	0
Разом сальдо реальних грошей	0	84820	88517,1	92213,8	97884,5	177298

Далі знайдемо сальдо накопичених реальних грошей (сальдо реальних грошей з наростаючим підсумком).

Снрд = 85820 + 88517,1 + 92213,8 + 97884,5 + 177298 - 235000 = 305734 грн.

Тепер визначимо показники ефективності даного проекту.

Чиста приведена вартість (чистий дісконтований дохід) рівна різниці між поточною вартістю майбутніх вигод від проекту і поточною вартістю потоку майбутніх витрат на здійснення, експлуатацію і технічне обслуговування проекту на всьому протязі терміну його життя і визначається по формулі (3.1):

 (3.1)

де n - термін тривалості проекту;

Bt - сумарні вигоди за період t;

Ct - сумарні витрати за період t;

R - ставка дисконтування;

I - сума вкладень (інвестицій) в проект.

Для нашого проекту чиста приведена вартість буде рівна:

Внутрішня норма прибутковості - це та ставка дисконту, при якій чиста приведена вартість звертається в нуль. Внутрішня норма прибутковості рівна максимальному відсотку по позиках, який може оплачувати компанія, працюючи на неприбутковому рівні. Значення даного показника може трактуватися як нижній рівень рентабельності інвестиційних витрат. Якщо даний показник перевищує середню вартість капіталу в даному секторі інвестиційної діяльності з урахуванням інвестиційної риски, то проект може бути рекомендований до здійснення.

Розрахунок внутрішньої норми прибутковості ведеться методом послідовних наближень величин чистої приведеної вартості при різних ставках дисконту. Якщо чиста приведена вартість має позитивне значення, то коефіцієнт дисконтування підвищується. Якщо при цьому величина NPV набуває негативного значення, то внутрішня норма прибутковості визначається як усереднене значення коефіцієнта дисконтування при двох ставках. При позитивних і негативних ставках чистої приведеної вартості, близьких до нуля, точніша і коротша методика розрахунку внутрішньої норми прибутковості полягає у використанні наступної формули лінійної інтерполяції (3.2):

 (3.2)

де R1 - ставка дисконту, яка дає позитивну чисту приведену вартість;

R2 - ставка дисконту, яка дає негативну чисту приведену вартість;

NPV1 - величина позитивної чистої приведеної вартості;

NPV2 - величина негативної чистої приведеної вартості.

Для розрахунку внутрішньої норми прибутковості нашого проекту визначимо чисту дісконтовану вартість при нормі прибутку, рівною 17% і 50%.

При R = 17% ЧДД = 45203,7 грн.

При R = 50% ЧДД = - 124404 грн.

Тепер розрахуємо внутрішню норму прибутковості нашого проекту:

Індекс прибутковості є відношення приведених ефектів (чистого дісконтованого доходу) до величини капіталовкладень (інвестицій) і визначається по наступній формулі (3.3):

 (3.3)

де n - термін тривалості проекту;

Bt - сумарні вигоди за період t;

Ct - сумарні витрати за період t;

R - ставка дисконтування;

I - сума вкладень (інвестицій) в проект.

Для нашого проекту індекс прибутковості буде рівний:

В результаті проведеної роботи можна сказати, що даний проект економічно вигідний і його слід реалізувати.

Складемо тепер графік погашення заборгованості перед банком по довгостроковому кредиту (табл.3.7).

Таблиця 3.7

Графік погашення довгострокового кредиту, грн.

Роки	Борг на початок року	Погашення боргу	Сплата відсотків	Борг на кінець року
0	235000
1	235000	58750	39950	176250
2	176250	58750	29963	117500
3	117500	58750	19975	58750
4	58750	58750	9988	0
Разом		235000	99875

Далі дамо оцінку зміни беззбитковій при впровадженні даного проекту.

Таблиця 3.8

Розрахунок беззбиткового об'єму продажів і запасу фінансової стійкості ТОВ "Компанія насіннєвої торговлі" в результаті впровадження проекту

Показник	Плановані періоди
	1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	3753	3785	3817	3849	3881
Прибуток, тис. грн.	242	244	247	242	244
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	3439	3477	3515	3552	3590
Сума змінних витрат, тис. грн.	3268	3306	3344	3381	3419
Сума постійних витрат, тис. грн.	171	171	171	171	171
Сума маржинального доходу, тис. грн.	314	308	302	297	291
Частка маржінального доходу у виручці%	8,37	8,14	7,91	7,72	7,50
Беззбитковий об'єм продажів, тис. грн.	2043,8	2101,4	2161,3	2216,1	2280,6
Запас фінансової стійкості:
Тис. грн.	1709,2	1683,6	1655,7	1632,9	1600,4
%	45,54	44,48	43,38	42,42	41,24

Розрахунок, проведений в таблиці 3.8, свідчить про те, що в результаті впровадження даного проекту у ТОВ "Компанія насіннєвої торговлі" підвищується запас фінансової стійкості з 23,42% в перший рік впровадження проекту до 41,24% у останньому році реалізації проекту.

Висновки та пропозиції

Проблемі митного оформлення товарів приділяється значна увага в наукових дослідженнях, адже час роботи власне української митниці обраховується 15 роками, тому існують дуже багато проблем при митному оформленні. Насамперед це значні розбіжності в законодавстві, тому одні й ті ж положення закону можуть бути по трактовані по-різному.

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом. Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону "Про Єдиний митний тариф" і ставок Єдиного митного тарифу України. Мито йде до державного бюджету України.

Митний контроль - це сукупність заходів, здійснюваних митними органами України з метою забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на митні органи.

Всі українські імпортери зобов'язані сплачувати митні збори при ввезенні квітів в Україну. Щоб увезти в країну в сезон цвітіння, тобто з 1 червня по 31 жовтня, одну троянду, імпортеру доведеться заплатити eur1. Ввезення однієї гвоздики обійдеться в eur0,6, орхідеї - eur2, гладіолуса - eur1. З 1 листопада по 31 травня ставки зменшуються, окрім плати за ввезення гладіолуса.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" (код ЕДРПОУ 34585332), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Л. Толстого, б.63, к.414. Свідоцтво про державну реєстрацію: 10721020000018286 видане Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією від 13.09.2006р.

Підприємство на протязі останніх років підвищує обсяг продажу, тобто у 2008 році реалізовано товару на 16,52% більше, ніж у 2006 році. При цьому чисельність персоналу збільшується за цей же період з 48 ос. у 2006 році до 49 ос. у 2007 році. Все це позитивно впливає на такий якісний показник, як продуктивність праці, значення якого збільшилось у 2008 році по зрівнянню з 2006 роком на 14,14% і становить у 2008 році 718,26 тис. грн. /ос.

Валовий прибуток ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" у 2008 році становить 10024 тис. грн., що на 3833 тис. грн. більше, ніж у 2006 році. Тобто значення валового прибутку на ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" збільшилось на 61,92% Чистий прибуток на підприємстві у звітному періоді становить 1403,90 тис. грн., це на 405 тис. грн. більше, ніж біло у 2006 році.

Рентабельність чистого доходу ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" становить у 2008 році 3,99%, що вище, ніж було у 2006 році на 0,68%. За цей же період має місце зменшення розміру фінансового лівериджу з 4,54 за 2005 рік до 3,62 за 2008 рік, тобто на 18,19%. На підприємстві за аналізований період також покращилось використання власного капіталу. Так у 2006 році підприємство мало рентабельність власного капіталу у розмірі 12,52%, а у 2008 році вже має рентабельність власного капіталу у розмірі 14,79%, тобто на 2,28% вище.

В даній роботі було розглянуте митне оформлення квітки фіалки, який надійшов з Литви на адресу ТОВ "Компанії насіннєвої торгівлі". Даному товару відповідає код згідно УКТЗЕД - 0603108010. До цієї товарної позиції включаються не лише зрізані квітки та пуп’янки як такі, але і букети, вінки, квіткові кошики та аналогічні вироби (наприклад, бутоньєрки), що складаються з квіток чи пуп’янків. За умови, що такі букети і т.п. мають основні властивості виробів з квітів, вони залишаються в цій товарній позиції навіть за наявності в них аксесуарів з інших матеріалів (стрічки, паперові прикраси і т.п.).

Організація митного контролю і митного оформлення - це комплекс заходів, вжитих митними органами у зв'язку з переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів. Цей комплекс містить створення митної інфраструктури, що дає змогу забезпечити митний контроль і митне оформлення як у передбачених місцях їх здійснення, так і в інших місцях, де можуть перебувати товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, або здійснювати діяльність, контроль за якою покладено на митні органи.

Багато нарікань у ТОВ "Компанія насінної торгівлі" викликає порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, який передбачає режим трьохетапної схеми, окремі етапи якої складаються з контрольних операцій (дій). Він ускладнений досить жорстким розмежуванням контрольних операцій (дій), що здійснюються різними посадовими особами підрозділів митного органу, необхідністю подання до митного контролю й митного оформлення значної кількості копій документів, а також додаткових документів, таких як аркуш проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД, реєстру документів.

На сьогодні збільшення тарифів та регульованих цін під час кризової ситуації на внутрішніх та зовнішніх ринках країни, може мати місце лише, як виключні заходи, які неможливо перенести на іншій період. Таке збільшення повинно бути економічно обґрунтоване, прозоре, з урахуванням необхідності попереднього інформування основних операторів цього сегменту ринку. Крім того, введення в дію таких змін необхідно проводити з моменту початку нового фінансового періоду з попереднім інформуванням.

Для спрощення та прискорення процедур митного оформлення та контролю необхідно покращити Порядок митного оформлення товарів за принципом "єдиного вікна" та контролю товарів і транспортних засобів за принципом "єдиного офісу". На розгляд Уряду подано проект постанови КМУ, якою буде затверджено часові нормативи виконання контрольних операцій. Підготовлено проект наказу про створення сприятливих умов для учасників транзитних перевезень. Досягнуто рішення про можливість митного оформлення вантажів на підставі ветеринарного свідоцтва. Також суб'єктам ЗЕД необхідно ширше надати можливість отримувати від митних органів попередні рішення про класифікацію товарів.

Також під час написання дипломної роботи проведено розрахунок ефективності проекту автоматизації митного оформлення товарів на ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі". Розхрахунки свідчать, що в результаті впровадження даного проекту у ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" підвищується запас фінансової стійкості з 23,42% в перший рік впровадження проекту до 41,24% у останньому році реалізації проекту.

Список використаної літератури

1.     Митний кодекс України від 11.07.02 p. № 92-IV.

2.     Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 23.12.97 р. № 771/97 ВР із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 24.10 02 p. № 191-IV.

3.     Закон України "Про карантин рослин" від 30.06.93 р. № 3348-ХП (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18.06.07 р. № 367/97 ВР).

4.     Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.94 р. № 4004-ХП (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 17.12.96 р. № 607/96-ВР, від 11.09.97 р. № 331/97-ВР, від 18.11.97 р. № 637/97-ВР, від 30.06.99 № 783-XIV, від 14.12.99 р. № 1288-XIV, від 21.12.00 р. № 2171-ІП, від 07.02.02 р. № 3037-ПІ).

5.     Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

6.     Постанова КМУ від 09.06.97 р. № 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію".

7.     Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.97 р. № 1211 "Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), пю підлягають обов'язковій сертифікації".

8.     Постанова КМУ від 24.10 02 р. № 1569 "Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон України".

9.     Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.02 р. № 1864 "Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України".

10.           Постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.03 р. № 1375 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що перемішуються через митний кордон України".

11.           Наказ Головної державної інспекції з карантину рослин від 25.09.96 р. № 72 "Про затвердження Правил фітосанітарного контролю на державному кордоні України".

12.           Наказ Державного Комітету України по стандартизації, метрології і сертифікації від 02.06.97 р. № 322 "Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації харчових продуктів".

13.           Наказ Державної митної служби України від 14.10 02 р. № 555 "Про внесення змін та доповнень до Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі та Порядку використання формуляра-специфікації форми МД-8".

14.           Наказ ДМСУ від 21.10 03 р. № 715 "Про внесення змін та доповнень до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації"".17. Наказ ДМСУ від 02.12.03 р. № 828 "Про затвердження Порядку заповнення декларації митної вартості".

15.           Апопій В.В., Бабенко С.Г. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг. Підручник. - К., 2002. - 457 с.

16.           Акулич М. Анализ конкурентоспособности продукции в аспекте взаимоотношений с потребителями // Маркетинг №6, 2003. - с.33-43.

17.           Анурин В.Ф., Муромкина И.И., Евтушенко Е.В. Маркетинговые исследования потребительского рынка: Уникальный отечественный опыт. - СПб.: Питер, 2004. - 269с.

18.           Балабанова Л.В., Кривенко А.В. Управление конкурентоспособностью предприятий на основе маркетинга. - Донецк: ДонГУЭТ им.М. Туган-Барановского, 2004. - 147с.

19.           Бевзенко В.Ф., Балабанова И.В., Баширов И.Х. Маркетинг торговли. - Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2004. - 148с.

20.           Бондаренко С., Бокій В. Про механізм формування конкурентоспроможності продукції промислового підприємства // Економіст №9, 2001. - с.58-59.

21.           Борзенков И. Бытовые войны // Деловой квартал №32, 2003. - с.7.

22.           Вісящев В.А., Антошкіна Л.І., Тарлопов І.О. Маркетинговий менеджмент. - Донецьк: НОРД-ПРЕС, 2005. - 440с.

23.           Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: навч. посібник - К.: - Вища школа, 1994 - с.128-130.

24.           Год "Норда" в Украине // Бизнес № 15, 2003. - с.94-95.

25.           Гришин А. Кников С. Пренко Е. Плата за холод // Коммерсант Деньги №20, 2001. - с.55-59.

26.           Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Коммерция и технологии торговли: учебник - М.: - Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1999 - с.121-125, 347-357.

27.           Деревянко С. Лидеры бытовой техники // Новый маркетинг №6, 2002. - с.59-62.

28.           Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика. - К.: КНЕУ, 2005. - 392с.

29.           Ещенко В.Ф., Товароведение хозяйственых товаров: Учебник для товаровед, фак. торг. Вузов. В 2-х томах. Т.2. - М.: Экономика, 1984. - 400с.

30.           Жиряева Е.В., Товароведение. - СПб: Питер, 2002. - с.122-181.

31.           Жук Ю.Т., Жук В.А., Кисляк Н.К., Кушнір М.К., Орлова Н.Ю., Салашинський М.А. Теоретичні основи товарознавства: Навчальний посібник для студентів кооперативних вищих навчальних закладів. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2000. - с.91-167.

32.           Захаренко Н.А., Ну откуда в Европе мороз? // Бизнес №8, 2001. - с.56-57.

33.           Захаренко Н.А., Холодильное лето '2003 // Бизнес №24, 2003. - с.60-62.

34.           Захаренко Н.А. Холодильное лето '2004 // Бизнес №26, 2004. - с.55-58.

35.           Захист прав споживачів: соціально-правовий аспект: за заг. ред. Л.В. Ніколаєвої. - К.: КНТЕУ, 2002. - с.155-198.

36.           Зозулев А.В. Промышленный маркетинг: стратегический аспект. - Х.: Студцентр, 2005. - 328с.

37.           Ксенз Л. Холодное предложение // Компаньон №20, 2000. - с.57-59.

38.           Ксенз Л. Холодный расчет // Компаньйон №4, 2000. - с.21-24.

39.           Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг. - М.: Юрайт - М, 2001. - с.13-157.

40.           Лісовенко М. Технологічний прорив "Норду" // Урядовий кур'єр № 130, 2003. - с. 19.

41.           Макаренко О.В. Стан і перспективи розвитку ринку холодильників в Україні // Вісник КНТЕУ №6, 2003. - 131-137.

42.           Милейко Я. Бытовые холодильники // Ukrainian Market Review №2, 2003. - с.59-60.

43.           Михайлов B.I. Товарознавство електропобутових товарів: підручник. - К.: ВІД КДТЕУ, 1999. - с 73-110.

44.           Николаева М.А. Товароведение потребительских товаров. Теоретические основи: учебник для вузов. - М.: Издательство НОРМА, 2000. - с.51-109.

45.           Омельченко Е. Скоро в холодильники будут встраиваться даже будильники // Потребитель "Бытовая техника" №8, 2003. - с.55-69.

46.           Павлова Н. Маркетинговый подход к оценке конкурентоспособности товара // Маркетинг в России и за рубежом №1, 2004. - с.82-89.

47.           Памбухчиян О.В. Организация и технология комерческой деятельности: учебник - М.: - Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1999 - с.173-182.

48.           Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами: Наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України // затверджено від 11.04.2004 № 98.

49.           Прилади холодильні електричні побутові. Загальні технічні умови. ДСТУ 2295-93 (ГОСТ 16317-95). - К.: Держстандарт України, 1994. - 35 с.

50.           Сидоренко О.В. Товарознавчі складові ринкознавства. Навч. Посіб. - К.: КНТЕУ, 2001 - с.25-31.

51.           Чередниченко А.Р. „Реалії нового митного кодексу" // „ГК" - №18, IV, 2004. р

52.           Синецкий Б.И. Основы комерческой деятельности: учебник - М.: - ЮРИСТЪ, 1998 - с.306-323

53.           Смолін І. В, Лещук Н.М. Стратегія розвитку торговельного підприємства в ринкових умовах: навч. посіб. - К.: - КДТЕУ, 1998 - с.37.

54.           Ткаченко Н.Б. Маркетингова товарна політика: навч. посіб. - К.: - КДТЕУ, 2000 - с.32-57.

55.           Товарознавство. Терміни та визначення. ДСТУ 3993-2000, К.: Держстандарт України, 2001. - 17 с.

56.           Рівний М.П. „Таможня должна способствовать внешней торгове и бать прозрачной и прогнозированной” - „Бизнес" - №2, 2005 г.

57.           Хейг П.Х., Ник, М.К. Маркетинговые исследования на практике. - Д.: Баланс Бизнес Букс, 2005. - 306с.

58.           Цыганок А. Холодильное лето '2003 // Бизнес № 25, 2003. - с.113-119.

59.           Чубинский А. Ракитова О. Расчетная методика оценки конкурентоспособности продукции // Маркетинг и маркетинговые исследования в России №4, 2002. - с. 19-27.

60.           Балабанова Л.В. Оптовая торговля: маркетинг и коммерция. - М., 1990.

61.           Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001. - 268с.

62.           Дашков Л.П., Бризгалін А.В. Комерційний договір в системы ЗЕД: від укладення до виконання. - К.: „Капрал", 2003.

63.           Лисичко О.Н. „Перспективи наближення української митниці до європейських стандартів” // Митниця - №3, 2005 р.

64.           Еванс Дж., Берман Б. Маркетинг. - М.: Економика, 1990. - 350с.

65.           Економика и организация деятельности торгового предприятия: учебное пособие \ Под общ. Ред.А.Н. Соломатина. - М., 2004.

66.           Економика предприятия // под ред. проф.О.И. Волкова. - М., 1998

67.           Економика предприятия // под ред. проф.О.И. Волкова - М:, 2004

68.           Економика предприятия /Под ред. проф.В.Я. Горфинкеля, В.А. Швандара,-Москва: "Банки и биржи". - 1998.

69.           Економіка підприємства /За ред. проф. С.Ф. Покропивного. - Київ, 2003

70.           Журнал "ТЕСТ" Ізд. Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз. № 5, 2003 р.

71.           Калина А.В., Осокіна В.В. Економічна теорія і практика господарювання: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1998.

72.           Коваленко В.В. Повышение ефективности комерческой деятельности торговых предприятий и организаций. - М., 2004.

73.           Корефанов Ю.А. Готовим по домашнему. - М., 2000. - 192с.

74.           Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. - Спб., 1999.

75.           Лігоненко Л.О., Чумак І.М. Управління товарним забезпеченням обороту торговельного підприємства: Навч. Посіб. - К., 1998. - 265 C.

76.           Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства. Підручник. - К., 1999. - 797 с.

77.           Медецинська газета "Здоров’я України" 03.06.2004

78.           Москвитов О.Л. Пейзаж нарисованный чаем. - М., 2000. - 268 с.

79.           Мочерний С.В., С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко та ін. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. - К.: "Академія", 1997.

80.           Панкратов Ф.Г. Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник для вузов. - М. Маркетинг. - 1999.

81.           Панкратов Ф.Г., Серїогіна Т.К. Комерційна справа: Навч. Посіб. - Рівне: „Вертекс", 2001.

82.           Панкратов Ф.Г., Серьогіна Т.К., Комерційна справа. - Х., 2001.

83.           Похлебкин В.В. История важных пищевых продуктов. - М., 1999. - 290 с.

84.           Прауде В.Р. Білий О.Б. Маркетинг. - К., 1994.

85.           Прауде В.Р. Білий О.Б. Маркетинг. - К.: Вища школа. - 1994.41. Уткін Е.А. Ціни. Ціноутворення. - М: Екмос, 1997.

86.           Сиволап И.К. Книга о вкусной и здоровой пище. - М., 2000. - 500 с.

87.           Синецький Б.И. Основы коммерческой деятельности- М., 1998

88.           Синяева И., Якоби А. Модель комплексной оценки рыночного потенциала торгово-посреднических структур // Ресурсы, Информация, Снабжение, Конкуренция. - 2004.

89.           Уткин Е.А. Цены. Ценообразование. - М: Ексмо, 1999

90.           Ушакова Н.М. Кукурудза Л.А. Головачук Т.І. Олейник С.І. Економічна стратегія діяльності торгового підприємства в умовах ринкової економіки. - К. 1993.

91.           Фесюк В.А., Гончаренко H.I., Кириченко М.Р. Товаропостачання торговельних підприємств. Навчальний посібник. - К., 2003.

92.           Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи. - К., 1998. - Т.2. - 416С.

93.           Шмален Г. Основы и проблемы економики предприятия / Под. ред. проф.А.Г. Поршнева. - Москва: "Финансы и статистика", 2002.

94.           Яновский A. M. Конкурентоспособность товара и производителя продукции в системе рыночной економики // Стандарты и качество. - 2004. - № 2.

95.           http://www.di.com.ua/invinukr. htm

Додатки

Додаток А

Таблиця А1. Баланс ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006 рік

Актив	Код	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	10	2	72,8
- первісна вартість	11	11,3	82,6
- знос	12	9,3	9,8
Основні засоби:
- залишкова вартість	30	13173,5	18168,5
- первісна вартість	31	18178,1	24709,6
- знос	32	5004,6	6541,1
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	0	0
- інші фінансові інвестиції	45	0	0
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	0	0
Відстрочені податкові активи	60	0	18,9
Інші необоротні активи	70	0	0
Усього за розділом I	80	15315,5	21663,5
II. Оборотні активи
Запаси:
- виробничі запаси	100	1648,9	4152,4
- готова продукція	130	761,8	762,9
- товари	140	65,4	486,9
Векселі одержані	150	475,9	475,9
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	2201	1540,5
- первісна вартість	161	2201	1540,5
- резерв сумнівних боргів	162	()	()
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
- з бюджетом	170	179,2	0,2
- за виданими авансами	180	2394,9	0
- з нарахованих доходів	190	7,2	7,2
- із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	4661,6	3236,6
Поточні фінансові інвестиції	220	2,5	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	387,5	1420,6
- в іноземній валюті	240	268,9	53,5
Інші оборотні активи	250	0	1640,6
Усього за розділом II	260	14093,3	14525,6
III. Витрати майбутніх періодів	270	5,9	57,3
Баланс	280	29414,7	36246,4

Пасив	Код	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	12	12
Пайовий капітал	310	0	0
Додатковий капітал	320	0	0
Інший додатковий капітал	330	6700,9	6701,1
Резервний капітал	340	92,8	92,8
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	179,1	1178,4
Неоплачений капітал	360	()	()
Вилучений капітал	370	-0,2	-0,2
Усього за розділом I	380	6984,6	7984,1
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	0
Інші забезпечення	410	0
Цільове фінансування	420	0
Усього за розділом II	430	0
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	9162,2	14643,1
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	0	0
Відстрочені податкові зобов'язаня	460	171,2	399,1
Інші довгострокові зобов'язання	470	0	0
Усього за розділом III	480	9333,4	15042,2
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Векселі видані	520	118	118
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	9510,9	4 584,70
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів	540	88,5	39
- з бюджетом	550	319,7	1644,6
- з позабюджетних платежів	560	199,8	0
- зі страхування	570	59,7	83,5
- з оплати праці	580	144,9	193,7
- з учасниками	590	52,9	52,9
- із внутрішніх розрахунків	600	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	2602,3	6503,7
Усього за розділом IV	620	13096,7	13 220,10
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	29414,7	36 246,40

Додаток Б

Таблиця Б1. Звіт про фінансові результати ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006 рік

Стаття	Код	За попередній період	За звітний період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізованого (товарів, робіт, послуг)	10	37 583,4	36 287
Податок на додану вартість	15	5 937,4	6002,4
Акцизний збір	20	0,0	0
Інші вирахування з доходу	30	0,0	79,1
Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)	35	31 646,0	30 205,1
Собівартість реалізованої (товарів, робіт, послуг)	40	24 964,6	24 014,50
Валовий:
- прибуток	50	6 681,4	6190,6
- збиток	55
Інші операційні доходи	60	1 265,7	411,5
Адміністративні витрати	70	2 188,2	1619,4
Витрати на збут	80	92,4	140
Інші операційні витрати	90	2 012,4	1404,4
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	100	3 654,1	3438,6
- збиток	105
Доход від участі в капіталі	110	0	0
Інші фінансові доходи	120	0	0
Інші доходи	130	420,9	994
Фінансові витрати	140	1 959,7	1769,6
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	97,1	17,4
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	170	2 018,2	2645,6
- збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	300,9	1646,3
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток	190	1 717,3	999,3
- збиток	195
Надзвичайні:
- доходи	200	0,0	0
- витрати	205	0,0	0
Податки з надзвичайного прибутку	210	0,0	0
Чистий:
- прибуток	220	1 717,3	999,3
- збиток	225

Додаток В

Таблиця В1. Баланс ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі за 2007 рік

Актив	Код	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	10	72,8	72,8
- первісна вартість	11	82,6	82,6
- знос	12	9,8	9,8
Основні засоби:
- залишкова вартість	30	18168,5	11057,4
- первісна вартість	31	24709,6	15162
- знос	32	6541,1	4104,6
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	0
- інші фінансові інвестиції	45	0
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	0
Відстрочені податкові активи	60	18,9	18,9
Інші необоротні активи	70	0
Усього за розділом I	80	21663,5	14853
II. Оборотні активи		0
Запаси:		0
- виробничі запаси	100	4152,4	3713,8
- готова продукція	130	762,9	627,2
- товари	140	486,9	385,4
Векселі одержані	150	475,9	475,9
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	1540,5	1191,5
- первісна вартість	161	1540,5	1191,5
- резерв сумнівних боргів	162	()	()
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
- з бюджетом	170	0,2	0,5
- за виданими авансами	180	0	0
- з нарахованих доходів	190	7,2	7,2
- із внутрішніх розрахунків	200	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	3236,6	3402,4
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	1420,6	8523,5
- в іноземній валюті	240	53,5	0,1
Інші оборотні активи	250	1640,6	1236,2
Усього за розділом II	260	14525,6	19967,4
III. Витрати майбутніх періодів	270	57,3	121,4
Баланс	280	36246,4	34941,8
Пасив	Код	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	12	12
Пайовий капітал	310	0
Додатковий капітал	320	0
Інший додатковий капітал	330	6701,1	6699,9
Резервний капітал	340	92,8	92,8
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	1178,4	1282,3
Неоплачений капітал	360	()	()
Вилучений капітал	370	-0,2	-0,2
Усього за розділом I	380	7984,1	8086,8
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	0
Інші забезпечення	410	0
Цільове фінансування	420	0
Усього за розділом II	430	0
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	14643,1
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	0	10819,6
Відстрочені податкові зобов'язання	460	399,1	399,1
Інші довгострокові зобов'язання	470	0	0
Усього за розділом III	480	15042,2	11218,7
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0
Векселі видані	520	118	118
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	4584,7	10 849,60
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів	540	39	39
- з бюджетом	550	1644,6	1060,3
- з позабюджетних платежів	560	0	0
- зі страхування	570	83,5	83,6
- з оплати праці	580	193,7	202,2
- з учасниками	590	52,9	52,8
- із внутрішніх розрахунків	600	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	6503,7	3230,8
Усього за розділом IV	620	13220,1	15 636,30
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	36246,4	34 941,80

Додаток 4

Таблиця Г1. Звіт про фінансові результати ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2007 рік

Стаття	Код	За попередній період	За звітний період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)	10	36 286,6	35 426
Податок на додану вартість	15	6 002,4	5885,5
Акцизний збір	20	0,0
	25
Інші вирахування з доходу	30	79,1	25,3
Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)	35	30 205,1	29514,8
Собівартість реалізованої (товарів, робіт, послуг)	40	24 014,5	24172,9
Валовий:
- прибуток	50	6 190,6	5341,9
- збиток	55
Інші операційні доходи	60	411,5	259
Адміністративні витрати	70	1 619,4	1093,9
Витрати на збут	80	140,0	1068,4
Інші операційні витрати	90	1 404,4	1616
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	100	3 438,6	822,6
- збиток	105
Доход від участі в капіталі	110	0,0
Інші фінансові доходи	120	0,0
Інші доходи	130	994,0	7360,6
Фінансові витрати	140	1 769,6	1414,6
Втрати від участі в капіталі	150	0,0
Інші витрати	160	17,4	6501,3
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	170	2 645,6	267,3
- збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	1 646,3	163,4
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток	190	999,3	103,9
- збиток	195
Надзвичайні:
- доходи	200	0,0
- витрати	205	0,0
Податки з надзвичайного прибутку	210	0,0
Чистий:
- прибуток	220	999,3	103,9
- збиток	225

Додаток Д

Таблиця Д1 Баланс ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2008 рік

Актив	Код	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	10	72,8	73,2
- первісна вартість	11	82,6	83
- знос	12	9,8	9,8
Незавершене будівництво	20	3703,9	3568,6
Основні засоби:
- залишкова вартість	30	11057,4	11896,7
- первісна вартість	31	15162	17028
- знос	32	4104,6	5131,3
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	0
- інші фінансові інвестиції	45	0
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	0
Відстрочені податкові активи	60	18,9	49,3
Інші необоротні активи	70	0
Усього за розділом I	80	14853	15587,8
II. Оборотні активи
Запаси:
- товарні запаси	100	3713,8	3219,1
- товари	140	385,4	292,5
Векселі одержані	150	475,9	6294,5
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	1191,5	1172,9
- первісна вартість	161	1191,5	1172,9
- резерв сумнівних боргів	162	()	()
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
- з бюджетом	170	0,5	37,7
- за виданими авансами	180	0
- з нарахованих доходів	190	7,2	7,2
- із внутрішніх розрахунків	200	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	3402,4	1284,8
Поточні фінансові інвестиції	220	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	8523,5	4832,6
- в іноземній валюті	240	0,1	3,4
Інші оборотні активи	250	1236,2	145,4
Усього за розділом II	260	19967,4	18559,9
III. Витрати майбутніх періодів	270	121,4	169,6
Баланс	280	34941,8	34317,3
Пасив	Код	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	12	12
Пайовий капітал	310	0
Додатковий капітал	320	0
Інший додатковий капітал	330	6699,9	6699,6
Резервний капітал	340	92,8	92,8
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	1282,3	2686,2
Неоплачений капітал	360	()	()
Вилучений капітал	370	-0,2	-0,2
Усього за розділом I	380	8086,8	9490,4
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	0
Інші забезпечення	410	0
Цільове фінансування	420	0
Усього за розділом II	430	0
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	0
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	10819,6	7401,5
Відстрочені податкові зобов'язання	460	399,1	0
Інші довгострокові зобов'язання	470	0	0
Усього за розділом III	480	11218,7	7401,5
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0
Векселі видані	520	118
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	10849,6	12 310,1
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів	540	39	0
- з бюджетом	550	1060,3	2856,2
- з позабюджетних платежів	560	0	0
- зі страхування	570	83,6	95,6
- з оплати праці	580	202,2	225,5
- з учасниками	590	52,8	52,8
- із внутрішніх розрахунків	600	0
Інші поточні зобов'язання	610	3230,8	1885,2
Усього за розділом IV	620	15636,3	17 425,40
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	34941,8	34 317,30

Додаток Е

Таблиця Е1 Звіт про фінансові результати ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2008 рік

Стаття	Код	За попередній період	За звітний період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)	10	35 425,6	42 272,0
Податок на додану вартість	15	5 885,5	7 045,3
Акцизний збір	20	0,0
	25
Інші вирахування з доходу	30	25,3	32,0
Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)	35	29 514,8	35 194,7
Собівартість реалізованої (товарів, робіт, послуг)	40	24 172,9	25 171,0
Валовий:
- прибуток	50	5 341,9	10 023,7
- збиток	55
Інші операційні доходи	60	259,0	192,1
Адміністративні витрати	70	1 093,9	2 367,0
Витрати на збут	80	1 068,4	1 000,1
Інші операційні витрати	90	1 616,0	3 328,9
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	100	822,6	3 519,8
- збиток	105
Доход від участі в капіталі	110	0,0
Інші фінансові доходи	120	0,0
Інші доходи	130	7 360,6	175,1
Фінансові витрати	140	1 414,6	1 163,0
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	6 501,3	1,3
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	170	267,3	2 530,6
- збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	163,4	1 126,7
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток	190	103,9	1 403,9
- збиток	195
Надзвичайні:
- доходи	200
- витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий:
- прибуток	220	103,9	1 403,9
- збиток	225