Навигация
Визначення сполук купруму в довкіллі
32456
знаков
2
таблицы
1
изображение
Визначення сполук Купруму в довкіллі
Зміст
Вступ
1. Характеристика шляхів надходження в довкілля сполук Купруму
2. Форми знаходження сполук Купруму в об'єктах навколишнього середовища
3. Огляд та характеристика методів визначення сполук Купруму в об'єктах навколишнього середовища
3.1 Визначення Купруму гравіметричними методами
3.2 Визначення Купруму титриметричними методами
3.3 Визначення Купруму фотометричними методами
3.4 Визначення Купруму люмінесцентним та полярографічним методами
3.5 Визначення Купруму методами спектроскопії
4. Екстракційно-фотометричне визначення Купруму в природній воді
4.1 Приготування розчинів
4.2 Проведення аналізу
4.3 Обробка результатів
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Вода є джерелом фотосинтезу і кисню, найважливішим розчинником неживої природи та продукції промислового і сільськогосподарського виробництва. Врешті - решт сама людина більше, ніж наполовину, складається з води. Певно, саме тому Арістотель вважав воду одним із головних елементів світобудови. І з ним важко не погодитись, адже немає іншого природного тіла, яке могло б зрівнятися за впливом на перебіг основних, найграндіозніших геологічних процесів. Разом із тим вона є найбільш вразливим компонентом навколишнього середовища. З розвитком хімічної, нафтохімічної, гірничорудної, целюлозно - паперової промисловості та комунікацій склад води швидко погіршується.
До водних об’єктів, які потребують екологічного вивчення, належать океани, моря, річки, озера, штучні водойми, болота, підземні та стічні води. Основними забруднювачами річок та водосховищ є: пестициди, сполуки нітрогену і фосфору, важкі метали, радіонукліди, нафтопродукти. [1]
Грунт - основа біосфери. В ньому накопичуються і зберігаються в легкодоступній формі елементи, які необхідні для підтримки та відтворювання життя. Мікроелементи, що знаходяться в грунтах, грають велику роль в активації ферментів в рослинному організмі. Купрум - це пластоцианіна (особливий білок), який міститься в хлоропластах і необхіден для фотосинтезу. Недоліку міді можна позбутися, якщо внести в грунт мідний купорос. Багато мікроелементів (серед яких і Купрум) підвищують швидкість окисно-відновних процесів, і зокрема, дихання, в рослинах, які беруть участь в утворенні органічних кислот і інших речовин, необхідних для синтезу білка, клітчатки, лігніна та ін. Купрум позитивно впливає на утворення хлорофілу в листках і зменшує розпад його в темряві; дуже добрий для фотосинтезу в умовах високої температури і недостачі вологи у рослин; здатний прискорювати розвиток рослин і дозрівання насіння. Відзначено позитивний вплив міді на стійкість рослин до недостачі вологи в грунті, поганим умовам перезимовки, пониженій або підвищеній температурі і засоленню грунтів. Мікроелементи відіграють важливу роль у боротьбі з деякими грибними і бактеріальними хворобами рослин.
Купрум застосовується для виготовлення кабелів, струмопровідних частин електричних установок, теплообмінників. Він є основним компонентом латуней, бронзи, мідно-нікелевих та інших сплавів, які володіють високими антифрикційними властивостями та поєднуються з гарною корозійною стійкістю на повітрі. Ці сплави характеризуються, крім того, гарною електропровідністю, пластичністю і достатньо високою міцністю.
1. Характеристика шляхів надходження в довкілля сполук Купруму
Мікроелементи представляють найбільшу за чисельністю групу в складі природних вод. Її складають всі елементи періодичної системи. Мікроелементи умовно ділять на декілька підгруп, мідь відноситься відповідно до іонів важких металів.
В теперішній час стає все більш очевидним, що нема ні одного якого-небудь важливого біохімічного процесу, ні однієї фізіологічної функції, які виконуються без участі того чи іншого мікроелементу. Зростаючий інтерес до мікроелементів природніх вод обумовлений насамперед виявом їх важливої фізіологічної ролі в життєдіяльності гідробіонтів.
Концентрація сполук Купруму в природних водах знаходиться в межах від 1,0 до 30,0 мікрограмів на 1 л. Мідь є одним із найбільш розповсюджених мікроелементів. Шляхи надходження в природні води можна розділити на дві великі групи: надходження ззовні та накопичення за рахунок внутрішньоводоймних процесів. Зовнішні джерела - надходження біогенних речовин в водойми з річковим стоком, атмосферними опадами, промисловими, господарсько-побутовими і сільськогосподарськими стічними водами. Особливе місце займає виробнича діяльність людини.
Слід зазначити, що в останні роки в багатьох країнах світу антропогенний фактор в формуванні хімічного складу природних вод стає домінуючим і тенденція забруднення їх важкими металами значно підвищується. [2]
Джерела надходження Купруму в грунт: відкритий видобуток корисних копалин; викиди металургійних заводів, хімічних підприємств, сміттєспалювальних фабрик; ТЕС; звалища відходів; атмосферні опади; пожежі тощо. Метали поріявняно легко накопичуються в грунтах, але повільно і важко видаляються з них. Так, період напіввидалення Купруму - до 1500 років. Середня масова частка Купруму у грунті: 2-100 мг/кг.
Поблизу гірничо-металургійних комбінатів у радіусі 5 км спостерігається висока забрудненість грунтів важкими металами, в радіусі 20-50 км - менша. Іноді виникають "технологічні пустелі", позбавлені гумусу й рослинності, значною міроюб еродовані. Навколо великих ТЕС забруднення відбувається в радійсі 10-20 км. Важкі метали вимиваються із відвалів зол і шлаків ТЕС.
Важкі метали в грунті можуть:
- утворювати малорухливі форми у вигляді малорозчинних сполук;
- зв'язуватися в стійкі розчинні комплекси з численними органічними лігандами, зокрема гуміновими та фульвіновими кислотами;
- мігрувати у вигляді розчинних сполук;
- накопичуватися в рослинах і передаватися по ланцюгах живлення;
- поглинатися грунтовим вбирним комплексом;
- потрапляти в організм грунтових мешканців.
Купрум зумовлює: зниження активності ферментів, взаємодію з клітинними мембранами і зміну їх проникності та інших властивостей. [3]
Похожие работы
... Україні - 0,5 мг), що пояснюється його блокувальною дією щодо шкідливих і канцерогенних важких металів: кадмію, меркурію, плюмбуму. 2.1 Сполуки меркурію (ртуті) Вони належать до найнебезпечніших забруднювачів біосфери. Великі кількості цих сполук містяться у стоках хімічних заводів (підприємств, які виробляють натрію гідроксид, ацетальдегід), паперових і целюлозних виробництв, у продуктах ...
... у кістяку наземних видів тварин. Нині людство майже не вживає природну питну воду і перейшло на техногенну — її одержують на водопровідних станціях шляхом фізико-хімічної обробки [1]. 2 СТАН ГІДРОБІОЦЕНОЗУ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА 2.1 Гігієнічний моніторинг Кременчуцього водосховища 2.1.1 Створення моніторингу Кременчуцького водосховища в межах Черкаського регіону ...
... сполуки”, а також зорієнтовані на їх загальний розвиток. Об’єкт дослідження: процес вивчення теми “Залізо та його сполуки” у класах з поглибленим вивченням хімії,мтворчо та інтелектуально обдарованими учнями. Предмет дослідження: навчання особливості організації та змісту урочної навчальної діяльності учнів. Дане педагогічне дослідження має переваги над існуючою традиційною технологією, яка ...
... класах проходить по-різному. Необхідна її адаптація до конкретних умов проведення [20]. РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ З ТЕМИ „МЕТАЛИ” 3.1 Тематичне планування теми „Метали” Тема „Метали” вивчається в 9 класі в середині другого семестру навчального року, на вивчення теми передбачено програмою 22 години. Тематичне планування представлено в табл. 3.1. Таблиця ...
0 комментариев