Характеристика фінансового стану підприємства

2.2.4 Характеристика фінансового стану підприємства

Фінансовий стан будь-якого суб’єкту господарської діяльності залежить не тільки від високого рівня рентабельності. За нераціональної організації фінансів, низької платоспроможності навіть суб’єкти з високим рівнем прибутковості не здатні забезпечити самофінансування своєї господарської діяльності. Саме тому велику увагу на всіх рівнях управління приділяють фінансовій діяльності об’єкта, раціональному та ефективному використанню фінансових ресурсів.

Забезпеченість фінансовими ресурсами оцінюють за фінансовим станом підприємства, що свідчить про спроможність останнього існуючими та швидко ліквідними засобами здійснити успішне виконання планів за всіма видами діяльності та своєчасно виконувати при цьому зобов’язання за платежами. Фінансовий стан в основному визначається фінансами підприємства, під якими в економічній теорії розуміють систему відношень, які виражені в грошовій формі та за допомогою яких створюють та використовують резерви засобів для нормального виробничого процесу, розширеного відтворення, вирішення соціальних проблем.

Оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств України показує, що воно погіршується. Зокрема, спостерігається стабільне нагромадження прострочених платежів, несвоєчасність розрахунків з постачальниками, підрядчиками, банками.

За таких умов значно підвищується роль аналізу, який покликаний допомогти встановити сильні та слабкі сторони фінансової діяльності підприємств, виявити резерви зростання ефективності використання виробничого потенціалу, розробити конкретні заходи підвищення якості фінансової роботи, реалізація яких забезпечила б поліпшення фінансової стабільності підприємства, усунути причини можливого банкрутства.

Для оцінки фінансового стану підприємства визначають величину та динаміку джерел надходження засобів підприємства та їх використання, оборотність поточних активів, фінансову стабільність, ефективність використання майна.

На стадії початкової оцінки фінансового стану формується перше враження про діяльність підприємства, визначають зміни в складі майна, встановлюють взаємозв’язок між окремими фінансовими показниками.

Починають початковий аналіз з оцінки авансового капіталу.

Структура авансового капіталу в розрізі активів і джерел їх формування представлена в додатку А.

Виходячи з наведеного аналізу, найбільшу питому вагу в структурі займають необоротні активи, доля яких в 2009 році досягла 55,08%. На долю оборотних активів припадає 44,92%, що на 0,3% нижче, ніж у 2007 році, та на 8,2%, - ніж у 2008 році.

Протягом аналізуємого періоду значні зміни відбулися з дебіторською заборгованістю та грошовими коштами. Питома вага дебіторської заборгованості з 19,58% в 2007 році до 7,65% у 2009 році. Розмір грошових коштів у 2009 році склав 31,6 тис. грн., хоча ще в 2007 році вони становили 139,5 тис. грн.

При визначенні платоспроможності підприємства проаналізувати ліквідність балансу, під якою розуміють можливість погашення зобов’язань за рахунок відповідних статей активів підприємства, які мають різну ступінь ліквідності, тобто неоднакову швидкість перетворення в готівку.

Структура авансового капіталу за ступінню ліквідності відображена в таблиці 6.

В структурі авансового капіталу за ступінню ліквідності найбільшу питому вагу в 2009 році займали важко реалізуємі активи – 67,02%. Найменша частка в абсолютно ліквідних активів (0,43%). Сума абсолютно ліквідних активів у 2009 році зменшилась порівняно з 2008 роком на 65,1 тис. грн. (67,3%). В той час як сума важко реалізуємих активів зросла на 1348,4 тис. грн. Це можна пояснити значним підвищенням частки основних засобів (21%) та незавершеного виробництва (273,8%).

Для оцінки ефективності використання авансового капіталу доцільно використовувати часткові та узагальнюючі показники. Часткові показники характеризують ефективність використання окремих виробничих ресурсів. До них відносяться :

1. Показники абсолютної ефективності виробництва. Вони характеризують ефективність використання основного ресурсу підприємства – землі та визначаються окремим діленням валової продукції, чистої продукції, товарної продукції та прибутку на фізичну площу сільськогосподарських угідь.

Аналіз ефективності використання авансового капіталу наведений у додатку Б, указує на те, що величина валової та товарної продукції, отриманої на 100га сільськогосподарських угідь зросла в 2009 році в порівнянні з 2008 роком на 50,91 тис. грн. та 85,78 тис. грн. відповідно. А чиста продукція та прибуток в аналізуємому періоді зменшились на 92% та 57%.

2. Відносні показники ефективності використання вживаємих ресурсів. До них відносяться фондовіддача основних виробничих фондів і оборотного капіталу, річна продуктивність праці та земле віддача, яка визначається співвідношенням вартості валової продукції та вартості землі, на якій вироблена ця продукція.

Таблиця 6 Структура авансового капіталу за ступінню ліквідності

Виходячи з розрахункових даних, можна зробити висновок про зниження всіх показників. Так фондовіддача основного капіталу в 2009 році зменшилась на 33,3 %, оборотного капіталу – на 6,3%. Річна продуктивність праці скоротилась на 10,09 тис. грн. або 18,9%.

3. Показники ефективності використання вжитих виробничих ресурсів, Серед них важливе значення займають такі показники, як зарплато віддача (валова продукція, поділена на фактичний фонд оплати праці), амортвіддача (відношення валової продукції до амортизації), матеріаловіддача (валова продукція, поділена на матеріальні витрати, сформовані за рахунок вжитих оборотних фондів).

В 2009 році показник зарплато віддачі в ВАТ "Племінний завод "Біловодський" становить 5,13 тис. грн., що на 31,8% менше, ніж у 2008 році.

Аналогічна ситуація з амортвіддачею, яка в 2009 році на 46,9% нижче, ніж у 2008 році, та матеріаловіддачею, яка в звітному році склала 1,04 тис. грн., що на 1,45 тис. грн. (58,2%) менше, ніж у попередньому році.

Також потрібно виділити узагальнюючі показники ефективності використання авансового капіталу.

Норма прибутку на авансовий капітал, яка в 2009 році дорівнює 6,90%, дає можливість робити висновок про ступінь раціональності використання виробничих ресурсів, задіяних в основній діяльності підприємства. Як бачимо, цей показник досить низький, в 2008 році він становив 26,88%.

Другим узагальнюючим показником є норма прибутку на власний капітал. В аналізуємому періоді він знизився з 26,50% до 6,52%. Кожне підприємство намагається максимізувати даний показник як за рахунок поліпшення використання ресурсів та ефективного менеджменту, так і завдяки залученню позикового капіталу на прийнятних для нього умовах.

Протягом двох років рентабельність основного та оборотного капіталу зменшилась майже в 4 рази. Це можна пояснити скороченням розміру операційного прибутку, який у 2008 році був 1870,9 тис. грн., а в 2009 році – 508,9 тис. грн.

Для підвищення ефективності використання авансового капіталу велике значення має його раціональне цілеспрямоване формування, внаслідок якого встановлюється оптимальне співвідношення між його структурними елементами. Важливо також прискорити швидкість обороту ресурсів і в повній мірі задіяти соціальні та організаційні фактори.

Продовжимо фінансову характеристику ВАТ "Племінний завод "Біловодський" аналізом балансу підприємства. Горизонтальний аналіз балансу наведений у таблиці 7.

Таблиця 7Горизонтальний аналіз бухгалтерського балансу

У результаті проведення горизонтального аналізу балансу за 2009 рік ми з’ясували, що валюта балансу на кінець звітного періоду збільшилась на 409,9 тис. грн. або 105,89%. Це збільшення зумовлене зростанням вартості активів майже за всіма статтями балансу, а саме необоротні активи збільшились на 703,7 тис. грн., а оборотні активи за статтями виробничі запаси – 462,7 тис. грн., тварин на вирощуванні та відгодівлі – на 75,3 тис. грн., незавершене виробництво – на 644,7 тис. грн., дебіторська заборгованість за рахунками з бюджетом – на 160, 3 тис. грн.

Аналіз пасиву балансу показав збільшення вартості пасивів за такими статтями як нерозподілений прибуток (479,1 тис. грн.), інші поточні зобов’язання (4,8 тис. грн.). Незмінними протягом 2009 року залишилась величина статутного та іншого додаткового капіталу.

В результаті вертикального аналізу балансу (таблиця 8) ми визначили питому вагу кожної статті балансу в загальному підсумку активу і пасиву проведених розрахунків можна відмітити, що перший розділ активу став займати більшу питому вагу в валюті балансу на 6, 87%, а другий розділ відповідно зайняв на 6,87% менше питомої ваги.

Відносно пасиву балансу можна сказати, що питома вага його статей також змінювалась протягом року. Перший розділ збільшився на 1%, відповідно по четвертому розділу відбулося скорочення питомої ваги статей балансу на 1%.

Таблиця 8 Вертикальний аналіз бухгалтерського балансу

Під час здійснення виробничо – господарської діяльності перед підприємством постає безліч різноманітних завдань, успішне вирішення яких визначає стабільність та міцність його фінансово – економічного стану, що відображає ефективність здійснюваних операцій, фінансову незалежність і платоспроможність.

Фінансово – економічним станом підприємства цікавляться кредитори під час вирішення питання про надання йому позик та кредитів, інвестори – при схваленні рішень про доцільність інвестування в нього. Крім того, фінансово – економічний стан підприємства є об’єктом постійної уваги як конкурентів, так і партнерів.

Фінансово – економічний стан підприємства перебуває також у центрі уваги і керівництва самого підприємства, оскільки відображає всі позитивні та негативні впливи прийнятих ним рішень на ефективність діяльності організації. Саме тому було б доцільно провести розрахунок основних показників, які характеризують фінансовий стан ВАТ "Племінний завод "Біловодський" (таблиця 9).

Таблиця 9 Аналіз показників фінансового стану підприємства

Показники майнового стану

Показники фінансової стійкості

Показники ліквідності

Показники ділової активності

Показники рентабельності

Виходячи з даних таблиці можна сказати, що забезпеченість господарства основними засобами достатня для здійснення господарської діяльності. Протягом останніх двох років основні засоби не вибули з підприємства, а коефіцієнт зносу в 2009 році склав 1,29 тоді як ще в 2008 році він дорівнював 1,59.

Фінансовий стан ВАТ "Племінний завод "Біловодський" досить стабільний. Про це свідчить коефіцієнт автономії, який характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування і відображає частку власних джерел його коштів. В 2009 році він склав 1, в порівнянні з 2007 роком та 2008 роком він збільшився на 22% і 1% відповідно. Також відбулося зниження коефіцієнту фінансової залежності та коефіцієнту співвідношення власних та залучених коштів. Величина першого показника протягом звітного періоду зменшилась з 0,18 до 0,003, а другого – з 0,22 до 0,003. Коефіцієнт маневреності власного капіталу в 2008 році та 2009 році склав 51% та 45% відповідно. Величина даного коефіцієнту вказує частку матеріальних оборотних активів у структурі авансового капіталу. Достатня забезпеченість підприємства власними обіговими коштами дає змогу вчасно здійснювати потреби в ресурсах, які надходять від постачальників.

Показники ліквідності характеризують спроможність майна підприємства швидко перетворитись у грошові кошти для негайного погашення його поточної заборгованості.

Зростання всіх показників ліквідності протягом трьох років говорить про те, що господарство в змозі розрахуватись із всіма поточними боргами і здійснювати без порушень процес виробництва.

На підставі інформації, поданої в балансі та звіті про фінансові результати, можна визначити показники, що характеризують ділову активність підприємства, тобто віддачу ресурсів, які застосовуються ним, та ефективність використання джерел фінансування його діяльності.

Коефіцієнт оборотності обігових коштів, розрахований як співвідношення чистого доходу підприємства до середньої вартості обігових коштів, в 2009 році дорівнює 1,33, що на 6,4% більше ніж у попередні роки. Також можна спостерігати зростання коефіцієнтів оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує віддачу власного капіталу підприємства, тобто визначає, скільки чистої виручки припадає на одиницю власного капіталу. В 2009 році він становить 0,60, що на 36,2 % та 7,7% менше, ніж у 2007 році та 2008 році відповідно.

Показники рентабельності в 2009 році значно знизились, а сама рентабельність продукції знизилась на 54%, рентабельність продажу на 30%, рентабельність основного капіталу на 44%, а рентабельність майна в 2009 році склала 7%. Це на 19% менше, ніж у попередньому році.

Таким чином, фінансово стійким є такий суб’єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не припускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується зі своїми зобов’язаннями. Основою фінансової стійкості, є раціональна організація та ефективне використання обігових коштів. Але це не означає, що підприємство може вкладати оборотний капітал лише у високоліквідні активи з метою зниження ймовірного ризику та отримання високого прибутку. Головною метою діяльності підприємства є виробництво високоефективної конкурентоспроможної продукції з відповідними споживчими якостями.