12. Опишемо алгоритм пошагової регресії.
Крок 1. Усі вхідні дані стандартизують:
де y* - нормалізована залежна змінна;
х* - нормалізовані незалежні змінні.
Крок 2. Знаходять кореляційну матрицю (матриця парних коефіцієнтів кореляції):
r* = ,
де - парні коефіцієнти кореляції між Y і незалежними змінними Х,
де n – кількість спостережень;
- парні коефіцієнти кореляції між Хj i Xi :
.
Крок 3. Вибирають . Відповідну незалежну змінну xj включають в лінійну модель, для якої за допомогою 1МНК знаходять оцінки параметрів:
де g - оцінки параметрів моделі, яка будується на основі нормалізованих даних.
Крок 4. Серед тих, що залишилися, значень вибирається максимальний і в модель вводиться наступна незалежна змінна xl.
.
Оцінюються параметри за допомогою відношення:
gr = rxy,
де r – матриця парних коефіцієнтів кореляції між незалежними змінними;
ryx - вектор парних коефіцієнтів кореляції між залежною та незалежними змінними.
Звідси оператор оцінювання параметрів моделі:
Якщо немає обмеження на кількість введених змінних, обчислення виконуються до тих пір, поки не будуть включені всі змінні.
Зв’язок між оцінками параметрів моделі на основі нормалізованих і ненормалізованих змінних запишеться таким чином:
.
13. Тіснота зв’язку загального впливу від незалежних змінних на залежну визначається коефіцієнтами детермінації і множинної кореляції. Коефіцієнт детермінації без урахування числа ступенів свободи
з урахуванням ступенів свободи:
.
14. Коефіцієнт детермінації показує, на скільки процентів варіація залежної змінної визначається варіацією пояснюючих (незалежних) змінних.
Коефіцієнт кореляції є інваріантною оцінкою коефіцієнта детермінації. Він характеризує тісноту зв'язку між залежною і пояснювальними змінними. Визначається як корінь квадратний від R2.
15. Оскільки коефіцієнти детермінації і кореляції є вибірковими характеристиками, то їх числові значення також перевіряються на значущість згідно зі статистичними гіпотезами. Для перевірки значущості коефіцієнта кореляції використовується t-критерій.
Нульова гіпотеза: значення коефіцієнту кореляції несуттєво відрізняється від 0.
Розрахункове значення критерію визначається як:
Якщо розрахункове значення цього критерію t не менше за критичне (табличне) tтаб при вибраному рівні довіри a і ступені свободи n - m, тобто t³ tтаб , нульова гіпотеза відхиляється і відповідний коефіцієнт кореляції є достовірним.
16. Гіпотеза про істотність зв'язку між залежною і незалежною змінними може бути перевірена з допомогою F-критерію. Нульова гіпотеза: всі коефіцієнти регресії несуттєво відрізняються від 0, тобто Н0: b0 = b1 = …….. =bm = 0.
Розрахункове значення F-критерію визначається за формулою:
або в альтернативному запису:
Розрахункове значення порівнюється з табличним Fтаб при n-m i m-1ступенях свободи та вибраному рівні довіри a. Якщо F ³ Fтаб , нульова гіпотеза відхиляється і істотність моделі підтверджується, в протилежному випадку – відхиляється.
17. Гіпотезу про значущість кожного з параметрів bj економетрічної моделі можна виконати за допомогою t-крітерію. Нульова гіпотеза: bjнесуттєво відрізняються від 0, тобто H0: bj = 0. Розрахункове значення t-критерію:
де cjj – діагональний елемент j-ї строки (стовпця) матриці ,
- стандартна помилка оцінки j-го параметра моделі.
Якщо t³ tтаб , нульова гіпотеза відхиляється і відповідний коефіцієнт регресії є достовірним.
18. На основі t-критерію і стандартної помилки будуються граничні інтервали для оцінок параметрів моделі:
де ta - табличне значення t-статистики з рівнем довіри a та ступенями свободи n-m.
ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ
Нехай маємо змінні:
- середньомісячна зарплата, ум. од.;
- продуктивність праці, ум. од.;
- фондомісткість продукції ум. од;
- виконання норми виробітку,%
Гіпотеза, що пропонується для перевірки - середньомісячна зарплата лінійно залежить від продуктивності праці, фондомісткості продукції та виконання норми виробітку.
Позначимо Y - середньомісячна зарплата, X1 - продуктивність праці, X2 - фондомісткість продукції, X3 - виконання норми виробітку/
Вихідні дані наведено в таблиці.
номер цеху | середньомісячна з/п,Y | Продуктивність праці, X1 | ФондомісткістьX2 | Норма виробітку, X3 |
1 | 45 | 265 | 0,2 | 130 |
2 | 42 | 236 | 0,04 | 127 |
3 | 50 | 257 | 0,3 | 151 |
4 | 55 | 279 | 0,2 | 149 |
5 | 40 | 226 | 0,1 | 140 |
6 | 70 | 350 | 0,1 | 141 |
7 | 56 | 278 | 0,25 | 152 |
8 | 57 | 262 | 0,03 | 188 |
9 | 55 | 269 | 0,15 | 120 |
10 | 53 | 250 | 0,32 | 126 |
Матриця Х доповнюється стовбцем одиниць для врахування коефіцієнта регресії b0:
... |3121,11 |2482,57 |2505,7 |2475,59 | |ціна | | | | | | | Одиниці виміру ціни – гривні. Джерело інформації - бухгалтерський віддів ВО "Радіоприлад", Запоріжжя. Розділ 2. Оцінка регресійної моделі. Розглянемо модель залежності оптової ціни від ціни на ресурс: 1. Pопт = b0 + b1(Рресурс, де b0 та b1 – невідомі параметри моделі, Рресурс – ціна ресурсу. Оскільки ми знаємо, що нашій моделі можуть ві ...
... введемо в останню формулу її оцінку , звідки дисперсія буде: (2.2) Таким чином, середнє значення лежить у межах: (2.3) Розділ ІІІ. Лінійний регресійний аналіз інтервальних даних Перейдемо до багатомірного статистичного аналізу. Спочатку з позиції асимптотичної математичної статистики інтервальних даних розглянемо оцінки методу найменших квадратів (МНК). Статистичне дослідження ...
... і над плановим. Відомо, що собівартість є одним з головних джерел резервів підвищення ефективності роботи підприємства. Звідси сформуємо мету і задачі даної роботи. Метою даної роботи є підвищення ефективності роботи підприємства ВАТ «Дніпрополімермаш» шляхом управління собівартістю продукції. Відповідно, для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: 1. Проаналізувати ...
... стратегією розвитку ВАТ «Дніпропетровськгаз» є стратегія зниження мінімізації витрат, тобто зменшення собівартості реалізуємої продукції та послуг. Розділ 2. Обґрунтування заходів з підвищення економічної ефективності операційної діяльності ВАТ «Дніпропетровськгаз» 2.1 Техніко-економічне обґрунтування заходів В умовах державного регулювання цін реалізації газу єдиною стратегією розвитку ...
0 комментариев