Аналіз програми і підручника з природознавства для 3 класу

2.1 Аналіз програми і підручника з природознавства для 3 класу

Щоб з’ясувати, які форми і методи навчання у процесі вивчення третьокласниками рослин передбачені у програмі природознавства, ми здійснили її аналіз.

У програмі передбачено проведення екскурсії:

- ознайомлення з різноманітністю рослин природі,

- ознайомлення з пристосуванням рослин до різних умов життя;

- ознайомлення з збереженням, примноженням й охоронною рослинного світу.

У програмі також передбачено проведення дослідів:

- визначення умов росту і розвитку рослин;

- вплив різних умов життя на ріст і розвиток рослин.

Учень повинен вміти проводити досліди, планувати виконання окремих дослідів, узагальнювати і робити висновки про способи виконання дослідів, їх результати.

Вказано і практичні роботи, які необхідно провести у темі "Жива природа" під час вивчення рослин: розпізнавання рослин різних груп: дерев, кущів, трав’янистих; листяних та хвойних; однорічних, дворічних, багаторічних.

Аналіз програми показав, що у курсі природознавства передбачено формування в учнів уміння вести спостереження за сезонними змінами рослин у природі.

Учень також повинен оволодіти кількома способами розмноження рослин. Проте, у програмі не передбачено проведення практичної роботи, яка забезпечувала б формування в учнів даних умінь.

Проаналізуємо підручники з природознавства для учнів 3 класу, щоб з’ясувати, як розкриваються знання про рослини в їх змісті.

У структурі підручника виділяють текстовий та позатекстовий компоненти (апарат орієнтування, апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал).

Кількісні дані компонентів у підручника природознавства для учнів 3 класів представлено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Кількісні дані компонентів у підручнику природознавства з розділу "Зелене диво Землі"

Компоненти підручника	Кількість
Навчальні тексти	15
Завдання для перевірки знань	83
Ілюстрації	22
Практичні роботи Практичне завдання Досліди	5 5 6

Вважаємо, що у підручниках достатньо текстів, ілюстрацій і завдань, спрямованих на формування в учнів знань про рослини.

Аналіз текстів підручника для 3 класу засвідчив, що вони перенасичені науковою інформацією і є заважкими для учнів 3 класу. Зокрема, у статті незрозумілою є інформація про "вид" (с.106), про утворення цукру і крохмалю у рослинах ( с.109).

У тексті "Розмноження квіткових рослин" не вказано, що квіткові рослини розмножуються насінням, а отже, не лише квітка є органом розмноження квіткових рослин, а й плід і насіння.

У статті "Охорона рослин" (с.130) немає відомостей про рослини, які занесені до Червоної книги України, відсутні і малюнки рослин. Не зрозуміло, чим ботанічні сади відрізняються від заповідників. Малюнки рідкісних рослин наведені на с. 76 підручника.

Аналіз практичних робіт показав, що об’єктами практичних завдань є малюнки рослин. Вважаємо, що не завжди об’єкт вибрано вдало (зокрема, при вивченні будови рослин на с. 107).

Серед завдань, які пропонуються для перевірки знань студентів у рубриках "Поміркуй", " Перевір себе", "З’ясуй" є завдання:

-       на складання розповіді про рослин – 6

-       практичні завдання на визначення рослин - 7

-       на визначення послідовності -1

-       на пояснення явищ – 9

-       на доведення – 5

-       на виявлення істотних ознак – 3

-       на порівняння – 4

-       на класифікацію – 2

-       на встановлення причинно-наслідкових зв’язків - 12

Таким чином, нами проаналізовано зміст програми і підручників з курсу "Природознавство", з’ясовано, що у процесі вивчення молодшими школярами рослин необхідно проводити досліди, спостереження, практичні роботи.

 

2.2 Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі

Розробляючи методику вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства, особливу увагу ми приділяли визначенню цілей уроку, добору змісту, доцільних методів і засобів навчання.

Готуючись до уроку, ми намагалися дотримувалися таких вимог:

1. Навчати дітей так, щоб вони розуміли, що, чому і як треба робити, і ніколи не виконували вказівок вчителя механічно.

2. Навчаючи, застосовували усі види і форми пізнавальної діяльності, поєднували аналіз із синтезом, індукцію з дедукцією, зіставлення з протиставленням.

3. Те, що учням невідомо, логічно пов’язували з вивченим, оскільки вважали, що там, де немає логічного зв’язку між засвоєним і засвоюваним, там немає усвідомленого навчання.

4. Пам’ятали, що головне – не знання предмета, а особистість, яка формується. Тому прагнули навчити і виховувати так, щоб учень не був додатком до навчального предмета, а навпаки суб’єктом його активного освоєння.

5. Враховували, що кожний урок повинен перш за все розв’язувати певне завдання. Мета і завдання уроку мають бути конкретними. Тип уроку визначається залежно від основної дидактичної мети.

6. Готуючись до уроку визначили основні етапи уроку, послідовність методів і прийомів навчання, характер завдань для учнів і способи керування навчально-пізнавальною діяльністю школярів.

Щоб сформувати в учнів знання про рослин в 3 класі ми дотримувались таких умов:

1.     За допомогою наочних засобів навчання ми організували сприймання і дії учнів з конкретними рослинами, оскільки всяке поняття є узагальненням багатьох різних, але по суті однорідних предметів.

2.     За допомогою різноманітних завдань ми організовували розумову діяльність школярів, спрямовану на виділення істотних ознак. При цьому забезпечували розуміння школярами те, що поняття бувають більш загальними і вузькими. Так, поняття "дерево" більш широке, ніж поняття "хвойне дерево", але воно вужче, ніж поняття "рослина" З цією метою ми вели дітей від більш широких понять до вузьких шляхом виділення все більш поодиноких ознак як суттєвих. Наприклад, перехід від поняття "рослина" до більш вузького поняття "дерево" вимагає включення як суттєвих таких ознак, як стовбур, крона тощо. Звужуючи далі поняття, вчитель виділяє ще більш поодинокі ознаки: голки, хвою в результаті чого утворюються поняття "хвойні дерева". Щоб допомогти учням виділити ті суттєві ознаки, за якими різні предмети об’єднуються в групи, належать до одного поняття, ми наводили приклади так, щоб несуттєві ознаки учні побачили як варіативні, не основні.

3.     Своєчасно вводили відповідне слово — термін, яке означає дане поняття. Оскільки ми вважали, що якщо знання про окремий предмет зберігаються у вигляді його образу, то узагальнені знання про цілу групу предметів, досить різних (дуб і ромашка), існують лише в слові. Введення слова із запізненням або знайомство з ним без розкриття значення на конкретному змісті робить знання дітей формальними, а інколи й помилковими.

4.     За допомогою різноманітних вправ на різному фактичному змісті організовували закріплення сформованого поняття шляхом репродуктивного відтворення його змісту і застосування засвоєного поняття у подібних і нових. Ми вважали, що якщо класовод не використовує даної умови, то знайомлячись, наприклад, із поняттям "кущ", діти пов’яжуть її з єдиним кущем, зображення якої їм демонстрував учитель на уроці.

5.     Особливого значення у процесі засвоєння знань ми надавали перевірці. Ми вважали, що, перевіряючи засвоєння понять, пропонувати дітям повторити основні ознаки поняття недостатньо. Учень може механічно запам’ятати всі ознаки. Щоб перевірити дійсне розуміння поняття, треба запропонувати учням практично застосувати набуті знання, обґрунтувати відповіді.

Надійнішим є прийом перевірки знань дітей на основі виконання ними різних самостійних робіт, які включали б завдання на класифікацію рослин на групи, опис рослин, порівняння рослин, доведення, встановлення взаємозв’язків тощо.

Зважаючи на те, що спостереження та досліди – складні процеси і без керівної, спрямовуючої роботи вчителя неможливі, ми приступили до розробки для третьокласників завдань для спостережень і дослідів, враховуючи певні вимоги до завдань. Завдання повинні:

1)    забезпечувати формування уявлень, понять про рослини;

2)    спрямовуватись на розвиток інтересу, довільної уваги, спостережливості учнів;

3)    передбачати формування умінь спостерігати, виділяти істотні ознаки, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, доводити;

4)    бути доступними для учнів третього класу;

5)    бути передбачені як для індивідуальної роботи учнів, так і групової, фронтальної; як для виконання вдома, на уроці, екскурсії, в позаурочний час (на прогулянці, куточку живої природи);

6)    бути різноманітними: короткочасними і тривалими.

Розробляючи завдання для дослідів і спостережень, ми визначали, які спостереження та досліди учні будуть виконувати на уроці під керівництвом учителя, а які будуть виконувати вдома самостійно. Визначали також, які досліди показуватиме вчитель на уроці. а які досліди виконуватимуть учні.

Щоб демонстраційні досліди ефективно виконували свої функції у навчанні (освітню, виховну, розвиваючу), ми дотримувались певних вимог щодо їх демонстрування:

1. Перед демонструванням визначили мету досліду, створювали проблемну ситуацію, щоб зосередити увагу учнів на сприйняття й осмислення того, що буде демонструватися.

2. Демонстраційні досліди проводили на демонстраційному столі. Під час демонстрування звертали увагу учнів на прилади, що допоможе їм краще зрозуміти поставлений дослід.

3. Прилади для демонстрування досліду були прості й зрозумілі (звичайні склянки, пробірки, тарілки, колбочки тощо). Збирали частини приладу в присутності учнів, пояснюючи одночасно призначення кожної з них.

4. Під час проведення дослідів враховували колір, в який зафарбована рідина, і фон, на якому дослід демонструється.

5. Кожний дослід проробляли попередньо до уроку з метою відпрацювання техніки його проведення, визначення його тривалості, з’ясування оптимальних умов, за яких дослід вдається найкраще. Продумували місце досліду на уроці і план його пояснення.

6.                Кожний дослід детально пояснювали. Без пояснення вчителя досліди будуть зовсім незрозумілі учням і не виконуватимуть у навчанні необхідних функцій (освітньої, виховної, розвиваючої).

7.     Дотримувались техніки безпеки під час демонстрування дослідів.

8.     Після проведених спостережень проводили бесіду, після якої робили учні висновки.

Готуючись до уроку із проведенням учнівських дослідів, ми:

–    визначали, як буде проводитись дослід – кожним учнем, парами чи в складі груп з 4 – 5 учнів;

–    перевіряли наявність відповідного обладнання, матеріалів;

–    перевіряли технічний стан пристроїв, якість дослідного матеріалу;

–    продумували технологію досліду і інструкцію для його виконання;

–    попередньо проробляли дослід, яким би простим він не здавався.

Організовуючи спостереження та досліди на уроках, намагались визначити етап уроку, на якому учні будуть активно спостерігати. Переважно організовували спостереження і досліди на етапі засвоєння нових знань, а узагальнення результатів спостереження – на етапі актуалізації опорних знань або на етапі закріплення знань (залежно від того, чи виконували учні спостереження на уроці, чи вдома самостійно).

Особливу увагу у процесі вивчення рослин ми приділяли проведенню практичних робіт.

У процесі організації практичних робіт ми дотримувались таких вимог:

1) чітко визначали конкретні цілі практичної діяльності;

2) відбирали необхідні матеріальні об’єкти або їх матеріалізовані форми;

3) розробляли практичне завдання і прийоми виконання завдань.

Оскільки засобом організації практичної роботи є практичне завдання, ми визначали характер цих завдань.

Репродуктивні завдання – це завдання, які виконуються за зразком.

Конструктивні завдання – завдання, які виконуються шляхом перенесення способу практичної дії в нову ситуацію, тобто ті самі дії з новими об’єктами.

За допомогою таких завдань відпрацьовувались практичні вміння учнів. У змісті завдань вказувались: мета, об’єкт практичної діяльності, послідовність виконання дій або посилання на інструкцію.

Нами було визначено етапи уроку, на яких виконується практична робота. Передбачено форми організації діяльності учнів при виконанні практичних робіт (фронтальна, групова, індивідуальна).

З метою перевірки сформованих знань учнів були розроблені різноманітні завдання.

Наведемо фрагменти уроків, на яких була реалізована наша методика вивчення рослин на уроках природознавства у 3 класі.

 

Тема уроку: Різноманітність живих організмів. Значення рослин у природі та житті людини. Будова рослин

Мета уроку: формувати уявлення про різноманітність живих організмів, про значення рослин у природі та житті людини, про будову рослин, органи рослин, види рослин; розвивати вміння аналізувати, зіставляти рослини, робити висновки; виховувати любов до природи та дбайливе ставлення до рослин.

Тип уроку: предметний.

Обладнання: гербарії рослин, ілюстрації, кімнатні рослини, таблиця "Будова рослин".

Вивчення нового матеріалу

Практична робота з метою формування уявлення про будову рослин.

1.     Розглянь гербарії рослин і малюнки пшениці і квасолі. Назви їх.

2.                Знайди органи рослин. Назви органи рослин пшениці і квасолі.

3.                Порівняй корінь пшениці і квасолі. Чим вони подібні і чим відрізняються? Зверни увагу на кількість корінців, їх товщину і довжину.

У квасолі і пшениці є багато корінців – це є спільне. Відмінне те, що у квасолі один довгий товстий корінь і від нього відходять багато тонких, менших за розмірами корінців. У пшениці усі корені однакові за довжиною і товщиною.

4. Порівняй листки пшениці і квасолі за довжиною і шириною. У пшениці листки довгі і вузькі, у квасолі набагато коротші і широкі. Чи подібні за формою листки пшениці до лінійки? Така форма листка називається лінійчата. Чи подібні листки квасолі за формою до сердечка?

5. Порівняй стебла пшениці і квасолі за розміщенням у просторі, за довжиною. У пшениці стебло прямостояче, а у квасолі – витке. У пшениці і квасолі довгі стебла.

6. Порівняйте квітки квасолі і пшениці за кольором, розмірами, розміщені поряд чи поодиноко. У квасолі квіти великі, білі (можуть бути рожеві), розміщені поодиноко, а у пшениці – квітки зелені, дрібні, розміщені поряд і утворюють колосок.

7. Порівняйте плоди квасолі і пшениці за забарвленням, розмірами, кількістю насінин.

У квасолі плоди великі, зеленуваті, називаються біб. Щоб з’ясувати, скільки містять насінин, розкрийте плід квасолі. У плодах квасолі міститься багато насінин.

У пшениці плід жовтий, невеликий, містить 1 насінину, називається зернівка.

8. Зробіть висновок, за якими ознаками розрізняються рослини. Рослини відрізняються своїми органами за такими ознаками: довжиною, товщиною, формою, висотою, розміщенням у просторі, розмірами.

9. Пригадайте, де зростає квасоля і пшениця. Як називаються рослини, які вирощує і доглядає людина? Культурні.

10. Зробіть висновок, що спільне у квасолі і пшениці. У них є органи: корінь, стебло, листки, квітка, плід, насіння. Вони належать до культурних рослин.

А тепер самостійно спробуйте виконати практичну роботу, порівнявши дві рослини – конюшину червону і конюшину білу за планом.

Практична робота з метою формування уявлення про рід і вид рослин.

1.                Знайди органи рослин. Назви органи рослин конюшини червоної і білої.

2.                Порівняй корінь даних рослин. Чим вони подібні і чим відрізняються? Зверни увагу на кількість корінців, їх товщину і довжину.

У конюшини червоної і білої корені подібні. Є багато корінців - один довгий товстий корінь і від нього відходять багато тонких, менших за розмірами корінців.

4. Порівняй листки даних рослин за довжиною і формою. Листки даних рослин подібні за довжиною і формою.

5. Порівняй стебла даних рослин за розміщенням у просторі, за довжиною. У конюшини червоної стебло прямостояче, а у білої – повзуче. За довжиною стебла однакові.

6. Порівняйте квітки даних рослин за формою, кольором, розмірами. Квіти даних рослин подібні за формою і розмірами, відрізняються за забарвленням -у конюшини червоної квіти червоні, а у конюшини білої – білі.

7. Порівняйте плоди рослин за забарвленням, розмірами, кількістю насінин.

У даних рослин плоди подібні за забарвленням – зелені, містять багато насінин, однакові за розмірами.

8. Дані рослини людина називає дикорослими. Поясніть чому? Де зростають дані рослини? (На луках)

9. Зробіть висновок, що спільне у даних рослин. У них є органи: корінь, стебло, листки, квітка, плід, насіння. Вони належать до дикорослих рослин. У них подібний корінь, листки за формою (трійчасті) і розмірами, форма і розміри квіток, забарвлення і розміри плодів.

10. Зробіть висновок, що відмінне у даних рослин. Дані рослини відрізняються забарвленням квіток і спрямуванням стебла у просторі.

Після проведення практичної роботи вчитель організовує бесіду:

1. Назвіть рослини, які ми порівнювали. (Конюшина біла і конюшина червона). Назва рослини скидається з двох слів. Одне слово є спільне. Яке? Конюшина. Це назва роду рослин, які подібні своїми органами. За якими ознаками можна впізнати конюшину? За формою листків, квіток, плодів.

2. За якими ознаками відрізняються конюшина біла і конюшина червона. Дані рослини відрізняються забарвленням квіток і спрямуванням стебла у просторі. Друге слово в назві рослин свідчить про те, що це рослини різних видів.

Практична робота з опису кімнатних рослин

І. Розглянь пеларгонію зональну і опиши її за планом.

1. Яке стебло за забарвлення і спрямуванням?

2. Якого кольору в неї листки? Яскраво-зелені.

3. Які листки на дотик? Шорсткі.

4. Якої форми листки? Округлої.

5. Чи є квіти на пеларгонії? Так.

6. Якого забарвлення квітки? Рожевого.

ІІ. Розглянь бегонію королівську і опиши її так, як описував пеларгонію.

Закріплення знань

Практична робота

1.                Розглянь на малюнку рослини на с. 107. Назви їх одним словом. (Ромашка). Це рослини одного роду.

2.     Прочитай назви рослин на малюнку.

3.     Порівняй різні види ромашок. Знайди спільні і відмінні ознаки.

4.     Знайди дані види ромашок серед гербарних рослин.

5.     Зроби висновок.

Практична робота

1. Розглянь кімнатні рослини класу. Визнач, чи є серед них рослини одного виду.

2. Порахуй, скільки рослин різних видів є в класі.

Тема уроку: Рослини – живі організми

Мета уроку: розширювати і поглиблювати знання учнів про органи рослин, формувати уявлення про рослину як живий організм; розвивати вміння аналізувати, зіставляти рослини, доводити судження; виховувати любов до природи та дбайливе ставлення до рослин.

Обладнання: гербарії рослин, ілюстрації, кімнатні рослини, таблиця "Будова рослин".

Вивчення нового матеріалу

Демонстраційний дослід для з’ясування значення кореня

1. Зріжемо кімнатну рослину бальзамін так, щоб залишився лише пеньок заввишки 2-3 см.

2. На пеньок надінемо гумову трубку завдовжки 3 см, наллємо в неї трохи води і на верхній кінець її надінемо зігнуту скляну трубку.

3. Поллємо грунт у горщику із зрізаною рослиною теплою водою.

4. Що спостерігаєте? Чому вода витікає з трубки?

5. Яке значення кореня в життя рослини? (Корінь вбирає воду і розчинені в ній речовини з ґрунту).

Учнівський дослід для з’ясування значення стебла (закладається за день до уроку в позаурочний час під керівництвом учителя)

 

1. Візьми дві гілочки кімнатної рослини бальзаміну. Одну гілочку постав у підфарбовану червоним чорнилом воду, а другу у звичайну.

2. Розглянь зрізи гілочки. Що ви помітили? Чому стебло однієї рослини змінило забарвлення? Про що це свідчить? (Вода рухається стеблом).

3. Чому листки однієї рослини змінило забарвлення? Про що це свідчить? (Вода піднімається по стеблу в листки).

Демонстраційний дослід для з’ясування дихання рослин (дослід закладається за день до уроку)

1. Візьмемо гілочку або кілька листків кімнатної рослини пеларгонії і поставимо їх у склянку з водою. Поставимо склянку з рослиною на підставку, а поряд склянку з прозорою вапняною водою. накриємо все скляним ковпаком і поставимо у темну шафу.

2. Зверніть увагу, що сталось з прозорою вапняною водою. Вона стала каламутною. Вапняна вода стає каламутною, коли вбирає вуглекислий газ. Де взявся вуглекислий газ? Рослини дихають, виділяючи вуглекислий газ, незалежно від того, чи є сонячне світло, чи немає.

Демонстраційний дослід для з’ясування, що листки вбирають на світлі вуглекислий газ і виділяють кисень (дослід закладається за день до уроку)

1. У велику банку опустимо склянку з водою, у яку поставлено гілочки з листками кімнатної рослини пеларгонії. Банку щільно закриємо пробкою з уставленою в неї скляною трубкою. Через скляну трубку наповнимо банку вуглекислим газом. Трубку також закриємо пробкою. Вуглекислий газ опуститься на дно банки, витіснивши легше повітря. Щоб переконатися в цьому, відкриємо банку й швидко опустимо в неї запалену скалку. Вуглекислий газ не підтримує горіння. Якщо скалка погасне, дослід можна проводити. Знову щільно закриємо банку і виставимо її на яскраве світло.

2. Через добу відкриємо банку й знову опустимо в неї запалену скалку. Що спостерігаємо? Скалка не гасне, а продовжує яскраво горіти. Про що це свідчить? Вуглекислого газу в банці не стало, а з’явився інший газ, що підтримує горіння. Підтримує горіння лише кисень. Де взявся кисень? Зелені рослини увібрали вуглекислий газ і виділили кисень.

Тема уроку-екскурсії: Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Якими бувають дерева, кущі, трав’янисті рослини

Мета уроку: формувати поняття "дерево", "кущ", "трав’яниста рослина", "хвойні рослини", " листяні рослини", уявлення про однорічні, багаторічні, дворічні рослини; розвивати вміння аналізувати, зіставляти рослини, визначати істотні ознаки, впізнавати рослини; розвивати спостережливість, виховувати дбайливе ставлення до рослин, естетичне сприйняття рослинного світу.

Обладнання: гілочки листяних і хвойних рослин, ілюстрації дерев, кущів, трав’янистих рослин.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку. Підготовка до екскурсії.

—Всі готові вирушати на екскурсію в парк? Давайте пригадаємо правила поведінки в природі (ДодатокА).

II. Повідомлення мети екскурсії.

На нашій екскурсії ми повинні ознайомитися з істотними ознаками дерев, кущів, трав'янистих рослин, хвойних та листяних дерев та кущів, навчитися впізнавати рослини.

III. Вивчення нового матеріалу

1 .Практична робота з метою формування поняття "дерево", "кущ", "трав’яниста рослина".

—Відгадайте загадку.

Батько тисячі синів має,

Кожному мисочку справляє. (Дуб).

—  Дуб — це дерево. Знайдіть дуб серед рослин парку. Розглянемо, з яких органів він складається.

—  Орган, який знаходитися під землею і ми його не бачимо? (Корінь).

—  Що далі йде від кореня? (Стебло).

—  Скільки стебел у дерева? (Одне).

—  Яке стебло? (Товсте, тверде міцне, дерев 'янисте).

—  Як інакше називається стебло у дерева? (Стовбур).

—  Що ще є на дереві? (Листя, квіти, плоди).

Отже, ми розглянули дерево на прикладі дуба. Але якщо ви уважно поглянете навкруги то побачите, що є багато різних дерев.

—  Які дерева ростуть у парку? (Береза, клен, горіх, верба, тополя, ялина, липа.)

—  Що є спільним для усіх дерев? За якою ознакою вони схожі? (Спільним для них є те, що вони складаються із: кореня, одного міцного дерев'янистого стовбура, мають листки, квіти та плоди.)

—  Поспостерігайте за окремими деревами за таким планом: а) як називається дерево? б) як ти впізнав, що це липа (клен, береза...)? в) які в нього стовбур, гілки? г) яка кора за кольором, на дотик? д) як змінилося забарвлення листя з приходом осені?

—  Простежте, як окремі листочки відриваються від гілок і падають на землю. Як називається спостережуване явище (листопад).

—Тепер розглянемо ліщину. Чи можемо ми назвати її деревом? Щоб відповісти на це питання потрібно розглянути, з яких органів вона складається.

—  Орган, який знаходитися під землею і ми його не бачимо? (Корінь).

—  Що дальше йде від кореня? (Стебло).

—  Скільки стебел у ліщини? (Багато).

—  Які стебла? (Тверді, міцні, дерев 'янисті).

—  Що ще є на ліщині? (Листя, плоди).

Отже, ліщина — це кущ, тому що вона має багато стебел.

—  Які ще кущі ростуть у парку? (Бузина, спірея, бузок)

—  Що є спільним для усіх кущів? За якою ознакою вони схожі? (Спільним для них є те, що вони складаються із: кореня, декількох міцних дерев'янистих стебела, мають листки, квіти та плоди.)

—А ще розглянемо трав'янисту рослину, на прикладі кульбаби. З яких органів вона складається?

—  Орган, який знаходитися під землею? (Корінь).

—  Що дальше йде від кореня? (Стебло).

—  Яке стебло у кульбаби? (М'яке, соковите).

—  Що ще є на кульбабі? (Листки, квітка).

—   Які ще трав'янисті рослини ростуть у парку?

—   Що є спільним для усіх трав? За якою ознакою вони схожі? (Спільним для них є те, що вони складаються із: кореня, м'якого соковитого стебла, мають листки, квіти та плоди.)

Розглянувши дуб, ліщину і кульбабу, ми можемо зробити висновок, що ці рослини відрізняються стеблами: у дерева одне дерев'янисте стебло — стовбур, у куща багато дерев'янистих стебел; у трав'янистих рослин стебло м'яке, соковите.