Аналіз проблеми в науковій літературі показав, що методи навчання є важливими компонентами навчально-виховного процесу

1. Аналіз проблеми в науковій літературі показав, що методи навчання є важливими компонентами навчально-виховного процесу.

Метод навчання трактують як спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань.

З’ясовано, що відсутня єдина класифікація методів навчання. Методи навчання класифікують за: джерелом знань (словесні, наочні та практичні); основною дидактичною метою, яку необхідно вирішувати на конкретному етапі навчання (методи набуття нових знань, формування умінь і навичок, застосування, перевірки отриманих знань, умінь і навичок); за характером пізнавальної діяльності учнів (пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі); за основними компонентами процесу навчання: (методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю і самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності).

Найбільш поширеною у методиці викладання природознавства є класифікація методів за джерелом знань

2. З’ясовано, що бесіда є одним із найпоширеніших активних методів навчання, які використовуються у початковій школі. Її трактують як діалогічний метод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвід учнів, за допомогою запитань підводить їх до розуміння нового або уточнення, поглиблення, розширення відомого.

3. Визначено, що бесіда як метод навчання виконує такі функції: мотиваційну, освітню, розвиваючу, виховну, організаційну.

4. Схарактеризовано основні види бесіди, що відрізняються за дидактичною метою (підготовча або вступна, пояснювальна, підсумкова, контрольно-перевірна) і за рівнем пізнавальної самостійності учнів (репродуктивна і евристична).

5. Вивчення стану використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна" в початковій школі засвідчило необхідність удосконалення процесу організації діалогічного методу навчання.

6. Визначено педагогічні умови організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна":

— При підготовці до уроку вчитель повинен чітко визначити: мету бесіди, план її проведення, основні питання, які знання повинні отримати учні, які зробити висновки.

— Будуючи бесіду учитель повинен дотримуватись таких вимог до запитань: логічна послідовність і чіткість; просте, коротке, точне формулювання, щоб усі учні правильно його зрозуміли; кожне запитання має пов’язуватися з попередніми і темою бесіди в цілому; змістовність запитання, однозначність за змістом і формою; вони повинні активізувати різні мисленні операції, пробуджувати інтерес дітей до предмета, бути стилістично правильними і відповідати віковим особливостям молодших школярів. Бесіда повинна передбачати як репродуктивні, так і продуктивні запитання. Кількість запитань повинна бути достатньою для досягнення мети даної бесіди.

— Бесіду доцільно проводити на різних етапах уроку на основі:

проведених спостережень, щоб забезпечити правильне сприймання змін, які відбуваються в природі протягом року, щоб сформувати уявлення та поняття про явища і предмети навколишнього середовища; дослідів, щоб виявити, як діти зрозуміли їх зміст; розповіді вчителя, щоб виявити, як молодші школярі засвоїли матеріал; використаних наочних посібників, щоб конкретизувати матеріал, що вивчається; статті підручника, щоб виявити, як діти розуміють описане явище.

—З метою активізації розумової діяльності учнів під час бесіди доцільно використовувати різні засоби наочності (демонструвати таблиці, схеми, діапозитиви із зображенням виучуваних об’єктів, гербарії, колекції рослин, плодів та інші). Доцільно бесіду поєднувати з іншими методами навчання.

—До участі в бесіді залучати всіх учнів класу.

—Створювати ситуацію успіху, яка підтримує увагу та інтерес молодших школярів до навчання за рахунок диференціації запитань.

—Підтримувати зв’язок з класом, стежити, яку участь бере в бесіді кожен її учасник, розвивати в дітях прагнення висловлювати власні думки, кмітливість, аналітичне мислення шляхом стимулювання учнів.

7. Ефективність визначених педагогічних умов організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна" доведено у педагогічному експерименті.

Список використаних джерел

 

1.   Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.

2.   Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння. — К.: Знання, 1980. – 48 с.

3.   Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - М.: Просвещение, 1985. — 208с.

4.   Бабанський Ю.К. Оптимизация процесса обучения. Ростов-на-Дону, - 1972. – 380 с.

5.   Байбара Т.М. Бесіда в процесі навчання природознавства // Початкова школа, 1999. -№3.-с.17-19.

6.   Байбара Т.М. Диференційовані завдання на уроках природознавства // Початкова школа, 1991. -№14.-с.33-36.

7.   Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах:Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. — 334с.

8.   Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 кл. - К. Форум, 2004.-176с.

9.   Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. — Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2000. — 400 с.

10.Бурлака ЯЛ. Бесіда як метод навчання. - К.: Радянська школа, 1961. - 76 с.

11.Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкової школи// Початкова школа. - 1999. - №5. - с.20-23.

12.Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр"Академія", 2002. – С. 129-133.

13.Выбор методов обучения в средней школе. /Ю.К. Бабанский. - М.: Просвещение, 1981.

14.Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1984. – 158 с.

15.Грюцева Н.И. Познавательные задания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальная школа, 1991.-№5.-С.28-32.

16.Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Изд. центр "Академия", 2004.- 288с.

17.Джуровська К.Д. Використання методу бесіди у процесі естетичного виховання молодших школярів. //Початкова школа, 2002. -№3.-с.17-19.

18.Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад.шк., 1987.-351 с.

19.Жижко Т. Методи навчання – передумови інтелектуального розвитку особистості //Рідна школа. – 2002. - №6. – С. 72-73.

20.Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону Укрїанської РСР "Про освіту" /Збірник нормативних документів з освіти та виховання/Упор. З.М. Онишків. – Тернопіль: Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка, 2006. – С. 3-35

21.Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). — М.: Просвещение, 1978. — 260 с.

22.Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. — К.: Вища школа, 1975.— 176 с.

23.Кірпота Н. Проблема поєднання словесних методів у початковій школі//наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Винниченка. Педагогічні науки. – Кіровоград. – 2002. – Вип. 45, Ч.1. – С. 144-145.

24.Князева Т. Створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства/ Початкова школа, 2000. - №3. - С.18-19.

25.Кобзов М.С., Горбачев Н.А. Сократовский метод обучения. -Саратов, 1991. – 78 с.

26.Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. — 1977. — № 9. — С. 57-62.

27.Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. — К.: Радянська школа, 1982. — 96 с.

28.Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. Т.1.- М.:Педагогика,1982.- 477с.

29.Мартинченко С., Хоружа Л. Методи навчання та їх класифікація// Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2006. - № 1-2. – С. 3-13.

30.Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. – М.: Педагогическое общество России, 2002. – 360 с.

31.Монголина Л.И. Развитие познавательной активности учащихся на уроках природоведения. // Начальная школа, 1987. - № 2. – С.30-34.

32.Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства. — К.: Радянська школа, 1990. — 324 с.

33.Нарочна Л.К. Уроки природознавства в 3 класі. — К.: Радянська школа, 1980. — 88 с.

34.П.Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М.:Просвещение, 1981. -184 с.

35.Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. – 2-е изд., перрераб. – М.: Просвещение, 1986. – 160с.

36.Пакулова В.М., Кузнецова В.Л. Методика преподавания природоведения: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. 2121 "Педагогика и методика начального обучения".- М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

37.Пацалюк О. Форми, методи та засоби навчання //Рідна школа. – 2004. - №6. – С. 25-26.

38.Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учеб. для студ. высш. и сред. пед. учеб, заведний. Под редак. С.А. Смирнова. - 4-е изд., испр.- М: Изд. центр "Академия", 2000-512 с.

39.Педагогіка /За ред. М.Д. Ярмаченка. – К.: Вища школа, - С. 163-164

40.Петросова Р.А., Голов В.П., Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе: Учеб.пособие для студ. сред. пед. учеб.завдений.- М.: Изд. центр "Академия", 2000.-176 с.

41.Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учеб. для студент. высш.учеб. заведений: в 2 кн. – М: Гуманитар.изд.центр ВЛАДОС, 2004. - Кн.1. Общие основы. Процесс обучения. – 574с.

42.Пономарева И.Н., Соломин В.П., Сидельникова Г.Д. Общая методика обучения биологии: Учеб. пособие для студ. пед. вузов. — М.: Издательський центр "Академия", 2003. - 272с.

43.Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.

44.Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2 / Гл. ред. В.В. Давыдов. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. – 672 с.

45.Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. — К.: Ґенеза, 1999. – 324 с.

46.Савченко О.Я.Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів — К.: Рад.школа, 1982. – 176 с.

47.Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. Т.2.- К.: Радянська школа,1954. – 500 с.

48.Функції і структура методів навчання/ За ред. В.О. Онищука. – К. :Рад.школа, 1979. – С.40.

49.Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1979. – 160 с.

Додатки

Урок

Тема: Довкілля тварин. Пристосування тварин до різних умов існування. Охорона тварин

 

Мета: формувати уявлення про довкілля тварин, про умови, необхідні для життя тварин, про ознаки пристосування тварин до добування корму, до захисту від ворогів; про значення тварин у природі та житті людини, про причини зникнення тварин у природі та шляхи збереження та примноження тваринного світу; формувати вміння встановлювати взаємозв’язки в природі між живими організмами, робити висновки, доводити судження, описувати тварин; виховувати прагнення до пізнання тваринного світу, бережливе ставлення до природи на основі осмислення взаємозв’язків у ній, любов до тварин.

Обладнання: малюнки чи фото із зображенням тварин, що відрізняються пристосуванням до добування корму (вовк, лисиця, гадюка, сова тощо) та захисту від ворогів (заєць, лось, козуля), тварин, занесених до Червоної книги України (лелека чорний, тритон карпатський, гекон кримський, скопа, хохуля звичайна, кіт лісовий), картки для опитування.

Хід уроку

I.   Організація класу до уроку

—Підготуйтеся до уроку. Покладіть книжку і зошит на парту.

Сядьте рівненько.

II. Підсумок спостережень за змінами в природі

—Яка зараз пора року?

—Який місяць?

—Що ви можете сказати про стан неба?

—Сьогодні тепло чи холодно?

—Чи є надворі вітер?

—Як ви думаєте, що роблять люди в цю пору на полях? На городах?

—Яка погода переважала протягом тижня?

—Чи були опади?

—Які зміни спостерігаєте у житті рослин?

—Які зміни спостерігаєте у житті тварин?

III. Перевірка знань, умінь і навичок учнів.

Фронтальна бесіда

1. Як розмножують комахи?

2. Хто у метеликів вилуплюється яєць?

3. Як розмножуються плазуни ?

4. Які тварини піклуються про своїх малят?

2. Диференційоване опитування за картками

Картка 1

Доповни схему.

Метелик —-__ —>-_____ —>-лялечка —>- метелик.

Картка 2

Зобрази схему розвитку коника.

Картка 3

Порівняй розмноження плазунів і птахів.

Спільні ознаки: _________ Відмінні ознаки:______________

Картка 4

Порівняй розмноження звірів і птахів.

3. Індивідуальне усне опитування.

Усно описати тварину за планом, поданим у підручнику на с. 144. (білку, козулю, дику свиню).

IV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

—Пригадайте, що називають довкіллям живого організму.

—Що є довкіллям рослин?

—Які умови потрібні для життя рослин?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про те, що є довкіллям тварин, які умови потрібні для життя тварин, як тварини пристосувалися до життя в довкіллі, про значення тварини в природі та житті людей, що загрожує тваринам і що потрібно робити, щоб тваринний світ не біднів, а примножувався.

V. Вивчення нового матеріалу.

Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про довкілля тварин.

Ви вже знаєте, що довкіллям живого організму є те, що його оточує. Довкіллям рослини є Сонце, повітря, вода, інші рослини, тварини, грунт, люди. Розгляньте малюнок на с. 126 у підручнику.

— Що є довкіллям білки? Порівняйте довкілля дуба й білки. Який висновок можна зробити?

Довкіллям білки є Сонце, повітря, вода, ґрунт, рослини, інші тварини, люди, тобто ті самі тіла, що є довкіллям дуба.

—Поміркуйте, чи все, що оточує тварин, необхідне для їхнього життя.

—Чи потрібне тваринам Сонце? Чи можна віднести Сонце до умов, необхідних для життя тварин? Доведіть свою думку.

Сонце дає тваринам світло й тепло. Тепло потрібне для росту та розвитку тварин. Надлишок або нестача тепла призводить до їх загибелі.

Комахи, риби, земноводні та плазуни мають таку ж температуру тіла, як температура в довкіллі, у якому вони живуть. Тому при температурі, нижчій ніж десять градусів тепла, ці тварини стають малорухомими й ціпеніють, а при температурі нижче нуля градусів можуть загинути.

Менше залежать від температури довкілля птахи й звірі. Навіть при морозі в сорок градусів температура тіла, наприклад, у лисиці становить +38°С. Більшість тварин не витримують температури понад +40°С.

Оскільки більшість тварин бачить, то для них важливою умовою життя є світло. Завдяки доброму зору більшість тварин можуть уникнути небезпеки та знайти собі їжу.

Наприклад, сокіл бачить голуба на відстані 1 км. Проте світло не є умовою, необхідною для життя тим тваринам, які живуть під землею (кроти), глибоко під водою (деякі риби) або в темних печерах (кажани). Ці тварини погано бачать або ж зовсім сліпі. Зір їм замінюють добрий нюх і слух.

Таким чином, Сонце є необхідною умовою існування тварин.

— Чи потрібне тваринам повітря? Чи можна віднести повітря до умов, необхідних для життя тварин? Доведіть свою думку.

Повітря потрібне для дихання. Тварини дихають киснем, який є у повітрі. Отже, повітря є необхідною умовою існування тварин.

— Чи потрібна тваринам вода? Чи можна віднести воду до умов, необхідних для життя тварин? Обґрунтуйте свою думку.

Без води тварини не можуть прожити й кількох днів, а. риби — кількох годин. Вода входить до складу тіла тварин. Воду тварини споживають по-різному: або п’ють її з водойм, або вбирають шкірою (жаби), або отримують з їжею (тварини пустель). Дуже мало води п’ють тварини, які живляться соковитою травою, листям, плодами. Отже, вода є необхідною умовою існування тварин.

— Чи потрібні тваринам рослини? Чи можна їх віднести до умов,необхідних для життя тварин? Обгрунтуйте свою думку.

Неможливо уявити життя тварин без рослин. Рослини — це їжа для багатьох тварин. Хоча, здавалося б, хижакам рослини не потрібні. Проте серед рослин ці тварини знаходять собі притулок, будують житло, ховають своїх малят. Якби зникли рослини, зникли б рослиноїдні тварини, якими живляться хижаки. Отже, рослини є необхідною умовою існування тварин.

— Чи потрібен тваринам ґрунт? Чи можна віднести його до умов, необхідних для життя тварин? Обґрунтуйте свою думку.

На перший погляд, ґрунт потрібний лише тим тваринам, які в ньому живуть, знаходять там їжу та будують своє житло (кроти, землерийки, борсуки, миші, деякі комахи). Проте без ґрунту не буде рослин, якими живляться багато тварин. Отже, ґрунт є необхідною умовою існування тварин.

— Які стосунки між тваринами у довкіллі? Чи можна існування інших тварин вважати умовою, необхідною для життя тварин? Доведіть свою думку.

Тварини в довкіллі пов’язані ланцюгами живлення. Хижі тварини не зможуть існувати без рослиноїдних, які є кормом для них. Здавалося б, що рослиноїдні тварини можуть існувати без хижаків, проте там, де були винищені хижаки, серед рослиноїдних тварин поширювалися хвороби, і чимало тварин гинуло. Виявляється, що хижаки ловлять хворих і ослаблених тварин, тобто вони є санітарами в довкіллі рослиноїдних тварин. Отже, тварини тісно взаємопов’язані між собою і залежать одне від одного.

Таким чином, із довкілля тварин необхідними умовами для їх життя є: Сонце, яке дає світло і тепло, повітря, вода, ґрунт, їжа, яку дають рослини, та інші тварини. Тварини тісно пов’язані з неживою та живою природою. Якщо зникне хоча б щось, від чого залежить життя тварин, то вони загинуть.