3.2 Президент як голова РНБО
Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України. Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України. Членами Ради національної безпеки і оборони України можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади.
У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110 і 111 Конституції України виконання обов'язків Голови Ради національної безпеки і оборони України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України.
До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять:
· Прем'єр-міністр України;
· Міністр оборони України;
· Голова Служби безпеки України;
· Міністр внутрішніх справ України;
· Міністр закордонних справ України.
Склад Ради національної безпеки і оборони Україн:
1. ЮЩЕНКО Віктор Андрійович –– Президент України, Голова РНБО;
2. БАЛОГА Віктор Іванович –– Глава Секретаріату Президента України;
3. БОГАТИРЬОВА Раїса Василівна –– Секретар РНБО;
4. ЄХАНУРОВ Юрій Іванович –– Міністр оборони України;
5. КИРИЧЕНКО Сергій Олександрович –– начальник Генерального штабу –– Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал армії України;
6. ЛИТВИН Володимир Михайлович –– Голова Верховної Ради України (за згодою);
7. ЛУЦЕНКО Юрій Віталійович –– Міністр внутрішніх справ України;
8. МАЛОМУЖ Микола Григорович –– Голова Служби зовнішньої розвідки України;
9. МЕДВЕДЬКО Олександр Іванович –– Генеральний прокурор України;
10.НАЛИВАЙЧЕНКО Валентин Олександрович –– Голова Служби безпеки України;
11.ПАТОН Борис Євгенович –– президент Національної академії наук України (за згодою);
12.СТЕЛЬМАХ Володимир Семенович –– Голова Національного банку України (за згодою);
13.ТИМОШЕНКО Юлія Володимирівна –– Прем'єр-міністр України;
14.ШАНДРА Володимир Миколайович –– Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи [13, 2].
Секретар Ради національної безпеки і оборони України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується. Правовий статус Секретаря РНБО України як державного службовця визначається Президентом України відповідно до Закону України «Про державну службу».
Секретар РНБО України забезпечує організацію роботи і виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України. Секретар РНБО України має заступників, які за його поданням призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України.
На посади Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та його заступників можуть призначатися як цивільні особи, так і військовослужбовці. Основною організаційною формою діяльності Ради національної безпеки і оборони України є її засідання. Рішення Ради національної безпеки і оборони України приймаються не менш як двома третинами голосів її членів. Прийняті рішення вводяться в дію указами Президента України.
Голова Ради національної безпеки і оборони України:
1) спрямовує діяльність і здійснює загальне керівництво роботою Ради національної безпеки і оборони України;
2) затверджує перспективні та поточні плани роботи Ради національної безпеки і оборони України, час і порядок проведення її засідань;
3) особисто головує на засіданнях Ради національної безпеки і оборони України;
4) дає доручення членам Ради національної безпеки і оборони України, пов'язані з виконанням покладених на неї функцій;
5) заслуховує поточну інформацію Секретаря Ради національної безпеки і оборони України про хід виконання її рішень, у разі необхідності виносить питання про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України на її засідання;
6) затверджує Положення про апарат РНБО України, його структуру, штат [5, 5].
Секретар Ради національної безпеки і оборони України:
1) готує пропозиції щодо перспективного і поточного планування діяльності Ради національної безпеки і оборони України;
2) подає на розгляд Президента України проекти актів Президента України про введення в дію рішень РНБО України, в тому числі стосовно пропозицій і рекомендацій по реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;
3) організовує роботу, пов'язану з підготовкою та проведенням засідань Ради національної безпеки і оборони України та контролем за виконанням прийнятих нею рішень;
4) інформує Президента членів РНБО про хід виконання рішень Ради;
5) координує діяльність робочих та консультативних органів Ради національної безпеки і оборони України;
6) за дорученням Голови Ради національної безпеки і оборони України представляє позицію РНБО України у Верховній Раді України, у відносинах з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, з політичними партіями і громадськими організаціями та засобами масової інформації, з міжнародними організаціями [5, 6].
Повноваження заступників Секретаря РНБО України визначає Президент України.
4 Інститут представників Президента України
4.1 Представництво Президента України у Верховній Раді
Представник Президента України у Верховній Раді України (далі –– Представник Президента України) є особою, яка уповноважується Президентом України забезпечувати взаємодію між Президентом України і Верховною Радою України.
Представник Президента України відповідно до покладених на нього завдань:
1) бере участь у встановленому порядку в засіданнях Верховної Ради України, її постійних та тимчасових комісій, депутатських фракцій, а також в інших заходах, що здійснюються Верховною Радою України, її органами та посадовими особами;
2) представляє на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів та тимчасових комісій проекти законів, пропозиції Президента України до законів, повернутих главою держави для повторного розгляду, а також інших документів, внесених Президентом України;
3) інформує Президента України про хід і результати розгляду у Верховній Раді України та її органах документів, внесених Президентом України;
4) бере участь у підготовці проектів законів, матеріалів до доповідей, звернень та інших документів, які вносяться Президентом України на розгляд Верховної Ради України;
5) відповідно до наданих повноважень представляє подання Президента України до Верховної Ради України про призначення, звільнення, одержання згоди на призначення, звільнення відповідних посадових осіб;
6) вносить в установленому порядку на розгляд Президента України у разі потреби пропозиції щодо представлення, супроводження у Верховній Раді України внесених Президентом України законопроектів, а також пропозицій до законів, повернутих Президентом України для повторного розгляду;
7) бере участь за дорученням Президента України в роботі узгоджувальних та інших комісій, експертних груп, які утворює Верховна Рада України, її органи;
8) сприяє зміцненню контактів, організації зустрічей Президента України з головами комітетів, тимчасових комісій, керівниками депутатських фракцій Верховної Ради України;
9) здійснює моніторинг проектів законів, постанов Верховної Ради України, внесених іншими суб'єктами законодавчої ініціативи, бере участь у здійсненні аналізу таких проектів, зокрема з питань, що виникають у взаємовідносинах Президента України з Верховною Радою України, та в разі потреби вносить відповідні пропозиції;
10) виконує інші доручення Президента України [9, 2].
Представник Президента України має право в установленому порядку:
1) ініціювати запити щодо одержання, одержувати необхідні для виконання своїх повноважень матеріали та інформацію від комітетів і тимчасових комісій, депутатських фракцій, інших органів Верховної Ради України, а також структурних підрозділів її апарату;
2) вносити пропозиції щодо підготовки законопроектів, інших документів для внесення Президентом України до Верховної Ради України;
3) вносити пропозиції щодо утворення експертних та робочих груп з окремих напрямів своєї діяльності, залучення спеціалістів, науковців та експертів для виконання покладених на нього завдань;
4) користуватись інформаційними базами даних Секретаріату Президента України, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку та комунікацій, іншими технічними засобами.
Представник Президента України для виконання покладених на нього завдань у встановленому порядку взаємодіє із структурними підрозділами Секретаріату Президента України, консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами Президента України, взаємодіє з комітетами і тимчасовими комісіями, депутатськими фракціями, іншими органами Верховної Ради України, а також структурними підрозділами її апарату.
... які впливають на статус президента в сучасній політичній системі України; · визначення співвідношення між вищими органами державної влади після проведення політичної реформи; · дослідження яким чином політична реформа вплинула на статус Президента України, його повноваження і прерогативи; · встановлення які повноваження має Президент України після проведення політичної реформи, як їх можна ...
... і та відносні, громадянські (особисті, фізичні), політичні, економічні, соціальні, духовні (культурні) та ін. 3. Обов’язки громадян Відповідно до Концепції реформи адміністративного права України оновлення змісту адміністративно-правового статусу громадян потребує вжиття ряду конкретних заходів щодо вдосконалення адміністративного законодавства, а саме: - приведення у відповідність з вимогами ...
... різноплановими способами: 1) кодифікацією права та 2) інкорпорацією чинних нормативно-правових актів. Кодифікація - це вид правотворчості, предметом упорядкування якого є не нормативно-правові акти, а безпосередньо юридичні норми. Кодифікацію як напрям систематизації адміністративного права здійснюють шляхом: а) об'єднання в єдиному акті адміністративно-правових норм, що містяться в різних ...
... заходів і здійснюється на засадах гласності і суворого додержання вимог законодавства, охорони прав громадян, підприємств та організацій[58][247]. Нарешті зазначимо, що значення адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції в концентрованому вигляді виявляється в його призначенні та меті. Цей примус слід розглядати як один з найважливіших засобів здійснення державної влади, що ...
0 комментариев