4.3. Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на елементи структури врожаю
Важливим показником при вирощуванні кукурудзи на зерно є структура врожаю. Розвиток продуктивних органів кукурудзи показано в таблиці 4.6.
Спостереження показали, що зміна густоти посіву та способів сівби мали значний вплив на розвиток продуктивних органів кукурудзи, зокрема на кількість рослин з качанами та без них, кількість їх на 100 рослин та загальну їх кількість.
Таблиця 4.6
Вплив густоти стеблостою на кількість початків у посіві
кукурудзи (середнє за 2005-2006 рр.)
Ширина міжрядь, см | Густота стояння рослин, тис./га | Кількість рослин, % | Кількість початків, шт. | |||
без початків | з одним початком | з двома початками | на 100 рослин, шт. | тис./га | ||
70 | 60 (контроль) | – | 89 | 11 | 111 | 61,1 |
80 | – | 95 | 5 | 104 | 70,7 | |
100 | 4 | 96 | – | 96 | 57,6 | |
120 | 8 | 92 | – | 92 | 59,8 | |
45 | 60 | – | 93 | 7 | 107 | 67,6 |
80 | 2 | 95 | 3 | 101 | 64,2 | |
100 | 3 | 97 | – | 97 | 53,4 | |
120 | 5 | 95 | – | 95 | 52,0 |
Дані таблиці свідчать про те, що при густоті стеблостою 80 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см та при її збільшенні кількість рослин без качанів збільшується від 2 до 8 %. Не виявлено безплідних рослин на варіантах 60 і 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см та 60 тис. при ширині 45 см. Найбільша кількість рослин з одним качаном була на варіанті 100 тис. рослин/га х 45 см, а найменша 120 тис. рослин /га х 70 см і відповідно становила 97 і 92 %. На контролі – 89%, що на 3-8% менше від інших варіантів. Однак більша кількість рослин з двома початками була на контролі – 11% та при густоті 60 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см – 7 %, при густоті 80 тис. рослин/га їх кількість становила – 3 і 5% відповідно.
Якщо говорити про кількість початків на 100 рослин то найбільша їх кількість була на контролі і варіанті 60 тис. рослин/га х 45 см – 111 і 107 штук відповідно. Із збільшенням густоти посіву їх кількість зменшується до 92 шт. Оберненою була залежність кількості початків на одиниці площі, так найвищий показник спостерігався при густоті 80 тис. рослин/га х 70 см, що більше від контролю на 9,6 тис. рослин/га штук, найменша кількість була на варіанті 120 тис. рослин/га х 45 см – 52,0 тис./га штук качанів.
Як ми бачимо, кращими виявились ті варіанти, де були створені оптимальні умови для росту кукурудзи, тому частка продуктивних рослин залежала від кінцевої густоти посіву. Індивідуальна продуктивність рослин подана в таблиці 4.7.
Таблиця 4.7
Вплив густоти посіву і ширини міжрядь на структуру рослин кукурудзи у фазі воскової стиглості (середнє за 2005-2006 рр.)
Густота посіву, тис. рос./га | Маса рослин на 1 м2, г | В тому числі | |||||
листя | стебло | качан | |||||
г | % | г | % | г | % | ||
Міжряддя 70 см | |||||||
60 (контроль) | 3820 | 810 | 21 | 1257 | 33 | 1753 | 46 |
80 | 4090 | 908 | 22 | 1305 | 32 | 1877 | 46 |
100 | 4220 | 978 | 23 | 1347 | 32 | 1895 | 45 |
120 | 4310 | 999 | 25 | 1403 | 31 | 1908 | 44 |
Міжряддя 45 см | |||||||
60 | 4030 | 834 | 19 | 1337 | 33 | 1927 | 48 |
80 | 4240 | 898 | 21 | 1357 | 32 | 1985 | 47 |
100 | 4350 | 1009 | 23 | 1355 | 31 | 1986 | 46 |
120 | 4430 | 1156 | 24 | 1357 | 30 | 1946 | 45 |
З даних таблиці видно, що по мірі загущення посівів маса рослин на 1м2 збільшується. Відносно цього показники структури врожаю також збільшується. При цьому по мірі збільшення густоти, відсоток листя в урожаї дещо збільшується: на посіві з міжряддям 70 см – з 21 до 25%, при 45 см – з 19 до 24 %.
Але вміст стебел в урожаї має тенденцію до зменшення по мірі загущення посівів і зменшується з 33 до 31 % та з 33 до 30% відповідно. Качани по мірі загущення збільшували свою масу з 1753 до 1908 штук на 1 км. кв. при міжрядді 70 см, на посівах з міжряддям 45 см показники були дещо вищі – з 1927 до 1946 г.
Дослідження, які були проведені на протязі 2002-2003 рр. В.С.Панькіним і О.О. Павлюком [71] на полях Полтавського інституту АПВ ім. М.І. Вавілова встановлено залежність наростання листової поверхні у кукурудзи при загущенні посівів по всіх досліджуваних гібридах. При зміні густоти від 50 до 70 тис./га кількість качанів також збільшується з одиниці площі, але не пропорційно до кількості качанів на 1 рослину та елементів структури. Суттєву прибавку врожаю зерна середньостиглих гібридів показав варіант з густотою 50 тис./га і становила 16 %.
Спостерігаючи за зміною маси качана та його структурою (табл. 4.8 і 4.9) можна відмітити слідуюче, існує пряма залежність зміни продуктивності від просторового і кількісного розміщення рослин в агроценозі.
Таблиця 4.8
Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на довжину і масу початку та масу зерна в початку (середнє за 2005-2006 рр.)
Ширина міжрядь, см | Густота стояння рослин, тис./га | Довжина початку, см | Маса початку, г | Маса зерна з початку, г |
70 | 60 (контроль) | 20,5 | 246 | 162 |
80 | 20,1 | 240 | 158 | |
100 | 19,8 | 235 | 155 | |
120 | 19,7 | 223 | 123 | |
45 | 60 | 19,0 | 203 | 129 |
80 | 18,9 | 186 | 121 | |
100 | 18,6 | 182 | 123 | |
120 | 18,4 | 175 | 100 |
Так, зміна довжини початку коливається від 18,4 см до 20,5 і різниця становить 2,1 см. В даному випадку зіграла роль оптимальна площа живлення та кількісне і просторове розміщення рослин. Певної закономірності немає. Що не можна сказати про масу початку. Вона зменшувалась із збільшенням густоти посіву. Різниця до контролю де був найбільший показник становила від 6 до 71 г. Маса зерна з 1 початку була вищою на контролі на 4 г. від густоти 80 тис./га, найменшою була на варіанті 120 тис. рослин/га х 45 см і становила 100 г. Це пояснюється тим, що загущення призводило до затінення тієї частини стебел де розміщувалися початки, а за нестачі освітлення та конкуренції рослин між собою початки виявилися неповноцінними.
Таблиця 4.9
Структура початків кукурудзи залежно від густоти посіву і ширини міжрядь (2005-2006 рр.)
Ширина міжрядь, см | Густота посіву | У початку, шт. | ||
Кількість рядів зерен | Кількість зерен в ряду | Кількість зерен | ||
70 | 60 (контроль) | 16,5 | 36 | 594 |
80 | 17,0 | 38 | 646 | |
100 | 16,5 | 36 | 594 | |
120 | 16,0 | 35 | 560 | |
45 | 60 | 16,0 | 37 | 592 |
80 | 16,5 | 35 | 578 | |
100 | 17,0 | 36 | 612 | |
120 | 16,0 | 34 | 544 |
Дані таблиці 4.9 свідчать про те, що розвиток початків на варіантах де робилися загущення посіву уповільнювався від нестачі світла і поживних речовин. Оптимальне розміщення рослин в посіві це 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см, на цьому варіанті було відмічено найвищу кількість зерен в ряду – 38, рядів у початку – 17,0 шт. і кількість зерен у початку – 646 штук, що на 52 штуки більше від контролю. Між тим найнижча кількість зерен у початку була на варіанті з густотою 120 тис. рослин/га при міжрядді 45 см і становила 544штук, що нижче від контролю на 50 шт.
4.4.Вплив густоти посіву і ширини міжрядь на урожайність кукурудзи на зерно
Основними факторами, які радикально впливали на урожайність, що в умовах Південного Лісостепу України були, в першу чергу, погодні умови, що складалися в період їх вегетації.
Урожайність зерна з одного гектара є кінцевим показником, що характеризує реалізацію всіх факторів життя в кінці вегетації рослин. Дані по урожайності кукурудзи приведені в таблиці 4.10.
Орлянським Н.А. і Орлянською Н.А.[36] за період досліджень (1998-2003рр.) на Воронежській дослідній станції було встановлено пряму залежність між загущенням посіву і урожайністю кукурудзи. На їхню думку, одною з головних причин різкого зниження урожайності в умовах загущення виявилось вилягання рослин в період вегетації за всі роки досліджень. Середня стійкість до вилягання при густоті 60 тис./га сягала 5,9 бала по 9-ти бальній шкалі, а при загущенні – 4,9 бала. Через це явище значно погіршувались умови освітлення і провідність поживних речовин.
Урожай зерна гібридів з високим селекційним індексом при загущенні від 60 до 90 тис./га може достовірно збільшуватись в сприятливих, або знижуватись в стресових умовах [72].
Як показують дослідження ВНДІ кукурудзи, густота стояння, яка забезпечує максимальний урожай зерна гібридів різних груп стиглості не являється сталою величиною. БагрянцеваВ.Н.,БорщТ.І.іШарапова І.А.[17] доводять, що в умовах передгірної зони Степу Ставропольського краю, де проводились дослідження, головним фактором, який визначає урожай зерна кукурудзи, вологозабезпеченість під час вегетації культури. Виходячи з цього потрібно корегувати густоту стояння посіву, що дає підвищення урожайності зерна кукурудзи, тобто оптимізувати кількість рослин на одиниці площі. Виявилось, що оптимальна густота рослин для ранньостиглих гібридів склала 60 тис./га, середньостиглих – 60-80, середньопізніх – 40-55 тис./га .
Таблиця 4.10
Урожайність зерна кукурудзи залежно від густоти посіву і ширини міжрядь
Варіанти | Зерна, ц/га | Приріст | ||||
Ширина міжрядь, см | Густота посіву, тис./га | 2005 р. | 2006 р. | середнє | ц/га | % |
70 | 60 (контроль) | 58,6 | 57,2 | 57,9 | 0 | 100 |
80 | 63,8 | 62,5 | 63,2 | 5,3 | 109,2 | |
100 | 62,0 | 60,3 | 61,1 | 3,2 | 105,5 | |
120 | 60,4 | 59,8 | 60,1 | 2,2 | 103,8 | |
45 | 60 | 61,2 | 60,5 | 60,8 | 2,9 | 105 |
80 | 62,9 | 61,7 | 62,3 | 4,4 | 107,6 | |
100 | 60,4 | 59,6 | 60,0 | 2,1 | 103,6 | |
120 | 58,7 | 58,0 | 58,4 | 0,5 | 100,9 | |
НІР0,95, ц/га | А | 1,44 | 1,49 | |||
В | 2,03 | 2,11 |
У 2005 році урожайність зерна кукурудзи була вищою ніж у 2006. Так найвищою в 2005 році була урожайність кукурудзи на варіанті з густотою 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см – 63,8 ц/га, а найменшою 58,6 ц/га при густоті 60 тис. рослин/га з шириною міжрядь 70 см. Коли в 2006 році вона становила відповідно – 62,5 і 57,2 ц/га. Це говорить про сприятливіші погодні умови, які склалися у 2005 році.
Та в основному урожайність кукурудзи залежала від густоти посіву і ширини міжрядь. Як ми бачимо, середнє значення її за два роки змінюється по густотах, а саме на контролі (60 тис./га) вона становила – 57,9 ц/га з міжряддям 70 см коли при густоті посіву 120 тис. рослин/га і шириною міжрядь 45 см була 58,4 ц/га зерна. А от при густоті посіву 80 тис./га з міжряддям 70 см вона була найвищою і становила – 63,2 ц/га, що більше від контролю на 5,3 ц/га.
Інші варіанти випереджали контроль (60 тис. рослин/га х 70 см) на 2,1-3,2 ц/га зерна. Приріст врожаю коливався в межах від 2,1 до 5,3 ц/га, і останній варіант випереджав контроль лише на 0,5 ц/га.
Густота стояння рослин в значній мірі визначає величину і якість урожаю кукурудзи. Так, Н.М. Афонін [6] стверджує, що в умовах Тамбовської області (Мічурінська державна с.-г. академія) при загущенні посіву до 80 тис./га дозрівання затримувалось. Закономірно збільшувалась площа листя досягаючи максимуму під час цвітіння.
Тому можна зробити слідуючий висновок, що існує пряма залежність приросту врожаю та його формуванні від кількісного та просторового розміщення рослин кукурудзи на площі посіву, що доведено результатами досліджень. На основі приведених даних про урожайність зерна досліджуваних прийомів вирощування можна зробити висновок, що шляхом підбору ширини міжрядь та густоти посіву можна керувати формуванням господарсько-цінних ознак рослин у посівах, а звідси - рівнем біологічного та господарського урожаю зерна.
... іву. Але не дивлячись на це, в наших дослідних варіантах ця культура помітно реагує на розміщення її після культур інших видів. Таблиця 4.7 Урожайність кукурудзи після різних попередників в короткоротаційних сівозмінах, ц/га Варіант Попередник Роки Середня 2004 2005 1 Ячмінь ярий (контроль) 55,0 52,0 53,5 2 Горох 70,2 61,8 66,0 3 Цукрові буряки 52,4 53,4 52,9 4 Кукурудза ...
... ії розвитку. Для оцінки економічної ефективності виробництва зерна використовують відповідний критерій і систему взаємопов’язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів. Економічна ефективність виробництва зерна визначається відповідно як ефективність галузі, а також господарської діяльності сільськогосподарського підприємства і окремих заходів. Залежно ...
... культур: абсолютне відхилення: Уу = 1 - ум = 42,3 – 29,9 = 12,4 ц/га відносне відхилення: Іу = 1 : ум = 42,3 : 29,9 = 1,4147 або 141,5% Отже, внаслідок підвищення урожайності озимих пшениці та ячменю, ярого ячменю середня урожайність зернових культур зросла на 12,4 ц/га (або на 41,5%). Розраховувати індекс впливу структури посівної площі немає сенсу (0 = ум). так як зміна середньої урожайності ...
... ККП-3. Очищають качани на очиснику ОП-15, обмолочують молотарками МКП-3, МКП-У або на універсальному механізованому пункті ПМУ-15. Для збирання кукурудзи у вигляді зерна застосовують зернозбиральні комбайни СК-5 і СК-Ю «Дон-1500» з приставками відповідно ППК-4 і КМД-6. Для досушування і очищення зерна застосовують зерноочисно-сушильний комплекс КЗС-255. На рис. 1.6.1 показана схема комплектуючих ...
0 комментариев