4.5. Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на якість насіння кукурудзи
Дослідження проведені Бомбою М.Я. і Бомбою М.І. (Львівський ДАУ) [18] доводять, що на підвищення урожаю кукурудзи та його якість має вплив оптимізація формування густоти насаджень рослин. Збільшення густоти веде до погіршення якості врожаю. А тому в умовах Закарпатської низовини густоту потрібно зменшити до 60 тис./га, оскільки пізньостиглі гібриди не витримують загущення , а для ранньостиглих оптимальною вона є 80 тис./га.
За результатами досліджень С.Г. Блієва [2] було встановлено, що по мірі переходу від степової засушливої зони в гірські райони висота рослин знижується в середньому на 19%, відстань міжвузлів на рослині скорочується, а кількість листків збільшується. Маса 1000 насінин збільшується і складає в середньому 308г, тоді як в передгірній зоні 246 г або на 20% нижче, і лише в Степовій зоні на зрошуваних землях спостерігається збільшення в середньому до 321,6 г.
Якість насіння на схожість та енергію проростання перевіряли лабораторним способом, після чого отримано результати занесені в таблицю 4.11. Оскільки це один із показників якості насіння для того щоб отримати дружні сходи та отримання високих врожаїв кукурудзи в господарствах.
Дані таблиці показують енергію проростання насіння та його схожість в лабораторних умовах. Ці показники визначають схожість насіння і в польових умовах, що дає можливість правильно розраховувати
Таблиця 4.11
Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на якість насіння кукурудзи (середнє за 2005-2006 рр.)
Ширина міжрядь, см | Густота посіву, тис.рослин/га | Маса 1000 насінин, шт. | Енергія проростання насіння, % | Схожість насіння, % |
70 | 60 | 297 | 98 | 80 |
80 | 292 | 97 | 79 | |
100 | 286 | 94 | 76 | |
120 | 276 | 82 | 73 | |
45 | 60 | 282 | 91 | 74 |
80 | 280 | 87 | 73 | |
100 | 265 | 82 | 72 | |
120 | 243 | 80 | 71 |
норму висіву, а також для того щоб знати скільки потрібно добавити страхового насіння при сівбі. Як бачимо з таблиці, маса 1000 насінин змінюється між варіантами. Найбільшою вона була на контролі – 297 г, на варіанті 80 тис. рослин/га з шириною міжрядь 70 см – 292, що є найбільшим показником у порівнянні з іншими варіантами і найменша маса була на варіанті 120 тис. рослин /га при ширині міжрядь 45 см. Цей показник визначає схожість та енергію проростання кукурудзи. Адже визначено [73], що найменше вологи потребує для проростання насіння з більшою вагою, а насіння менших розмірів набухає довше через те що вимагає більше води. Звідси – показники схожості та енергії проростання були відповідно кращими на варіантах де маса 1000 насінин була більшою.
РОЗДІЛ 6
ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВ І ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ НА ПОСІВІ І ЗБИРАННІ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО В ННС УДАУ
В сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, особливо при вирощуванні кукурудзи на зерно, застосовується комплекс сільськогосподарської техніки, різноманітність форм мінеральних добрив і засобів захисту рослин, що сприяє підвищенню врожаїв культури з одного боку, але з другого боку виникають умови праці при яких вимагається застосовувати певні засоби захисту працюючих від шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
Посів кукурудзи проводили агрегатом у складі трактора МТЗ-80 та сівалки СУПН-8.
При сівбі кукурудзи шкідливими факторами для людини є токсичний пил і аерозоль від пестицидів та мінеральних добрив, а також пилові частки від ґрунту у вітряну погоду.
Особлива увага приділяється правилам особистої гігієни під час посіву протруєного посівного матеріалу. Заправка сівалок насінням проводиться лише на спеціально відведених поворотних смугах поля після повної зупинки посівного агрегату.
Внесення мінеральних добрив при посіві кукурудзи спричиняє виділення шкідливих газів. Так, аміак, що виділяється з аміачної селітри сприяє виникненню запалення верхніх дихальних шляхів. А такі види добрив, як суперфосфат і хлористий калій викликають подразнення слизової оболонки носа і очей. Якщо посів проводити в сухий грунт, то працівники знаходяться в умовах підвищеної запиленості повітря. Працівникам під час обслуговування посівних агрегатів доводиться адаптуватися до коливань атмосферних факторів: температура повітря, вологість, швидкість вітру. Температура повітря може знижуватись нижче +10 0С або підніматись вище 25 – 29 0С. В кабіні трактора, в наслідок роботи двигуна, температура підвищується до 30 – 35 0С. В таких умовах швидко настає фактор стомлення організму.
Механізатор працює в умовах підвищеного рівня шуму. Так, під час роботи двигуна на повну потужність фактичний рівень шуму досягає 105 – 115 дБ, проти норми 85 дБ. Також змінюється і вологість повітря на 15 – 20 %.
Особлива шкідливість для осіб, які обслуговують посівні агрегати створюється від дії загальної вібрації.
Крім шкідливих факторів зустрічаються ще і особливо небезпечні виробничі фактори – це схил поверхні поля понад 16 градусів. В таких умовах потрібно правильно вибрати напрямок руху агрегату.
Технічні небезпеки створюються тоді, коли на обертових частинах і передачах відсутні захисні кожухи [ ].
Збирання кукурудзи на зерно проводили комбайном ДОН-1500.
При збиранні кукурудзи на зерно небезпечність створюється приводними механізмами, обертовими вузлами, шнеками, ріжучими апаратами. Очистку різальних апаратів та їх налаштування в польових умовах проводять при вимкненому двигуні комбайна. Самохідні зернозбиральні машини повинні мати справний технічний стан, який перевіряється безпосередньо перед початком роботи. Проводиться холосте прокручування агрегатів. Перед початком роботи обов'язково подається звуковий сигнал.
Ситуація травмування працівника виникає внаслідок недостатньої трудової дисципліни або порушення правил безпеки. Враховуючи реальні умови і небезпечні та шкідливі виробничі фактори роботу потрібно організовувати так, щоб уникнути їх дії на організм людини і усунути небезпечні ситуації. З цією метою потрібно при виконанні робіт на посіві та збиранні кукурудзи на зерно провести ряд організаційних заходів з охорони праці.
Перед початком робіт проводиться повторний та позаплановий інструктажі, згідно з вимогами „Типове положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці”, яке було затверджене 26 січня 2005 року. До роботи на обслуговування агрегатів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли навчання та мають спеціальне посвідчення. обов'язково після проведення інструктажів проводиться перевірка знань.
Наказом по ННС УДАУ призначається комісія для перевірки технічного стану всієї техніки. До складу комісії входять:
- інженер з охорони праці;
- бригадир;
- трактористи.
Всі працівники перед початком роботи направляються на медогляд.
Посівні агрегати, трактори і сільськогосподарські машини допускаються до роботи якщо вони забезпечені засобами для гасіння пожежі, основним є вогнегасник вуглекислотний і відповідають вимогам ДСТУ-12.2.019-86 ССБТ та заводській інструкції.
Перед початком роботи агроном зобов'язаний оглянути поле, вказати напрямок руху агрегату, відмітити віхами круті схили чи обриви. виділити місце для заправки агрегату, організувати механізовану заправку агрегатів. При груповій роботі посівних агрегатів – визначити старшого на агрегаті.
Всі працівники забезпечуються спецодягом, відповідно до „Типових галузевих норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристосувань”. Для захисту органів дихання видаються респіратори марки РУ-60М з патронами А, для захисту очей – окуляри марки ПО-1, ПО – 2.
На відстані 100 м обладнується пересувний вагончик, який забезпечується питною водою та водою для миття рук, милом, рушником, медичною аптечкою. Всі працівники забезпечуються безкоштовним харчуванням на період виконання робіт. Для працівників, які працюють з пестицидами в раціон харчування обов'язково включається молоко і масло [ ].
Для підвищення рівня роботи з охорони праці необхідно впроваджувати слідуючи організаційні заходи, що сприяють високому рівню проведення робіт і застереженню травмуванню механізаторів та осіб, які обслуговують посівні і збиральні агрегати:
- не допускати до роботи працівників, що не пройшли медогляд, навчання та інструктажі з охорони праці;
- організовувати двозмінні режими праці серед механізаторів;
- не допускати до роботи техніку, що не пройшла технічний огляд;
- належним чином обладнувати місця для короткочасного відпочинку та харчування працюючих;
- під час проведення посівних і збиральних робіт в місцях роботи агрегатів організовувати чергування пересувних ремонтних машин;
- розробляти маршрути руху техніки;
- вести талон безпеки для механізаторів;
- розглянути фактор доплати до заробітної плати механізаторам, які не допускали порушень з охорони праці.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Василенко В.В. Точность размещения растений и урожай //Кукуруза и сорго.-2006.-№5.-С.9-10.
2. Блиев С.Г. Влияние густоты растений на урожай зерна в условиях горной зоны //Кукуруза и сорго.-1997.-№4.-С.9.
3. Столяров Г.В. Эффективность возделывания кукурузы на зерно в Республике Беларусь //Кукуруза и сорго.-2002.-№1.-С.9-10.
4. Кравцов И.А., Федоткин И.В. Продуктивность родительских форм гибридов кукурузы и густота посева //Кукуруза и сорго.-2001.-№3.-С.12-13.
5. Афонин Н.М. Особенности возделывания кукурузы на зерно в Тамбовской области //Кукуруза и сорго.-2002.-№3.-С.2-3.
6. Афонин Н.М. Сроки посева, густота растений и продуктивность кукурузы на зерно //Кукуруза и сорго.-1999.-№2.-С.7.
7. Столяров Г.В. Возделывание кукурузы на зерно в Гомельской области //Кукуруза и сорго.-2001.-№6.-С.7-9.
8. Кравцов И.А., Федоткин И.В. Продуктивность родительских форм гибридов кукурузы и их возделывание на зерно //Кукуруза и сорго.- 2000.-№4.-С.11-12.
9. Нечаев В.Ф. Особенности возделывания кукурузы //Кукуруза и сорго.-2001.-№3.-С.2-5.
10. Сергеев С.Ю. Оптимизация возделывания кукурузы на зерно в Нижнем Поволжье //Кукуруза и сорго.-2002.-№1.-С.5-7.
11. Толорая Т.Р. Особенности выращивания кукурузы на гребнях в Краснодарском крае //Кукуруза и сорго.-1997.-№5.-С.7-8.
12. Ахтырцев М.Г. Повышение урожайности родительских форм гибридов кукурузы в северной зоне Краснодарского края //Кукуруза и сорго.-2002.-№4.-С.13-14.
13. Галиакберов А.Г. Возделывание кукурузы на гребнях //Кукуруза и сорго -2006.-№5.-С.14-15.
14. Телих К.М. Продуктивность кукурузы в Тульской области //Кукуруза и сорго.-1999.-№5.-С.8-9.
15. Кислинский К.Н. Продуктивность гибридов кукурузы //Зерновое хозяйство.-2004.-№8.-С.23.
16. Плотность стеблестоя родительских форм кукурузы в условиях Беларуси /Н.Ф.Надточаев, М.А.Мелешкевич, А.С.Давыденко, Л.П.Шиманский //Кукуруза и сорго.-2000.-№5.-С.15-19.
17. Багринцева В.Н. Урожайность гибридов кукурузы при разной густоте стояния растений /В.Н.Багринцева, Т.И.Борщ, И.А.Шарапова //Кукуруза и сорго.-2001.-№5.-С.2-4.
18. Бомба М.Я., Бомба М.І. Використаймо кукурудзу сповна //Пропозиція.-2001.-С.40-43.
19. Оптимальная густота растений среднеспелых гибридов кукурузы /С.М.Крамарев, В.П.Бондарь, В.Д.Коваленко, А.Л.Андриенко //Кукуруза и сорго.-2002.-№6.-С.14-16.
20. Багринцева В.Н., Борщ Т.И. Раннеспелая кукуруза на зерно в поздних посевах //Кукуруза и сорго.-2006.-№1.-С.5-7.
21. Коровіхін С.В. Вплив густоти посіву на водоспоживання кукурудзи в умовах південного Степу //Вісник аграрної науки.-1999.-№9.-С.78-79.
22. Коровіхін С.В. Залежність продуктивності кукурудзи на насіння від поливного режиму, добрив та густоти посіву рослин //Меліорація і водне господарство.-Київ:Аграрна наука,1999.-Вип.86.-С.38-41.
23. Ахтырцев М.Г. Повышение урожайности гибридов кукурузы в северной зоне Краснодарского края //Кукуруза и сорго.-2002.-№4.-С.13-16.
24. Циков В.П. Особливості технології вирощування кукурудзи в умовах недостатнього і нестійкого зволоження степової зони України //Пропозиція.-2000.-№4.-С.39-41.
25. Багринцева В.Н. Урожайность кукурузы при разной густоте стояния //Кукуруза и сорго.–2001.-№5.-С.2-3.
26. Крамарев С.М., Бондар В.П. Оптимальная густота растений на участках гибридизации среднеспелых гибридов кукурузы //Кукуруза и сорго.-2002.-№6.-С.14-15.
27. Зайцев А.М., Сергієнко О.О. Хочете мати гроші – сійте гібриди хороші! //Пропозиція.-2001.-№1.-С.40-41.
28. Якунін О.П., Заверталюк В.Ф. Підвищення врожайності кукурудзи в умовах північного Степу //Хранение и переработка зерна.-2002.-№6.-С.26-28.
29. Формування продуктивності кукурудзи залежно від густоти посіву /С.П.Танчик, В.А.Мокрієнко, В.Анідзельський, Н.В.Журавльова //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.-Київ:ЕКМО.-2004.-Вип.1.-С.80-83.
30. Толорая Т.Р. Продуктивность материнских форм гибридов кукурузы на зерно при различной спелости и густоте /Т.Р.Толорая, В.П. Малаканова, В.А.Корнев //Кукуруза и сорго.-2005.-№3.-С.8-10.
31. Філіпнов Г.А. Теоретичне обгрунтування вирощування високих урожаїв кукурудзи в сучасних умовах /Г.А.Філіпнов, С.В.Романенко Л.Г.Філіпнов //Хранение и переработка зерна.-2005.-№12.-С.51-53.
32. Волков Н.М. Кукуруза – царица полей //Кукуруза и сорго.-2005.-№2.-С.5-6.
33. Слюдеев Ю.А. Продуктивность гибридов кукурузы при различной густоте стояния растений и дозах удобрений на выщелочных черноземах Рязанской области //Кукуруза и сорго .-2003.-№4.-С.6-8.
34. Серегин А.М. Кукуруза требует внимания //Кукуруза и сорго.-2005.-№2.-С.8.
35. Сотченко В.С. Кукурузе – должное внимание //Кукуруза и сорго.-2005.-№2.-С.6-7.
36. Орлянский Н.А., Орлянская Н.А. Поведение кукурузы в условиях исскуственного стресса, вызванного загущением посевов //Кукуруза и сорго.-2005.-№4.-С.5-8.
37. Орлянский Н.А. Селекция кукурузы на адаптивность и загущение посевов /Н.А.Орлянский, Н.А.Орлянская, Д.Г.Зубко //Кукуруза и сорго.-2005.-№5.-С.2-4.
38. Азуркін В.О. Кількість квіток на качані кукурудзи та її насіннєва продуктивність //Збірник наукових праць Інституту землеробства південного регіону УААН.-Херсон,2002.-С.103-105.
39. Ткаліч Ю.І. Ріст, розвиток та продуктивність гібридів кукурудзи різного морфотипу залежно від густоти стояння рослин в північній частині Степу України: Автореферат дис. канд. с.-г. наук.-Дніпропетровськ,2000.-22с.
40. Панфилова О.Н., Сергеев С.Ю. Влияние густоты растений на продуктивность инцукт-линий кукурузы в различных погодных условиях северо-западной части Волгоградской области //Кукуруза и сорго.-2005.-№5.-С.4-7.
41. Методичні рекомендації по ефективному використанню зрошуваних земель у господарствах Херсонської області /В.С.Сніговий, М.Г.Гусєв, М.П.Молярчук.-Херсон,2000.-С.24.
42. Йовин П. Влияние плотности посева на урожайность и полегание гибридов кукурузы //Кукуруза и сорго.-1999.-№5.-С.23.
43. Архипенко О.М. Агротехнічні заходи підвищення продуктивності та пожнивності кукурудзи /О.М.Архипенко, А.О.Артющенко, О.І.Кухарчук //Вісник аграрної науки.-2005.-№6.-С.15-18.
44. Писаренко П.В., Лавриненко Ю.О., КоковіхінС.В. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах південного Степу //Хранение и переработка зерна.-2002.-№7.-С.28-30.
45. Понуренко С.Г. Фенотипічний ефект та екологічна пластичність зразків генофонду кукурудзи за ознаками якості зерна і продуктивності /С.Г.Понуренко, І.А.Гур’єва, І.А.Панченко //Наукові праці Полтавського ДАА.-Т.4(23).Сільськогосподарські науки.-Полтава,2005.-С.64-66.
46. Бомба М.Я., Бомба М.И. Комплексное действие обработки на продуктивность кукурузы на зерно //Кукуруза и сорго.-2000.-№4.-С.7.
47. Дикарев Г.Р., Ефанов Д.В. Адаптивная технология возделывания кукурузы на зерно на неорошаемых почвах Нижнего Поволжья //Кукуруза и сорго.-2007.-№1.-С.8-12.
48. Луканев И.В. Увеличение производства кукурузы на зерно в хозяйствах Украины //Кукуруза и сорго.-1999.-№4.-С.7-10.
49. Миленин В.В. Гибрид кукурузы СТК 189 МВ //Кукуруза и сорго.-2001.-№3.-С.11.
50. Ківер В.Х., Куниця В.М. Програмування урожаїв кукурудзи на Дніпропетровщині //Пропозиція.-2001.-№5.-С.7-8.
51. Здольник В.Г. Потенціал нових гібридів: Перспективи виробництва зерна кукурудзи на Чернігівщині /Н.В.Здольник, В.Г.Данилець, А.А.Клочко //Насінництво.-2006.-№2.-С.3-8.
52. Зінченко О.І. Рослинництво /О.І.Зінченко, В.Н.Салатенко, М.А.Білоножко.-Київ: Аграрна освіта,2003.-591с.
53. Запорожець Ж.М., Савченко С.П. Вплив густоти рослин на врожайність імбредних ліній та гібридів кукурудзи /Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених: Уманському ДАУ – 160 років.-Умань,2004.-С.35-37.
54. Григор’єва О.М., Григор’єва Т.М. Урожайність зерна гібридів кукурудзи залежно від густоти рослин і технологічних моделей в умовах північного Степу України /Зб. наук. пр. Уманського ДАУ.-Умань,2006.-Вип.63.-С.31-35.
55. Лихочвор В.В. Рослинництво: Технології вирощування сільського-сподарських культур.-Київ:ЦНЛ,2004.-798с.
56. Рослинництво /В.Г.Влох, С.В.Дубковецький, Г.С.Кияк, Д.М.Онищук; За ред. В.Г.Влоха.-Київ.: Вища школа,2005.-382с.:іл.
57. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта с основами статистической обработки результатов исследований.-5-е изд.,перер. и доп.-Москва:Агропромиздат,1989.-351с.
58. Доспєхов Б.О. Дослідження з фітопатології та ентомології.-Вип.9.-Київ:Урожай,1968.-152с.
59. Методологические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой.-Днепропетровск,1980.-54с. (ВНИИ кукурузы, ВАСХНИЛ)
60. Аграрна економіка: Підручник /Д.К.Семенда, О.І.Здоровцов, П.С.Котик, О.О.Школьний, О.Л.Бурляй, М.А.Коротєєв, Л.Ф.Бурик; За ред. Д.К.Семенди, О.І.Здоровцова.-Умань,2005.-318с.
61. Методические рекомендации по биоэнергетической оценке гибридов кукурузы.-Москва:ВАСХНИЛ,1988.-40с.
62. Методичні вказівки по виробництву гібридного і сортового насіння кукурудзи в Черкаській області /Упоряди. І.П.Чучмій. - Черкаси: НДІТЕХІМ,1996.-40с.
63. Кухарчук П.І., Войтовик М.В. Технологічні аспекти підвищення урожайності зерна кукурудзи// Агробізнес сьогодні. – 2006. –№ 11. – С. 18-20.
64. Циков В.С., Матюха Л.А. Интенсивная технология возделывания кукурудзы. – М.: Агропромиздат, 1989. – 247 с.
65. Князюк О.В. Вплив агроекологічних факторів і технологічних прийомів на ріст, розвиток і формування продуктивності кукурудзи // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2004. – Випуск 30. – С. 59-65.
66. Кушенов Б.М. Продуктивность фотосинтеза и урожайность кукурузы // Кукуруза и сорго. – 1998. – № 4. – С. 3-5.
67. Андрієнко А.М. Фотосинтетична діяльність та продуктивність нових гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. – С. 36-38.
68. Кравець Т.О. Продуктивність кукурудзи на зерно в залежності від густоти посіву та доз добрив // Збірник наук. пр., присвячений 100-річчю з дня народження С.С. Рубіна / УСГА. – Умань.–2000. – С. 74-78.
69. Разуваев А.И., Семина С.А., Разуваева Н.Ф. Предуборочная густота растений и продуктивность кукурузы в зависимости от нормы высева семян // Кукуруза и сорго. – 1996. – № 2. – С. 8-9.
70. Тооминг Х.Г. Растениеводство по принципу максимальной продуктивности // Сельскохозяйственная биология.-1984.-№9.-С.3-14.
71. Панькін В.С. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах Центрального Лісостепу України / В.С. Панькін, О.О. Павлюк // Бюлетень інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2005. – № 23-24. – С. 33-35.
72. Азеренкова А.С. С оптимальной загущенностью // Кукуруза и сорго. – 1990. – № 2. – С.18-19.
73. Гриценко В.В., Калошина З.М. Семеноведение полевых культур. – М.: Колос, 1984. – 272 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Рис. 1 Динаміка припливу ФАР і площі листків кукурудзи протягом вегетаційного періоду.
1 – денні суми ФАР; 2 – площа листя рослини
Додаток В
2005р
Додаток Г За 2006р. |
... іву. Але не дивлячись на це, в наших дослідних варіантах ця культура помітно реагує на розміщення її після культур інших видів. Таблиця 4.7 Урожайність кукурудзи після різних попередників в короткоротаційних сівозмінах, ц/га Варіант Попередник Роки Середня 2004 2005 1 Ячмінь ярий (контроль) 55,0 52,0 53,5 2 Горох 70,2 61,8 66,0 3 Цукрові буряки 52,4 53,4 52,9 4 Кукурудза ...
... ії розвитку. Для оцінки економічної ефективності виробництва зерна використовують відповідний критерій і систему взаємопов’язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів. Економічна ефективність виробництва зерна визначається відповідно як ефективність галузі, а також господарської діяльності сільськогосподарського підприємства і окремих заходів. Залежно ...
... культур: абсолютне відхилення: Уу = 1 - ум = 42,3 – 29,9 = 12,4 ц/га відносне відхилення: Іу = 1 : ум = 42,3 : 29,9 = 1,4147 або 141,5% Отже, внаслідок підвищення урожайності озимих пшениці та ячменю, ярого ячменю середня урожайність зернових культур зросла на 12,4 ц/га (або на 41,5%). Розраховувати індекс впливу структури посівної площі немає сенсу (0 = ум). так як зміна середньої урожайності ...
... ККП-3. Очищають качани на очиснику ОП-15, обмолочують молотарками МКП-3, МКП-У або на універсальному механізованому пункті ПМУ-15. Для збирання кукурудзи у вигляді зерна застосовують зернозбиральні комбайни СК-5 і СК-Ю «Дон-1500» з приставками відповідно ППК-4 і КМД-6. Для досушування і очищення зерна застосовують зерноочисно-сушильний комплекс КЗС-255. На рис. 1.6.1 показана схема комплектуючих ...
0 комментариев