1.2.2 Маса тіла
У відмінності від довжини тіла й обхвату грудної клітки маса тіла – дуже лабільний показник, що порівняно швидко змінюється під впливом різних екзо- і ендогенних факторів. Збільшення з віком маси тіла, так само як і довжини тіла, відбувається нерівномірно. Найбільш інтенсивний приріст маси таля відзначається в дівчинок у період між 4-5 і 12-15 роками. Значний приріст маси тіла у дівчинок і у хлопчиків спостерігається в період полового дозрівання. У цей період маса тіла у дівчинок більше, ніж у хлопчиків.
Для практики великий інтерес представляють взаємозв'язок довжини і маси тіла. Виявляється, що між цими величинами є прямий, але кореляційний зв'язок, що змінюється з віком. В усіх вікових групах збільшення маси тіла трохи перевищує збільшення довжини тіла; найбільша різниця між цими відносними величинами в дівчинок приходиться на вік 13-15 років[24].
1.2.3 Грудна клітка
Форма грудної клітини у дітей, довжина тіла й обхват грудей істотно позначається на особливостях їхньої статури. Форма грудної клітини залежить від розвитку кістяка (зокрема, від розташування і конфігурації ключиць, ребер, грудини, величини підгрудинного кута, співвідношення поперечного і переднезаднього діаметрів, характеру кривизни хребта), м'язів і внутрішніх органів. Розміри і форма грудної клітини в процесі природного росту і розвитку дітей піддаються значним змінам обумовленим, насамперед збільшенням і зміною топографії внутрішніх органів і специфікою роботи м'язів плечового пояса.
Уже до 12-13 років форма грудної клітини нагадує таку, як у дорослих, і відрізняється від останньої лише розміром. Окружність грудної клітини збільшується з віком поступово. Уповільнення росту окружності грудної клітини у дівчинок приходиться на вік 13 років. Збільшення поперечного і переднезаднього діаметрів грудної клітини відбувається нерівномірно. Найбільш інтенсивне збільшення цих розмірів відзначається у період полового дозрівання, причому у дівчинок цей період настає раніш, ніж у хлопчиків: переднезаднього діаметра грудної клітини - на 1 рік, а поперечного – на 4 роки. У результаті форма грудної клітини у хлопчиків і дівчинок у цьому віці значно розрізнюються. Остаточних розмірів обидва діаметри досягають у дівчинок на 1,5 років раніш, ніж у хлопчиків[13].
1.2.4 Кістяк
Особливості диференціювання кісткової тканини, зокрема порядок і терміни появи крапок окостеніння і синостозов в окремих частинах кістяка, об'єктивно відбивають процеси росту і формування організму дитини і можуть служити надійним показником біологічного віку.
Окостеніння кістяка у дітей відбувається нерівномірно: до 9-11 років закінчується окостеніння фаланг пальців рук, трохи пізніше, до 12-13 років,- зап'ястя і п’ясті. Кості таза інтенсивно розвиваються в дівчинок з 8 до 10 років. З 10 до 12 років формування їх у хлопчиків і дівчинок йде рівномірно. До початку полового дозрівання темпи розвитку тазового пояса у дівчинок збільшується. Зрощення трьох частин безіменної кості, фаланг пальців ніг, костей плюсні і предплюсні відбувається значно пізніше і закінчуються іноді, коли підлітки вже стають дорослими[15].
Кістяк дітей відрізняється значною кількістю хрящової тканини, надмірно рухливими суглобами, зв'язковим апаратом, що легко растягується.
Унаслідок зміни в будівлі зв'язкового апарата, хрящових і кісткових елементів хребта поступово формуються вигини хребта: до 7 років установлюється шийна і грудна кривизна, до 12- поперекового, хребет найбільш рухливий до 8-9 років[4].
У підлітковому віці кісткова система знаходиться в стані посиленого росту. Особливо швидко зростають довгі трубчасті кості верхніх і нижніх кінцівок, прискорюється ріст у висоту хребців. У ширину же приріст костей незначний. Процес окостеніння кістяка продовжується. Після окостеніння зап'ястя і п’ясті в эпіфізарных хрящах і меж хребтових дисках лише з'являються зони окостеніння. Мікроструктура основних елементів опорно-рухового апарата ще не досягла рівня дорослих людей. У цьому періоді хребет як і раніше дуже рухливий і податливий. Тому, у зв'язку з відставанням розвитку м'язової тканини від росту кісткового кістяка, при несприятливих умовах у цьому віці можуть виникнути різні порушення постави чи деформації хребта. Застосування надмірних м'язових навантажень прискорює процес окостеніння і може викликати уповільнений ріст трубчастих костей у довжину[21].
1.2.5 Склад тіла
Одним із самих мінливих морфологічних параметрів людського організму є склад тіла – кількісне співвідношення метаболічне активних (м'язових) і малоактивних (жирових) тканин. Жировий компонент маси тіла в різних вікових групах піддається значним змінам, що обумовлені варіабельністю інтенсивності росту всього організму й енергетичних витрат. Починаючи з самого раннього віку, у складі маси тіла спостерігаються полові розходження, що багато в чому залежать від харчування і рухової активності. У дітей в перші 5 років відбувається абсолютне зменшення підшкірно-жирового шару. З 5 до 10 років у дівчинок жирова складка зменшується більш чітко, ніж у хлопчиків. Після 10 років відзначається інтенсивне збільшення підшкірного жиру, що починається раніш у дівчинок і протікає більш енергійно[19].
Між загальним і підшкірним жиром в організмі існує статистично достовірний взаємозв'язок. Тому товщина шкірно-жирових складок може служити кількісним критерієм жирового компонента маси тіла.
Відомо, що кількість активної маси в людини тісно корелює з його аеробними можливостями. Це визначає великий інтерес до дослідження жирової і худої фракцій маси тіла.
Поверхня тіла залежить від морфологічних і функціональних властивостей індивіда і є одним з інформативних параметрів його фізичного розвитку. Аналізувати слід не абсолютні, а відносні величини поверхні тіла. Так, співвідношення маси і поверхні тіла дає представлення про масивність чи міцность статури. Між цими співвідношеннями і фізичним розвитком установлений прямий зв'язок.
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
... яча в рухому ціль; перетягування канату, ходьба на низьких ходулях) - "Бій півнів", "Пес". Їх доречно використовувати на заняттях з фізичної культури та спортивних святах у старшому дошкільному віці. Ігри-естафети - це безсюжетні рухливі ігри з правилами, емоційного характеру, які побудовані на елементах змагань в різних основних рухах, часто в складних умовах. Проводяться тільки в старшому дошкі ...
... нтований урок. Особистісно орієнтований урок — це: • мета — створення умов для поліпшення фізичної підготовленості учнів, їх здоров'я, під нищення зацікавленості до уроків фізичної культури; • використання різноманітних форм і методів організації діяльності учнів на уроці, що дають змогу розкрити суб'єктивний досвід учнів; • створення атмосфери заінтересованості кожного учня в роботі класу; • ...
0 комментариев