Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Міністерство науки та освіти України

Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинского

Курсова робота

“Вплив на показники фізичного стану та здоров’я учнів старших класів позакласних занять фізичною культурою”

Студента спеціальності

“Фізична культура та спорт

Пещери С. М.

Кафедра Теорії та методики

фізичного виховання

Миколаїв 2008


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ ЗАНЯТЬ СПОРТОМ НА ОРГАНІЗМ

1.1 Вплив фізичних вправ на опорно-руховий апарат

1.1.1 Зміна м’язів під впливом фізичного навантаження

1.1.2 Вплив занять спортом на кістяк

1.2 Вплив фізичних вправ на органи кровообігу

РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ПОЗАКЛАСНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ НА ЗДОРОВ’Я

2.1 Вплив занять спортом на здоров'я

2.2 Вплив оздоровчої фізичної культури на здоров'я

2.2.1 Ранкова гігієнічна гімнастика

2.2.2 Ритмічна гімнастика

2.2.3 Атлетична гімнастика

2.2.4 Гімнастика за системою “Хатха-йога”

2.2.5 Аеробіка

2.2.6 Оздоровча хотьба

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ


ВСТУП

Рухова активність - це будь-яка м'язова активність, що дозволяє підтримувати гарну фізичну форму, поліпшувати самопочуття, забезпечувати приплив енергії, що дає додатковий стимул життя.

Загальновідомо, що в процесі еволюції людини зміни функцій організму торкнулися в більшому чи меншому ступені всіх систем людини.

Найбільш значні зміни перетерпіли психіка людини і процеси її впливу на регулятори життєвих функцій організму. Науково-технічний прогрес у процесі еволюції людини постійно збільшувався обсяг необхідної інформації, тобто навантаження на розум, у той же час обов'язкове фізичне навантаження зменшувалося. Це привело до порушення системи рівноваги, що склалася в людському організмі.

Людське тіло протягом тисячоріч виробило здатність зустрічати зовнішній подразник мобілізацією фізичних резервів. В даний час сила подразників постійно зростає, фізичні сили приводяться до готовності до дії, а реалізувати їх не представляється можливим. Велику частину фізичного навантаження виконують за Людину механізми. Ми як би перебуваємо в ситуації постійної готовності до дії, що нам не дозволене виконати, і тіло, зрештою , починає випробувати негативні наслідки такого стану.

Збільшення емоційних навантажень неминуче (потік інформації постійно росте), а фізичні навантаження постійно скорочуються. Для створення умов підтримки свого здоров'я на необхідному рівні потрібна фізичне навантаження. Людина повинна сам виробити в собі постійну звичку займатися фізичними вправами, щоб забезпечити гармонічна рівновага між розумовими і фізичними навантаженнями. Це одна з основних частин індивідуальної системи здорового способу життя. Тренованість додає людині впевненість у собі. Люди, що постійно займаються фізичною культурою, менше піддані стресу, вони краще справляються з занепокоєнням, тривогою, пригніченістю, гнівом і страхом. Вони не тільки здатні легше розслабиться, але і вміють зняти емоційна напруга за допомогою визначених вправ. Фізично треновані люди краще справляються з хворобами, їм легше вчасно засипати, сон у них міцніше, їм потрібно менше часу, щоб выспаться. Деякі фізіологи вважають, що щогодини фізичної активності продовжує життя людини на 2-3 години.


РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ ЗАНЯТЬ СПОРТОМ НА ОРГАНІЗМ

 

1.1 Вплив фізичних вправ на опорно-руховий апарат

 

1.1.1 Зміна м’язів під впливом фізичного навантаження

Фізичні навантаження при трудових процесах, природних рухах людини, заняттях спортом впливають на всі системи організму, у тому числі і на м'язи. М'язи - активна частина рухового апарата.

У тілі людини нараховується близько 600 м'язів. Більшість з них парні і розташовані симетрично по обидва боки тіла людини. М'яза складають: у чоловіків - 42% ваги тіла, у жінок - 35%, у спортсменів - 45-52%. По походженню, будівлі і навіть функції м'язова тканина неоднорідна. Основною властивістю м'язової тканини є здатність до скорочення - напрузі складових її елементів. Для забезпечення руху елементи м'язової тканини повинні мати витягнуту форму і фіксуватися на опорних утвореннях (кістах, хрящах, шкірі, волокнистої сполучної тканини і т.п.).

У різних видах спорту навантаження на м'язи різна як по інтенсивності, так і по обсязі, у ній можуть переважати статистичні чи динамічні елементи. Вона може бути зв'язана з повільними чи швидкими рухами. У зв'язку з цим і зміни, що відбуваються в м'язах, будуть неоднакові. Як відомо, спортивне тренування збільшує силу м'язів, еластичність, характер прояву сили й інші їхні функціональні якості. Разом з тим іноді, незважаючи на регулярні тренувальні заняття, сила м'язів починає знижуватися і спортсмен не може навіть повторити свій колишній результат. Тому дуже важливо знати, які зміни відбуваються в м'язах під впливом фізичного навантаження, який руховий режим спортсмену рекомендувати; чи належний спортсмен мати повний спокій (адінамію), перерыв у тренувальному процесі, чи мінімальний обсяг рухів (гіподинамію), чи нарешті, проводити тренування з поступовим зменшенням навантаження. Зміни в будівлі м'язів у спортсменів можна визначити методом біопсії (узяття особливим способом шматочків м'язів) у процесі тренування. Експерименти показали, що навантаження переважно статистичного характеру ведуть до значного збільшення обсягу і ваги м'язів.

Збільшується поверхня їхнього прикріплення на кістах, коротшає м'язова частина і подовжується сухожильна. Відбувається перебудова в розташуванні м'язових волокон убік більш пір'ястої будівлі. Кількість щільної сполучної тканини в м'язах між м'язовими пунктами збільшується, що створює додаткову опору. Крім того, сполучна тканина по своїх фізичних якостях значно протистоїть розтягуванню, зменшуючи м'язову напругу. Підсилюється трофічний апарат м'язового волокна: ядра, саркоплазма, мітохондрії. Миофибриллы (скорочувальний апарат) у м'язовому волокні розташовуються рихло, тривале скорочення м'язових пучків утрудняє внутріорганний кровообіг, посилено розвивається капілярна мережа, вона стає узкопетлистой, з неоднаковим просвітом.

При навантаженнях переважно динамічного характеру вага й обсяг м'язів також збільшуються, але в меншому ступені. Відбувається подовження м'язової частини й укорочення сухожильної. М'язові волокна розташовуються більш паралельно, по типі веретеноподібних. Кількість міофібрилл збільшується, а саркоплазми стає менше.

Чергування скорочень і розслаблень м'яза не порушує кровообігу в ній, кількість капілярів збільшується, хід їхній залишається більш прямолінійним. Кількість нервових волокон у м'язах, що виконують переважно динамічну функцію, у 4-5 разів більше, ніж у м'язах виконуючих переважно статистичну функцію. Рухові бляшки витягаються уздовж волокна, контакт їх з м'язом збільшується, що забезпечує краще надходження нервових імпульсів у м'яз. При зниженому навантаженні м'яза в'ялими, зменшуються в обсязі, капіляри їх звужуються, у результаті чого м'язові волокна виснажуються, рухові бляшки стають менших розмірів. Тривала гіподинамія приводить до значного зниження сили м'язів.

При помірних навантаженнях м'яза збільшуються в обсязі, у них поліпшується кровопостачання, відкриваються резервні капіляри. За спостереженнями П.З. Гудзя, під впливом систематичного тренування відбувається робоча гіпертрофія м'язів, що є результатом стовщення м'язових волокон (гіпертрофії), а також збільшення їхньої кількості (гіперплазії). Стовщення м'язових волокон супроводжується збільшенням у них ядер, міофібрилл. Збільшення числа м'язових волокон відбувається трьома шляхами: за допомогою розщеплення гіпертрофованих волокон на два-три і більш тонких, зростання нових м'язових волокон з м'язових бруньок, а також формування м'язових волокон із кліток сателітів, що перетворюються в міобласти, а потім у м'язові трубочки. Розщепленню м'язових волокон передує перебудова їхньої моторної іннервації, у результаті чого на гіпертрофованих волокнах формуються одне-два додаткових моторних нервових закінчення.

Завдяки цьому послу розщеплення кожне нове м'язове волокно має власну м'язову іннервацію. Кровопостачання нових волокон здійснюється капілярами, що новоутворяться, що проникають у ялині подовжнього розподілу. При явищах хронічної перевтоми одночасно з виникненням нових м'язових волокон відбувається розпад і загибель уже наявних. Важливе практичне значення при перетренованості має руховий режим. Установлено, що гіподинамія діє негативно на м'язи. При поступовому ж зменшенні навантажень небажаних явищ у м'язах не виникає. Широке застосування методу динамометрії дозволило установити силу окремих груп м'язів у спортсменів і скласти як би топографічну карту.

Так, у показниках сили м'язів верхніх кінцівок (м'язів-згиначів і розгиначів передпліччя, розгиначів плеча) явну перевагу мають спортсмени, що спеціалізуються в хокеї і ручному м'ячі, у порівнянні з лижниками-гонщиками, і велосипедистами. У силі м'язів-згиначів плеча помітна перевага лижників над гандболістами, хокеїстами і велосипедистами. Більших розходжень у силі м'язів верхніх кінцівок між хокеїстами і гандболістами не спостерігається. Досить чіткі розходження відзначаються в силі м’язів-розгиначів, причому кращий показник у хокеїстів (73кг), трохи гірше в гандболістів (69кг), лижників (60кг) і велосипедистів (57кг). У не займаються спортом цей показник складає усього 48кг. Показники сили м'язів нижніх конечностей також різні в займаючихся різними видами спорту. Величина сили розгиначів гомілки більше в гандболістів (77кг) і хокеїстів (71кг), менше в лижників-гонщиків (64кг),ще менше у велосипедистів (63кг). у силі м’язів - розгиначів стегна велика перевага в хокеїстів (177кг), тоді як у гандболістів, лижників і велосипедистів істотних розходжень у силі цієї групи м'язів немає (139 – 142 кг). Особливо цікаві розходження в силі м'язів-згиначів стопи і розгиначів тулуба, що сприяють у першому випадку відштовхуванню, а в другому - утриманню пози. У хокеїстів показники сили м'язів-згиначів стопи складають 187 кг, у велосипедистів – 176 кг, у гандболістів – 146 кг. Сила м’язів - розгиначів тулуба в гандболістів дорівнює 184 кг, у хокеїстів – 177 кг, а у велосипедистів – 149 кг.

У момент нанесення удару в боксі особливе навантаження падає на м'язи згиначі кисті і пальців, активна напруга яких забезпечує твердість ланки. Під час бою велике навантаження в області тулуба несуть м'яза розгиначів хребетного стовпа, при активній участі здійснюється нанесення різних видів ударів. В області нижніх кінцівок найбільш сильного розвитку в боксерів досягають згиначі і розгиначі стегна, розгиначі гомілки і згиначі стопи. У значно меншому ступені розвиті м'язи розгиначі передпліччя і згиначі пліч, згиначі гомілки і розгиначі стопи. При цьому при переході від першої вагової групи до шостого збільшення сили найбільш сильних груп м'язів відбувається в більшому ступені, чим збільшення відносно "слабких", менш у рухах боксера, м'язів.

Усі ці особливості зв'язані з неоднаковим біохімічними умовами в роботі рухового апарата і вимогами , пропонованими до нього в різних видах спорту. При тренуванні починаючих спортсменів необхідно звертати особлива увага на розвиток сили "ведучих" груп м'язів.



Информация о работе «Вплив позакласних занять фізичною культурою на показники фізичного стану та здоров’я учнів старших класів»
Раздел: Физкультура и спорт
Количество знаков с пробелами: 54951
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
191247
7
0

... П.А.Психологія професійного самовизначення в ранній юності. – К.: Наука, 1998 – 307с. 63. Яровой І.Н. Саморегуляція трудових дій. – К.: Наукова думка, 2001. – 17с. 64. Ярошенко В.В. Школа і професійне самовизначення учнів. - К.: Рад.школа, І983.- 113с. ДОДАТОК А Перелік психодіагностичних методик, які використовуються практичними психологами при проведенні профорієнтаційної роботи з учнями ...

Скачать
70898
0
4

... нтований урок. Особистісно орієнтований урок — це: • мета — створення умов для поліпшення фізичної підготовленості учнів, їх здоров'я, під нищення зацікавленості до уроків фізичної культури; • використання різноманітних форм і методів організації діяльності учнів на уроці, що дають змогу розкрити суб'єктивний досвід учнів; • створення атмосфери заінтересованості кожного учня в роботі класу; • ...

Скачать
61214
0
1

... показують чималі можливості підвищення ефективності навчання. Конкретні умови активізації учнів. Схема 1. Вплив різних дисциплін на розвиток пізнавальної активності учнів 3. Використання гри з метою активізації пізнавального процесу школярів до занять фізкультурою 3.1 Ігровий метод Втягнути дітей в навчальну роботу, активізувати їх дозволяє також застосування різноманітних метод ...

Скачать
127374
3
1

... над полем і звеселяють працю хлібороба. Свято закінчилося народною грою «Довга лоза». Аналізуючи даний виховний захід зазначимо, що вчитель намагався оптимально використати українські народні традиції у вихованні учнів початкових класів. Однак, поза увагою залишилося використання закличок, примовок, та веснянок. Варто було взяти й регіональні особливості в цьому аспекті. Цікавою була етична ...

0 комментариев


Наверх