Навигация
2.2.6 Оздоровча хода
У масовій фізичній культурі широко використовується оздоровча (прискорена) ходьба: при відповідній швидкості (до 6,5 км/ч) її інтенсивність може досягати зони режиму, що тренує, (ЧСС 120--130 уд/хв). У США, наприклад, прискореною ходьбою (за даними інституту Геллопа) займається 53 млн американців. За таких умов за 1 ч ходьби витрачається 300--400 ккал енергії в залежності від маси тіла (приблизно 0,7 ккал/кг на 1 км пройденого шляху). Наприклад, людина з масою тіла 70 кг при проходженні 1 км витрачає близько 50 ккал (70ХО.7). При швидкості ходьби 6 км/год сумарна витрата енергії складе 300 ккал (50*6). При щоденних заняттях оздоровчою ходьбою (по 1 ч) сумарну витрату енергії за тиждень складе близько 2000 ккал, що забезпечує мінімальний (граничний) тренувальний ефект -і для компенсації дефіциту енерговитрат і росту функціональних можливостей організму.
Це підтверджується результатами дослідження максимальної аеробної продуктивності. Так, через 12 тижнів тренування в оздоровчій ходьбі (по 1 ч 5 разів у тиждень) у випробуваних спостерігалося збільшення МПК на 14 % у порівнянні з вихідним рівнем. Однак такий тренувальний ефект можливий лише в непідготовлених початківців з низьким УФІ. У більш підготовлених фізкультурників оздоровчий ефект ходьби знижується, тому що з ростом тренованості інтенсивність навантаження стає нижче граничною. Збільшення ж швидкості ходьби більш 6,5 км/год важко, тому що супроводжується непропорційним ростом енерговитрат. От чому при пересуванні зі швидкістю 7 км/год і більш повільно бігти легше, ніж швидко йти.
Прискорена ходьба в якості самостійного оздоровчого засобу може бути рекомендована лише при наявності протипоказань до бігу (наприклад, на ранніх етапах реабілітації після перенесеного інфаркту). При відсутності серйозних відхилень у стані здоров'я вона може використовуватися лише в якості першого (підготовчого) етапу тренування на витривалість у початківців з низькими функціональними можливостями. Надалі , у міру росту тренованості, заняття оздоровчою ходьбою повинні змінюватися біговим тренуванням.
Група учених Вашингтонського університету спостерігала 11 чоловіків і жінок у віці 60--65 років, що мають надлишкову масу тіла (у середньому 75,3 кг при росту 161 див) і порушення холестеринового обміну. На першому етапі тренування протягом 6 місяців використовувалися навантаження низької інтенсивності: оздоровча ходьба при ЧСС, рівної 60 % від максимуму (5 разів у тиждень по 30 хв); після цього було відзначене збільшення МПК на 12 % у порівнянні з вихідним рівнем. Наступні 6 місяців інтенсивність занять була збільшена до 80 % від максимальної ЧСС (біг); у результаті МПК збільшилося ще на 18 %, холестерин крові знизився, а зміст ЛВП зросло на 14 %.
Цікаві дані про комбінований вплив на організм тривалої ходьби в сполученні з низькокалорійним харчуванням приводять фінські вчені. 13 жінок і 10 чоловіків під час 7-денного пішого переходу перебороли 340 км, проходячи в середньому по 50 км у день (зі швидкістю 3,5 км/ч). Їхній харчовий раціон складався з води, включаючи мінеральну, фруктових соків і декількох натуральних продуктів. За цей час маса тіла знизився на 7 %, холестерин і тригліцериди крові -і на 30--40 %, зміст ЛВП підвищилося на 15 %. У вечірнє годинник спостерігалося різке зниження змісту глюкози в крові й інсуліну. Незважаючи на це, працездатність випробуваних зберігалася на досить високому рівні. Автори відзначають, що метаболічні зрушення в організмі були істотно більше, ніж при роздільному використанні ходьби і голодування.
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Експеримент проводився на базі ЗОШ №51 міста Миколаєва у період з 4 лютого по 7 березня 2008 року.
В експерименті приймали участь учні 9х-11х класів. Загалом 167 чоловік.
Наслідком опитування я вияснив, що з усієї кількості учнів займається спортом або ходить у спортивні кружки (баскетбол, волейбол) 52 чоловіка (31% учнів) ще 21 учень (12,5% загальної кількості) займається фізичною культурою самостійно (ранкова пробіжка, вечірня гімнастика), останні 94 учня (56%) займається фізичною культурою тільки на уроці.
Я розподілив їх на три групи. Перша група – спортсмени, друга – ті, що займаються самостійно, третя – ті, що зовсім не займаються позакласними заняттями фізичною культурою.
На початку експерименту було проведене тестування учнів на швидкість (чалниковий біг), силу (віджимання від полу, підтягування) та гнучкість (нахил вперед у положенні сидячи з прямими ногами).
В результаті тестування виявлено, що найбільші показники сили, швидкості та гнучкості були показанні першою групою, значно гірше показали результати учні зі второї групи. Третя група показала наднизькі результати (таблиця №1).
Надалі я з учнів другої і третьої групи набрав охочих зайнятися позакласним заняттям фізичною культурою (легка атлетика), що тривали три тижні з 11 лютого по 31 лютого. Всього було проведено 9 тренувань. Таким чином я поділив другу та третю групу на 2А (що почали тренуватися – 8 чоловік) і 2Б (що продовжили займатися самостійно – 13 чоловік) та 3А (11 чоловік) і 3Б (83 чоловіка).
Після закінчення тренувань було проведено тестування учнів другої та третьої груп на швидкість (чалниковий біг), силу (віджимання від полу, підтягування) та гнучкість (нахил вперед у положенні сидячи з прямими ногами).
Результати тестування показали, що показники фізичного стану учнів підгруп А були значно вищими аніж в учнів підгрупи Б (таблиця №2).
На момент проведення дослідницької роботи в школі проводилась перевірка в класах відсутніх за станом здоров’я. За нею, менше всього було хворих в першої групи, найгірший показник в третьої (таблиця №3).
ВИСНОВОК
В умовах сучасного світу з появою пристроїв, що полегшують трудову діяльність (комп'ютер, технічне устаткування) різко скоротилася рухова активність людей у порівнянні з попередніми десятиліттями. Це, в остаточному підсумку, приводить до зниження функціональних можливостей людини, а також до різного роду захворюванням.
Інтелектуальна праця різко знижує працездатність організму. Але і фізична праця, характеризуючи підвищеним фізичним навантаженням, може в деяких випадках розглядатися з негативної сторони.
Узагалі, недолік необхідних людині енерговитрат приводить до неузгодженості діяльності окремих систем (м'язової, кістковий, дихальної, серцево-судинної) і організму в цілому з навколишнім середовищем, а також до зниження імунітету і погіршенню обміну речовин.
У той же час шкідливі і перевантаження. Поетом і при розумовому, і при фізичній праці необхідно займатися оздоровчою фізичною культурою, зміцнювати організм.
Фізична культура робить оздоровчий і профілактичний ефект, що є надзвичайно важливим, тому що на сьогоднішній день число людей з різними захворюваннями постійно росте.
Фізична культура повинна входити в життя людини з раннього віку і не залишати її до старості. При цьому дуже важливим є момент вибору ступеня навантажень на організм, тут потрібний індивідуальний підхід. Адже надмірні навантаження на організм людини як здорового, так і з яким-небудь захворюванням, можуть заподіяти йому шкоди.
Однак, як ми можемо бачити за результатами дослідницької роботи, заняття фізичною культурою на уроці в школі не дає бажаного результату. Показники сили, швидкості і гнучкості тих, хто займається позакласною роботою з фізкультури чи спортом значно вище, ніж у тих, хто не займається. Те ж саме і зі здоров'ям учнів. Показники здоров'я значно краще в спортсменів, чим у тих, хто займається фізичною культурою тільки в школі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Дембо А.Г. «Врачебный контроль в спорте». Москва. Медицина.1988.
2. «Физические тренировки как средство укрепления здоровья». Обзоры поважнейшим проблемам медицины, Москва. 1988.
3. «Медицинские проблемы физической культуры». Выпуск 9. Киев. «Здоров’я». 1984.
4. Володько Я.Т. «Нужен ли сердцу покой». Минск. «Полымя». 1985.
5. Анатомия человека: Учебник для техникумов физической культуры / Під ред. А.А. Гладишевої. — М.: Физкультура и спорт, 1977. – 343 с.
6. С.Л. Аксельрод «Спорт и здоровье».
7. Л.А. Лещинский. Берегите здоровье. М., «Физкультура и спорт», 1995.
8. Дёмин Д.Ф. Врачебный контроль при занятиях ФК.
9. Дубровский В.И. Движения для здоровья // Физкультура и спорт. - 1989.
10. Физиология человека / Под общ. ред. проф., докт. мед. наук Н.В. Зимкина. - М.: Физкультура и спорт, 1970.
11. Теория и методика физического воспитания / Под общ. ред. А.Д. Новикова, Л.П. Матвеева. Т.1. - М.: Физкультура и спорт.
12. Физическая культура: Учеб. пособие для студентов сред. спец. учеб. заведений / Н.В. Решетников, Ю.Л. Кислицын. - М., 1988.
13. Физиология человека / Под общ. ред. И.М. Серопегина. - М.: Физкультура и спорт, 1961.
14.Физическая культура студента: Учебник /Под ред. В.И. Ильинича.-М.: Гардарики,1999.
15. Физическая культура: Учебное пособие / Под ред.В.А. Коваленко.- Изд-во АСВ, 2000.
ДодаткИ
Таблиця 1 - Загальні показники сили, швидкості та гнучкості учнів
| тестування групи | Підтягування (хлопці) / віджимання (дівчата) | Чалниковій біг (3х10м) Хлопці/дівчата | Гнучкість позвоночника в поясничному відділі Хлопці/дівчата |
| 1 група | 17/28 | 7,3/8,8 | 13,4/18,8 |
| 2 група | 11/12 | 8,2/9,5 | 5,4/8,3 |
| 3 група | 4/5 | 8,7/10,3 | 2,7/6,3 |
Таблиця 2 - Рівень загальних показників сили, швидкості та гнучкості учнів
| тестування групи | Підтягування (хлопці) / віджимання (дівчата) | Чалниковій біг (3х10м) Хлопці/дівчата | Гнучкість позвоночника в поясничному відділі Хлопці/дівчата |
| 1 група | високий | високий | високий |
| 2 група | Середній/нижче середнього | Нижче середнього | Нижче середнього |
| 3 група | Низький | Низький | низький |
Таблиця 3 - Показники сили, швидкості та гнучкості учнів після проведення тренувань
| тестування групи | Підтягування (хлопці) / віджимання (дівчата) | Чалниковій біг (3х10м) Хлопці/дівчата | Гнучкість позвоночника в поясничному відділі Хлопці/дівчата | ||
| 2А | 13/17 | 7,6/9,1 | 6,3/9,2 | ||
| 2Б | 10/12 | 8,3/9,6 | 5,3/8,2 | ||
| 3А | 7/13 | 8,3/9,6 | 4,1/7,4 | ||
| 3Б | 4/6 | 8,8/10,5 | 2,5/6,1 | ||
Таблиця 4 - Рівень показників сили, швидкості та гнучкості учнів після проведення тренувань
| тестування групи | Підтягування (х.) / віджимання д.) | Чалниковій біг (3х10м) Хлопці/дівчата | Гнучкість позвоночника в поясничному відділі (хлопці/дівчата) | |
| 2А | Вище середнього | Середній | Середній | |
| 2Б | Середній\нижче середнього | Ничже середнього | Нижче середнього | |
| 3А | Нижче середнього | Нижче середнього | Нижче середнього | |
| 3Б | Низький | Низький | низький | |
Таблиця 5 - Рівень захворювання учнів
| групи показники | 1 група | 2 група | 3 група |
| Загальна кількість | 7 | 8 | 43 |
| % відношення | 13% | 38% | 45% |
Похожие работы
... П.А.Психологія професійного самовизначення в ранній юності. – К.: Наука, 1998 – 307с. 63. Яровой І.Н. Саморегуляція трудових дій. – К.: Наукова думка, 2001. – 17с. 64. Ярошенко В.В. Школа і професійне самовизначення учнів. - К.: Рад.школа, І983.- 113с. ДОДАТОК А Перелік психодіагностичних методик, які використовуються практичними психологами при проведенні профорієнтаційної роботи з учнями ...
... нтований урок. Особистісно орієнтований урок — це: • мета — створення умов для поліпшення фізичної підготовленості учнів, їх здоров'я, під нищення зацікавленості до уроків фізичної культури; • використання різноманітних форм і методів організації діяльності учнів на уроці, що дають змогу розкрити суб'єктивний досвід учнів; • створення атмосфери заінтересованості кожного учня в роботі класу; • ...
... показують чималі можливості підвищення ефективності навчання. Конкретні умови активізації учнів. Схема 1. Вплив різних дисциплін на розвиток пізнавальної активності учнів 3. Використання гри з метою активізації пізнавального процесу школярів до занять фізкультурою 3.1 Ігровий метод Втягнути дітей в навчальну роботу, активізувати їх дозволяє також застосування різноманітних метод ...
... над полем і звеселяють працю хлібороба. Свято закінчилося народною грою «Довга лоза». Аналізуючи даний виховний захід зазначимо, що вчитель намагався оптимально використати українські народні традиції у вихованні учнів початкових класів. Однак, поза увагою залишилося використання закличок, примовок, та веснянок. Варто було взяти й регіональні особливості в цьому аспекті. Цікавою була етична ...
0 комментариев