Висновки з економічної оцінки

5.4. Висновки з економічної оцінки

 

Економічна оцінка дипломної роботи, що носить науково - дослідний характер, показала, що робота є досить ефективною з економічної точки зору, оскільки має вагоме наукове значення ( як показує коефіцієнт науково – технічної ефективності) при порівняно невисоких затратах.

В економічній частині дипломного проекту було виконано планування НДР, для чого було використано систему сіткового планування і управлівння, що забезпечило чітке узгодження всіх робіт в часі. Провівши оптимізацію сіткового графіка, досягнено вирівнювання завантаження виконавців. В будь-який момент часу для виконання роботи необхідно не більше 4-х виконавців. Здійснено розрахунок витрат на проведення НДР. Планова кошторисна вартість робіт становить 5388,45 грн., з них на оплату праці – 847,08 грн., відрахування на соціальні заходи – 234,58 грн. Визначенний коефіцієнт науково-технічної ефективності (К = 0.895) є достатній для НДР і оправдовує понесені витрати.

ОХОРОНА ПРАЦІ  КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ПРОЕКТУВАННЯ.

Для виконання робіт по дослідженню впливу легування на параметри МОН-структур застосовуються прилади:

·     установка для вимірювання ВФХ АМЦ-1515 з напругою живлення 220 В;

·     самописець з напругою живлення 220 В;

·     ВЧ-генератор з напругою живлення 220 В.

Таким чином, у процесі виконання зазначених робіт можливі ураження електричним струмом, знаходження у високочастотному електромагнітному полі. З метою створення сприятливих та безпечних умов при виконанні робіт пропонується ряд заходів з охорони праці.

2 ВИБІР ПРИМІЩЕННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ.

Для проведення робіт пропонується приміщення технологічної лабораторії з такими розмірами:

·     довжина 4. 5м;

·     ширина 3. 5 м;

·     висота 3. 5м.

Кількість працюючих:	2 чоловіка.
Об’єм приміщення:	55.125 куб. м.
Об’єм повітря на одного працюючого:	55.125 / 2 = 27.5 куб. м.
Загальна площа приміщення:	4.5 ´ 3.5 = 15.75 кв. м.
Загальна площа на одного працюючого:	15.75 / 2 = 7.875 кв. м.
Вільна від обладнання площа на одного працюючого:	7.25 кв. м.

У відповідності до вимог санітарних норм СН 245-71, на одного працівника необхідно не менше 4. 5 кв. м вільної від обладнання площі. Об’єм повітря повинен бути не менше 15 куб. м, а мінімальна висота стелі приміщення - 3. 5м

Обране приміщення відповідає вимогам санітарних норм для виконання науково-дослідницьких робіт.

Згідно з ГОСТ 12.2.032-78 пропонується робоче місце для виконання робіт в положенні "сидячи".

Для роботи пропонується використовувати письмові столи:висота робочої поверхні для мужчин - 1020 мм,

Рис. 1. Приміщення та розташування обладнання:

1 - стіл з установкою для вимірювань; 2 - робочі місця;

3 - шафа; 4 - крісло.

ширина робочої поверхні 800 мм,

висота сидіння 430 мм,

висота простору для ніг 600 мм

4.3 МЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА.

Згідно з ГОСТ 12. 1. 005-88 роботи відносяться до легких фізичних робіт категорії 1а:

енергозатрати не перевищують 150 ккал/год;

надлишок виділеного тепла не перевищує 20 ккал/год

Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні приміщення представлені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Період року	Категорія робіт	Температура, град С					Відносна вологість, %		Швидкість руху не більше, м/с
		Оптимальна	Допустима
			верхня границя		нижня границя
			на робочих місцях
			постійних	непостійних	постійних	непостійних	Оптимальна	Оптимальна	Оптимальна	Оптимальна
холод-ний	Легка 1а	22. . . 24	25	26	21	18	40. . . 60	75	0. 1	0. 1
теплий	Легка 1а	23. . 25	28	30	22	20	40. . . 60	55 (t=28oC)	0. 1	0. 2

 ВЕНТИЛЯЦІЯ І ОПАЛЕННЯ

Необхідний загальний повітрообмін:

L = K´V м³/год,

де: К - кратність повітрообміну; V - об’єм приміщення.

К = 2,

V = 55. 125 м³

L = 2×55. 125 = 110. 25 м³/год.

У холодний період року передбачається включення центрального водяного опалення.

Для забезпечення чистоти повітря та дотримання заданих метеорологічних умов згідно вимоги СНиП 2. 04. 05. 86 передбачається встановлення кондиціонеру типу КБІ-0. 5-0143з такими характеристиками:

максимальна продуктивність по повітрю: 500 м³/год;

продуктивність по холоду: 2300 ккал/год;

споживана потужність електроенергії: 1100 Вт.

ОСВІТЛЕННЯ.

Згідно СНиП ІІ-4-79 [23] роботи відносяться до III розряду точності, оскільки мінімальний розмір об’єкту розпізнавання - не більше 0.3. . . 0.5 мм.

Природне освітлення.

В лабораторії використовується бокове природне освітлення. Необхідні розміри вікон:

де: S₀ - площа вікон при боковому освітлення, м;

S₀ - площа підлоги, м²;

 - коефіцієнт природнього освітлення, визначений для IV зони за формулою:

,

е_n - нормоване значення коефіцієнта природного освітлення, що дорівнює: 1. 5; c - коефіцієнт сонячності клімату: 0. 75;

m - коефіцієнт світлового клімату: 0. 9

K₃ - коефіцієнт запасу;

N₀ - світлова характеристика вікна;

t₀ - загальний показник світлопропускання, що визначається, в свою чергу, за формулою:

t₀ = t₁ × t₂ × t₃ × t₄ × t₅

t₁ - коефіцієнт пропускання матеріалу вікна:

для подвійного віконного скла 0. 8;

t₂ - коефіцієнт втрат:

для дерев'яних роздільних переплетень вікон 0. 6;

t₃ - коефіцієнт втрат несучої конструкції:

при боковому освітленні 1. 0;

t₄ - коефіцієнт втрат світла в сонцезахисних пристроях:

при використанні штор 1. 0;

t₅ - коефіцієнт втрат в сонцезахисній сітці:

при відсутності сітки 1. 0.

t₀ = 0. 8×0. 6×1×1×1 = 0. 48;

V₁ - коефіцієнт, що враховує збільшення КПО при боковому освітленні за рахунок світла, відбитого від поверхні приміщення;

К₆ - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти.

Для нашого приміщення:  = 1. 01;

S_n = 15. 8 м; t₀ = 0. 48;

V₁ = 2; K₃ = 1. 3;

N₀ = 13; K₆ = 1.

Звідси:

Необхідна площа вікон в приміщенні:

S₀ = 2. 81 м²

В приміщенні є два вікна розміром 1. 2´1. 5 метра. Загальна площа вікон складає 2´1. 2´1. 5 = 3. 6 метра, що є більшим від необхідної розрахункової площі вікон, тобто природне освітлення задовольняє нормативним нормам.

Штучне освітлення.

Для III розряду високої точності виконуваних робіт нормована освітленість Е = 300 лк [22], оскільки мінімальний розмір об’єкта розпізнавання - 0. 3. . . 0. 5 мм.

Для освітлення обрано світильники з люмінесцентними лампами. Сумарний світловий потік визначається за формулою [24]:

,

де S - площа приміщення: 15. 8 м²;

К - коефіцієнт запасу:

для люмінесцентних ламп 1. 5. . . 2. 0;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості: 1. 1;

h - коефіцієнт використання світлового потоку,

що залежить від показників приміщення,

типу світильника та коефіцієнту відбиття стін,

стелі та робочої поверхні 0. 45.

лм.

Для освітлення приміщення використані люмінесцентні лампи ЛБ-40, що мають світловий потік Ф_f = 2000 лм. Необхідна кількість ламп:

n = Ф_f /Ф_л

n = 17270 / 2000 = 18 шт.

Лампи розміщені в чотирьох світильниках типу ЛПОЗІ-2х40-002У4 ( по дві в кожному світильнику) (рис. 2).

Рис.2. Схема розміщення світильників

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА.

Приміщення електролабораторії згідно з ПУЕ-86 [27] п . 1. 1. 13 відноситься до 1-го класу, без підвищеної небезпеки (відсутні фактори, що створюють підвищену небезпеку, а саме:

а) вологість або струмопровідний пил;

б) струмопровідні підлоги;

в) підвищені температур;

г) можливість одночасного дотику людини до заземлених металоконструкцій приміщення та металевого корпусу електрообладнання;

д) хімічно активного або органічного середовища тощо).

Крім того, підлога біля електроустановок вкрита електроізолюючим покриттям. По електробезпеці персонал , що обслуговує електроприлади в даній лабораторії згідно з вимогами ПТЕ відноситься до 1 групи . Для захисту від можливого ураження електричним струмом передбачається захисне заземлення. До заземлюючого пристрою підлягають приєднанню: корпуси електричних машин, апаратів, а також металеві корпуси любих переносних або пересувних електроприймачів. Опір заземлюючого пристрою в усі пори року згідно ПУЄ не повинен перевищувати 4 0м.

Всі з’єднання елементів заземлюючого пристрою виконуються зварюван­ням, приєднання до приладів - за допомогою спеціальних лабораторних зажимів та гнучких провідників з січенням жил не менше 1. 5 кв. мм.

Розрахунок заземлюючого пристрою.

1. Вихідні дані:

- питомий опір грунту: r = 40 Oм×м;

тип заземлювача:

вертикальний - пруток металевий d = 16 мм;

горизонтальний - сталева полоса 25 ´ 4 мм b = 25 мм²

- довжина вертикальних заземлювачів l = 2. 5 м;

- віддаль між вертикальними заземлювачами а = 2. 0 м;

- глибина прокладання заземлювача в грунті b = 0. 7 м.

2. Розрахунковий опір грунту:

де Y = 1. 32 - коефіцієнт сезонності.

r_p3 = 1. 32 × 40 = 52. 8 Ом×м

3. Опір розтікання струму в землі одного вертикального заземлювача:

,

Z = h + l/2 = 0. 7+2. 5/2 = 1. 95 м - віддаль від поверхні землі до середини вертикального заземлювача

4. Необхідна кількість вертикальних електродів:

n = R_B /(R_H × n)

n - 0. 45 - коефіцієнт екранування.

n = 16. 32 / (4 × 0. 45) = 9. 0 шт.

5. Довжина горизонтального заземлювача R_Г , що з'єднує вертикальні заземлювачі:

L =а (n - 1)

L = 2 (9 - 1) = 16 метрів.

6. Опір горизонтального заземлювача К , прокладеного на глибині h = 0. 7 м від поверхні землі:

Ом.

7. Загальний опір заземлюючого пристрою:

,

де n_B = 0. 5- коефіцієнт використання вертикального заземлювача;

n_Г = 0. 6- коефіцієнт використання горизонтального заземлювача.

Ом.

Опір захисного заземлення задовольняє вимогам ПУЕ.

 

Розрахунок заземлюючого пристрою

Питомий опір грунту	r	Ом×м	40
Діаметр вертикального заземлювача	d	m	0. 016
Ширина полоси горизонтального
заземлювача	b	м	0. 025
Віддаль між вертикальними
заземлювачами	а	м	2
Довжина вертикальних заземлювачів	1	m	2. 5
Глибина прокладання заземлення	h	м	0. 7
Коефіцієнт сезонності	y		1. 32
Коефіцієнт екранування	ne		0. 45
Коеф. використання вертик. заземлювача	nв		0. 5
Коеф. використання гориз. заземлювача	nг		0. 6
Віддаль від поверхні землі
до середини вертикального заземлювача	Z	m	1. 95
Опір розтікання струму в землі
одного вертикального заземлювача	Rв	Ом	15. 4823
Необхідна кількість
вертикальних електродів	n	шт	9
Необхідна довжина
горизонтальних заземлювачів	L	м	16
Опір горизонтального
Заземлювача	Rг	Oм	2. 99016
Загальний опір
Заземлюючого пристрою	R	Oм	2. 03537

ЗАХИСТ ВІД ДІЇ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ.

Оскільки випромінювання ВЧ має високу проникливість, то, згідно ГОСТ 12. 1. 006-84 пропонується проводити не рідше одного разу на рік вимірювання напруженості та густини потоку енергії електромагнітного поля. Додатково такі вимірювання проводяться при введенні нових приладів, при внесенні змін в конструкцію, розміщення та режим роботи діючих пристроїв, після проведення ремонтних робіт або при організації нового робочого місця. Роботи по перевірці рівня електромагнітних полів проводяться спеціальним персоналом з формою допуску до цих робіт. Результати вимірювань фіксуються в спеціальному журналі у формі протоколу.

За даними останніх вимірювань, максимальне енергетичне навантаження з врахуванням часу дії його на організм працівника за робочу зміну в лабораторії складає 8. 5 Вт/кв. м. Максимальне значення густини потоку енергії не повинно перевищувати 10 Вт/кв. м, що означає - додаткових засобів по захисту персоналу від електромагнітного поля передбачати не потрібно.

4.8 ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА.

Згідно СНиП 2. 09. 02. 85 приміщення технологічної лабораторії відноситься до категорії В ( пожежонебезпечна), в зв’язку з чим передбачаються встановлення пожежної сигналізації, а саме - димового повідомлювача ДИ-1. Як первинний засіб пожежогасіння передбачається встановити вуглекислотний вогнегасник ОУ-5. На випадок виникнення пожежі передбачені шляхи евакуації людей та матеріальних цінностей.

Рис. 3. Схема евакуації.